Рішення

від 13.01.2025 по справі 380/20444/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2025 рокусправа № 380/20444/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солпромбуд» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Солпромбуд» (далі позивач, ТОВ «Солпромбуд») з позовом до Львівської митниці (далі відповідач, митний орган), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею № UА209000/2024/400154/2 від 22.08.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею № UА209000/2024/400156/2 від 23.08.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею № UА209000/2024/400157/2 від 26.08.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею № UА209000/2024/400158/2 від 26.08.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею UА209000/2024/400159/2 від 26.08.2024.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вважає оскаржувані рішення необґрунтованими та незаконними, оскільки надані до митного оформлення документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного Кодексу України, чітко ідентифікують оцінювані товари та містять об`єктивні і достовірні дані, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, разом з тим, в оскаржуваних рішеннях Львівською митницею не вказано існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів у митній декларації, як і не вказано наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом. Вказує, що рішення які оскаржуються не містять жодних пояснень, щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Ухвалою суду від 21.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вважає спірні рішення обґрунтованими та правомірними. Вказує, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості. Відповідач вважає, що виявлені розбіжності цілком підставні. З урахуванням зазначеного, у зв`язку з розбіжностями, митним органом обґрунтовано прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Також відповідач вважає, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Тому, у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач, витребовуючи додаткові документи діяв не в межах, та не у спосіб, передбачений чинним законодавством. Окрім того, вважає, що доводи відповідача про те, що позивач в ході судового розгляду повинен доводити митну вартість товарів, що імпортувалися, не відповідають дійсності, оскільки позивачем було надано всі документи, передбачені статтею 53 МК України, тобто вжито всіх можливих заходів щодо підтвердження митної вартості товарів. Також звернув увагу на те, що повідомлення від митниці щодо подання додаткових документів, не містять посилань на конкретні виявлені недоліки документів, які подані для митного оформлення. Про наявність, заявлених митним органом недоліків у поданих до митного оформлення документах, позивач вперше довідався тільки після прийняття оскаржуваних рішень відповідачем оскільки, відомості про такі недоліки були відсутні у повідомленнях митного органу та попередньо не були оголошені декларанту. Вказані обставини свідчать про відсутність обґрунтованого сумніву митного органу у неповноті, достовірності поданих декларантом відомостей та підтверджують неправомірність дій відповідача, щодо витребування додаткових документів, що як наслідок є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив таке:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солпромбуд» (далі Позивач) зареєстровано, як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстраційний номер: 14041020000004312, дата запису: 15.01.2020

Під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності між «Солпромбуд» (покупець) та KHAN ASPARUH AD, Болгарія (продавець) укладено Контракт № 03/2022 від 30.06.2022 року. Пунктом 1.1 Контракту передбачено, що Продавець повинен продати, а Покупець прийняти та оплатити Товар, найменування, асортимент та кількість якого зазначаються у відповідних інвойсах. Ціни на Товар узгоджуються на кожну партію та вказуються в інвойсах (п. 2.1. Контракту). Оплата за Товар здійснюється на умовах зазначених в інвойсах. (п. 3.2. Контракту).

Згідно з виписаними KHAN ASPARUH AD рахунками-фактурами (Інвойсаами) позивач придбав у продавця плитку керамічну:

- рахунок-фактура (Інвойс) № 1100176875 від 19.08.2024 - загальна вартість товару складає 7579,84 EUR. Оплата здійснюється протягом семи днів з дати виставлення даного інвойсу

- рахунок-фактура (Інвойс) № 1100176921 від 20.08.2024 - загальна вартість товару складає 7607,52 EUR. Оплата здійснюється протягом семи днів з дати виставлення даного інвойсу.

- рахунок-фактура (Інвойс) № 1100176922 від 20.08.2024 - загальна вартість товару складає 6545,82 EUR. Оплата здійснюється протягом семи днів з дати виставлення даного інвойсу

- рахунок-фактура (Інвойс) № 1100177022 від 22.08.2024 - загальна вартість товару складає 7299,74 EUR. Оплата здійснюється протягом семи днів з дати виставлення даного інвойсу

- рахунок-фактура (Інвойс) № 1100177091 від 23.08.2024 - загальна вартість товару складає 9253,44 EUR. Оплата здійснюється протягом семи днів з дати виставлення даного інвойсу

З метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до Львівської митниці електронні митні декларації разом з документами, відповідно до яких було заявлено до митного оформлення імпортований товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 відповідних декларацій :

- митну декларацію № 24UА209140023629U0 - заявлена декларантом митна вартість такого товару складає 387899,50 грн. (7579,84 EUR вартість товару та 40000,00 грн. - витрати на транспортування товару до митного кордону України).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією, в якості підстави для застосування основного методу було надано документи зазначені у графі 44 митної декларації та в доповненні № 1 до відповідної МД: пакувальний лист № 1100176875/19.08.2024 від 19.08.2024, рахунок-проформа інвойс № 78877235 від 15.08.2024, рахунок-фактура (інвойс) № 1100176875 від 19.08.2024, автотранспортна накладна від 19.08.2024, рахунок на оплату № ФВ16/08/24-1 від 20.08.2024 та довідкою про транспортні витрати (для митних органів України) вих.№ ФВ16/08/24-1 від 20.08.2024, прайс-лист виробника товару від 10.08.2024, додаток до контракту № 1 від 13.02.2023, контракт № 03/2022 від 30.06.2022, договір про надання послуг митного брокера (доручення) № 25 від 12.05.2023, договір № ФВ16/08/24-1 на транспортне експедирування від 16.08.2024, декларація відповідності від 25.01.2024, декларація відповідності вигот від 01.08.2021, копія митної декларації країни відправлення 24BG004002A02246В2 від 19.08.2024 (графа 44 митної декларації та доповнення № 1 до відповідної МД)

- митну декларацію № 24UА209140023757U2 заявлена декларантом митна вартість такого товару складає 389813,55 грн. (7607,52 EUR вартість товару та 40000,00 грн. - витрати на транспортування товару до митного кордону України).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією, в якості підстави для застосування основного методу було надано документи зазначені у графі 44 митної декларації та в доповненні № 1 до відповідної МД: пакувальний лист № 1100176921/20.08.2024 від 20.08.2024, рахунок-проформа інвойс № 78877305 від 16.08.2024, рахунок-фактура (інвойс) № 1100176921 від 20.08.2024, автотранспортна накладна CMR 861889, рахунок на оплату № ФВ19/08/24-1 від 20.08.2024, довідка про транспортні витрати (для митних органів України) вих.№ ФВ19/08/24_1 від 20.08.2024, прайс-лист виробника товару від 10.08.2024, довідка про транспортні витрати від 19.07.2024, додаток до контракту № 1 від 13.02.2023, контракт № 03/2022 від 30.06.2022, договір про надання послуг митного брокера (доручення) № 25 від 12.05.2023, договір № ФВ16/08/24-1 на транспортне експедирування від 16.08.2024, декларація відповідності від 25.01.2024, декларація відповідності вигот від 01.08.2021, копія митної декларації країни відправлення 24BG002008А06011В0 від 20.08.2024.

- митну декларацію № 24UА209140023914U1 заявлена декларантом митна вартість такого товару складає 341064,32 грн. (6545,82 EUR вартість товару та 41000,00 грн. - витрати на транспортування товару до митного кордону України).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією, в якості підстави для застосування основного методу було надано документи зазначені у графі 44 митної декларації та в доповненні № 1 до відповідної МД: пакувальний лист № 100176922/20.08.2024 від 20.08.2024, рахунок-проформа інвойс № 78877303 від 16.08.2024, рахунок-фактура (інвойс) № 1100176922 від 20.08.2024, автотранспортна накладна 20.08.2024, рахунок на оплату № З24-005140 від 20.08.2024, довідка про транспортні витрати (до митних органів України) від 20.08.2024, прайс-лист виробника товару від 10.08.2024, додаток до контракту № 1 від 13.02.2023, контракт № 03/2022 від 30.06.2022, договір про надання послуг митного брокера (доручення) № 25 від 12.05.2023, договір № 190824-1 транспортного експедирування від 19.08.2024, декларація відповідності від 25.01.2024, декларація відповідності вигот від 01.08.2021, копія митної декларації країни відправлення 24BG004002A02260В7 від 20.08.2024.

- митну декларацію № 24UА209140023917U9 заявлена декларантом митна вартість такого товару складає 374624,46 грн. (7299,74 EUR вартість товару та 40000,00 грн. - витрати на транспортування товару до митного кордону України).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією, в якості підстави для застосування основного методу було надано документи зазначені у графі 44 митної декларації та в доповненні № 1 до відповідної МД: пакувальний лист № 1100177022/22.08.2024 від 22.08.2024, рахунок-проформа інвойс № 78878800 від 19.08.2024, рахунок-фактура (інвойс) № 1100177022 від 22.08.2024, автотранспортна накладна 22.08.2024, рахунок на оплату транспортних послуг № СФ-0000124 від 22.08.2024, довідка про транспортні витрати (для митних органів України) вих. № 1 від 22.08.2024, прайс-лист виробника товару від 10.08.2024, додаток до контракту № 1 від 13.02.2023, контракт № 03/2022 від 30.06.2022, договір про надання послуг митного брокера (доручення) № 25 від 12.05.2023, договір-зявка № 91 від 20.08.2024 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, декларація відповідності від 25.01.2024, декларація відповідності вигот від 01.08.2021, копія митної декларації країни відправлення 24BG004002A02281В5 від 22.08.2024.

- митну декларацію № 24UА209140023920U0 заявлена декларантом митна вартість такого товару складає 465183,24 грн. (9253,44 EUR вартість товару та 41000,00 грн. - витрати на транспортування товару до митного кордону України).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією, в якості підстави для застосування основного методу було надано документи зазначені у графі 44 митної декларації та в доповненні № 1 до відповідної МД: пакувальний лист 1100177091/23.08.2024 від 23.08.2024, рахунок-проформа інвойс № 78884304 від 20.08.2024, рахунок-фактура (інвойс) № 1100177091 від 23.08.2024, автотранспортна накладна 23.08.2024, рахунок на оплату транспортних послуг № З24-005227 від 23.08.2024, довідка про транспортні витрати (для митних органів України) від 23.08.2024, прайс-лист виробника товару від 22.08.2024, Додаток до контракту № 1 від 13.02.2023, контракт № 03/2022 від 30.06.2022, договір про надання послуг митного брокера (доручення) № 25 від 12.05.2023, договір-заявка на перевезення вантажу №З24-005227 від 22.08.2024, декларація відповідності від 25.01.2024, декларація відповідності вигот від 01.08.2021, копія митної декларації країни відправлення 24BG004002A02301В6 від 23.08.2024.

За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимогу в якій просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України. У відповідь на вимогу позивач просив підтвердити митну вартість товарів та провести митне оформлення згідно наявних документів.

Львівською митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів :

- щодо МД № 24UА209140023629U0 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/400154/2 від 22.08.2024 загальна сума коригування складає 13029,14 EUR, а також оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209140/2024/000755. Внаслідок прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/400154/2 від 22.08.2024, позивачем сплачено податків на загальну суму 119602,24 грн. - інформація відображена у графі В митної декларації № 24UA209140023690U0, яка подана позивачем на виконання відповідного рішення митного органу та з метою випуску товарів у вільний обіг. Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити позивач при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 42022,34 грн. та зазначена у графі В МД № 24UA209140023690U0.

- щодо МД № 24UА209140023757U2 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/400156/2 від 23.08.2024 загальна сума коригування складає 13240,73 EUR, а також оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209140/2024/000761. Внаслідок прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/400156/2 від 23.08.2024 позивачем сплачено податків на загальну суму 121768,68 грн. - інформація відображена у графі В митної декларації № 24UA209140023806U8, яка подана позивачем на виконання відповідного рішення митного органу та з метою випуску товарів у вільний обіг. Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити позивач при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 43805,97 грн. та зазначена у графі В МД № 24UA209140023806U8.

- щодо МД № 24UА209140023914U1 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/400157/2 від 26.08.2024 загальна сума коригування складає 13022,56 EUR, а також оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209140/2024/000770. Внаслідок прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/400157/2 від 26.08.2024 позивачем сплачено податків на загальну суму 119784,83 грн. - інформація відображена у графі В митної декларації № 24UA209140024034U9, яка подана позивачем на виконання відповідного рішення митного органу та з метою випуску товарів у вільний обіг. Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити позивач при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 51125,54 грн. та зазначена у графі В МД № 24UA209140024034U9

- щодо МД № 24UА209140023917U9 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/400158/2 від 26.08.2024 загальна сума коригування складає 12720,07 EUR, а також оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209140/2024/000776. Внаслідок прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/400158/2 від 26.08.2024 позивачем сплачено податків на загальну суму 117002,43 грн. - інформація відображена у графі В митної декларації № 24UA209140024036U7, яка подана позивачем на виконання відповідного рішення митного органу та з метою випуску товарів у вільний обіг. Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити позивач при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 41579,70 грн. та зазначена у графі В МД № 24UA209140024036U7

- щодо МД № № 24UА209140023920U0 - прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/400159/2 від 26.08.2024 загальна сума коригування складає 12536,28 EUR, а також оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209140/2024/000773. Внаслідок прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/400159/2 від 26.08.2024 позивачем сплачено податків на загальну суму 115311,93 грн. - інформація відображена у графі В митної декларацій № 24UA209140024035U8, яка подана позивачем на виконання відповідного рішення митного органу та з метою випуску товарів у вільний обіг. Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити позивач при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 21644,20 грн. та зазначена у графі В МД № 24UA209140024035U8

Рішення митного органу № UА209000/2024/400154/2 від 22.08.2024 у графі 33 вмотивовано тим, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зокрема, в якості підстав для коригування зазначено:

«Згідно Договору № ФВ16/08/24-1 від 16.08.2024 про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом п.1,5 конкретні умови перевезення обумовлюються в Заявці. Такий документ не надано до митного оформлення.

- до митного оформлення надано рахунок на відшкодування витрат на перевезення від 20.08.2024, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (ЦМР) вантаж перетнув кордон 21.08.2024. Тобто, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування не були відомі у повному обсязі;

За власним бажанням декларантом додатково надано Price-list в описі товарних позицій відсутні артикули, (наведено загальний опис) що унеможливлює співставлення із інформацією наявною у комерційному інвойсі.

