УХВАЛА
про прийняття до свого провадження адміністративної справи та залишення позовної заяви без руху
13 січня 2025 року Справа № 640/713/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши адміністративну справу № 640/713/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Студія права до Національного антикорупційного бюро України, директора Національного антикорупційного бюро України Ситника Артема Сергійовича про визнання протиправними дій,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Студія права з позовною заявою до Національного антикорупційного бюро України, директора Національного антикорупційного бюро України Ситника Артема Сергійовича, в якій просить:
- визнати дії Національного антикорупційного бюро України та директора Національного антикорупційного бюро України Ситника А. С., що виразилися у прийнятті на службу на посади старших детективів та детективів Національного антикорупційного бюро України без оголошення та проведення відкритого конкурсу на заміщення у Національному антикорупційному бюро України вакантних посад старших детективів та детективів, неправомірними.
Ухвалою від 18.01.2019 Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2825-ІХ, Окружний адміністративний суд міста Києва скерував за належністю матеріали справи № 640/713/19 до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу, справу № 640/713/19 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н. Д.
Відповідно до супровідного листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2023 № 03-19/24435/23 матеріали справи № 640/713/19 містять додаток до справи з грифом секретності ТАЄМНО, що зберігається в РСО ОАСК.
Ухвалою від 03.10.2024 Київський окружний адміністративний суд передав матеріали адміністративної справи № 640/713/19 на розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.
Відповідно до супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 № 01-07/13899/24 справа № 640/713/19 направлена до Черкаського окружного адміністративного суду та надійшла до суду 08.01.2025 (вх. № 831/25).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2025 на підставі розпорядження керівника апарату суду від 08.01.2025 № 7 справу № 640/713/19 передано судді Руденко А. В.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Оскільки провадження у справі № 640/713/19 відкрито, суддя приймає справу до свого провадження.
Згідно з ч. 2 статті 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Суд вважає, що подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 КАС України та підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4 та 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також згідно з п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Так, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно з зазначеною вище частиною першою статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог.
Обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Так, у позовній заяві позивач просить визнати неправомірними дії відповідачів, що виразилися у прийнятті на службу на посади старших детективів та детективів Національного антикорупційного бюро України без оголошення та проведення відкритого конкурсу на заміщення у Національному антикорупційному бюро України вакантних посад старших детективів та детективів.
Тобто, позивач у позовній заяві оскаржує лише дії відповідачів, при цьому не зазначає спосіб захисту його порушеного права, що не відповідає положенням ч. 1 ст. 5 КАС України, Тому необхідно привести позовні вимоги у відповідність із нормами КАС України.
Крім того, з позовної заяви вбачається, що зазначені порушення стосуються саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Втім, з прохальній частині позовної заяви вбачається, що позовні вимоги позивач заявив щодо старших детективів та детективів НАБУ, тобто без вказівки на конкретних осіб.
Тому позивачу необхідно подати до суду позовну заяву в новій редакції, в прохальній частині якої зазначити осіб (ПІП), щодо яких, на думку позивача, була порушена процедура прийняття їх на посади державної служби в НАБУ без проведення конкурсу.
Крім того, з відкритих джерел суддя з`ясував, що ОСОБА_4 , який позивачем визначений як один з відповідачів у цій справі, на сьогодні звільнений з посади директора Національного антикорупційного бюро України.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
У зв`язку із зазначеним позивачу необхідно визначити належного відповідача у цій справі, а у разі звернення позовних вимог до кількох відповідачів зазначити позовні вимоги щодо кожного з них.
Також суд врахував, що згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ (п. 3 ч. 1 ст. 4 КАС України).
У постанові від 17.04.2018 у справі №815/6956/15 Велика Палата Верховного Суду сформувала правову позицію, відповідно до якої публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Такі висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
У постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/393/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога про визнання протиправними дій не є ефективною і в цивільному судочинстві, адже її задоволення не може усунути заявлене порушення права чи інтересу позивача. Аргументи про протиправність певних дій у цивільному судочинстві можуть бути підставою позову, а не його предметом і таку вимогу не можна розглядати за правилами будь-якого судочинства.
Повноваженнями суду при вирішенні справи, передбаченими статтею 245 КАС України, визначено, що у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов`язати його вчинити чи утриматись від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.
З огляду на вказане, суддя вважає, що позивачу необхідно надати суду обгрунтування, що подана ним позовна заява є публічно-правовим спором, а також в чому полягає порушення його прав, свобод та інтересів діями відповідачів та вказати такий спосіб захисту порушеного права чи інтересу, який поновлює його порушені права чи інтереси.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 2, 169, 241, 248, 256, 257, 262, 294 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. Прийняти до провадження адміністративну справу № 640/713/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Студія права до Національного антикорупційного бюро України, директора Національного антикорупційного бюро України Ситника Артема Сергійовича про визнання протиправними дій.
2. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Студія права залишити без руху.
3. Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.
4. Копію ухвали направити позивачеві.
Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Алла РУДЕНКО
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2025 |
Оприлюднено | 17.01.2025 |
Номер документу | 124436214 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Інші справи |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Алла РУДЕНКО
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні