Рішення

від 15.01.2025 по справі 320/16314/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 року № 320/16314/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОМЕТИЗ ТАС" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні (випуску) товару.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "ДНІПРОМЕТИЗ" з позовом до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100320/2022/000060/2 від 14.10.2022 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2022/001569 від 14.10.2022.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що при митному оформленні товару за митною декларацією №UA100320/2022/318497 від 12.10.2022, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту).

Позивач стверджує, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей.

Водночас, на думку позивача, митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що отримавши від позивача МД №UA100320/2022/318497 від 12.10.2022 на товар встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості.

Відповідач стверджує, що за наслідками перевірки поданих позивачем документів, з урахуванням листа про неможливість подання інших додаткових документів, митницею відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості, а за наслідками проведеної з декларантом консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару митну вартість товарів за МД позивача було визначено за другорядним методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що, на думку відповідача, свідчить про правомірність вчинених ним дій та законність спірного рішення, просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 замінено позивача у справі - Приватне акціонерне товариство "ДНІПРОМЕТИЗ" (ідентифікаційний код 05393145), на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОМЕТИЗ ТАС" (ідентифікаційний код 05393145).

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "ДНІПРОМЕТИЗ" (ідентифікаційний код 05393145, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, просп. Слобожанський, буд.20) було зареєстровано в якості юридичної особи 30.06.1995, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

04.12.2023 Приватне акціонерне товариство "ДНІПРОМЕТИЗ" було реорганізовано шляхом перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОМЕТИЗ ТАС", про що свідчить запис в Реєстрі від 04.12.2023 №1002241450000104059.

Судом встановлено, що 23.12.2021 між ПАТ "ДНІПРОМЕТИЗ" (Покупець) та Компанією "Fatcom Trading (Suisse) SA", Женева, Швейцарія (Продавець) було укладено контракт №2312/2021, за умовами якого продавець зобов`язався продати покупцю цинк металічний в чушках марки Ц0А відповідно ГОСТ 3640-94 або цин з хімічним складом зі змістом домішків не більше ніж в цинку марки Ц0А по ГОСТ 3640-94 (далі-товар), з поставкою протягом 2022 року.

Відповідно до пункту 2.2 контракту загальна кількість товару, поставленого за даним контрактом складає 440 метричних тон +/- 10%.

Пунктом 3.1 контракту визначено, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах DAP- Україна, м.Дніпро, просп.Слобожанський, 20, відповідно "Інкотермс-2010", якщо інше не передбачено специфікаціями.

Датою поставки товару, при поставці автомобільним транспортом, є дата штемпелю митного інспектора на накладній CMR в пункті призначення, якщо інше не передбачено специфікацією.

Згідно з пунктом 4.1 контракту ціна, загальна вартість товару зазначаються в Специфікаціях, доданих до даного контракту.

Відповідно до пункту 4.2 контракту попередня та кінцева ціна за одну тону цинку металічного зазначаються в Специфікаціях, доданих до даного контракту та визначається за нижчевказаною формулою:

- попередня ціна та загальна вартість товару визначається за метричну тону в доларах США та розраховується по ціні "cash offer" на цинк на Лондонській біржі металів за котирувальний період плюс премія продавця 330,00 доларів США та буде прийматися по специфікаціям.

Котирувальний період - середнє значення LME Zinc "cash offer" за попередній повний місяць відвантаження товару зі ст.Ахангаран або цинкового заводу АГМК;

- кінцева ціна та загальна вартість товару встановлюється в останній місяць відвантаження за метричну тону в доларах США та розраховується по ціні "cash offer" на цинк на Лондонській біржі металів за котирувальний період плюс премія продавця 330,00 доларів США та буде прийматися по виставленим рахунках до специфікацій.

Котирувальний період - середнє значення LME Zinc "cash offer" за попередній повний місяць відвантаження товару зі ст.Ахангаран або цинкового заводу АГМК.

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата товару здійснюється протягом 10 календарних днів з дати поставки на умовах, визначених п.3.1 даного контракту.

07.07.2022 між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до контракту №2312/2021 №23.12.2021, в якій сторони дійшли згоди внести зміни до п.4.2 контракту та викласти його в наступній редакції:

Попередня та кінцева ціна за одну тону цинку металічного зазначаються в Специфікаціях, доданих до даного контракту та визначається за нижчевказаною формулою:

- попередня ціна та загальна вартість товару визначається за метричну тону в доларах США та розраховується по ціні "cash offer" на цинк на Лондонській біржі металів за котирувальний період плюс премія продавця 660,00 доларів США та буде прийматися по специфікаціям.

Котирувальний період - середнє значення LME Zinc "cash offer" за попередній повний місяць відвантаження товару зі ст.Ахангаран або цинкового заводу АГМК;

- кінцева ціна та загальна вартість товару встановлюється в останній місяць відвантаження за метричну тону в доларах США та розраховується по ціні "cash offer" на цинк на Лондонській біржі металів за котирувальний період плюс премія продавця 660,00 доларів США та буде прийматися по виставленим рахунках до специфікацій.

Котирувальний період - середнє значення LME Zinc "cash offer" за попередній повний місяць відвантаження товару зі ст.Ахангаран або цинкового заводу АГМК.

16.09.2022 між сторонами було підписано Специфікацію №6, в якій сторони визначили: найменування товару (цинк металічний в чушках марки Ц0А відповідно ГОСТ 3640-94 (21 тонна): вартість товару за тону - 74232,91 дол. США; загальну вартість товару та - 888911,11 дол. США.

30.09.2022 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до специфікації №6 від 16.09.2022, в якій сторони визначили: найменування товару (цинк металічний в чушках марки Ц0А відповідно ГОСТ 3640-94 (21 тонна); вартість за тону - 3796,43 дол. США; загальну вартість - 79725,03 дол. США.

Пунктом 2 Додаткової угоди встановлено, що кінцева ціна визначена на умовах DAP- Україна, м.Дніпро, просп.Слобожанський, 20, відповідно "Інкотермс-2010". Ціна товару визначається за метричну тону в доларах США та розраховується по ціні "cash offer" на цинк на Лондонській біржі металів за котирувальний період плюс 660,00 дол. США та буде прийматися за виставленим рахунком.

30.09.2022 компанією "Fatcom Trading (Suisse) SA", Женева, Швейцарія надіслано позивачу прайс-лист щодо цін на товар, в якому вказано ціну товару 79725,03 дол. США.

03.10.2022 продавець виставив позивачу інвойс №6/1 на загальну суму 79725,03 дол. США.

Судом встановлено, що позивачем подано до оформлення відповідачу ЕМД №UA100320/2022/318497 від 12.10.2022 для митного оформлення товарів, у графі 31 зазначено:

- товар 1: Цинк необроблений, нелегований, з масовою часткою менш як 99,99% цинку: цинк металічний в чушках марки Ц0А відповідно ГОСТ 3640-94 з масовою часткою цинку 99,9897% - 1040 чушок -21000 кг.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані:

- (0003) сертифікат якості від 27.09.2022 №3036;

- (0271) пакувальний лист від 03.10.2022;

- (0380) комерційний інвойс від 03.10.2022 №6/1;

- (0730) автотранспортна накладна від 06.10.2022 №001;

- (0862) декларація про походження товару від 03.10.2022 №6/1;

- (3017) документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини за період з 01.09.2022 по 30.09.2022;

- (4100) контракт від 23.12.2021 №2312/21;

- (4103) додаткова угода від 23.12.2021 №2;

- (4103) специфікація від 16.09.2022 №6;

- (4103) додаткова угода №1 від 30.09.2022 до специфікації від 16.09.2022 №6;

- (4207) договір про надання послуг митного брокера від 02.09.2022 №Б-0109/22;

- (9000) разова перепустка №ПР-49791 від 11.10.2022;

- (9610) копія митної декларації країни відправлення від 06.10.2022 №22LTVR1000000AD166.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої у вказаній митній декларації, Київською митницею було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 14.10.2022 №UA100320/2022/000060/2, згідно з яким відповідач, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, заявлену позивачем митну вартість в митній декларації №UA100320/2022/318497 від 12.10.2022 скоригував: товар із 79725,03 дол. США до 88890,90 дол. США.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складової митної вартості:

- в наданому до митного оформлення інвойсі від 03.10.2022 №6/1 зазначено ціну товару - 3796,43 дол. США на умовах поставки DAP Україна та зазначено посилання на контракт та специфікацію №6. Однак, згідно наданої декларантом специфікації від 16.09.2022 №6 до контракту ціна товару - 4232,91 дол. США/т на умовах поставки DAP Дніпро.

- пунктом 4.2.1 контракту та специфікацією від 16.09.2022 №6 до нього передбачено попередню ціну та товар та механізм її формування. Однак не визначено економічного змісту та обґрунтування необхідності формування попередньої ціни на товар. Відповідач зазначив, що контрактом та додатками до нього не визначено, оплата за товар здійснюється, виходячи з попередньої чи остаточної ціни, не визначено, на підставі якого документу здійснюється оплата за імпортований товар;

- в інвойсі від 03.10.2022 №6/1 зазначено реквізити CMR №001 від 06.10.2022. Однак, зазначений транспортний документ декларантом до митного оформлення не наданий. При цьому надано CMR №001 від 06.10.2022, відповідно до якого країна відправлення - Литва, а відправник Fatcom Trading (Suisse) SA, Швейцарія від UAB Velesas (Литва). Разом з цим, декларантом надано сертифікат якості №3036 від 27.09.25022, відповідно до якого експортер АО "Алмалыкский горно-металлургический комбинат" (АГКМ), м.Алмалик, Узбекистан, вантажоодержував - ADVAITA Trade DMCC (Литва), номер транспортного засобу НОМЕР_1/НОМЕР_2. При цьому, згідно даних графи 18,21 ЕМД №UA100320/2022/318497 від 12.10.2022, CMR від 06.10.2022 №001, вантаж надійшов транспортним засобом НОМЕР_3 / НОМЕР_4 . Враховуючи, що мало місце не передбачене умовами контракту перевантаження вантажу на шляху прямування від виробника (АГМК) до міста Дніпро, у митного органу наявні обґрунтовані сумніви щодо документального підтвердження та, відповідно, щодо включення до складу митної вартості задекларованого товару витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на територію України;

- пунктом 3.3 контракту визначено, що продавець при кожному відвантаженні надає наступні документи: копія сертифіката походження, виданого Узбекекспертизою, копію експортної декларації, розрахунок ціни продавця, комерційна пропозиція продавця. Однак декларантом до митного оформлення перелічені документи не надано.

У спірному рішенні зазначено, що митну вартість товарів визначено за другорядним методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2022/001569.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію №UA100320/2022/318807 від 14.10.2022.

Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та картою відмови, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Митний кодекс України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (частина перша статті 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49 та 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вказаний правовий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, адміністративне провадження № К/9901/45484/18.

Щодо зазначеної у спірному рішенні підстави для коригування митної вартості товару:

- в наданому до митного оформлення інвойсі від 03.10.2022 №6/1 зазначено ціну товару - 3796,43 дол. США на умовах поставки DAP Україна та зазначено посилання на контракт та специфікацію №6. Однак, згідно наданої декларантом специфікації від 16.09.2022 №6 до контракту ціна товару - 4232,91 дол. США/т на умовах поставки DAP Дніпро.

- пунктом 4.2.1 контракту та специфікацією від 16.09.2022 №6 до нього передбачено попередню ціну та товар та механізм її формування. Однак не визначено економічного змісту та обґрунтування необхідності формування попередньої ціни на товар. Відповідач зазначив, що контрактом та додатками до нього не визначено, оплата за товар здійснюється, виходячи з попередньої чи остаточної ціни, не визначено, на підставі якого документу здійснюється оплата за імпортований товар;

- в інвойсі від 03.10.2022 №6/1 зазначено реквізити CMR від 27.09.2022 №000264. Однак, зазначений транспортний документ декларантом до митного оформлення не наданий. При цьому надано CMR №001 від 06.10.2022, відповідно до якого країна відправлення -Литва, а відправник Fatcom Trading (Suisse) SA, Швейцарія від UAB Velesas (Литва). Разом з цим, декларантом надано сертифікат якості №3036 від 27.09.2022, відповідно до якого експортер АО "Алмалыкский горно-металлургический комбинат" (АГКМ), м.Алмалик, Узбекистан, вантажоодержував - ADVAITA Trade DMCC (Литва), номер транспортного засобу НОМЕР_1/НОМЕР_2. При цьому, згідно даних графи 18,21 ЕМД №UA100320/2022/318497 від 12.10.2022, CMR від 06.10.2022 №001, вантаж надійшов транспортним засобом НОМЕР_3 / НОМЕР_4 . Враховуючи, що мало місце не передбачене умовами контракту перевантаження вантажу на шляху прямування від виробника (АГМК) до міста Дніпро, у митного органу наявні обґрунтовані сумніви щодо документального підтвердження та, відповідно, щодо включення до складу митної вартості задекларованого товару витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на територію України;

- пунктом 3.3 контракту визначено, що продавець при кожному відвантаженні надає наступні документи: копія сертифіката походження, виданого Узбекекспертизою, копію експортної декларації, розрахунок ціни продавця, комерційна пропозиція продавця. Однак декларантом до митного оформлення перелічені документи не надано.

Судом встановлено, що в інвойсі від 03.10.2022 №6/1 зазначено ціну товару - 3796,43 дол. США на умовах поставки DAP Україна та зазначено посилання на контракт та специфікацію №6.

Відповідно до специфікації від 16.09.2022 №6 до контракту ціна товару за тону - 4232,91 дол. США.

Разом з тим, відповідно до Додаткової угоди №1 від 30.09.2022 до специфікації №6 від 16.09.2022, ціна товару за тону становить 3796,43 дол. США.

Отже, вказана в інвойсі від 03.10.2022 №6/1 зазначено ціну товару за тону 3796,43 дол. США відповідає умовам Додаткової угоди №1 від 30.09.2022 до специфікації №6 від 16.09.2022.

Суд наголошує, що Додаткова угода №1 від 30.09.2022 до специфікації №6 від 16.09.2022 була долучена позивачем до пакету документів, наданих контролюючому органу під час митного оформлення товару.

Проте, відповідач безпідставно залишив поза увагою вказаний документ.

Також відповідач посилається на те, що пунктом 4.2.1 контракту та специфікацією від 16.09.2022 №6 до нього передбачено попередню ціну та товар та механізм її формування, однак надані позивачем документи не визначають економічний зміст та обґрунтування необхідності формування попередньої ціни на товар.

Відповідач зазначив, що контрактом та додатками до нього не визначено, оплата за товар здійснюється, виходячи з попередньої чи остаточної ціни, не визначено, на підставі якого документу здійснюється оплата за імпортований товар.

Проте, суд звертає увагу на те, що в силу положень пункту 4.1 контракту ціна на товар вказується в Специфікації, а пунктом 4.2.2 контракту - порядок визначення кінцевої ціна та загальної вартості товару.

Суд зазначає, що посилання відповідача на відсутність визначеного економічного змісту та обґрунтування необхідності формування попередньої ціни на товар не ставить під сумнів правомірність визначення позивачем митної вартості товару, яка обраховується з остаточної цін товару, механізм розрахунку якої чітко визначений умовами контракту.

Щодо посилань відповідача у спірному рішенні на ненадання позивачем транспортного документу CMR від 27.09.2022 №000264, відповідно до якого країна відправлення - Литва, а відправник Fatcom Trading (Suisse) SA, Швейцарія від UAB Velesas (Литва), суд зауважує, що у позовній заяві позивач пояснив, що товар було імпортовано на територію України саме з Литви (зі складу заводу-виробника).

Крім того, суд звертає увагу на те, що за контрактом умови поставки DAP - Україна, м.Дніпро.

Так, відповідно до Інкотермс 2010 за умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу в місці призначення.

Умови DAP передбачають, що товар надають покупцеві вже готовим для розвантаження (в наших умовах для перевантаження під митним контролем, або ж для розмитнення).

Суд звертає увагу, що положення ч.2 ст.53 МК України встановлюють, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

Враховуючи той факт, що умови поставки в даному випадку, а саме: DAP м.Дніпро, ціна товару включає ціну поставки товару до місця призначення.

З огляду на вказане, суд вважає, що відсутність під час митного оформлення транспортного документу CMR від 27.09.2022 №000264 не ставить під сумнів правомірність визначення позивачем митної вартості товару.

Також відповідач зазначив, що позивач всупереч вимогам пункту 3.3 контракту не надав до митного оформлення копії сертифіката походження, виданого Узбекекспертизою, копії експортної декларації, розрахунку ціни продавця та комерційної пропозиції продавця.

Суд зазначає, що в силу вимог ст.53 МК України вказані документи не є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

У свою чергу, спірне рішення не містить обґрунтованості, яким чином неподання даних документів позивачем при митному оформленні обумовлює неможливість визначення митної вартості товару за методом, який обраний позивачем.

Суд зауважує, що ненадання позивачем вказаних документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на підтвердження вартості заявлених транспортних послуг подано митному органу довідку ТОВ "Мерск Україна Лтд" про транспортні витрати від 06.02.2024 №17, в якій зазначено вартість послуг транспортування придбаного товару до кордону України у розмірі 177613,55 грн та 13157,42 доларів США, які включені до митної вартості.

Зазначені у цій довідці складові вартості транспортних послуг співпадають із відображеними в рахунках-фактурах (інвойсах) від 30.01.2024 №5653320492, від 30.01.2024 №5653320493, від 30.01.2024 №5653320494.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 зазначив, що "...якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів...".

Таким чином, враховуючи позицію Верховного Суду, суд вважає належним та достатнім доказом на підтвердження розміру витрат на перевезення подану позивачем до митного оформлення та до суду довідку ТОВ "Мерск Україна Лтд" від 06.02.2024 №17 про транспортні витрати. Як наслідок, у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів.

Крім того суд зауважує, що відповідно до інвойсу поставку здійснено на умовах FOB, Інкотермс 2020, відповідно до яких відвантаження у порту відбувається за рахунок продавця на борт судна, наслідком чого є відсутність у даному інвойсі відомостей щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження, обробку товару.

Водночас, у спростування доводів відповідача щодо порушення позивачем вимог частини десятої статті 58 МК України судом встановлено, що у довідці ТОВ "Мерск Україна Лтд" від 06.02.2024 №17 про транспортні витрати зазначено, що операційні послуги терміналу у Гданську, Польща, становлять 1102,30 доларів США. З пояснень позивача вбачається, що такі операційні послуги включають у себе послуги з вивантаження з судна контейнерів та навантаження на залізничний транспорт.

Оскільки позивачем як декларантом не заявлено митниці відомості про вартість витрат, пов`язаних із обробкою товарів, що, в свою чергу, зазначені витрати не були додані ним до ціни товару, які є обов`язковою складовою митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України та повинні додаватись до ціни товару (якщо не були до неї включені). Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Щодо посилань контролюючого органу на те, що декларантом не надано у повному обсязі документальне підтвердження відомостей про транспортування партії оцінюваних товарів для ввезення на митну території України, а саме за повним маршрутом транспортування Qindao (Китай) - Замость (Польща) - Бортатиче (Польща) - Хрубешув (Польща) - Ізов (Україна), а також не надано у повному обсязі документальне підтвердження відомостей про вартість транспортно-експедиційних послуг, то у суд зазначає, що у довідці про транспорті витрати від 06.02.2024 №17 зазначено вартість залізничного перевезення Гданськ, Польща - пункту пропуску Грубешів - Ізов на кордоні Польща/Україна, яка становить 10000,00 дол. США.

У позовній заяві позивач пояснив, що відсутність документів про залізничне перевезення від порту Гданськ, Польща до залізничної станції Замость (Польща) зумовлено тим, що цей відрізок має вузбку європейську залізничну колію та обслуговується іншим оператором, який не використовує залізничні накладні.

На станції "Замость" (Польща) товари були перевантажені на широку залізничну колію та було одержану залізничну накладну, надану контролюючому органу.

Судом також не приймаються до уваги доводи відповідача стосовно того, що в рахунках від 30.01.2024 №5653320491 від імені Mерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 дня, а в рахунках від 30.01.2024 №5653320492, №5653320493, №5653320494 від Maersk A/S - протягом 21 дня. Станом на 05.03.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданого рахунку, оскільки відсутність таких документів сама по собі не свідчить про наявність розбіжностей у документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Суд зауважує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати за товари безпосередньо ціни та митної вартості товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Так само у пункті 1.3 Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012, взятого до відома Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2, визначено, що "Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта".

Верховний Суд у постанові від 27.04.2023 у справі №820/3767/16 зазначив, що "...розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів у достовірності задекларованої митної вартості. Зокрема, це може відбуватися, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар і послуг зі страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості...".

З урахуванням означеного, на переконання суду, відсутність у поданих до митного оформлення банківському платіжному документі від 23.11.2023 №209 у графі "призначення платежу" жодних інших ідентифікуючих ознак, крім посилання лише на зовнішньоекономічний договір, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів.

Згідно пункту 5 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 , яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, якщо за твердженням декларанта страхування не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість якщо митниця стверджує, що страхування все ж такі здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.

За твердженнями позивача страхування товару не здійснювалось.

За вказаних обставин суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності документів щодо страхування вантажу та ненадання інформації від імпортера щодо відсутності такого, оскільки у довідці ТОВ "Мерск Україна Лтд" від 06.02.2024 №17 про транспортні витрати зазначено, що вантаж не страхувався, що, в свою чергу, свідчить про відсутність у позивача обов`язку подавати документи щодо страхування в силу положень пункту 3 статті 53 МК України.

Матеріалами справи підтверджено подання позивачем разом з ЕМД №24UA90208000886U6 від 05.03.2024 необхідних та додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Отже, зазначені відповідачем у спірному рішенні обставини не можуть бути підставою для витребування додаткових документів, оскільки виключно на підставі частини третьої статті 53 МК України митний орган може витребувати додаткові документи.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

У зв`язку з цим, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA100320/2022/000060/2 від 14.10.2022 прийнято відповідачем протиправно та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що позовна вимога про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2022/001569 від 14.10.2022 є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №UA100320/2022/000060/2 від 14.10.2022.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України похідна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За таких обставин, вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2022/001569 від 14.10.2022 підлягає задоволенню у зв`язку із задоволенням основної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування спірного рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 5368,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями від 12.04.2023 №2946 та від 12.04.2023 №2947.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 5368,00 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Киїської митниці.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці від 14.10.2022 №UA100320/2022/000060/2 про коригування митної вартості товарів.

3.Визнати протиправною та скасувати прийняту Київської митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 14.10.2022 №UA100320/2022/001569.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОМЕТИЗ ТАС" (ідентифікаційний код 05393145, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, просп. Слобожанський, буд.20) судовий збір у розмірі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Київської митниці (ідентифікаційний код 43997555, місцезнаходження: 03124, м.Київ, бул.Гавела Вацлава, буд.8А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.