Положенням п.5.1. контракту передбачено подання сертифікату якості заводу виробника. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ.

……переклади документів відповідно до вимог ст. 254 МКУ».

Щодо обраного методу коригування митної вартості у оскаржуваному рішенні зазначено: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III.»

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала: «товару №1 слугувала МД UA209230/2024/55141 від 17.06.2024, де вартість такого товару становить 0,6701дол. США за кг даного товару та даного імпортера».

Рішення митного органу № UА209000/2024/400156/2 від 23.08.2024 у графі 33 вмотивовано тим, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зокрема, в якості підстав для коригування зазначено:

«- у гр.20 мд задекларовано умови поставки -FCA Isperih, проте у рахунку на відшкодування витрат на перевезення зазначено маршрут-Шумен-Сірет/Порубне-Львів. відсутність точних даних щодо маршруту перевезення унеможливлює перевірку розміру витрат понесених покупцем на перевезення вантажу; а отже, здійснення перевірки всіх витрат, які передбачені ст.58 МКУ у повному обсязі;

- до митного оформлення надано рахунок на відшкодування витрат на перевезення від 20.08.2024, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (ЦМР) вантаж перетнув кордон 22.08.2024. Тобто, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування не були відомі у повному обсязі.

За власним бажанням декларантом додатково надано Price-list в описі товарних позицій відсутні артикули, (наведено загальний опис) що унеможливлює співставлення із інформацією наявною у комерційному інвойсі.

Положенням п.5.1. контракту передбачено подання сертифікату якості заводу виробника. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ.

…….Відповідно до статті 254 Митного кодексу України Вам необхідно надати переклад документів поданих до митного оформлення.»

Щодо обраного методу коригування митної вартості у оскаржуваному рішенні зазначено: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III.»

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала: «товару №1 слугувала МД UA209230/2024/59518 від 30.06.2024, де вартість такого товару становить 0,6701дол. США за кг даного товару та даного імпортера.»

Рішення митного органу UА209000/2024/400157/2 від 26.08.2024 у графі 33 вмотивовано тим, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зокрема, в якості підстав для коригування зазначено:

«До митного оформлення надано рахунок на відшкодування витрат на перевезення, від З24-005140 від 20.08.2024, у якому зазначено маршрут перевезення Ісперіх-Порубне-Львів, проте, у ЦМР зазначене місце розвантаження-Солонка. Необхідно зазначити, що дата складання рахунку-20.08.2024, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (ЦМР) вантаж перетнув кордон 23.08.2024. Тобто, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування не були відомі у повному обсязі.

Згідно Договору 190824-1 від 19.08.2024 про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом п.1.1. Заявка є безумовний та невід`ємний додаток до Договору та містить істотні умови перевезення. Такий документ не надано до митного оформлення.

За власним бажанням декларантом додатково надано Price-list в описі товарних позицій відсутні артикули, (наведено загальний опис) що унеможливлює співставлення із інформацією наявною у комерційному інвойсі.

Положенням п.5.1. контракту передбачено що якість товару повинно відповідати експортним стандартам країни виробника та сертифікату якості заводу виробника. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ.

………Відповідно до статті 254 Митного кодексу України Вам необхідно надати переклад документів поданих до митного оформлення.»

Щодо обраного методу коригування митної вартості у оскаржуваному рішенні зазначено: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III.»

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала: «товару №1 - слугувала МД 209230/2024/64048 від 15.07.2024, де вартість такого товару становить 0,6701дол. США за кг даного товару та даного імпортера.»

Рішення митного органу в рішенні UА209000/2024/400158/2 від 26.08.2024 у графі 33 вмотивовано тим, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зокрема, в якості підстав для коригування зазначено:

«До митного оформлення надано рахунок на відшкодування витрат на перевезення, СФ-0000124 від 22.08.2024, у якому зазначено маршрут перевезення Ісперіх-Порубне-Львів, проте, у ЦМР зазначене місце розвантаження-Солонка. Необхідно зазначити, що дата складання рахунку - 22.08.2024, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (ЦМР) вантаж перетнув кордон 24.08.2024. Тобто, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування не були відомі у повному обсязі.

За власним бажанням декларантом додатково надано Price-list в описі товарних позицій відсутні артикули, (наведено загальний опис) що унеможливлює співставлення із інформацією наявною у комерційному інвойсі.

Положенням п.5.1. контракту передбачено що якість товару повинно відповідати експортним стандартам країни виробника та сертифікату якості заводу виробника. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ.

Рахунок 1100177022 від 22.08.2024 доєднано до МД не у повному обсязі, наявна сторінка 1, яка містить позначку pag. 1/3 .

………Відповідно до статті 254 Митного кодексу України Вам необхідно надати переклад документів поданих до митного оформлення.»

Щодо обраного методу коригування митної вартості у оскаржуваному рішенні зазначено: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III.»

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала: «товару №1 - слугувала МД 209230/2024/64048 від 15.07.2024, де вартість такого товару становить 0,6701дол. США за кг даного товару та даного імпортера.»

Рішення митного органу в рішенні UА209000/2024/400159/2 від 26.08.2024 у графі 33 вмотивовано тим, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зокрема, в якості підстав для коригування зазначено:

«До митного оформлення надано рахунок на відшкодування витрат на перевезення від 23.08.2024, у якому зазначено маршрут перевезення Ісперіх- Порубне-Львів, проте, у ЦМР зазначене місце розвантаження-Солонка. Необхідно зазначити, що дата складання рахунку-23.08.2024, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (ЦМР) вантаж перетнув кордон 25.08.2024. Тобто, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування не були відомі у повному обсязі.

Відповідно до інформації, що міститься у ЦМР перевізником є CLL TP AVTO, проте договір-заявка на перевезення укладений між ТОВ "СОЛПРОМБУД" та ТзОВ Трансгалекс, документи, які висвітлюють договірні відносини між CLL TP AVTO та іншими учасниками угоди не надано;

За власним бажанням декларантом додатково надано Price-list в описі товарних позицій відсутні артикули, (наведено загальний опис) що унеможливлює співставлення із інформацією наявною у комерційному інвойсі.

Положенням п.5.1. контракту передбачено що якість товару повинно відповідати експортним стандартам країни виробника та сертифікату якості заводу виробника. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ.»

Щодо обраного методу коригування митної вартості у оскаржуваному рішенні зазначено: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.»

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала: «товару №1 - слугувала МД 209230/2024/64048 від 15.07.2024, де вартість такого товару становить 0,6701дол. США за кг даного товару та даного імпортера.»

Вважаючи протиправними рішення відповідача про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Частиною першою статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина третя статті 53 МК України визначає, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як передбачено ч.5 цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною п`ятою статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч. 8, 9 ст. 55 МК України Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.

Як передбачено ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Як передбачено ч.3 ст.57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України).

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина третя статті 58 МК України).

