ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 січня 2025 року Чернігів Справа № 620/9694/24
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 27.06.2024 № 974050120957 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити з 20.06.2024 та здійснити нарахування і виплату позивачу пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993№ 3723-ХІІ у розмірі 60% суми заробітку, з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з урахуванням при обчисленні пенсії довідки Новгород- Сіверської районної державної адміністрації від 05.06.2024 № 01-35/2434 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно відмовлено йому у переведенні з пенсії по інвалідності згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця по інвалідності II групи відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, хоча для цього є всі правові підстави, а саме більше 10 років стажу державної служби, II групи інвалідності, котра була визначена у період перебування на державній службі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у відзиві просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ним лише прийнято від позивача документи та направлено позивачеві копію відповідного рішення. Тому вважає, позовні вимоги безпідставно заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області. Також зазначає, що відповідно до матеріалів електронної пенсійної справи позивач у період з 05.06.2010 по 28.02.2022 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу». З 01.03.2022 позивача було переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в автоматичному режимі. Відповідно до пункту 4-7 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058 особи, пенсію, яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію за нормами законів України (в т.ч. Закону № 3723) із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява. Вказує, що перехід на пенсію за нормами Закону № 889 за довідкою, яку позивач надав до заяви від 20.06.2024 не передбачений, у зв`язку з тим, що позивачу раніше призначалася пенсія відповідно до Закону № 3723. Головне управління звертає увагу суду, що фактично позивач просить здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі довідки про заробітну плату за більш пізніший період, що суперечить чинним нормам законодавства.
Від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов подібний за змістом відзив. Також відповідач вказав, що питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу Пенсійного фонду України.
У поданій до суду відповіді на відзив позивач просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивачу з 30.09.2009 було встановлено 2 групу інвалідності (загального захворювання), а з 05.12.2013 встановлено безтерміново (а.с. 16-25).
04.06.2010 ОСОБА_1 був звільнений з посади начальника відділу освіти Новгород-Сіверської райдержадміністрації Чернігівської області у зв`язку із виходом на пенсію по інвалідності згідно статті 37 Закону України «Про державну службу», частини першої статті 38 КЗпП України, про що свідчить запис № 18 у трудовій книжці та копія розпорядження № 40-ОС від 03.06.2010 (а.с. 10-13, 26).
До стажу державної служби на момент звільнення також було враховано період проходження строкової військової служби з 15.05.1989 по 29.05.1991, що підтверджується копією військового квитка (а.с. 27-28).
05.06.2010 позивачу було призначено пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
З 01.03.2022 позивача було переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в автоматичному режимі.
Як вбачається з копії розпорядження Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області від 31.05.2010 № 39-ОС стаж державної служби ОСОБА_1 станом на 03.06.2010 складав 10 років, у зв`язку з чим йому було встановлено щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 20 відсотків до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг.
20.06.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, надавши документи за переліком згідно із розпискою-повідомленням, зокрема, довідку Новгород-Сіверської районної державної адміністрації від 05.06.2024 № 01-35/2434 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (а.с. 29-32).
З урахуванням принципу екстериторіальності, заява позивача була опрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та рішенням від 27.06.2024 № 974050120957 позивачу було відмовлено у призначенні (перерахунку) пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу», у зв`язку з тим, що відповідно до Закону № 889-VIII «Про державну службу» пенсія по інвалідності не передбачена. Також зазначено, що на дату звернення за перерахунком позивач не досяг відповідного віку (а.с. 34).
Листом від 28.06.2024 № 2500-0215-8/46108 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача про прийняте рішення (а.с. 33).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9, частини першої статті 10 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV передбачений порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889-VIII «Про державну службу», який набрав чинності 01.05.2016 (далі - Закон № 889-VIII).
Статтею 90 Закону № 889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
До 01.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону № 3723-VIII «Про державну службу» від 16.12.1993 (далі - Закон № 3723-VIII).
Згідно з частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Також згідно з пунктом 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону № 3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
За приписами частини дев`ятої статті 37 Закону № 3723-XII пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (частини десята статті 37 Закону № 3723-XII).
Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (часина дванадцята статті 37 Закону № 3723-XII).
Досліджуючи зміст наведених правових норм Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, суд вказує, що призначення пенсії по інвалідності згідно із статтею 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, можливо за таких обставин:
- особа, яка претендує на призначення пенсії по інвалідності повинна бути визнана інвалідом I або II групи у період перебування на державній службі, та мати стаж державної служби не менше 10 років, або повинна бути визнана інвалідом I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, та мати не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вона працювала на зазначених посадах;
- пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби;
- при призначенні пенсії по інвалідності із обставин, встановлених частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, береться до уваги тільки розмір такої пенсії, тобто 60 відсотків суми заробітної плати, особи що претендує на призначення пенсії по інвалідності, всі інші обставини не повинні братися до уваги.
Матеріалами справи підтверджено, що трудовий стаж позивача на державній службі становить більше 10 років, є особою з інвалідністю ІІ групи, котра була визначена у період перебування на державній службі.
З урахуванням встановлених обставин, які підтверджені належними та достатніми доказами, та приймаючи вищенаведені норми закону, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 як особа яка має інвалідність ІІ групи і має стаж на посаді державної служби понад 10 років, і перед зверненням за призначенням пенсії працював на посаді, віднесеній до посад державних службовців, має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі статтею 37 Закону № 3723-XII, тому дії відповідача щодо не переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеній відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-XII є протиправними.
З урахуванням зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.06.2024 № 974050120957 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести позивача з 20.06.2024 (дати подання заяви) з пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Що стосується вимоги позивача зобов`язати відповідача здійснити нарахування і виплату позивачу пенсії по інвалідності у розмірі 60% суми заробітку, з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з урахуванням при обчисленні пенсії довідки Новгород-Сіверської районної державної адміністрації від 05.06.2024 № 01-35/2434 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), з урахуванням виплачених сум, то суд звертає увагу на таке.
Право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом» (стаття 55 Конституції України).
Тобто, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Отже, заявлена позовна вимога щодо порядку проведення розрахунку пенсії по інвалідності є передчасною та не підлягає задоволенню, оскільки перерахунок пенсії позивачу, з урахуванням висновків даного рішення суду, не проведений.
Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Тому не підлягає задоволенню позовна вимога, заявлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, оскільки дії зобов`язального характеру щодо переведення позивача на інший вид пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у даному випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.
У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.06.2024 № 974050120957 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з 20.06.2024 (дати подання заяви) з пенсії, призначеної відповідно до Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України«Про державну службу»від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
В решті позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15.01.2025.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2025 |
Оприлюднено | 17.01.2025 |
Номер документу | 124436481 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Василь НЕПОЧАТИХ
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні