Ухвала

від 14.01.2025 по справі 240/373/25

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/373/25

категорія 111030600

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Немиринецький харчовий комбінат" до Головного управління ДПС у Житомирській області та до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Немиринецький харчовий комбінат" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області та до Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття для реєстрації наступних податкових накладних: №3 від 02.09.2024, №9 від 03.09.2024, №11 від 04.09.2024, №12 від 05.09.2024, №18 від 09.09.2024, №19 від 09.09.2024, №20 від 10.09.2024, №25 від 16.09.2024, №29 від 17.09.2024 та №31 від 18.09.2024;

- зобов`язати Державну податкову службу України прийняти наступні податкові накладні №3 від 02.09.2024, №9 від 03.09.2024, №11 від 04.09.2024, №12 від 05.09.2024, №18 від 09.09.2024, №19 від 09.09.2024, №20 від 10.09.2024, №25 від 16.09.2024, №29 від 17.09.2024 та №31 від 18.09.2024 з метою їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

За загальним правилом, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем, із визначених у частині 1 статті 5 КАС України, способи захисту своїх порушених прав, свобод чи інтересів. Позовні вимоги повинні формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло.

Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Суд відмічає, що предмет судового розгляду (зміст позовних вимог), який досліджується судом, має бути чітким та зрозумілим. При цьому, обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача.

Крім того, згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в разі подання позову до декількох відповідачів у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У поданій позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Немиринецький харчовий комбінат" зазначило, що відповідачами за його позовом є два суб`єкти владних повноважень: Головне управління ДПС у Житомирській області та Державна податкова служба України.

Однак, в порушення вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, жодних позовних вимог до Головного управління ДПС у Житомирській області товариство в поданому позові не заявляє, жодних рішень, дій чи бездіяльності вказаного суб`єкта владних повноважень відповідно до змісту прохальної частини позовної заяви не оскаржує.

Вказане свідчить, що позивачу слід надати до суду позовну заяву в новій редакції, в якій зазначити позовні вимоги до Головного управління ДПС у Житомирській області, або ж виключити Головне управління ДПС у Житомирській області зі складу учасників справи (у випадку, якщо позивач не буде оскаржувати в уточненій позовній заяві жодних рішень, дій чи бездіяльності Головного управління ДПС у Житомирській області)

Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Немиринецький харчовий комбінат" слід залишити без руху та встановити йому строк для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- позовної заяви в новій редакції із зазначенням в ній позовних вимоги до Головного управління ДПС у Житомирській області, або із виключенням Головного управління ДПС у Житомирській області зі складу учасників справи (у випадку, якщо позивач ввадаж, що управління не порушувало його прав та відповідно не буде оскаржувати в поданому позові жодних рішень, дій чи бездіяльності Головного управління ДПС у Житомирській області).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Немиринецький харчовий комбінат" залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.Е.Черняхович