Згідно положень ч.1 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Частиною другою статті 64 МК України передбачено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Наведені норми у своїй сукупності дозволяють прийти до таких висновків:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору;

- обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. (п.51 постанови Верховного Суду від 23 грудня 2021 року справа № 200/6508/20-а);

- повноваження митного органу при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів обмежуються перевіркою числового значення заявленої митної вартості;

- наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів (п.52 постанови Верховного Суду від 23 грудня 2021 року справа № 200/6508/20-а);

- сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.53 постанови Верховного Суду від 23 грудня 2021 року справа № 200/6508/20-а);

- митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (п.54 постанови Верховного Суду від 23 грудня 2021 року справа № 200/6508/20-а), що відповідає принципу «належного урядування»;

- необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість, та буде переслідувати легітимну мету;

- застосування чи не застосування інших методів визначення митної вартості має бути обґрунтованим.

При цьому, етапи формування та перевірки митної вартості умовно можна розділити на такі:

- визначення митної вартості декларантом;

- перевірка визначеної митної вартості митним органом, яка включає:

наявність обґрунтованих сумнівів;

надіслання вимоги, задля усунення таких сумнівів та упевнення у тому, що декларант правильно визначив митну вартість;

- обґрунтування обраного методу визначення митної вартості.

Щодо визначення митної вартості за основним методом та наявності у органу митної служби обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Перелік поданих позивачем документів, що наведений судом вище, відповідає переліку документів, передбачених ст.53 МК України та підтверджує числові значення заявленої митної вартості у згаданих митних деклараціях.

При цьому, судом вважаються необґрунтованими мотиви відповідача з приводу наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, з урахуванням такого

Щодо мотивів рішення про коригування митної вартості № UА209000/2024/400154/2 від 22.08.2024 наведених у графі 33:

«Згідно Договору № ФВ16/08/24_1 від 16.08.2024 про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом п.1.5 конкретні умови перевезення обумовлюються в Заявці. Такий документ не надано до митного оформлення.

- до митного оформлення надано рахунок на відшкодування витрат на перевезення від 20.08.2024, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (ЦМР) вантаж перетнув кордон 21.08.2024. Тобто, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування не були відомі у повному обсязі.»

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що заявка на транспортне перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов`язань та ніяк не впливає на визначення митної вартості товарів, відтак така не є документом, що підтверджує числове значення вартості транспортних послуг. Важливим є те, що в ст.53 МК України, в якій наведено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, відсутня заявка чи будь-які інші проміжні документи. При цьому згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналогічний висновок щодо вимагання від імпортерів надання заявки на перевезення викладено Верховним Судом у постанові від 16.11.2018 у справі №813/1012/17 (...) серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така заявка не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує Факт надання транспортних послуг чи їх вартість», відтак посилання митного органу на її відсутність є безпідставним.

Позивачем в свою чергу було надано митному органу документи щодо перевезення задекларованого товару, які не містять жодних розбіжностей та підтверджують вартість транспортних послуг з перевезення задекларованого товару. Зокрема, транспортування товару до митного кордону України здійснювалось перевізником ТОВ «Альтаріс ЛТД» автомобілем DAF д.н.з. НОМЕР_1 причіп НОМЕР_2 , вартість наданих транспортних послуг з перевезення вантажу до митного кордону України складала 40000,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату № ФВ16/08/24-1 від 20.08.2024 та довідкою про транспортні витрати (для митних органів України) вих № ФВ16/08/24-1 від 20.08.2024. Згідно з пакувальним листом до інвойсу № 1100176875/19.08.2024 від 19.08.2024 вага брутто становить 22264,886 кг. Інформація про відправника, масу товару, транспортні засоби, що здійснювали перевезення, реквізити інвойсу № 1100176875 від 19.08.2024 повністю відповідає інформації вказаній у відповідному інвойсі та міжнародній товарно-транспортній накладній від 19.08.2024, відповідно до якої, здійснювалося вантажне перевезення товару з Болгарії до України.

Крім того, як встановлено судом, позивач в порядку визначеному ч. 8 ст. 55 МК Україну подав до Львівської митниці заяву щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/400154/2 від 22.08.2024, до якої додатково долучив заявку на перевезення вантажу № ФВ16/08/24-1 від 16.08.2024. Однак, митний орган не взяв до уваги вказаний документ та у листі № 7.4-2/15-02/13/26521 від 30.09.2024 зазначив, що відмовляє у скасуванні та залишає без змін рішення про коригування митної вартості № UА209000/2024/400154/2 від 22.08.2024.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України для підтвердження транспортної складової митної вартості товару подаються: б) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Таким чином, Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом па підтвердження витрат на перевезення товарів. Аналогічна правова позиція наведена в рішеннях Верховного суду від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18 та від 31 січня 2018 року у справі №810/2839/17.

Обґрунтування відповідача про те, що на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування не були відомі у повному обсязі оскільки, рахунок на оплату датований 20.08.2024, а вантаж перетнув кордон 21.08.2024 не є підставою для коригування митної вартості оскільки, такі не спростовують вартість міжнародних транспортно-експедиційних послуг вказану у рахунку на оплату № ФВ16/08/24-1 від 20.08.2024 та довідці про транспортні витрати (для митних органів України) вих № ФВ16/08/24-1 від 20.08.2024. Так, експедитор, прийнявши товар до перевезення фактично розпочав перевезення та визначив які витрати він понесе, зважаючи на обсяг перевезення, потенційні витрати та прибутки, сформував рахунок та довідку, який надав замовнику.

Відтак судом встановлено, що надані позивачем документи не містять жодних розбіжностей та в повній мірі дозволяли митному органу впевнитись у відповідності заявленої позивачем митної вартості ціні договору в тому числі й розмірі понесених витрат у зв`язку із транспортуванням товару.

Щодо мотивів рішення про коригування митної вартості № UА209000/2024/400156/2 від 23.08.2024 наведених у графі 33:

- «- у гр.20 мд задекларовано умови поставки -FCA Isperih, проте у рахунку на відшкодування витрат на перевезення зазначено маршрут-Шумен-Сірет/Порубне-Львів. відсутність точних даних щодо маршруту перевезення унеможливлює перевірку розміру витрат понесених покупцем на перевезення вантажу; а отже, здійснення перевірки всіх витрат, які передбачені ст.58 МКУ у повному обсязі;

-до митного оформлення надано рахунок на відшкодування витрат на перевезення від 20.08.2024, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (ЦМР) вантаж перетнув кордон 22.08.2024. Тобто, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування не були відомі у повному обсязі.»

З матеріалів справи вбачається, що позивачем під час митного оформлення надано митному органу документи щодо перевезення задекларованого товару, які не містять жодних розбіжностей та підтверджують вартість транспортних послуг з перевезення задекларованого товару. Так, транспортування товару до митного кордону України здійснювалось експедитором ТОВ «Альтаріс ЛТД» автомобілем Renault д.н.з. НОМЕР_3 причіп АТ8216XР, вартість наданих транспортних послуг з перевезення вантажу до митного кордону України складала 40000,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату № ФВ19/08/24-1 від 20.08.2024 та довідкою про транспортні витрати (для митних органів України) вих № ФВ19/08/24-1 від 20.08.2024. Згідно з пакувальним листом до інвойсу № 1100176921/20.08.2024 від 20.08.2024 вага брутто становить 22427,169 кг. Інформація про відправника, масу товару, транспортні засоби, що здійснювали перевезення, реквізити інвойсу № 1100176921 від 20.08.2024 повністю відповідає інформації вказаній у відповідному інвойсі та міжнародній товарно-транспортній накладній CMR № 861889, відповідно до якої, здійснювалося вантажне перевезення товару з Болгарії до України

Судом встановлено, що з наданого митному органу контракту № 03/2022 від 30.06.2022 та з додатку № 1 до нього від 13.02.2023 вбачається, що головний офіс продавця товару знаходиться у місті Isperih.

