Рішення

від 14.01.2025 по справі 380/11253/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11253/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення 37 сесії 8 скликання Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 19.04.2024 року №91 «Про відмову в наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на викуп земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради»;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання позивачеві дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 га для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285 відповідно до вимог п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці даної земельної ділянки.

Посилається на те, що йому на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 10,9956 га для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ЛВ №281 від 02.03.2001 року. Зазначив, що з метою викупу цієї земельної ділянки позивач звернувся до Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області (далі Шегинівська сільська рада) з відповідною заявою. За наслідками її розгляду відповідач рішення не прийняв, що змусило позивача звернутися до суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 року у справі №380/3888/23 зобов`язано Шегинівську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.08.2022 року вх.№02-12/379 про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 гектарів для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285, відповідно до вимог п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці цієї земельної ділянки, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. На виконання рішення суду відповідач прийняв оскаржуване у даній справі рішення від 19.04.2024 року №91 «Про відмову в наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на викуп земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради». Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, а тому звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів. Просить позов задовольнити повністю.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що на земельній ділянці з кадастровим номером: 4622487200:02:000:0285, яка за основним цільовим призначенням належить до категорії земель сільськогосподарського призначення та віднесена за цільовим використанням до земель для ведення фермерського господарства, позивачем самочинно, без проходження передбаченої чинним законодавством процедури, змінено цільове використання її частини з ведення фермерського господарства на категорію: землі громадської та житлової забудови, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. З огляду на викладене, вважає, що рішення відповідача від 19.04.2024 року №91 «Про відмову в наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на викуп земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради» є обґрунтованим, а тому підстав для його скасування немає. Крім того, вказала, що приймаючи рішення, пов`язані з розпорядженням земельними ділянками комунальної власності, органи місцевого самоврядування діють лише як представники власника землі відповідної територіальної громади, що зумовлює необхідність врахування інтересів територіальної громади під час прийняття ними таких рішень. У зв`язку із цим, зазначила, що право надавати дозвіл на викуп земельної ділянки відповідно до п.6-1 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки, або мотивовано відмовити у його наданні є дискреційним повноваженням органу місцевого самоврядування. Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 29.05.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставин.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є керівником фермерського господарства «Трембіта» (місцезнаходження: вул.Дружби, 174, село Волиця, Мостиський район, Львівська область, 81324; код ЄДРПОУ: 31228480). Основним видом економічної діяльності вказаного господарства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11).

На підставі рішення Мостиської районної ради народних депутатів Мостиського району Львівської області від 24.01.2001 року №5 позивачу надано у постійне користування земельну ділянку площею 10,9956 гектарів, що розташована на території Тщенецької сільської ради, для ведення особистого селянського господарства. Вказане підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ЛВ №281 від 02.03.2001 року, який зареєстровано в Книзі записів на право постійного користування землею за №29/390.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4616848352021 від 16.09.2021 року, земельній ділянці площею 10,9956 гектарів для ведення фермерського господарства присвоєно кадастровий номер 4622487200:02:000:0285.

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №17991 станом на 05.08.2022 року нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки становить 137317,72 грн.

17.08.2022 року позивач звернувся із письмовою заявою на ім`я голови Шегинівської сільської ради про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 гектарів для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285, відповідно до вимог п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці даної земельної ділянки. До заяви позивач долучив: копії паспорта, ідентифікаційного номера, витяг з Державного реєстру речових прав від 23 вересня 2021 року, витяг з Державного земельного кадастру від 16.09.2021 року, витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №17991 від 05.08.2022 року та копію Державного акта на право постійного користування землею.

25.08.2022 року заява позивача була розглянута на засіданні постійної комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи. Комісія вирішила рекомендувати провести обстеження земельної ділянки площею 10,9956 гектарів для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285, яка перебуває в постійному користуванні ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ЛВ №281 від 02.03.2001 року, на предмет використання її за цільовим призначенням; після проведення обстеження заяву гр. ОСОБА_1 та матеріали обстеження направити на розгляд сесії.

08.09.2022 року постійною комісією з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи проведено обстеження земельної ділянки кадастровий номер 4622487200:02:000:0285. За результатами обстеження комісією складено відповідний акт, в якому встановлено, що на вказаній земельній ділянці знаходиться водний об`єкт (став), комплекс нежитлових будівель (ресторан, павільйони обслуговування, сторожова будка), які належать ФГ «Трембіта» на праві власності згідно з свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 16.05.2007 року. Значна частина земельної ділянки (80%) поросла чагарником та деревами. Земельна ділянка кадастровий номер 4622487200:02:000:0285 не використовується за цільовим призначенням (для вирощування сільськогосподарських культур). Ураховуючи наявний стан земельної ділянки, комісія дійшла висновку, що заява позивача про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 гектарів, цільове призначення: для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285, відповідно до п.6-1 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці, може бути позитивно розглянута після приведення земельної ділянки у стан, придатний для використання за цільовим призначенням.

На черговій сесії Шегинівської сільської ради, яка відбулася 09.12.2022 року, заява позивача від 17.08.2022 року була винесена для обговорення та прийняття рішення. За результатами депутатського голосування рішення не прийнято, що підтверджується протоколом № 24 24-ої чергової сесії Шегинівської сільської ради восьмого скликання від 09.12.2022 року.

Листом від 14.12.2022 року №02-18/1637, адресованим ОСОБА_1 , Шегинівська сільська рада повідомила, що на черговій сесії Шегинівської сільської ради, яка відбулася 09.12.2022 року, заява позивача повторно була винесена для обговорення та прийняття рішення. За результатами депутатського голосування рішення не прийнято.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду його заяви від 17.08.2022 року про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 гектарів для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285, відповідно до вимог п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці цієї земельної ділянки, та неприйняття рішення за результатами її розгляду, звернувся з позовом до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 року у справі №380/3888/23 позов ОСОБА_1 до Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Зокрема:

- визнано протиправною бездіяльність Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.08.2022 року вх.№02-12/379 про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 гектарів для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285 відповідно до вимог п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці цієї земельної ділянки;

- зобов`язано Шегинівську сільську раду Яворівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.08.2022 року вх.№02-12/379 про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 гектарів для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285, відповідно до вимог п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці цієї земельної ділянки, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;

- у решті позовних вимог відмовлено.

На підставі виконавчого листа 08.09.2023 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 року у справі №380/3888/23.

Постановою старшого державного виконавця Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.09.2023 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №380/3888/23, виданого 21.08.2023 року Львівським окружним адміністративним судом, на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 року у справі №380/22424/23 позов ОСОБА_1 до Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним рішення задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, винесену старшим державним виконавцем Пономар О.М. від 08.09.2023 року ВП №72705001 про закінчення виконавчого провадження.

28.02.2024 року постійною комісією з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи проведено повторне обстеження земельної ділянки кадастровий номер 4622487200:02:000:0285. За результатами обстеження комісією складено відповідний акт, в якому встановлено, що станом на 28.02.2024 року на земельній ділянці проводяться роботи по видаленню чагарника та дерев. Водний об?єкт (став), комплекс нежитлових будівель (ресторан, павільйон обслуговування, сторожова будка), які належать ФГ «Трембіта» на праві власності згідно свідоцтва про право власності САВ 137809 від 16.05.2007 року і на далі знаходяться на вказаній земельній ділянці.

19.04.2024 року Шегинівською сільською радою Яворівського району Львівської області, керуючись ст.ст.12, 41 Земельного кодексу України, ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», прийнято оскаржуване рішення №91 про відмову в наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на викуп земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради у зв`язку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Вважаючи протиправним вищезгадане рішення відповідача від 19.04.2024 року №91 та таким, що порушує його право на землю, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ч.2 ст.14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України від 25.10.2001 року №2768-III (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч.1 ст.3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені ст.12 Земельного кодексу України, відповідно до положень якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з вимогами ст.92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.127 Земельного кодексу України, органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам регламентовано ст.128 Земельного кодексу України, зокрема:

- продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень (ч.1);

- громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

г) копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави (ч.2);

- орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови (ч.3);

- підставою для відмови в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки (ч.5);

- рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки (ч.6);

- рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді (ч.10).

Отже, положеннями Земельного кодексу України регламентовані загальні правила та умови продажу земельних ділянок, а також визначений вичерпний перелік підстав для прийняття рішення про відмову у такому продажі.

Поряд з цим, суд враховує, що позивач звертався до відповідача із заявою, в якій просив прийняти рішення про продаж йому земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення (відповідно до вимог п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці цієї земельної ділянки), що була надана йому у постійне користування для ведення фермерського господарства.

Пунктом 6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів», мають право на викуп таких земельних ділянок у власність з розстрочкою платежу до десяти років з рівним річним платежем за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу. Вимоги частини сьомої статті 130 цього Кодексу не поширюються на земельні ділянки, які придбаваються відповідно до цього пункту.

Право викупу на умовах, зазначених в абзаці першому цього пункту, також належить громадянам України - спадкоємцям громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, коли такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними.

Права постійного користування та довічного успадковуваного володіння земельними ділянками державної та комунальної власності зберігаються за суб`єктами відповідного права, які не здійснили викуп таких ділянок відповідно до абзацу першого цього пункту.

Тобто умовою, з якою законодавець пов`язував виникнення у громадянина України права на викуп відповідних земельних ділянок у власність з розстрочкою платежу до десяти років з рівним річним платежем за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів, є належність такому громадянину права постійного користування земельною ділянкою комунальної форми власності.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачу на праві постійного користування належить земельна ділянки площею 10,9956 гектарів, що розташована на території Шегинівської сільської ради, для ведення особистого селянського господарства. Вказане підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ЛВ №281 від 02.03.2001 року, який зареєстровано в Книзі записів на право постійного користування землею за №29/390.

17.08.2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 гектарів для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285, відповідно до вимог п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці даної земельної ділянки.

Втім, оскільки рішення за результатами розгляду заяви від 17.08.2022 року відповідач не прийняв, позивач звернувся з позовом до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 року у справі №380/3888/23 зобов`язано Шегинівську сільську раду Яворівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.08.2022 року вх.№02-12/379 про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 гектарів для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285, відповідно до вимог п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці цієї земельної ділянки, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;

На виконання цього судового рішення Шегинівська сільська рада прийняла оскаржуване у даній справі рішення від 19.04.2024 року №91, яким відмовила позивачу у наданні дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 гектарів для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285. Відмова обґрунтована тим, що вищевказана земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням.

Даючи оцінку вказаним доводам, суд враховує наступне.

Право громадян України на викуп у власність тих земельних ділянок (державної і комунальної форми власності), які перебували у них на праві постійного користування та призначені для ведення селянського (фермерського) господарства, виникло із 01.07.2021 року із набранням чинності Закону України №552-ІХ від 31.03.2020 року ««Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення».

При цьому, суд враховує, що ст.128 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови в продажу земельної ділянки, а саме: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки

Разом з тим, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст.128 Земельного кодексу України.

Однак, як видно зі змісту спірного рішення, підставою для відмови слугувало використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, тобто така, яка не передбачена ч.5 ст.128 Земельного кодексу України. Жодних інших підстав ні в рішенні від 19.04.2024 року №91, ні у відзиві на позовну заяву, відповідачем не зазначено.

Більше того, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач навіть не керувався положеннями вищевказаної норми (ч.5 ст.128), натомість керувався ст.ст.12 та 41 Земельного кодексу України.

За встановлених обставин, суд приходить висновку про те, що оскільки позивачу з 2001 року належить на праві постійного користування земельна ділянка площею 10,9956 гектарів, що розташована на території Шегинівської сільської ради, для ведення особистого селянського господарства, відтак, з урахуванням норм ст.128 та п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, він має право на викуп такої земельної ділянки у власність з розстрочкою платежу до десяти років з рівним річним платежем за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд приходить висновку, що спірне рішення відповідача від 19.04.2024 року №91 є таким, що не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). А тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Щодо способу захисту порушеного права позивача.

Засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України від 21.05.1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».

Пунктом 34 ч.1 ст.26 цього Закону визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Отже, результат розгляду відповідним органом місцевого самоврядування заяви (клопотання) громадянина України про надання дозволу на викуп земельної ділянки повинен оформлятися індивідуальним актом у формі рішення ради, яке повинно бути прийняте на її пленарному засіданні.

Згідно з ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Позиція Верховного Суду щодо застосування ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме щодо можливості зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, була висловлена у постановах від 04.09.2021 року у справі №320/5007/20, від 14.09.2021 року у справі №320/5007/20, від 23.12.2021 року у справі №480/4737/19 та від 13.10.2022 року у справі №380/13558/21.

Також суд ураховує правову позицію, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 10.09.2020 року у справі №806/965/17 та від 27.09.2021 року у справі №380/8727/20, відповідно до якої у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання особою усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Таким чином, у випадку коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд може зобов`язати відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення, та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Суд установив, що заява позивача від 17.08.2022 року була розглянута відповідачем з урахуванням долучених позивачем документів і в її задоволенні відмовлено.

Незаконність цієї відмови підтверджено судом і не спростовано відповідачем.

Варто наголосити, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що найбільш ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на викуп земельної ділянки, оскільки застосовний попереднім рішенням суду у справі №380/3888/23 спосіб захисту повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на викуп земельної ділянки позитивного результату не дав та порушені права позивача не відновив.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення 37 сесії 8 скликання Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 19.04.2024 року №91 «Про відмову в наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на викуп земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради».

Зобов`язати Шегинівську сільську раду Яворівського району Львівської області (місцезнаходження: вул.Дружби, 184, село Шегині, Яворівський район, Львівська область, 81321; код ЄДРПОУ: 04371928) прийняти рішення про надання надати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 гектарів для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285, відповідно до вимог п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, що дорівнює нормативній грошовій оцінці даної земельної ділянки.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області (місцезнаходження: вул.Дружби, 184, село Шегині, Яворівський район, Львівська область, 81321; код ЄДРПОУ: 04371928) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.