Постанова

від 14.01.2025 по справі 577/5762/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 р.Справа № 577/5762/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09.12.2024 р. (постановлену суддею Рідзевською І.О.) по справі № 577/5762/24

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб`єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

23.10.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності АП№1844 від 09.08.2024 р. у справі про адміністративне правопорушення, винесену т.в.о. керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 ; закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу про адміністративне правопорушення (в подальшому КУпАП).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05.11.2024 р. позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду першої інстанції заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку із доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області09.12.2024 р. відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку, визнавши неповажними причини пропуску строку звернення до суду, та позовну заяву повернуто позивачу.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області09.12.2024 р. і направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції законодавства, а саме: Кодексу адміністративного судочинства України та на невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки судом першої інстанції не враховано, що позивач не знав про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього та про її існування дізнався з повідомлення в застосунку «ДІЯ» про накладення арешту на його карткові рахунки.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду з цим позовом.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Право на звернення до суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975 р., Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Виходячи з принципу змагальності у адміністративному судочинстві, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Кодексом, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Згідно із ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 2 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (ст. 289 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Згідно із ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Судовим розглядом встановлено, що постановою № АП № 1844 по справі про адміністративне правопорушення на позивача накладено штраф у розмірі 17000 грн. за порушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яка винесена за відсутності ОСОБА_1 , та йому не вручена, що підтверджується копією оскаржуваної постанови, яка міститься в матеріалах електронної адміністративної справи.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , позивач зазначає, що про порушення своїх прав він дізнався 19.10.2024 р. після арешту його карткових рахунків, про, що йому стало відомо з повідомлення із застосунку «ДІЯ», що підтверджується скріншотом вказаного застосунку, у зв`язку з чим позивач отримав копію оскаржуваної постанови 22.10.2024 р. в Конотопському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, а з позовною заявою про оскарження цієї постанови звернувся до суду 23.10.2024 р.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності АП № 1844 від 09.08.2024 р. у справі про адміністративне правопорушення, раніше ніж 22.10.2024 р.

Проте, судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви позивачу не надано оцінки вищевказаним обставинам, у зв`язку з чим зроблено помилковий висновок, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт отримання оскаржуваної постанови відповідача саме 22.10.2024 р.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає передчасним висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , у зв`язку з чим вважає необхідним задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09.12.2024 р. скасувати, оскільки судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно дост. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 5, 121, 122, 286, 289, 242,243,250,308,310,312,320,321,322,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09.12.2024 р. по справі № 577/5762/24 скасувати.

Справу № 577/5762/24 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді Л.В. Любчич О.А. Спаскін