Позивач пояснив, що відстань між містами Isperih та Shumen (Болгарія) складає 62,3 км, тобто такі знаходяться поруч одне від одного. Місто Isperih розташоване за 596 км від п/п Порубне, а Shumen (Болгарія) за 688 км від п/п Порубне тому вказана розбіжність не впливає на заниження митної вартості товарів.

Відвантаження товару відбулось у місті Shumen, що підтверджується відомостями зазначеними у експортній декларації 24BG002008A06011В0 та в розділі 4 CMR № 861889, складеними продавцем, де зазначене місце завантаження товару Shumen. Інформація зазначена в експортній декларації 24BG002008A06011В0 та в розділі 4 CMR № 861889 (маса товару, номера транспортних засобі, що здійснювали перевезення, номер інвойсу, вартість товару) повністю збігається з інформацією вказаною в інвойсі № 1100176921 від 20.08.2024 року, відповідні документи були подані митному органу під час митного оформлення.

Крім того, як підтверджується матеріалами справи позивач в порядку визначеному ч. 8 ст. 55 МК Україну подав до Львівської митниці заяву щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/400156/2 від 23.08.2024, до якої додатково долучив Лист від продавця від 26.08.2024, яким продавець повідомив позивача про те, що в інвойсі № 1100176921 від 20.08.2024 допущено помилку в графі щодо умов поставки «FCA ISPERIH», а тому правильними слід вважати умови поставки вказані в інвойсі № 1100176921 від 20.08.2024 - «FCA SHUMEN». Однак, митний орган не взяв до уваги вказаний документ та у листі № 7.4-2/15-02/13/26526 від 30.09.2024 зазначив, що відмовляє у скасуванні та залишає без змін рішення про коригування митної вартості № UА209000/2024/400156/2 від 23.08.2024

Відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України для підтвердження транспортної складової митної вартості товару подаються: б) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Оскільки, як вже зазначалось судом вище, Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, в даному випадку довідка про транспортні витрати є допустимим доказом па підтвердження витрат на перевезення товарів. Аналогічна правова позиція наведена в рішеннях Верховного суду від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18 та від 31 січня 2018 року у справі №810/2839/17.

Обґрунтування відповідача про те, що на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування не були відомі у повному обсязі оскільки, рахунок на оплату датований 20.08.2024, а вантаж перетнув кордон 22.08.2024 не є підставою для коригування митної вартості оскільки, такі не спростовують вартість міжнародних транспортно-експедиційних послуг вказану у рахунку на оплату № ФВ19/08/24-1 від 20.08.2024 та довідці про транспортні витрати (для митних органів України) вих. № ФВ19/08/24-1 від 20.08.2024. Так, експедитор, прийнявши товар до перевезення фактично розпочав перевезення та визначив які витрати він понесе, зважаючи на обсяг перевезення, потенційні витрати та прибутки, сформував рахунок та довідку, який надав замовнику.

Відтак судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів з`ясовано, що надані позивачем документи не містять жодних розбіжностей та в повній мірі дозволяли митному органу впевнитись у відповідності заявленої позивачем митної вартості ціні договору в тому числі й розмірі понесених витрат у зв`язку із транспортуванням товару.

Щодо мотивів рішення про коригування митної вартості № UА209000/2024/400157/2 від 26.08.2024 наведених у графі 33:

- «До митного оформлення надано рахунок на відшкодування витрат на перевезення, від З24-005140 від 20.08.2024, у якому зазначено маршрут перевезення Ісперіх-Порубне-Львів, проте, у ЦМР зазначене місце розвантаження-Солонка. Необхідно зазначити, що дата складання рахунку-20.08.2024, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (ЦМР) вантаж перетнув кордон 23.08.2024. Тобто, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування не були відомі у повному обсязі.»

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України визначений перелік витрат (складові митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До вказаного переліку входять, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5).

З наведених вище вимог вбачається, що до митної вартості включаються лише транспортні витрати на відрізку маршруту від місця завантаження товару до перетину митного кордону України (в даному випадку Ісперих- п/п Порубне). У зв`язку з цим суд погоджується доводами позивача про те, що доводи відповідача щодо розбіжностей у населених пунктах, що зазначені у рахунку на оплату транспортних послуг (Львів) та в CMR (Солонка) жодним чином не впливають на числове значення митної вартості товару оскільки, такі не підлягають включенню до митної вартості.

Крім того судом враховано, що у постанові ВС від 20.06.2023 у справі №380/1221/20, зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідно до ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Судом встановлено, що позивачем надано митному органу документи щодо перевезення задекларованого товару, які не містять жодних розбіжностей та підтверджують вартість транспортних послуг з перевезення задекларованого товару. Так, транспортування товару до митного кордону України здійснювалось перевізником ТОВ «Трансгалекс» автомобілем MAN д.н.з. НОМЕР_4 причіп д.н.з. НОМЕР_5 , вартість наданих транспортних послуг з перевезення вантажу до митного кордону України складала 41000,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату № З24-005140 від 20.08.2024 та довідкою про транспортні витрати від 20.08.2024. Згідно з пакувальним листом до інвойсу № 100176922/20.08.2024 від 20.08.2024 вага брутто становить 22118,348 кг. Інформація про відправника, масу товару, транспортні засоби, що здійснювали перевезення, реквізити інвойсу № 1100176922 від 20.08.2024 повністю відповідає інформації вказаній у відповідному інвойсі та міжнародній товарно-транспортній накладній, відповідно до якої, здійснювалося вантажне перевезення товару з м. Ісперих (Болгарія) до України.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України для підтвердження транспортної складової митної вартості товару подаються: б) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Оскільки, як вже зазначалось судом вище, Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, в даному випадку довідка про транспортні витрати є допустимим доказом па підтвердження витрат на перевезення товарів. Аналогічна правова позиція наведена в рішеннях Верховного суду від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18 та від 31 січня 2018 року у справі №810/2839/17.

Обґрунтування відповідача про те, що на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування не були відомі у повному обсязі оскільки, рахунок на оплату датований 20.08.2024, а вантаж перетнув кордон 23.08.2024 не є підставою для коригування митної вартості оскільки, такі не спростовують вартість міжнародних транспортно-експедиційних послуг вказану у рахунку на оплату № З24-005140 від 20.08.2024 та довідкою про транспортні витрати від 20.08.2024. Так, експедитор, прийнявши товар до перевезення фактично розпочав перевезення та визначив які витрати він понесе, зважаючи на обсяг перевезення, потенційні витрати та прибутки, сформував рахунок та довідку, який надав замовнику.

Відтак судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів з`ясовано, що надані позивачем документи не містять жодних розбіжностей та в повній мірі дозволяли митному органу впевнитись у відповідності заявленої позивачем митної вартості ціні договору в тому числі й розмірі понесених витрат у зв`язку із транспортуванням товару.

