Рішення

від 14.01.2025 по справі 520/12498/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 січня 2025 року № 520/12498/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче об`єднання "Ю Бі Сі - ПРОМО" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2022/000359/2 від 16.11.2022р. яким збільшено розмір митних платежів на суму 192 389.01 гри. (сто дев`яносто дві тисячі триста вісімдесят дев`ять гри. 01 коп.);

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807200/2022/000186 від 16.11.2022р.

В обґрунтування позову зазначено, що прийняті 16.11.2022 р. рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2022/000359/2 та картка відмови № UА807200/2022/000186 є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження вартості товарів і обраного методу її визначення.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Зоркіної Ю.В. від 02.01.2023 року, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому, представником відповідача зазначено, що заявлена до митного оформлення вартість заявлених до митного оформлення товарів не підтверджується поданими документами, а додаткових підтверджуючих доказів підприємством позивача до митного оформлення подано не було.

У зв`язку зі звільненням судді з посади проведено повторний автоматизований перерозподіл справи.

Згідно проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу 06.08.2024 року передано в провадження судді Мельникова Р.В.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. від 13.08.2024 року адміністративну справу за вказаним вище позовом прийнято до розгляду; розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що згідно положень ч.ч.1, 2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче об`єднання "Ю Бі Сі - ПРОМО", код ЄДРПОУ 33119392, зареєстровано у відповідності до чинного законодавства України як суб`єкт господарювання.

Судовим розглядом встановлено доводи представника позивача стосовно того, що товариство є виробничим підприємством, яке з 2004 року виготовляє вуличні парасолі, шатри, павільйони, намети, меблі, тощо. В процесі виробництва позивач використовує поліпропілен та тканини з поліпропілену, яку позивач на постійній основі імпортує з Туреччини.

Так, між позивачем, в якості покупця, «HAS SENTETIK DOKUMA SANAYI VE TICARET» (Туреччина), в якості продавця, був укладений зовнішньоекономічний контракт № 30/09-1 від 30.09.2019 року, відповідно до умов якого покупець приймає та оплачує, а продавець здійснює продаж та поставку позивачу поліпропілену. Згідно із п.1.2 контракту номенклатура, кількість, ціна, загальна вартість товару та інші умови поставки товару вказується у відповідній специфікації до контракту.

Умови та зобов`язання сторін за контрактом були продовжені до 31.12.2022 року згідно із додатковою угодою № 1 від 10.02.2021 р. до контракту.

Зі змісту позовної заяви вбачаються доводи представника позивача стосовно того, що згідно із умовами вказаного контракту позивач неодноразово здійснював імпорт подібного товару від вказаного вище продавця, що підтверджується митними деклараціями ЕМД №UA807170/2019/801551 від 13.12.2019 р., ЕМД № UА807170/2020/027997 від 04.06.2020 р., №UА807170/2021/015191 від 17.03.2021 р., які також були надані відповідачу під час митного оформлення та проведення консультацій.

Під час розгляду справи встановлено, що 15.08.2022 року між позивачем та «HAS SENTETIK DOKUMA SANAYI VE TICARET» (Туреччина) була укладена чергова специфікація № 5 до контракту № 30/09-1 від 30.09.2019 року на поставку товару: 1) рукава з поліпропілену ламінований з однієї сторони, шириною 56 см, щільністю 88 г/м.кв. в кількості 5000 кг, за ціною 2,20 доларів США за 1 кг, вартістю 11000,00 доларів США; 2) тканину з поліпропілену шириною 120 см, ламінована з 2 сторін щільністю 160 г/м.кв. в кількості 5000 кг, за ціною 2,20 доларів США за 1 кг, вартістю 11000,00 доларів США.

Всього товару на загальну суму 22000,00 доларів США, базис поставки сторони узгодили згідно правил «Incoterms 2010» на умовах FCA Газіантен, Туреччина.

Продавець «HAS SENTETIK DOKUMA SANAYI VE TICARET» (Туреччина) свої зобов`язання з поставки Товару здійснив, що підтверджуються міжнародною товарно-транспортною накладною (СMR) №110607 від 17.10.2022 р.

Згідно із пунктом 4 специфікації № 5 від 15.08.2022 р. до контракту Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО «Ю БІ СІ - ПРОМО» сплатило продавцю попередню оплату в розмірі 50% вартості товару, що підтверджується банківськім платіжним документом від 24.08.2022 р. на суму 11000,00 доларів США, а також 50% вартості товару після готовності його до відвантаження, згідно банківського платіжного документу від 28.09.2022 р. на суму 11000 доларів США.

Зі змісту позовної заяви вбачаються доводи представника позивача стосовно того, що позивач виконав свої обов`язки за контрактом повністю, що підтверджується банківськими платіжними документами на суму 22000,00 доларів США.

14.11.2022 до митного поста «Барабашово» Харківської митниці позивачем була подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація: №22UA807200004051U0 на товари (Тканина 100% поліпропілен, виготовлена з гранульованого поліпропілену, ламінована (з покриттям), не просочена: полотно шириною 120 см ламіноване з обох боків поліпропіленовою плівкою, у рулонах по 300 м, поверхнева щільність 160 г/м.кв. вага 192 г/м.кв., з полотняним переплетінням 5000 кг (31248 кв.м.); рукав шириною 56 см ламінований з одного боку поліпропіленовою плівкою, у рулонах по 300 м, 88 г/м.кв., вага 99 г/м.кв., з полотняним переплетінням 5000 кг (56571 кв.м.). Для власних виробничих потреб виробництво пакувальної тари для продукції».

Загальна кількість товару була перерахована в додаткові одиниці метри квадратні (м2) згідно коду 055, що всього склало 87819 м2 (графа 41 ВМД), ціною 0,25 доларів США/за 1 м2, загальною вартістю 22000,00 доларів США (графа 42 ВМД). Митна вартість товару 24625,20 доларів США, що в перерахунку у національній валюті гривні склало 900509,20 грн (графа 45 ВМД). До державного бюджету України позивачем було сплачено 72040,74 грн митного збору за ставкою 8%, а також податок на додану вартість в розмірі 194509,99 грн за ставкою 20%. Розрахунок і код способу оплати 01 вказані в графі 47 ВМД.

На підтвердження заявленої у митній декларації №22UA807200004051U0 від 14.11.2022 р. митної вартості товару разом з митною декларацією позивачем до митного органу були надані наступні документи: пакувальний лист від 10.10.2022 р.; інвойс № НSI2022000000176 від 10.10.2022 р.; товарно-транспортна накладна (СМR) № 110607 від 17.10.2022 р.; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № V0972739 від 11.10.2022 р., банківській платіжний документ 425798436 від 24.08.2022 р. щодо оплати постачальнику 50% вартості товару 11000,00 доларів США, банківській платіжний документ 428881784 від 28.09.2022 р. щодо оплати постачальнику 50% вартості товару 11000,00 доларів США, рахунок ФОП ОСОБА_1 № 337 від 28.10.2022 р. за міжнародні транспортно-експедиційні послуги для здійснення перевезення; довідка про транспортні видатки від 28.10.2022 р. ФОП ОСОБА_1 щодо вартості перевезення та супутні витрати на доставку товару; комерційна пропозиція (прейскурант) продавця-виробника від 15.08.2022 р.; висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією Мінекономіки ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 844 від 31.10.2022 р.; розрахунок ціни (калькуляція) від 15.08.2022 р.; специфікація № 5 від 15.08.2022 р. до контракту № 30/09-1 від 30.09.2019 р.; додаткова угода № 1 від 10.02.2021 р. до контракту № 30/09-1 від 30.09.2019 р.; контракт № 30/09-1 від 30.09.2019 р.; технічний опис товару від 05.11.2019 р.; попередня ЕМД №UА807170/2021/015191 від 17.03.2021 р., за якою був імпортований аналогічний товар в рамках цього контракту з продавцем; копія митної декларації країни відправлення 22341300ЕХ00841002 від 11.10.2022 р. з перекладом.

Як зазначено представником позивача, вказані документи за переліком підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення, відповідає переліку, вказаному ч.2 ст. 53 Митного кодексу України.

Контролюючим органом 14.11.2022 року позивачу направлено запит, в якому зазначено, що у зв`язку з надходженням до ВКМВ запиту щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару, в зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів. У відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих. що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов`язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів. Також зазначено, що на виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - бухгалтерські документи щодо перевезення - каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Отже, позивача повідомлено про те, що митна вартість товару, оформленого в максимально наближений час до часу експорту оцінюємого товару №1 складає 4,24 дол. США/кг.

Позивач 15.11.2022 р. своїм листом ще раз вказав відповідачу про те, що всі наявні документи, які підтверджують вартісні показники товару було вже подано.

В подальшому, 16.11.2022 р. відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807200/2022/000186 та прийняв спірне у цій справі рішення № UА807000/2022/000359/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно із статті 64 Митного кодексу України до суми 4,24 доларів США/кг., із посиланням на таке: «Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57, 58, 59 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять відомостей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Наявні факти митних оформлень за ідентичними та подібними товарами, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості, відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України «Вимоги до письмової форми правочину»: - що зовнішньоекономічний договір (контракт) не засвідчений підписом особи (або підписи не співпадають), уповноваженої на укладання договору (контракту), що може свідчити про відсутність його юридичної сили та ймовірну фіктивність (тобто в контракті №30/09-1 та специфікація №5 підписи не співпадають), в експортної митній декларації країни відправлення заявлено код товару 540720119000, але у МД зазначено код товару 5903909900, не надана цінова інформація щодо вартості товару (прайс лист) від виробника товару, рахунок щодо транспортних витрат надана віл особи яка безпосередньо не транспортувала товар, виходячи із наданої СМR, тобто не включено всі складові митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. Джерелом інформації для даного рішення по товару: МД №UА102180/2021/11861 від 17.11.2021, (того же виробника та торгової марки), МД №UА807200/2022/3392 від 25.10.2022 (того же виробника та торгової марки). При прийнятті даного рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним) у відповідності до статті 64 МКУ. Розрахунок митної вартості: товар № 1: 4,24 дол. США кг...».

Зі змісту позовної заяви встановлено доводи представника позивача стосовно того, що для ввезення товару на митну територію України, керуючись ч.7 ст. 55 Митного Кодексу України. Позивачем було подано електронну митну декларацію № 22UА807200004167U6 від 16.11.2022 р. та перераховано забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною позивачем та су мою митних платежів нарахованих відповідачем.

Представником позивача у позовній заяві вказано, що з рішенням № UА807000/2022/000359/2 від 16.11.2022 р. та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807200/2022/000186 від 16.11.2022 р. позивач не погоджується, оскільки відповідачем не доведено наявності застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 Митного кодексу України щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема непідтверджена позивачем документально відомості про митну вартість товару, а також не довів, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними.

Позивач, вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, прийнятими із порушенням порядку, передбаченого митним законодавством та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При цьому, п.23 ч.1 ст.4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п.29 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Як передбачено положеннями ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.8 ст.257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митним органом на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або надання митному органу додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч.1 ст.53 Митного кодексу України, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання митним органом письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, положеннями ч.4 ст.53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Суд вважає необхідним зазначити, що якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст.55 Митного кодексу України, митним органом приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із ч.4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

При цьому, відповідно до п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд зазначає, що приписами ч.3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митного органу визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях (ч.2 ст.64).

Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).

Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що останнє містить висновки митного органу про встановлення порушень під час митного оформлення товарів, а саме: невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять відомостей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Наявні факти митних оформлень за ідентичними та подібними товарами, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості, відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України «Вимоги до письмової форми правочину»: - що зовнішньоекономічний договір (контракт) не засвідчений підписом особи (або підписи не співпадають), уповноваженої на укладання договору (контракту), що може свідчити про відсутність ного юридичної сили та ймовірну фіктивність (тобто в контракті №30/09-1 та специфікація №5 підписи не співпадають), в експортної митній декларації країни відправлення заявлено код товару 540720119000, але у МД зазначено код товару 5903909900, не надана цінова інформація щодо вартості товару (прайс лист) від виробника товару, рахунок щодо транспортних витрат надана віл особи яка безпосередньо не транспортувала товар, виходячи із наданої СМR, тобто не включено всі складові митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Надаючи оцінку вказаному, суд стосовно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначає таке.

Митним органом було направлено на адресу позивача лист, яким вказано на зобов`язання декларанта або уповноваженої ним особи подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов`язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів. Також з огляду на обставини того, що на виконання вимог ст. 54 Митного кодексу України в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - бухгалтерські документи щодо перевезення; - каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом.

Однак, після направленого позивачем на адресу митного органу листа, останнім було прийнято спірне у цій справі рішення про коригування митної вартості, в якому вказано на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов вказано, що сумніви митного органу щодо правильності заявленої суми витрат на транспортування оцінюваних товарів позивачем не було спростовано.

Натомість, представником позивача у наданих до суду поясненнях вказано, що на виконання вимог ч.2 ст. 53 Митного кодексу України підприємством було подано повний пакет документів, а відтак у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів.

Також, представником позивача повідомлено суду, що під час проведення процедури митного оформлення митному органу було надано усі необхідні документи для проведення процедури митного оформлення товару.

В той же час, представником позивача у позовній заяві стосовно доводів представника відповідача щодо відсутності юридичної сили та ймовірну фіктивність контракту та специфікації вказано, що контракт №30/09-1 від 30.09.2019 року підписаний уповноваженою особою «HAS SENTETIK DOKUMA SANAYI VE TICARET» Алі Озмером, який дієна підставі статуту. Контракт містить підпис і печатку. Специфікація №5 від 15.08.2022 року, підписана уповноваженою особою, яка діє на підставі статуту Алі Озмером, містить підпис і печатку. На виконання умов контракту продавець протягом 2019 - 2022 року здійснював поставку товару позивачу, що підтверджується митними деклараціями ЕМД №UA807170/2019/801551 від 13.12.2019 р., ЕМД №UА807170/2020/027997 від 04.06.2020 р., №UA807170/2021/015191 від 17.03.2021 р.

Своєю чергою представником позивача вказано, що самі дії сторін направленні на виконання умов укладеної угоди (контракту та специфікації № 5), а саме продавець виробив товар, який було фізично доставлено в Україну та пред`явлено для проведення митних формальностей, продавець здійснив необхідне митне оформлення в країні відправлення, шо підтверджується сертифікатом про походження товару (Certificate of origin) №V0972739 від 11.10.2022 р. та турецькою митною декларацією № 22341300ЕХ00841002 від 11.10.2022 р., а позивач здійснив оплату такого товару та його доставку в Україну на умовах FСА Газіантеп, Туреччина, згідно правил «Incoterms 2010».

Надаючи оцінку вказаним доводам, суд зазначає, що вказані доводи представника митного органу не відповідають фактичним обставинам, не підтверджені експертними висновками, судовими рішенням або експертними дослідженнями підписів уповноваженої особи компанії «HAS SENTETIK DOKUMA SANAYI VE TICARET» (Туреччина). В той же час представником відповідача не було надано до суду доказів наявності судового рішення, яким правочин між вказаними суб`єктами було визнано недійсним.

Стосовно доводів представника відповідача у спірному рішенні щодо того, що в експортної митній декларації країни відправлення заявлено код товару 540720110000, але у митній декларації зазначено код товару 5903909900 суд зазначає таке.

Положеннями ч.1 ст.69 Митного кодексу України визначено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності).

Також приписами ч.2 ст.69 Митного кодексу України передбачено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності).

Зі змісту позовної заяви встановлено доводи представника позивача стосовно того, що товариство при митному декларуванні товару вказало код товару згідно із Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, як це встановлено нормами українського законодавства. При цьому у відповідача зауважень щодо вказаного позивачем коду товару згідно УКТ ЗЕД не було, рішень про зміну коду УКТ ЗЕД відповідачем не приймалось.

В той же час суд зазначає, що перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України і в ньому відсутній такий документ, як «експортна декларація країни відправлення»

Аналогій висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 15.02.2024 р. у справі № 815/5838/17.

Стосовно доводів представника відповідача, викладених у спірному у цій справі рішенні щодо не надання цінової інформації щодо вартості товару (прайс-лист) від виробника товару, рахунок щодо транспортних витрат надана від особи яка безпосередньо не транспортувала товар, виходячи із наданої СМR, тобто не включено всі складові митної вартості, не надання декларантом (відсутність у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; не надання декларантом (відсутність у розпорядженні митного органу) інформації щодо угод на подібні товари: не надання декларантом (відсутність у розпорядженні митного органу) інформації: щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; не надання декларантом (відсутність у розпорядженні митного органу) інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів, витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України, прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну суд зазначає таке.

Під час розгляду справи встановлено, що при митному оформленні позивачем були надані комерційна пропозиція (прейскурант) продавця-виробника від 15.08.2022 р. з ціною та умовами поставки, інвойс №HSI2022000000176 від 10.10.2022 р., розрахунок ціни (калькуляція) від 15.08.2022 р., в якому було вказано витрати експортера (виробника) на матеріали, на заробітну плату, виробництво, інші складові з яких він формував свою ціну продажу, включав свої витрати та прибуток.

Також під час розгляду справи встановлено, що загальна ціна, яка вказана в інвойсі та специфікації, була повністю оплачена позивачем, шо підтверджується банківськими платіжними дорученнями.

Своєю чергою на підтвердження транспортних витрат позивачем було надано наступні документи: договір з експедитором ФОП ОСОБА_1 на транспортно-експедиційне обслуговування № 12/10/2022 від 12 жовтня 2022 р., який виконував організацію перевезення товару згідно заявки позивача, у якого був укладений договір між експедитором ФОП ОСОБА_1 та перевізником ФОП ОСОБА_2 на транспортно-експедиційне обслуговування при перевезенні автомобільним транспортом № 20/08/22-4 від 20 серпня 2022 р., експедитором на підтвердження вартості перевезення була надана довідка про транспортні видатки від 28.10.2022 р. ФОП ОСОБА_1 щодо вартості перевезення та супутні витрати на доставку товару, а також рахунок ФОП ОСОБА_1 № 337 від 28.10.2022 р. за міжнародні транспортно-експедиційні послуги для здійснення перевезення.

Зі змісту позовної заяви встановлено доводи представника позивача стосовно того, що в довідках та рахунку були окремо зазначені та виділені експедитором вартість міжнародних транспортних послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом м. Газіантеп (Туреччина) - мп Орлівка, автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , СМR №110607 96000,00 грн. Міжнародні транспортні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом по маршруту мп Орлівка - м. Харків (Україна), автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , СМR № 110607 - 38800,00 грн. Експедиційні послуги за маршрутом мп Орлівка - м. Харків (Україна), автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , СМR № 110607 - 1200,00 грн.

Також представником позивача повідомлено суду, що документи на підтвердження витрат на транспортування надавалися експедитором, з яким товариство безпосередньо мало правовідносини та з яким був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування, що є сталою практикою по залученню експедиторів, агентів, брокерів при міжнародній торгівлі.

