Рішення

від 14.01.2025 по справі 320/21013/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2025 року № 320/21013/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.02.2023 №245/ж10/3100040202, в частині податкових накладних №110 та №112, винесене Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, яким в частині податкової накладної №110 визначено штраф у розмірі 5820,84 грн., а в частині податкової накладної №112 визначено штраф у розмірі 1020,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 позовну заяву ТОВ «Рейл Лоджистік» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернуто позивачеві.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2023 ухвалу суду першої інстанції скасовано та направлено справу для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 КАС України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

Згідно з ч. 9 ст. 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

У зв`язку зі звільненням судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 з посади за власним бажанням, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Щавінському В.Р.

У подальшому, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2024, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2024, адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.02.2023 №245/ж10/3100040202, у частині нарахування суми штрафних санкцій у розмірі 6840 (шість тисяч вісімсот сорок) грн 84 коп.;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс" судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.

До суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій просить суд відшкодувати на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8100,00 грн.

Відповідач подав до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій вказав, що на його думку, заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Зазначив, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, проте, на думку відповідача, вказаного позивачем доведено не було.

Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Частиною 3 статті 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №320/21013/23 про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з вимогами частини 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з вимогами пункту 2 частини 3 статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16.12.2021 між Адвокатським бюро «ОПРИСНЯК» та ТОВ «РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС» укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги №10/1221-Ю. Розмір гонорару та порядок розрахунків визначається умовами договору про надання правничої (правової) допомоги.

22.12.2022 між Адвокатським бюро «ОПРИСНЯК» та ТОВ «РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС» укладено додаткову угоду № 1, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2025.

10.04.2023 між Адвокатським бюро «ОПРИСНЯК» та ТОВ «РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС» укладено додаткову угоду №2, якою погоджено вартість правничої допомоги, яка складає, якщо інше не буде погоджено в додаткових угодах, 2700,00 (дві тисячі сімсот) грн, без ПДВ, за 1 (одну) години роботи адвоката у справах Замовника.

Надання правничої (правової) допомоги підтверджується Актом № 3 прийому-передачі наданої правничої (правової) допомоги від 26.11.2024, звітом про надані послуги від 26.11.2024.

Як вбачається з Акту прийому-передачі наданої правничої (правової) допомоги, Адвокатським бюро «ОПРИСНЯК» надано юридичні послуги щодо юридичного супроводу в Київському окружному адміністративному суді, а саме: підготовка додатків, складання та подання до Київського окружного адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТЕК ТРЕЙД» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень контролюючого органу та зобов`язання вчинити дії».

У постанові Верховного Суду від 17.09.2019 по справі №810/3806/18 Суд зазначає, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Згідно з пунктом 2 частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт згідно наданих документів, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 8100,00 грн є пропорційним до предмету спору.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8100,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки саме спірні рішення вказаного відповідача призвели до виникнення спірних правовідносин.

Щодо посилання позивача, що судом не здійснювався розподіл судових витрат, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції за подання апеляційної скарги на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 про повернення позовної заяви, суд зазначає таке.

Суд звертає увагу позивача на пункт 3 частини 1 статті 7 Закону Закон №3674-VI, яким чітко передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Підпунктом «в» пункту 4 частини 1 статті 322 КАС України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Так, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2023 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 про повернення позовної заяви скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Як вбачається із вказаної постанови суду апеляційної інстанції, Шостим апеляційним адміністративним судом розподіл судових витрат за наслідками апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України не здійснювався.

Враховуючи вищевказане, суд звертає увагу позивача, що судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, сплачувався позивачем за подання апеляційної скарги, тому питання щодо його повернення повинне вирішуватись саме судом апеляційної інстанції.

Таким чином, враховуючи вищевказане, відсутні підстави для задоволення заяви позивача у цій частині.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 242-244, 252 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс" про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/21013/23, - задовольнити частково.

2. Стягнути з Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8100,00 грн (вісім тисяч сто гривень 00 копійок).

3. У задоволенні іншої частини заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс" про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/21013/23 - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя Щавінський В.Р.