- «Згідно Договору 190824-1 від 19.08.2024 про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом п.1.1. Заявка є безумовний та невід`ємний додаток до Договору та містить істотні умови перевезення. Такий документ не надано до митного оформлення.»

Заявка на транспортне перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов`язань та ніяк не впливає на визначення митної вартості товарів, відтак така не є документом, що підтверджує числове значення вартості транспортних послуг. Важливим є те, що в ст.53 МК України, в якій наведено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, відсутня заявка чи будь-які інші проміжні документи. При цьому згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналогічний висновок щодо вимагання від імпортерів надання заявки на перевезення викладено Верховним Судом у постанові від 16.11.2018 у справі №813/1012/17 (...) серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така заявка не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує Факт надання транспортних послуг чи їх вартість», відтак посилання митного органу на її відсутність є безпідставним.

Позивачем в свою чергу було надано митному органу перелічені вище документи щодо перевезення задекларованого товару, які не містять жодних розбіжностей та підтверджують вартість транспортних послуг з перевезення задекларованого товару.

Крім того, як встановлено судом позивач в порядку визначеному ч. 8 ст. 55 МК Україну подав до Львівської митниці заяву щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/400157/2 від 26.08.2024, до якої додатково долучив Договір-заявку на перевезення вантажу № З24-005140 від 19.08.2024. Однак, митний орган не взяв до уваги вказаний документ та у листі № 7.4-2/15-02/13/26525 від 30.09.2024 зазначив, що відмовляє у скасуванні та залишає без змін рішення про коригування митної вартості № UА209000/2024/400157/2 від 26.08.2024

Щодо мотивів рішення про коригування митної вартості № UА209000/2024/400158/2 від 26.08.2024 наведених у графі 33:

- «До митного оформлення надано рахунок на відшкодування витрат на перевезення, СФ-0000124 від 22.08.2024, у якому зазначено маршрут перевезення Ісперіх-Порубне-Львів, проте, у ЦМР зазначене місце розвантаження-Солонка. Необхідно зазначити, що дата складання рахунку-22.08.2024, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (ЦМР) вантаж перетнув кордон 24.08.2024. Тобто, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування не були відомі у повному обсязі.»

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України визначений перелік витрат (складові митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До вказаного переліку входять, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5).

З наведених вище вимог вбачається, що до митної вартості включаються лише транспортні витрати на відрізку маршруту від місця завантаження товару до перетину митного кордону України (в даному випадку Ісперих- п/п Порубне). У зв`язку з цим суд приходить до висновку про те, що доводи відповідача щодо розбіжностей у населених пунктах, що зазначені у рахунку на оплату транспортних послуг (Львів) та в CMR (Солонка) жодним чином не впливають на числове значення митної вартості товару оскільки, такі не підлягають включенню до митної вартості.

Судом встановлено, що позивачем надано митному органу документи щодо перевезення задекларованого товару, які не містять жодних розбіжностей та підтверджують вартість транспортних послуг з перевезення задекларованого товару. Так, транспортування товару до митного кордону України здійснювалось перевізником ФОП ОСОБА_1 автомобілем МАН НОМЕР_6 / НОМЕР_7 , вартість наданих транспортних послуг з перевезення вантажу до митного кордону України складала 40000,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000124 від 22.08.2024 та довідкою про транспортні витрати (до митних органів України) вих. № 1 від 22.08.2024. Згідно з пакувальним листом до інвойсу № 1100177022/22.08.2024 від 22.08.2024 вага брутто становить 21724,268 кг. Інформація про відправника, масу товару, транспортні засоби, що здійснювали перевезення, реквізити інвойсу 1100177022 від 22.08.2024 повністю відповідає інформації вказаній у відповідному інвойсі та міжнародній товарно-транспортній накладній, відповідно до якої, здійснювалося вантажне перевезення товару з Болгарії до України.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України для підтвердження транспортної складової митної вартості товару подаються: б) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Оскільки, як вже зазначалось судом вище, Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, в даному випадку довідка про транспортні витрати є допустимим доказом па підтвердження витрат на перевезення товарів. Аналогічна правова позиція наведена в рішеннях Верховного суду від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18 та від 31 січня 2018 року у справі №810/2839/17.

Обґрунтування відповідача про те, що на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування не були відомі у повному обсязі оскільки, рахунок на оплату датований 22.08.2024, а вантаж перетнув кордон 24.08.2024 не є підставою для коригування митної вартості оскільки, такі не спростовують вартість міжнародних транспортно-експедиційних послуг вказану у рахунку-фактурі № СФ-0000124 від 22.08.2024 та довідці про транспортні витрати (до митних органів України) вих. № 1 від 22.08.2024. Так, експедитор, прийнявши товар до перевезення фактично розпочав перевезення та визначив які витрати він понесе, зважаючи на обсяг перевезення, потенційні витрати та прибутки, сформував рахунок та довідку, який надав замовнику.

Відтак судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів з`ясовано, що надані позивачем документи не містять жодних розбіжностей та в повній мірі дозволяли митному органу впевнитись у відповідності заявленої позивачем митної вартості ціні договору в тому числі й розмірі понесених витрат у зв`язку із транспортуванням товару.

- «Рахунок 1100177022 від 22.08.2024 доєднано до МД не у повному обсязі, наявна сторінка 1, яка містить позначку pag. 1/3 .»

Суд під час розгляду даної справи перевіривши матеріали даної справи, враховує пояснення Позивача щодо того, що Подання документів здійснювалось декларантом через митного брокера (ФОП ОСОБА_2 ). та під час подання документів до митного оформлення з технічних причин не було довантажено 2 та 3 сторінки рахунку-фактури (інвойс) № 1100177022 від 22.08.2024.

Судом встановлено, що у вимозі митного органу про надання додаткових документів покликання на рахунок 1100177022 від 22.08.2024 відсутнє.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався правом наданим йому ч. 8 ст. 55 МК України та з врахуванням зауважень викладених у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400158/2 від 26.08.2024, подав до Львівської митниці заяву щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/400158/2 від 26.08.2024, до якої додатково долучив рахунок-фактуру (інвойс) № 1100177022 від 22.08.2024, який складається з трьох сторінок.

Однак, митний орган не взяв до уваги вказаний документ та у листі № 7.4-2/15-02/13/26528 від 30.09.2024 зазначив, що відмовляє у скасуванні та залишає без змін рішення про коригування митної вартості № UА209000/2024/400158/2 від 26.08.2024.

Відтак, з огляду на докази, які містяться в матеріалах справи суд приходить до висновку, про те, що позивачем правомірно, в порядку визначеному ч. 8 ст. 55 МК України, надано митному органу у повному обсязі рахунок-фактуру (інвойс) № 1100177022 від 22.08.2024 оскільки, обставини щодо долучення позивачем відповідного рахунку не в повному обсязі, стали відомими йому виключно після прийняття оскаржуваного рішення, а відтак не прийняття до уваги митним органом відповідного інвойсу (наданого в порядку ч. 8 ст. 55 МК України), при перевірці числового значення товару є безпідставним.

