Рішення

від 14.01.2025 по справі 520/19627/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 січня 2025 року № 520/19627/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд: визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф- 30796-58 від 08.07.2021 року та зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 , шляхом виключення інформації про борг (недоїмку) на суму 31562,35 грн.; судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи включаючи витрати на правову допомогу покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-30796-58 від 08.07.2021 року є протиправною та такою, що порушує його права. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Зоркіної Ю.В. від 11.10.2021 року, зокрема, відкрити провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного провадження.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, у якому викладено заперечення проти заявленого позову. Також представником відповідача вказано, що доводи позивача стосовно відсутності у нього обов`язку зі сплати визначеної суми боргу (недоїмки) згідно із вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-30796-58 від 08.07.2021 року є необґрунтованими та недоведеними.

У зв`язку зі звільненням судді з посади проведено повторний автоматизований перерозподіл справи.

Згідно проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу 05.08.2024 року передано в провадження судді Мельникова Р.В.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. від 12.08.2024 року адміністративну справу за вказаним вище позовом прийнято до розгляду; розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; клопотання представника відповідача про заміну відповідача - задоволено; замінено відповідача Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на його правонаступника Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП: 43983495).

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебував на обліку з 27.08.1999 по 17.09.2018 у Головному управлінні ДПС (Немишлянський район), з 17.09.2018 підприємницьку діяльність припинено.

Зі змісту позовної заяви встановлено доводи позивача стосовно того, що ним було отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-30796-58 від 08.07.2021 року Головного управління ДПС у Харківській області, згідно із якою вимагається сплатити заборгованість (недоїмку, штрафи, пеню) в сумі - 31562,35 грн, з яких сума штрафу складає 23532,00 грн та сума пені 8030,35 грн, станом на 30.06.2021 рік.

В той же час позивачем вказано, що 24.09.2021 року старшим державним виконавцем Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Потупало Наталією Вадимівною було відкрито виконавче провадження № 66890017 за заявою Головного управління ДПС у Харківській області на підставі виконавчого документа - вимога № Ф-30796-58-у від 08.07.2021 року.

Своєю чергою позивачем зазначено, що вимога №Ф-30796-58-у від 08.07.2021 року є тією самою вимогою № Ф-30796-58 від 08.07.2021 року що отримав ОСОБА_1 , проте зазначення у кінці номеру вимоги букви «у» означає, що така вимога надіслана до органів державної виконавчої служби згідно п. 4 глави VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449.

Зі змісту позовної заяви встановлено доводи позивача стосовно того, що вимога від 08.07.2021 року № Ф-30796-58, оскільки містить зазначення про те, що розмір недоїмки дорівнює 0,00 грн. В свою чергу загальна сума боргу визначена в оскаржуваній вимозі дорівнює 31562,35 грн та складається лише з суми штрафів та суми пені. З огляду на те, що сума недоїмки в вимозі зазначена - 0,00 грн, то суми пені нараховано безпідставно та незаконно, всупереч ч. 10 ст. 25 Закону №2464-VI. Крім того, позивачем зазначено, що оскаржувана вимога не відповідає вимогам, що встановлені Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом міністерства фінансів України № 449. Зокрема, пунктом 4 глави VII «Фінансові санкції» Інструкції №449 передбачається, що факти порушень законодавства, крім тих, що є предметом акта документальної перевірки, та тих, що зазначені в пункті 2 (за несплату або невчасну сплату єдиного внеску) посадова особа податкового органу оформлює актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів. Такий акт про порушення надсилається (вручається) платнику разом із рішенням про застосування штрафних санкцій. Однак жодних актів із рішенням про застосування штрафних санкцій позивач не отримував. В той же час, позивачем наголошено на обставинах того, що не було проведено і документальних перевірок, адже він мав би тоді отримувати відповідний акт за результатом перевірки згідно п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України. В той же час позивачем зазначено, що єдиний випадок штрафних санкцій який можливо було застосовано відповідачем це випадок - "за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску", за який згідно п. 2 частиною 11 статті 25 Закону 2464 відповідальність полягає у накладанні штрафу у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (недоїмка). Тобто, сума штрафу розраховується від суми недоїмки, яка згідно оскаржуваної вимоги дорівнює - 0,00 грн.

Вказані обставини, на переконання позивача, є свідченням протиправності розрахованого штрафу.

Своєю чергою зі змісту поданого до суду відзиву на позов встановлено доводи представника відповідача стосовно того, що позивача не було знято з обліку у контролюючому органі з огляду на наявність у останнього заборгованості.

Також представником відповідача зазначено, що згідно із даними інтегрованої картки платника за кодом бюджетної класифікації "71040000" Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 09.02.2016 року надано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2015 рік із сумою нарахувань 5154,85 грн, терміном сплати - 09.02.2016.

Відповідно до даних що містяться у ITC "Податковий блок" зазначений борг сплачено позивачем 06.09.2018 відповідно до платіжного доручення від 06.09.2018 № @2PL654060.

Представником відповідача через несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску за кодом бюджетної класифікації "71040000" контролюючим органом сформовано рішення від 29.01.2020 № 0000845806 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 8030,35 грн (у тому числі штрафна санкція в сумі 1021,20 грн, пеня - 7009,15 грн) за період з 10.02.2016 до 13.11.2018.

Також згідно із даними інтегрованої картки платника за кодом бюджетної класифікації "71010000" недоїмка на початок 2016 року (сальдо на початок року) становила 10749,58 грн та з урахуванням збільшень недоїмки станом на березень 2016 року становила 12207,31 грн.

Відповідно до даних що містяться у ITC "Податковий блок" зазначений борг сплачено позивачем 13.11.2018 відповідно до платіжного доручення від 13.11.2018 № @2PL277306.

Через несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску за кодом бюджетної класифікації « 710010000» сформовано рішення від 29.01.2020 № 0000835806 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 23532, грн (у тому числі штрафна санкція у розмірі 3692,50 грн, пеня 19839,50 грн) за період з 22.09.2015 до 13.11.2018.

Рішення від 29.01.2020 № 0000845806 та № 0000835806 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, були направлені позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення 31.01.2020 за податковою адресою: вул. Печенізька, буд. 10, м. Харків, 61110. У зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання лист повернуто до контролюючого органу 02.03.2020, що підтверджується матеріалами справи.

В подальшому, контролюючим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 08.07.2021 № Ф-30796-58 на суму 31562,35 грн, яку направлено позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яку позивач особисто під підпис отримав 09.08.2021 року.

Таким чином, позивач, вважаючи зазначене порушенням своїх прав, звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон № 2464).

Положеннями ч.2 ст. 2 Закону № 2464-VI, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Пунктами 2 і 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із абз.3 п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Згідно із п.4 ч.1 ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Враховуючи викладене вище, слід дійти висновку про те, що позивач є страхувальником в розумінні Закону №2464 та платником єдиного внеску.

Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно із ч.8 ст.9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до ч. 12 ст.9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно із ч.ч.2, 3 ст. 25 Закону № 2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 10 ст.25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно із положеннями п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч.13 ст.25 Закону №2464 нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.

Згідно із положеннями ч.14 ст.25 Закону №2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.

Положеннями п.15 ст.25 Закону №2464 встановлено, що рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк податковий орган про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Згідно із ч.16 ст.25 Закону №2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

З аналізу вказаної вище норми вбачається, що законодавцем імперативно визначено відсутність строку давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та нарахованої пені.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція № 449.

Абзацом другим пункту 2 розділу VI Інструкції № 449, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Пунктом 1 розділу VІІ Інструкції № 449 встановлено, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону (Закону № №2464).

Положеннями пункту 2 розділу VІІ Інструкції № 449 встановлено, що згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 - 4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

З огляду на викладене вище суд зазначає, що обрахунок штрафних санкцій у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску здійснюється з сум, що своєчасно не сплачені.

Відтак, враховуючи наведене вище суд зазначає, що доводи позивача стосовно того, що обрахунок сум штрафу повинен здійснюватися від суми недоїмки, зазначеної у оскаржуваній вимозі є необґрунтованими та недоведеними.

Також, суд звертає увагу, що положеннями пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно із п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відтак, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд доходить висновку про те, що матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно вимог Податкового кодексу України належним чином повідомлений контролюючим органом про прийняття рішень від 29.01.2020 № 0000845806 та від 29.01.2020 № 0000835806 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, що вважаються врученими 02.03.2020 року.

Крім того, суд зазначає, що до суду під час розгляду справи не надано доказів оскарження позивачем вказаних рішень контролюючого органу або їх скасування в установленому законодавством порядку, а отже слід дійти висновку про те, що відповідачем нараховано пеню та застосовано штраф за спірні періоди у відповідності до норм діючого законодавства.

Доказів протилежного до суду не надано та судом в рамках реалізації принципу офіційного з`ясування обставин у справі не встановлено.

Також суд зазначає, що згідно із положеннями ч. 2 ст. 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України № 2464 обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Враховуючи викладене суд зазначає, що у спірному випадку застосуванню підлягає спеціальна норма закону, а саме п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464, у редакції Закону № 2148, за правилами якої для визначення контролюючим органом платнику суми єдиного внеску не вимагається у якості передумови ані проведення перевірки, ані вивчення первинних документів про одержаний дохід.

Згідно із частинами 1-4 статті 25 Закону України № 2464 рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску посадовими особами і застрахованими особами.

Відтак з огляду на викладене вище слід дійти висновку про необґрунтованість доводів позивача стосовно не проведення контролюючим органом перевірки до винесення спірної у цій справі вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Отже, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини суд доходить висновку, що оскільки підставою для винесення спірної у цій справі вимоги про сплату боргу (недоїмки) є несплачені позивачем суми штрафу та пені, нараховані згідно із рішеннями від 29.01.2020 № 0000845806 та від 29.01.2020 № 0000835806 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, то виммога Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-30796-58 від 08.07.2021 року є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог позивача щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 , шляхом виключення інформації про борг (недоїмку) на суму 31562,35 грн суд зазначає, оскільки останні позивач пов`язує саме із протиправністю вимоги Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-30796-58 від 08.07.2021 року, то з огляду на висновки суду у цій справі підстави для задоволення цієї частини позовних вимог відсутні.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із положеннями ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.