Своєю чергою на підтвердження угод та ціни на подібні, аналогічні товари позивачем було надано попередні митні декларації ЕМД № UА807170/2019/801551 від 13.12.2019 р., ЕМД № UА807170/2020/027997 від 04.06.2020 р., № UА807170/2021/015191 від 17.03.2021 р., за якими позивач вже імпортував ідентичний товар від вказаного продавця, а також був наданий висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією Мінекономіки ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №844 від 31.10.2022 року.

Крім того, суд зазначає, що приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України визначено, що для підтвердження митної вартості товару подається саме рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Прайс-лист не є основним документом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, натомість прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Отже, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не має підстав посилатися на його відсутність або неповноту, або обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Також, суд зазначає, що представником відповідача наголошено на обставинах того, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМС України раніше та наявні факти митних оформлень за ідентичними та подібними товарами, у зв`язку з чим при прийнятті митницею рішення про коригування митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься у ціновій базі ЄАІС про товари, митне оформлення яких вже здійснено на рівні 4,24 США/кг., джерело №UA807200/2022/3392 від 25.10.2022; №UA102180/2021/11861 від 17.11.2021.

Надаючи оцінку вказаному суд зазначає, що до суду не надано доказів того, що вказане твердження відповідає умовам, наведеним у ч. 2 ст. 59 МК України, тому що до суду не надано доказів дослідження та встановлення обставин того, що задекларовані позивачем товари є ідентичними товарам, що вказуються відповідачем: за фізичними характеристиками, за виробником, за торгівельною маркою та іншими ознаками. Тобто, відповідно до ч. 2 ст. 59 Митного кодексу України митним органом не було дотримано умови порівняння, а подані позивачем документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що вказане підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення вбачається, що останнє не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митних декларацій, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.

Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.

Стосовно доводів представника відповідача, викладених у спірному у цій справі рішенні, щодо не підтвердження декларантом документально всіх складових митної вартості товарів та документи містять розбіжності, що послугувало підставою для запиту додаткових документів в порядку, передбаченому ч.3 cт.53 Митного кодексу України суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи зі змісту наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що підприємством позивача було надано до митного оформлення необхідний перелік документів, передбачений ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України.

Однак, як встановлено судом, відповідачем під час винесення спірного у даній справі рішення фактично не було надано оцінки повідомленим представником позивача обґрунтуванням, а відтак відповідачем не наведено належних обґрунтувань щодо наявності сумніву в числових значеннях наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів.

Також, відповідачем не було наведено у оскаржуваному рішенні ніяких відомостей про характеристики товарів, умови постачання цих товарів або інші комерційні умови (торгова марка, виробник), до ціни яких було скориговано вартість поставлених підприємством позивача товарів.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що доводи митного органу стосовно наявності підстав, передбачених ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, для витребування від позивача додаткових доказів, визначених приписами п.1 ч.3 ст.53 Митного кодексу України, стосовно спірної у цій справі митної декларації не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Вищевикладені обставини свідчать про не підтвердження під час розгляду справи правомірності рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2022/000359/2 від 16.11.2022 р., у зв`язку з чим останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Також, з огляду на обставини того, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807200/2022/000186 була прийнята на підставі рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2022/000359/2 від 16.11.2022 р., то з огляду на висновки суду у цій справі суд приходить до висновку, що така картка підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із положеннями ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче об`єднання "Ю Бі Сі - ПРОМО".

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ю Бі Сі - ПРОМО" (вул. Селянська, буд. 110, м. Харків, 61157) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2022/000359/2 від 16.11.2022 р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807200/2022/000186 від 16.11.2022 р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ю Бі Сі - ПРОМО" (вул. Селянська, буд. 110, м. Харків, 61157, код ЄДРПОУ - 33119392) сплачену суму судового збору у розмірі 5366 (п`ять тисяч триста шістдесят шість) грн 84 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ - 44017626).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.