Щодо мотивів рішення про коригування митної вартості UА209000/2024/400159/2 від 26.08.2024 наведених у графі 33:

- «До митного оформлення надано рахунок на відшкодування витрат на перевезення від 23.08.2024, у якому зазначено маршрут перевезення Ісперіх- Порубне-Львів, проте, у ЦМР зазначене місце розвантаження-Солонка. Необхідно зазначити, що дата складання рахунку - 23.08.2024, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (ЦМР) вантаж перетнув кордон 25.08.2024. Тобто, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування не були відомі у повному обсязі.»

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України визначений перелік витрат (складові митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До вказаного переліку входять, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5).

З наведених вище вимог вбачається, що до митної вартості включаються лише транспортні витрати на відрізку маршруту від місця завантаження товару до перетину митного кордону України (в даному випадку Ісперих- п/п Порубне). У зв`язку з цим суд приходить до висновку про те, що доводи відповідача щодо розбіжностей у населених пунктах, що зазначені у рахунку на оплату транспортних послуг (Львів) та в CMR (Солонка) жодним чином не впливають на числове значення митної вартості товару оскільки, такі не підлягають включенню до митної вартості.

Судом встановлено, що позивачем надано митному органу документи щодо перевезення задекларованого товару, які не містять жодних розбіжностей та підтверджують вартість транспортних послуг з перевезення задекларованого товару. Так, транспортування товару до митного кордону України здійснювалось перевізником ТОВ «Трансгалекс» автомобілем вольво д.н.з. НОМЕР_8 причіп д.н.з. НОМЕР_9 , вартість наданих транспортних послуг з перевезення вантажу до митного кордону України складала 41000,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату № 324-005227 від 23.08.2024 та довідкою про транспортні витрати від 23.08.2024. Згідно з пакувальним листом до інвойсу № 1100177091/23.08.2024 від 23.08.2024 вага брутто становить 21526,27 кг. Інформація про відправника, транспортні засоби, що здійснювали перевезення, реквізити інвойсу № 1100177091 від 23.08.2024 повністю відповідає інформації вказаній у відповідному інвойсі та міжнародній товарно-транспортній накладній, відповідно до якої, здійснювалося вантажне перевезення товару з Болгарії до України.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України для підтвердження транспортної складової митної вартості товару подаються: б) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Оскільки, як вже зазначалось судом вище, Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, в даному випадку довідка про транспортні витрати є допустимим доказом па підтвердження витрат на перевезення товарів. Аналогічна правова позиція наведена в рішеннях Верховного суду від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18 та від 31 січня 2018 року у справі №810/2839/17.

Обґрунтування відповідача про те, що на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування не були відомі у повному обсязі оскільки, рахунок на оплату датований 23.08.2024, а вантаж перетнув кордон 25.08.2024 не є підставою для коригування митної вартості оскільки, такі не спростовують вартість міжнародних транспортно-експедиційних послуг вказану у рахунку на оплату № 324-005227 від 23.08.2024 та довідці про транспортні витрати від 23.08.2024. Так, експедитор, прийнявши товар до перевезення фактично розпочав перевезення та визначив які витрати він понесе, зважаючи на обсяг перевезення, потенційні витрати та прибутки, сформував рахунок та довідку, який надав замовнику.

Відтак судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів з`ясовано, що надані позивачем документи не містять жодних розбіжностей та в повній мірі дозволяли митному органу впевнитись у відповідності заявленої позивачем митної вартості ціні договору в тому числі й розмірі понесених витрат у зв`язку із транспортуванням товару.

- «Відповідно до інформації, що міститься у ЦМР перевізником є CLL TP AVTO, проте договір-заявка на перевезення укладений між ТОВ "СОЛПРОМБУД" та ТзОВ Трансгалекс, документи, які висвітлюють договірні відносини між CLL TP AVTO та іншими учасниками угоди не надано»

Статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Стаття 8 вказаного Закону містить перелік видів транспортно-експедиторських послуг, що надаються експедиторами за дорученням клієнтів, серед яких: надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

При цьому, у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Судом встановлено, що згідно договору-заявки перевезення вантажу № З24-005227 від 22.08.2024 ТОВ «Солпромбуд» виступає зі сторони Замовника, а ТОВ «Трансгалекс» зі сторони Експедитора, останній зобов`язується надати транспортно-експедиторські послуги за маршрутом з м. Ісперіх (Болгарія) до м.Львів (Україна) через прикордонний перехід Порубне, найменування вантажу: плитка керамічна, транспортні засоби: Реф-вольво д.н.з. НОМЕР_8 / НОМЕР_9 . Інформація вказана в договорі-заявці щодо транспортних засобів, найменування вантажу та ваги товару, повністю збігається з інформацією вказаною в інвойсі та № 1100177091 від 23.08.2024 та міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) від 23.08.2024. Вартість міжнародних транспортно-експедиційних послуг до митного кордону України складає 41000,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату № 324-005227 від 23.08.2024 та довідкою про транспортні витрати від 23.08.2024.

Таким чином, ТОВ «Трансгалекс» є експедитором, а не перевізником, і має право залучити транспортні засоби третіх осіб для виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Солпромбуд», що повністю узгоджується з вимогами законодавства.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 1 статті 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

ТОВ «Трансгалекс» для виконання взятих на себе експедиторських зобов`язань за Договором-заявкою перевезення вантажу № З24-005227 від 22.08.2024 р. мав право укладати від свого імені договори з іншими особами для забезпечення організації перевезення товару позивача.

Залучення експедитором третьої особи перевізника відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам позивача з експедитором та положенням Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13.09.2019 по справі № 826/66/14.

З наведеного вище вбачається, що доводи митного органу про те, що до митного оформлення не надано документів, які висвітлюють договірні відносини між CLL TP AVTO та іншими учасниками угоди щодо транспортної складової до кордону України є безпідставні, а вартість транспортно-експедиторських послу підтверджена належними документами, що були надані відповідачу під час митного оформлення (Договір-заявка перевезення вантажу № З24-005227 від 22.08.2024, рахунок на оплату № 324-005227 від 23.08.2024 та довідка про транспортні витрати від 23.08.2024).

Більше того, як вже було зазначено судом вище, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок не може бути підставою для коригування митної вартості.

Щодо мотивів рішень про коригування митної вартості № UА209000/2024/400154/2 від 22.08.2024, № UА209000/2024/400156/2 від 23.08.2024, № UА209000/2024/400157/2 від 26.08.2024, № UА209000/2024/400158/2 від 26.08.2024, № UА209000/2024/400159/2 від 26.08.2024.наведених у графі 33: - «За власним бажанням декларантом додатково надано Price-list в описі товарних позицій відсутні артикули, (наведено загальний опис) що унеможливлює співставлення із інформацією наявною у комерційному інвойсі.»

Суд звертає увагу, що ч.2 ст.53 МК України містить вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, Price-list відсутній у відповідному переліку, а відтак не є таким, що підтверджує митну вартість.

Щодо зауваження митниці, що прайс-лист нібито не відображає дійсну вартість суд вважає, що дане твердження є лише суб`єктивною думкою митного органу та не підтверджується жодним нормативно-правовим документом, адже нормами чинного законодавства не встановлено будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, тому такі документи можуть оформлюватися продавцем у довільній формі та на власний розсуд. Прайс-лист це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом. До такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 у справі № 420/2850/19.

В постанові 23 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 810/690/17 вказав, що прайс-лист по - перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/ або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Надані позивачем прайс-листи містить усю інформацію згідно асортименту та вартості товару придбаного Товариством та не містить розбіжностей щодо числового значення митної вартості товару відображеної в інших документах, що подані декларантом під час митного оформлення

У зв`язку з наведеним вище суд зазначає, що митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей прайс-листа, як на підставу для коригування митної вартості товару, покликання на неповноту чи обмеженість відомостей прайс-листа наданого Позивачем під час митного оформлення є явно необґрунтованим та спростованим фактичними обставинами справи та наданими позивачем документами.

Також митний орган у всіх рішення, що є предметом оскарження у даній справі в графі 33 вказує на те, що «Положенням п.5.1. контракту передбачено подання сертифікату якості заводу виробника. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ.»

Суд враховує те, що відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За даних обставин справи суд погоджується з позицією позивача про те, що в даній справі відсутнє будь яке обґрунтування митного, яким чином відсутність відомостей про відповідність якості товару експортним стандартам країни виробника, сертифікату виробника та відсутність відомостей про виробника товару з огляду на умови укладених позивачем з постачальником контракту №03/2022 від 30.06.2022 з KHAN ASPARUH AD, впливає на числове значення заявленої митної вартості позивачем. Відтак суд приходить до висновку, що наведені відповідачем з цього приводу обставини не є розбіжністю в поданих до митного оформлення документах і не свідчить про їх неповноту щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, а відтак такі не можуть бути підставою для коригування митної вартості.

Також в оскаржуваних рішеннях відповідач зазначає про те, що відповідно до статті 254 Митного кодексу України позивачу необхідно надати переклад документів поданих до митного оформлення.

Однак, відповідно до ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

З аналізу наведених вище вимог вбачається, що, у разі складення документа, що подається до митного оформлення, або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, митний орган не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.02.2020 року по справі № 520/10709/18.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладання ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України № 170/97-ВР від 03.04.1997 р., затверджено перелік країн, з якими Україною укладено торговельно-економічні угоди з надання режиму найбільшого сприяння або національного режиму, серед яких зазначено Болгарію.

Законом України "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі" від 10.04.2008 року №250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі, підписаний у м. Женеві 5 лютого 2008 року, у зв`язку із чим, 16 травня 2008 року Україна приєдналася до СОТ. Офіційними мовами СОТ є англійська, французька, іспанська.

З врахуванням наведеного вище суд приходить до висновку про те, що у позивача відсутній обов`язок, щодо перекладу документів на українську мову, які складені та подані до митного контролю англійською та болгарською мовами.

Крім того, суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач не зазначив, які конкретно документи потребували перекладу, та не обґрунтував необхідність здійснення такого перекладу в документах що містять необхідні для перевірки або підтвердження відомості числового значення митної вартості товарів, вказане у митній декларації.

За наведених вище обставин суд вважає, що митний орган, маючи всі необхідні та визначені чинним законодавством документи, при перевірці відповідності митної вартості визначеної декларантом у митній декларації, поза межами повноважень наданими законодавством, надавав перевагу числовим показникам та змісту одного документу без порівняння з числовими показниками та змістом інших документів, які у своїй сукупності підтверджували митну вартість.

Щодо зобов`язання митного органу зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Зміст частини 3 статті 53 МК України вказує на те, що письмова вимога надсилається за умови наявності розбіжності у поданих документах, наявності ознаки підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як було встановлено судом вище законодавчо визначених умов для надіслання вимоги у відповідача не було, оскільки подані позивачем документи до митної декларації у своїй сукупності підтверджували числові значення задекларованої митної вартості.

Разом з тим, наведений порядок є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість, що є легітимною метою.

В цьому контексті слід також зазначити і про те, що орган митної служби у вимозі повинен конкретизувати документи, надання яких може усунути сумніви достовірності відомостей, які зазначені у первинно поданих документах.

Надіслання письмових вимог, які містять загальний перелік документів, передбачений ч.3 ст.53 МК України, без конкретизації тих, які можуть усунути сумніви, буде порушувати такі складові принципу «належного урядування» як послідовність, ясність дій митного органу та юридичну визначеність у спірних правовідносинах.

Крім того, у всіх наведених вище спірних рішеннях відповідач зазначив, що неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару- слугували МД UA209230/2024/55141 від 17.06.2024, МД UA209230/2024/59518 від 30.06.2024, МД 209230/2024/64048 від 15.07.2024, де вартість такого товару становить 0,6701дол. США за кг даного товару та даного імпортера.

Щодо застосування чи не застосування інших методів визначення митної вартості має бути обґрунтованим.

У відповідності до положень ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17 Верховний Суд зазначив наступне: «… рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з оскаржуваних позивачем рішень про коригування митної вартості товарів, зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.».

Застосовуючи наведений висновок до спірних правовідносин, суд зазначає, що спірні рішення не містять жодних пояснень щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.

Крім того, обрання такої вартості не було жодним чином обґрунтовано.

Такі обставини також вказують на необґрунтованість спірних рішень при визначенні митної вартості за методом 2 ґ.

Аргументи відповідача спростовуються викладеним. При цьому, посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду не можуть бути покладені в основу судового рішення, оскільки ним були вчинені порушення і на інших стадіях перевірки та визначення митної вартості, що є самостійними підставами для задоволення позову.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Контролюючий орган не вказав переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи встановлено невідповідність спірного рішення митного органу критеріям правомірності передбачених п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

Відтак, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн.40 коп. Саме таку суму судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем подано переклад українською мовою документів, долучених до позовної заяви.

Позивач подав заяву про стягнення судових витрат з відповідача в розмірі 1980,00 грн. пов`язані із залученням перекладача щодо перекладу з болгарської мови на українську митних декларацій країни відправлення (24BG004002A02246В2 від 19.08.2024, № 24BG002008A06011В0 від 20.08.2024, № 24BG004002A02260В7 від 20.08.2024, № 24BG004002A02281В5 від 22.08.2024, № 24BG004002A02301В6 від 23.08.2024), підтверджуються долученими до даної заяви рахунком № 08-10 від 08.10.2024 р. та платіжною інструкцією № 1372 від 08.10.2024 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Згідно з ч. 3 ст. 137 КАС України, спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

Ч. 5-6 ст. 137 КАС України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

На підтвердження понесених витрат з перекладу документів позивачем подано рахунком № 08-10 від 08.10.2024 р. та платіжну інструкцію № 1372 від 08.10.2024 р.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про наявність підстав стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача суми сплачених витрат понесених по оплаті послуг з перекладу документів в розмірі 1980,00 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею № UА209000/2024/400154/2 від 22.08.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею № UА209000/2024/400156/2 від 23.08.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею № UА209000/2024/400157/2 від 26.08.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею № UА209000/2024/400158/2 від 26.08.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею № UА209000/2024/400159/2 від 26.08.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛПРОМБУД» (код ЄДРПОУ 43452473) 2422,40 грн сплаченого судового збору та судові витрати, пов`язані із залученням перекладача, у розмірі 1980,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Желік О.М.