Ухвала

від 15.01.2025 по справі 320/18444/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

15 січня 2025 року 320/18444/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши заяву представника Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про забезпечення адміністративного позову у адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 20.02.2024 №53-р «Про усунення порушень НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 1 травня 2024 року у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про забезпечення адміністративного позову у адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження відмовлено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 6 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 320/18444/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

13 січня 2025 року, представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.02.2024 №53-р «Про усунення порушень АТ «НАК «Нафтогаз України».

В обґрунтування вказаної заяви представник позивача зазначає про те, що у 2024 році Регулятором знову проведено позапланову перевірку щодо виконання Розпорядження від 20.02.2024 №53-р. За результатами перевірки Регулятором прийнято: Розпорядження від 24.12.2024 №335-р, яким Нафтогаз зобов`язано усунути порушення в частині невиконання рішення НКРЕКП від 20.02.2024 №53-р, для чого здійснити реєстрацію споживачів КП «Обласний інформаційно-технічний центр» та КП «Теплові мережі Роганської селищної ради» у власному Реєстрі споживачів Товариства на інформаційній платформі Оператора ГТС у лютому-березні 2020 року та у березні 2020 року відповідно; Постанову від 24.12.2024 №2348 про накладення на Нафтогаз 85 952,00 грн штрафу за невиконання розпорядження НКРЕКП від 20.02.2024 №53-р. Таким чином, після прийняття оскаржуваного Розпорядження 53-р Регулятором прийнято ще одне Розпорядження №335-р з такими ж самими вимогами здійснити реєстрацію КП «Обласний інформаційно-технічний центр» та КП «Теплові мережі Роганської селищної ради» у власному Реєстрі споживачів та додатково застосовано штраф за невиконання цих вимог.

Отже, прийняття НКРЕКП нового рішення з вимогою усунення одного і того ж порушення шляхом виконання попереднього рішення не залишає розумних сумнівів у тому, що у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову і незупинення дії оскаржуваного Розпорядження, Регулятором і надалі будуть прийматись повторювані рішення про зобов`язання здійснити реєстрацію КП «Обласний інформаційно-технічний центр» та КП «Теплові мережі Роганської селищної ради» та накладення на Нафтогаз штрафу.

Відповідно до приписів частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування наведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Сам факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №600/2304/22-а.

Як вже зазначалось вище, підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В даному ж випадку, обґрунтовуючи необхідність забезпечення адміністративного позову, позивач переслідує мету зупинення дії розпорядження про усунення порушень, оскільки вважає, що останнім не допущено порушень чинного законодавства.

Між тим, суд не встановив достатніх підстав для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд зазначає, що заявник не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів заявника після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав заявника у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності рішень чи дій відповідача.

Окрім того, застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить заявник, без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, при цьому, наведені позивачем обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених статтею 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи, що є неприпустимим.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 висловлено правовий висновок, згідно із яким позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №640/10883/22.

При цьому суд зазначає, що правовий інститут забезпечення позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 15 січня 2025 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України.

Суддя Кочанова П.В.