Рішення

від 15.01.2025 по справі 580/9412/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року справа № 580/9412/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області, Державну службу України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

24 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу №135009 від 03.09.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що позивачем порушено процедуру проведення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема ні позивачі, ні водія не ознайомлено з направленням на проведення перевірки, ні з графіком проведення рейдових перевірок. Крім того, позивач зазначив, що рейдова перевірка проводилась на узбіччі дороги, поза межами стаціонарного чи пересувного пункту ДПС, працівники відповідача не мали форменого одягу та спеціальних попереджувальних знаків, вимірювання з використанням відповідного обладнання взагалі не відбувалось.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

До суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволені позову у повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язків з забезпечення, а водія пред`явлення для перевірки відповідних документів. Під час перевірки встановлено, таке порушення: «перевезення вантажу (комбайн MESSEY FERGISON), з перевищенням встановлених п. 22.5 ПДР України, затверджених ПКМУ 1306-2001 габаритних норм на 46,15% на ширину (2,6м. - дозволена, 3,8м. фактична), на 21.87% на довжину (18,75м. - дозволена, 24 м. - фактична)», про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР058018 від 06.07.2024, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу №135009 від 03.09.2024.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державну службу України з безпеки на транспорті.

Представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якому просить позов задовольнити повністю.

Представником відповідачів подано заперечення на відповідь на відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

За результатами здійснення 06.07.2024 старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Панченком Я.О. та Марковським В.С. рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було виявлено, що о 20 год. 30 хв. на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса 419 км., автомобільний перевізник ОСОБА_1 , за допомогою водія ОСОБА_2 який керував транспортним засобом марки VOLVO 440 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки GOLDHOFER STZ-VL д/н НОМЕР_2 здійснював перевезення вантажу.

Під час перевірки виявлено порушення: перевезення вантажу (MESSEY FERGISON), з перевищенням встановлених п. 22.5 ПДР України, затверджених ПКМУ 1306-2001 габаритних норм на 46,15% на ширину (2,6м. - дозволена, 3,8м. фактична), на 21.87% на довжину (18,75м. - дозволена, 24м. - фактична).

Відповідальність передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»

Акт рейдової перевірки складався на місці перевірки в присутності водія. Після оформлення акту перевірки, його було надано водієві для підписання та надання письмових пояснень чи зауважень до акту.

Водій з актом ознайомлений, від надання письмових пояснень та підпису відмовився.

Перевірка проводилась на підставі направлення на перевірку № 000027 від 27.06.2024 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок.

03.09.2024 відповідачем винесено спірну постанову №135009 про застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», в сумі 51000,00 грн.

Не погоджуючись з даною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 /надалі - Порядок №1567, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19 Порядку №1567).

Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Матеріалами справи підтверджено, що 06.07.2024 старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Панченком Я.О. та Марковським В.С. рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було виявлено, що о 20 год. 30 хв. на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса 419 км., автомобільний перевізник Шевчук Володимир Владиславович, за допомогою водія ОСОБА_2 який керував транспортним засобом марки VOLVO 440 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки GOLDHOFER STZ-VL д/н НОМЕР_2 здійснював перевезення вантажу.

Під час перевірки виявлено порушення: перевезення вантажу (MESSEY FERGISON), з перевищенням встановлених п. 22.5 ПДР України, затверджених ПКМУ 1306-2001 габаритних норм на 46,15% на ширину (2,6м. - дозволена, 3,8м. фактична), на 21.87% на довжину (18,75м. - дозволена, 24м. - фактична).

Згідно з статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III), автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (далі Правила).

Відповідно до пункту 1 Правил визначено, що вони встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цими Правилами, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з пунктами 2, 3 вказаних Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 4 Правил рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Пунктом 25 Правил визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879).

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

За змістом пункту 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (пункт 18 Порядку № 879).

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР), визначено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:

а) зовнішніх габаритів: - ширина 2,6 м, а для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м; - висота від поверхні дороги - 4 м, а для транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, на маршрутах, встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою, Національною поліцією - 4,35 м; - довжина вантажного автомобіля - 12 м, автопоїзда - 22 м, автомобіля (тягача) з напівпричепом - 18,75 м, маршрутного транспортного засобу - 18,75 м;

б) фактичної маси: Вантажні автомобілі: двовісний автомобіль для доріг державного значення 18 т, для доріг місцевого значення 14 т, трьохвісний автомобіль 25 т (26 т)* / 21 т, чотирьохвісний автомобіль 32 т / 24 т, чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38 т / 24 т, Комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 т / 24 т, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т / 24 т, трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т / 24 т, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 т / 24 т, трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 т / 24 т, Автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом 40 т / 24 т,

в) навантаження на вісь: На одинарну вісь для доріг державного значення 11,5 т, для доріг місцевого значення 7 т, На здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр 11,5 т / 7 т, від 1 до 1,3 метра 16 т / 10 т, від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах 18 т / 10,5 т, від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни 19 т / 11,5 т, від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни 23 т / 11,5 т, від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів 20 т / 11,5 т, На строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше 21 т / 13 т, понад 1,3 до 1,4 метра 24 т / 14 т.

Відповідно до абзацу 17 частини 1 статті 60 Закону № 2344-111 до автомобільних перевізників за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - застосовується штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в. о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області, 03.09.2024 винесено постанову №135009 про застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України „Про автомобільний транспорт", в сумі 51000.00 грн «за здійснення перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезенні неподільного вантажу (комбайн, жатка) без відповідного дозволу, а саме: перевищення встановлених п.22.5 ПДР габаритних норм становить 46,15%, чим порушено вимоги ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», п. 22.5 ПД Р».

Матеріалами справи підтверджується, що під час проведення перевірки встановлені порушення позивачем вимог Закону №2344-III.

Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення саме на момент проведення перевірки.

Проте, долучені до матеріалів адміністративного позову документи не свідчать про пред`явлення всіх визначених вище документів на момент проведення перевірки та складання акта.

Відсутність необхідних документів, визначений положеннями Закону № 2344-ІІІ та Порядку № 1567 на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в акті №АР058018 від 06.07.2024.

Тверджень представника позивача, що при здійсненні габаритного контролю працівниками Укртрансбезпеки водієві надані для ознайомлення лише акти без надання довідки про його здійснення, посадові особи під час перевірки не мали форменого одягу та спеціальних попереджувальних знаків, а вимірювання з використанням відповідного обладнання взагалі не відбувалося, до уваги не беруться, оскільки вони не відповідають дійсності, що підтверджується відеофіксацією розгляду справи.

Стосовно посилань, що перевірка проводилась поза межами посту Державної патрульної служби, то суд зазначає, що Законом України «Про автомобільний транспорт», ні підзаконними нормативно-правовими актами не передбачено, що рейдові перевірки повинні проводитись в межах посту Державної патрульної служби.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що доводи та твердження позивача не свідчать про порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи, не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА