Постанова від 15.01.2025 по справі 520/17991/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 р. Справа № 520/17991/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Колос" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., по справі № 520/17991/24

за позовом Фермерського господарства "Колос"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Колос» (далі ФГ «Колос», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі відповідач), Державної податкової служби України, в якому просило суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо відмови у підтвердженні ФГ «КОЛОС» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області надати ФГ «КОЛОС» документальне підтвердження (довідку) про підтвердження ФГ «КОЛОС» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік;

- зобов`язати Державну податкову службу України внести до реєстру платників єдиного податку відомості про ФГ «КОЛОС» як платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік та надати відповідний витяг з реєстру платників єдиного податку;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області з невизнання як податкової звітності поданих ФГ «КОЛОС»:

-податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «звітна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033397047 від 19.02.2024;

- розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за типом «звітний» за 2023 рік № 9033537467 від 19.02.2024;

-податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «загальна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033404316 від 19.02.2024;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області прийняти та зареєструвати датою їх фактичного отримання податковим органом - 19.02.2024 подані ФГ «КОЛОС»:

-податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «звітна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033397047 від 19.02.2024;

-Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за типом «звітний» за 2023 рік № 9033537467 від 19.02.2024;

-податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «загальна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033404316 від 19.02.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він вчинив усі передбачені податковим законодавством дії та подав усі необхідні документи для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2024 році з підстав наявності обставин непереборної сили відповідно до абзацу другого підпункту 298.8.4. пункту 298.8. статті 298 ПК України. Проте, відповідач безпідставно виключив позивача з реєстру платників податку четвертої групи.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 року у задоволенні адміністративного позову ФГ «Колос» - відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що пп.10.1 п.10 підрозділу 8 «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не підлягає застосуванню до позивача, оскільки у попередньому 2023 податковому (звітному) році не відповідав жодній з умов передбачених пп.10.1 п.10 підрозділу 8 «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України: активні бойові дії на території Оскільської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, в межах якої розташовані орендовані позивачем сільськогосподарські угіддя, у 2023 році не велись; території Оскільської територіальної громади Ізюмського району Харківської області у 2023 році не були тимчасово окуповані.

Відтак, для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2024 році застосуванню підлягають саме положення пп.298.8.4 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу, яким встановлено, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва не перевищує 75 відсотків у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, залишаються на спрощеній системі оподаткування

Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Зазначає, що згідно з рішенням Харківської обласної ради від 14.02.2023 № 502-VIII «Про наявність обставин непереборної сили та затвердження переліку суб`єктів господарювання юридичних осіб сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили» визнано обставини, що склалися на території Харківської області у зв`язку з російською військовою агресією проти України та стали підставою введення воєнного стану в Україні, обставинами непереборної сили з 24 лютого 2022 року до дня припинення чи скасування воєнного стану. Згідно з «Переліком суб`єктів господарювання юридичних осіб сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили», ФГ «КОЛОС» віднесено до числа постраждалих внаслідок обставин непереборної сили та включено до переліку за порядковим № 664.

Наголошує, що жодних підстав для відмови у підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку на 2024 рік у ГУ ДПС у Харківській області не було.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Фермерське господарство «Колос» у 2022-2023 роках мало статус платника єдиного податку четвертої групи, що підтверджується довідками від 26.10.2022, від 03.04.2023.

Місцезнаходженням Фермерського господарства «Колос» є село Топольське, Ізюмський р-н., Харківська обл., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ФОП.

Для здійснення господарської діяльності позивач використовує земельні ділянки, розташовані на території села Топольське, Ізюмського р-ну., Харківської обл., що підтверджується звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (форма №29-сг) та повідомленнями про об`єкти оподаткування (форма №20-ОПП).

Фермерське господарство «Колос» відповідно до пп.298.8.1. п. 298.8 ст. 298 ПКУ з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подано до контролюючого органу за місцем знаходження платника податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом документа «звітна» від 19.02.2024 № 903397047, «загальна» від 19.02.2024 № 9033404316 та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва «звітний» за 2023 рік від 19.02.2024 № 9033537467, згідно з яким частка сільськогосподарського товаровиробництва дорівнює 0,00 %. Також позивачем подано Рішення Харківської обласної ради від 14.02.2023 № 502-VIII «Про наявність обставин непереборної сили та затвердження переліку суб`єктів господарювання - юридичних осіб сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили», Додаток «Перелік суб`єктів господарювання - юридичних осіб сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили» до рішення Харківської обласної ради від 14.02.2023 № 502-VIII.

ГУ ДПС у Харківській області листом від 20.03.2024 № 14282/6/20-40-04-08-09 відмовлено Фермерському господарству «Колос» у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік. Податковим звітностям за 2024 рік від 19.02.2024 за реєстраційними номерами 903397047, 9033404316, 9033537467 присвоєно статус «не визнано як податкова звітність».

