Ухвала

від 15.01.2025 по справі 380/25888/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

15 січня 2025 рокусправа № 380/25888/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові Клопотання військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), про визнання протиправною бездіяльність військової частини щодо не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення та грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня календарного року.

Ухвалою від 26.12.2024 роз`єднано позовні вимоги, визначено виділити в самостійне провадження вимоги:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати з 30.01.2020 по 31.12.2020 ОСОБА_1 грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020 року (у тому числі: грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань за 2020 рік, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2020 рік), виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року з врахуванням виплачених сум;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати з 01.01.2021 по 31.12.2021 ОСОБА_1 грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021 року (у тому числі: грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань за 2021 рік, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2021 рік), виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року з врахуванням виплачених сум;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати з 01.01.2022 по 31.12.2022 ОСОБА_1 грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2022 по 31.12.2022 року (у тому числі: грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань за 2022 рік, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік) виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати з 01.01.2023 по 31.12.2023 ОСОБА_1 грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 по 31.12.2023 року (у тому числі: грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань за 2023 рік, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік), виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року з врахуванням виплачених сум;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати з 01.01.2024 по 01.11.2024 ОСОБА_1 грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2024 по 01.11.2024 року (у тому числі: грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань за 2024 рік, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2024 рік), виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 позивачу компенсацію втрат частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020 виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, з 01.01.2021 по 31.12.2021 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осо, встановленого законом на 1 січня 2022 року, з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, з 01.01.2024 року по 01.11.2024 року виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року, по день їх фактичної виплати - відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.12.2024 адміністративну справу №380/25888/24 передано судді Морській Г.М.

Ухвалою від 27.12.2024 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у відзиві на позовну заяву заявив клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 пропустив, встановлений ст.122 КАС України місячний строк звернення до суду.

Відповідно до положень ст.119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Частиною 3 статті 166 КАС України передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладених норм процесуального законодавства, суд вважає за можливе провести розгляд клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

При цьому, Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

…Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)….

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із вимогами про нарахування та виплату грошового забезпечення виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня календарного року за період з 30.01.2020 по 01.11.2024.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 01.11.2024 №328 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини 01.11.2024.

При цьому, позовна заява подана 23.12.2024.

Надаючи оцінку доводам військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не дотримання позивачем строку звернення до суду, визначеного ч.5 ст.122 КАС України, суд виходить з того, що спір щодо нарахування та невиплати позивачу індексації, є спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

Приписами частин третьої і п`ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Під час вирішення питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді даної справи, суд враховує правовий висновок, висловлений Верховним Судом у постанові від 25.04.2023 по справі №380/15245/22, яким визначено, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п?ятою статті 122 КАС України.

Як зазначалось вище, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

З огляду на вказане, суд відхиляє доводи відповідача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин частини п`ятої статті 122 КАС України та пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки право позивача на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України виникло протягом трьох місяців після звільнення з військової служби (тобто граничний строк для подання позовної заяви до 01.02.2025).

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи (їх представникам).

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

СуддяМорська Галина Михайлівна