Рішення

від 15.01.2025 по справі 160/28194/24

НЕ ВКАЗАНО

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 рокуСправа №160/28194/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Центрального управління праці та соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), яка діє як законний представник неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центрального управління праці та соціального захисту населення Дніпровської міської ради (далі - відповідач, Центральне УПСЗН ДМР, Управління), в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

1. Визнати протиправним та скасувати Рішення Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської Ради (ЄДРПОУ 42788347) за номером 1509399086- 2024-2 від 03.04.2024 року про відмову (зупинення) у наданні матеріальної допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , та її неповнолітнім дітям - внутрішньо переміщеним особам, а саме:

- ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_3 ;

- ОСОБА_4 ;

2. Зобов`язати Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 42788347) починаючі із 03.04.2024 року, надати (поновити) надання матеріально допомоги на приживання як внутрішньо переміщеним особам із моменту відмови (зупинення) надання такої допомоги:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН № НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Артемівським МВ ГУ УМВС України в Донецькій області 3.09.2009 року;

- ОСОБА_2 (свідоцтво про народження НОМЕР_3 );

- ОСОБА_3 (свідоцтво про народження НОМЕР_4 );

- ОСОБА_4 (свідоцтво про народження НОМЕР_5 ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона та троє її неповнолітніх дітей є внутрішньо переміщеними особами із міста Бахмут Донецької області, які протягом вересня 2023 року - квітня 2024 року отримували матеріальну допомогу на проживання як ВПО. 06.06.2023 року ОСОБА_1 стала власником непридатної для проживання квартири в АДРЕСА_1 , вказаний факт - відсутність придатного для проживання житла підтверджено відповідним актом "Україна-Азербайджан" ТОВ "З іноземними інвестиціями "К.А.С. ЛТД", який додано до позову. Жоден із неповнолітніх не став власником придатного для проживання житла і не є таким власником на даний час. Незважаючи на вищевказані обставини, відповідач 25.03.2024 року посилаючись на п.п.5 п.7-1 Порядку, відмовив позивачам у виплаті матеріальної допомоги на проживання як ВПО, незважаючи на вимоги нормативних актів і постанови КМ України, що при цьому не враховується житлові приміщення, які не придатні для проживання. 03.04.2024 року Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської Ради незаконно, на думку позивача, постановило Рішення 1509399086-2024-2 яким відмовило (зупинило) ОСОБА_1 в наданні матеріальної допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі. Неповнолітні діти ОСОБА_1 на час прийняття рішення не стали власниками житла і незважаючи на те, що рішення про припинення їм виплат матеріальної допомоги на проживання не приймалось, виплата була незаконно, на думку позивача, зупинена. Позивач вважає, що відповідач 03.04.2024 року прийняв протиправне і необґрунтоване Рішення №1509399086-2024-2, яким позбавив виплат матеріальної допомоги на проживання, тим самим порушив вимоги: ст. 46 Конституції України, Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та постанови Кабінету міністрів України №332 від 20 березня 2022 року «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам».

Ухвалою суду від 12.11.2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

03.12.2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з доводами та аргументами, викладеними позивачем у позовній заяві, оскільки вважає їх необґрунтованими та такими, що не містять під собою правових підстав, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та як законний представник неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що на підставі норм Порядку № 332, згідно заяви ОСОБА_1 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, рішенням Управління від 02.09.2022 року призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.08.2022 у розмірі 12 000,00 грн. (3 000,00 грн. - ОСОБА_1 (особа з інвалідністю) та по 3 000,00 грн. на кожного з трьох дітей) щомісячно. Згідно отриманої 25.03.2024 року спеціалістами Управління інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_1 з 06.06.2023 року має у власності житлове приміщення (квартиру), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 77,5 кв. м., житловою площею 75,2 кв. м. Будь-яких документів про непридатність житлового приміщення для проживання позивач при поданні заяви від 25.03.2024 року до Управління не надавала. На підставі вищевикладеного, за заявою ОСОБА_1 від 25.03.2024, рішенням Управління від 03.04.2024 №1509399086-2024-2 відмовлено у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, оскільки особа з числа членів сім`ї має у власності житлове приміщення (квартиру), площею більше як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї, яке розташоване на території, не включеній до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Зауважив, що підпунктом 5 пункту 7-1 Порядку № 332 встановлено, що непридатність житлових приміщень для проживання, повинна бути документально підтверджена органом місцевого самоврядування (а в разі його відсутності обласною державною (військовою) адміністрацією), або інформацією (за технічної можливості), внесеною до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Отже, станом на момент подання цього відзиву, належних документів, які б підтверджували непридатність житлового приміщення для проживання, позивач ні відповідачу, ні до суду не надав. На підставі вищезазначеного відповідач вважає, що рішення Управління про відмову у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам є правомірним, оскільки прийнято в межах наданих повноважень, згідно норм Порядку № 332, з урахуванням всіх обставин та наявних на той час документів. Додатково зазначив, що допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам призначається в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (ЄІССС), якою встановлено єдину уніфіковану форму рішення про призначення/відмову у призначенні допомоги. Заяву про призначення допомоги на всіх членів сім`ї подала уповноважена особа ОСОБА_1 , відповідно, відмова в призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам адресована їй.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.08.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була взята на облік, як внутрішньо переміщена особа за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради, що підтверджується довідкою №1201-5002046555.

26.08.2023 року неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була взята на облік, як внутрішньо переміщена особа за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради, що підтверджується довідкою №1201-5002046751.

26.08.2023 року неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був взятий на облік, як внутрішньо переміщена особа за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради, що підтверджується довідкою №1201-5002046851.

26.08.2023 року неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був взятий на облік, як внутрішньо переміщена особа за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської Ради, що підтверджується довідкою №1201-5002046657.

Учасниками справи не заперечується, що згідно заяви ОСОБА_1 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, позивачу було призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 12 000,00 грн. (3 000,00 грн. - ОСОБА_1 (особа з інвалідністю) та по 3 000,00 грн. на кожного з трьох дітей щомісячно.

25.03.2024 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (повторне звернення), в якій просила призначити допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам. У заяві також зазначено, що членами сім`ї ОСОБА_1 є її діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У інформаційному повідомленні, доданому до заяви на призначення допомоги, позивач власноручно зазначила, що на 1 число місяця з якого призначається допомога вона не має у власності житлового приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій тимчасової окупації або на територіях де ведуться бойові дії.

Згідно отриманої спеціалістами Центрального УПСЗН ДМР інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідачем було встановлено, що ОСОБА_1 з 06.06.2023 року має у власності житлове приміщення (квартиру), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 77,5 кв. м., житловою площею 75,2 кв. м.

Рішенням Центрального УПСЗН ДМР №1509399086-2024-2 від 03.04.2024 року за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.03.2024 року відмовлено у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у зв`язку з тим, що вона не відповідає вимогам п.7-7.1, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, особа має у власності житлове приміщення (або частину), що розташоване на територіях, не включених до переліку територій (затвердженого наказом №309 від 22.12.2022).

Вважаючи протиправним рішення Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської Ради за номером 1509399086-2024-2 від 03.04.2024 року про відмову (зупинення) у наданні матеріальної допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 та її неповнолітнім дітям - внутрішньо переміщеним особам, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII (далі - Закон №1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Частинами 1-3 ст.4 Закону №1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №332 затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок №332), який визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).

Згідно з п.1 Порядку №332 допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.

Призначення і виплата допомоги здійснюються з дотриманням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Пунктом 3 Порядку № 332 визначено, що з 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім`ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім`ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожного члена сім`ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

До складу сім`ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; не перебувають в шлюбі повнолітні діти; визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім`єю. Членом сім`ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім`ї.

Склад сім`ї уповноваженої особи визначається на дату звернення за призначенням допомоги.

Підпунктом 5 пункту 7 Порядку №332 передбачено, що допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання: внутрішньо переміщена особа, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації (за технічної можливості), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень).

Підпунктом 5 пункту 7-1 Порядку №332 передбачено, що із 1 грудня 2023 р. допомога не призначається/не виплачується на сім`ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання: особа з числа членів сім`ї на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. При цьому не враховуються житлові приміщення, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування (а в разі його відсутності обласною державною (військовою) адміністрацією), або інформацією (за технічної можливості), внесеною до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлове приміщення (частина житлового приміщення) площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї), або житлове приміщення/частини житлового приміщення, придбані за кошти, отримані на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений особою з числа членів сім`ї, становив менш як 100 тис. Гривень.

З вищевикладених норм Порядку №332 випливає висновок, що з 1 листопада 2023 р. допомога призначається на сім`ю - на кожного члена сім`ї, відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

До складу сім`ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти.

Водночас, допомога не призначається/не виплачується на сім`ю якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання: особа з числа членів сім`ї на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

При цьому, не враховуються житлові приміщення, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування (а в разі його відсутності обласною державною (військовою) адміністрацією), або інформацією (за технічної можливості), внесеною до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлове приміщення (частина житлового приміщення) площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї), або житлове приміщення/частини житлового приміщення, придбані за кошти, отримані на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений особою з числа членів сім`ї, становив менш як 100 тис. Гривень.

Отже, відповідачем для вирішення питання щодо наявності підстав для призначення на сім`ю позивача допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, було перевірено інформацію щодо перебування у власності членів її сім`ї житлового приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

Згідно отриманої спеціалістами Центрального УПСЗН ДМР інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідачем було встановлено, що ОСОБА_1 з 06.06.2023 року має у власності житлове приміщення (квартиру), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 77,5 кв. м., житловою площею 75,2 кв. м.

До суду надано копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованих станом на 25.03.2024 року, з якої судом встановлено, що ОСОБА_1 з 06.06.2023 року має у власності житлове приміщення (квартиру), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 77,5 кв. м., житловою площею 75,2 кв. м., розмір частки 1/1, на підставі договору купівлі-продажу №978, виданого 06.06.2023 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Білецькою В.І.

На підтвердження факту відсутності придатного для проживання у власності позивача та у власності її дітей житла, ОСОБА_1 надала до суду копію акта обстеження технічного стану житлової квартири від 23.06.2024 року, складеного головним інженером та директором ТОВ «З іноземними інвестиціями «К.А.С. ЛТД», в якому зазначено, що квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 77,5 м.кв. на час проведення огляду 23.06.2024 року не придатна для проживання в ній до закінчення будівельних робіт.

Наданий позивачем акт суд вважає неналежним доказом, а тому не приймає його до уваги оскільки, в силу приписів підпункту 5 пункту 7-1 Порядку №332 не враховуються житлові приміщення, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування (а в разі його відсутності обласною державною (військовою) адміністрацією), або інформацією (за технічної можливості), внесеною до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Документального підтвердження органом місцевого самоврядування (а в разі його відсутності обласною державною (військовою) адміністрацією), або інформацією внесеною до Реєстру пошкодженого та знищеного майна того, що квартира за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 77,5 кв. м., житловою площею 75,2 кв. м., яка належить з 06.06.2023 року ОСОБА_1 є непридатною для проживання, до суду не надано, отже наведені позивачем обставини не підтверджені належними та допустими доказами.

Також суд враховує те, що жодних документів про непридатність житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 77,5 кв. м., для проживання позивач при поданні заяви від 25.03.2024 року до Центрального УПСЗН ДМР не надавала.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що за заявою ОСОБА_1 від 25.03.2024 року, рішенням Центрального УПСЗН ДМР від 03.04.2024 року №1509399086-2024-2 правомірно було відмовлено у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, оскільки особа з числа членів сім`ї має у власності житлове приміщення (квартиру), площею більше як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї, яке розташоване на території, не включеній до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, а непридатність такого житлового приміщення для проживання не підтверджена належними та допустимими доказами.

У своєму позові ОСОБА_1 вказує на те, що у її дітей відсутнє у власності житло, проте їм також припинено виплату допомоги та не прийнято відносно них окреме рішення, однак підставою для припинення допомоги та не призначення виплати на підставі заяви від 25.03.2024 року став факт того, що її діти входять до складу її сім`ї , а вона має у власності житло, що відповідно до підпункту 5 пункту 7-1 Порядку №322 є підставою для не призначення/не виплати на сім`ю допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Окрім того, заяву про призначення допомоги на всіх членів сім`ї подала уповноважена особа ОСОБА_1 , відповідно, відмова в призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам адресована їй.

З огляду на вищевикладені обставини справи та норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської Ради за номером 1509399086-2024-2 від 03.04.2024 року про відмову (зупинення) у наданні матеріальної допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 та її неповнолітнім дітям - внутрішньо переміщеним особам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є правомірним, а підстави для зобов`язання відповідача починаючі із 03.04.2024 року надати (поновити надання) матеріальної допомоги на приживання як внутрішньо переміщеним особам із моменту відмови (зупинення) надання такої допомоги: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 - відсутні.

Інші доводи учасників справи не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 і ч. 2 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги.

В свою чергу, відповідач належним чином довів правомірність оскаржуваного рішення, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволення позовної заяви слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ; як внутрішньо переміщена особа зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ), яка діє як законний представник неповнолітніх: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ; як внутрішньо переміщена особа зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ; як внутрішньо переміщена особа зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ; як внутрішньо переміщена особа зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ) до Центрального управління праці та соціального захисту населення Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42788347, вул.Левка Лук`яненка, буд.39/41, м.Дніпро, 49005) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.01.2025 року.

Суддя О.М. Неклеса