Не погоджуючись з таким діями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, посилаючись на п.10.1 п.10 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, виходив з того, що відповідачем правомірно позбавлено позивача статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік та не визнано як податкову звітність поданих позивачем податкових декларацій, оскільки частка сільськогосподарського товаровиробництва позивача за 2023 рік становила 0 %.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, суб`єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до 4 групи платників єдиного податку.

Згідно з пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Згідно з пп. 295.9.1 п. 295.9 ст.295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 299.1, 299.2 ст. 299 Податкового кодексу України, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Положеннями Податкового кодексу України передбачено підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку, які містяться в п. 299.10 ст. 299 ПК України або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи, що визначені п. 291.5-1 ст. 291 ПК України.

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

З аналізу наведених норм податкового законодавства вбачається, що підставою набуття сільськогосподарським підприємством статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %. При цьому ПК України визначає, що якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Таким чином реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

Колегією суддів встановлено, що рішеннями Харківської обласної ради від 14.02.2023 № 502-VIII про наявність обставин непереборної сили та відповідно до переліків суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин, ФГ «Колос» з 24 лютого 2022 року до дня припинення чи скасування воєнного стану віднесено до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили.

Отже, така підстава для анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи як частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків у податковому (звітному) році до позивача не застосовується.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, вважав, що застосуванню до спірних правовідносин підлягає саме пп. 10.1 п.10 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пп. 10.1 п.10 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, для цілей, визначених пп. «а» пп. 4 п. 291.4 ст. 291, пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 та пп. 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік платників єдиного податку четвертої групи, у яких не менше 30 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у їхній власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, має дорівнювати або перевищувати 50 відсотків.

Зазначена вище норма є спеціальною щодо пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України. Водночас, для коректного правозастосування слід розрізняти поняття спеціальної норми права з метою конкретизації та з метою диференціації.

Так, конкретизація правового регулювання покликана на більш докладне регулювання окремих елементів і сторін суспільних відносин, тоді як у випадку диференціації а саме за такої форми спеціалізації виникають підстави для розмежування спеціальної та загальної норми спеціальна норма вводить для особливої сфери суспільних відносин інше регулювання, аніж воно передбачене загальною нормою, розрахованою на регулювання всіх відносин, позбавлений особливостей.

Зважаючи на контекст правовідносин в умовах воєнного стану, з метою яких законодавцем введено в дію норму пп. 10.1 п.10 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, суд зазначає, що така норма права покликана регулювати правовідносини щодо реєстрації платником єдиного податку четвертої групи щодо суб`єкта, у яких (а) не менше 30 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у їхній власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися (б) не менше шести місяців на територіях, (в) на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.

Тобто, застосування цієї норми можливо у випадку відповідності платника податків наведеним вище критеріям як щодо власника (користувача) частки земель, так і періоду розташування їх саме на територіях, де ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях.

Зареєстрованим місцезнаходженням ФГ «Колос» є село Топольське (Оскільська територіальна громада), Ізюмский район, Харківська область, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ФОП, звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році, повідомленнями про об`єкти оподаткування.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», с. Топольське Оскільської сільської територіальної громади, згідно з ч.2 розділу І віднесене до переліку Території активних бойових дій у період з 24.02.2022 по 01.04.2022, з 11.09.2022 по 24.09.2022, згідно з розділом ІІ до переліку Тимчасово окупованих російської федерацією територій України у період з 01.04.2022 по 11.09.2022.

Колегія суддів зазначає, що позивач у попередньому 2023 податковому (звітному) році не відповідав жодній з цих умов: оскільки активні бойові дії на території с. Топольського Оскільської сільської територіальної громади, в межах якого розташовані орендовані позивачем сільськогосподарські угіддя, у 2023 році не велись; тимчасової окупації у 2023, на зазначеній території не було.

Таким чином, позивач не відповідає наведеним вище критеріям, адже земельні ділянки, що орендує позивач, у 2023 році не розташовувались на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, оскільки з 24.09.2022 і до тепер розташовані на території можливих бойових дій.

Факт перебування позивача у переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, затвердженому рішенням обласної ради про наявність обставин непереборної сили, що подавався позивачем одночасно із деклараціями 19.02.2024, зумовлює розповсюдження на нього спеціальної норми пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України про незастосування вимоги частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %.

У практиці, зокрема, адміністративного судочинства застосовується принцип in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права).

Натомість, відповідачем, помилково застосовано до спірних правовідносин норму пп. 10.1 п.10 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, що свідчить про протиправність дій Головного управління ДПС у Харківській області щодо відмови у підтвердженні ФГ «Колос» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.

Відтак, у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верхового Суду від 22.06.2023 року у справі № 480/4288/21, від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21.

Зважаючи на те що: частка сільськогосподарського товаровиробництва позивача за 2023 рік не перевищує 75% у зв`язку з існуванням у 2023 році обставин непереборної сили та для підтвердження статуту платника єдиного податку четвертої групи позивачем виконано всі вимоги, передбачені абз. 2 пп.298.8.4 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України, а саме: подано податкову звітність разом із рішенням Харківської обласної ради від 14.02.2023 № 502-VIII «Про наявність обставин непереборної сили та затверджений перелік суб`єктів господарювання юридичних осіб сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили», Додаток «Перелік суб`єктів господарювання юридичних осіб сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили», згідно з яким ФГ «КОЛОС» включено до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, то відповідач не мав жодних підстав для відмови у підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку на 2024 рік.

Враховуючи, що відповідач вже використав наявні у нього повноваження, а результат такого використання визнаний судом протиправним, при цьому судом констатовано існування правових підстав для реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи, зобов`язання відповідача - ГУ ДПС - поновити таку реєстрацію не є втручанням в дискреційні повноваження останнього, оскільки інших правомірних варіантів поведінки у відповідача не існує.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України внести до реєстру платників єдиного податку відомості про ФГ «Колос» як платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік та надати відповідний витяг, колегія суддів зазначає, що відповідно до наказу ДПС України від 15.12.2020 №728 «Про функціональні повноваження структурних підрозділів апарату та територіальних органів ДПС», ДПС України безпосередньо не здійснює функцій з обліку платників податків, натомість, функції щодо реєстрації платників єдиного податку та надання витягу з реєстру платників єдиного податку здійснюється територіальними органами ДПС.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправними дії ГУ ДПС у Харківській області щодо відмови у підтвердженні ФГ «Колос» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік та Зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області поновити реєстрацію ФГ «Колос» як платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік у реєстрі платників єдиного податку шляхом включення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку та видачі відповідної довідки.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ДПС у Харківській області з невизнання як податкової звітності поданих ФГ «КОЛОС» податкових декларацій, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва та зобов`язання прийняти та зареєструвати датою їх фактичного отримання податковим органом, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пп. 19-1.1.1.-19-1.1.2. п. 19-1.1. ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

За п. 48.7. ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Підпунктом 75.1.1. пункту 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Згідно п. 76.1. ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Під час проведення камеральної перевірки згода платника податків на перевірку та його присутність не обов`язкова.

Відповідно до п. 49.15 ст. 49 ПК України податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48, абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу та надання або надсилання контролюючим органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, зокрема засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" для податкових декларацій, поданих у такий спосіб.

Матеріали справи не містять доказів того, що подана позивачем податкова звітність за результатами камеральної перевірки подана із порушеннями, визначеними ПК України, що, власне, і не заперечувалось відповідачами.

Фактично, єдиною підставою для присвоєння податковій звітності позивача, поданій 19.02.2024, статусу "не визнано як податкова звітність" слугував висновок контролюючого органу про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік, що визнано судом протиправним, отже позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Натомість, суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, не надав належної оцінки обставинам справи, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів виходить з положень ст. 139 далі - КАС України.

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з ч.6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до квитанції до платіжної інструкції від 26.06.2024 позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду першої інстанції в розмірі 9084,00 грн., відповідно до квитанції до платіжної інструкції від 31.10.2024 позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 10900,80 грн.

За вказаних обставин, зважаючи на скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, про часткове задоволення позову, з ГУ ДПС у Харківській області підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 19984,80 грн.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Колос" - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 по справі № 520/17991/24 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Фермерського господарства "Колос" задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо відмови у підтвердженні Фермерському господарстві «Колос» (код ЄДРПОУ 14281058) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області поновити реєстрацію Фермерського господарства «Колос» (код ЄДРПОУ 14281058) як платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік у реєстрі платників єдиного податку шляхом включення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку та видачі відповідної довідки.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області з невизнання як податкової звітності поданих Фермерським господарством «Колос»:

- податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «звітна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033397047 від 19.02.2024;

- розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за типом «звітний» за 2023 рік № 9033537467 від 19.02.2024;

- податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «загальна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033404316 від 19.02.2024;

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області прийняти та зареєструвати датою їх фактичного отримання податковим органом - 19.02.2024 подані Фермерським господарством «Колос»:

- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «звітна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033397047 від 19.02.2024;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за типом «звітний» за 2023 рік № 9033537467 від 19.02.2024;

- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «загальна», включаючи Додаток 1 - Відомість про наявність земельних ділянок, Додаток 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2023 рік, № 9033404316 від 19.02.2024.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Фермерського господарства «Колос» (село Топольське, Ізюмський р-н, Харківська обл., 64343, код ЄДРПОУ 14281058) суму судового збору у розмірі 19 984 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова