Постанова

від 15.01.2025 по справі 612/854/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 р.Справа № 612/854/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Афанасьєвої К.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 05.12.2024, головуючий суддя І інстанції: Масло С.П., смт. Близнюки, повний текст складено 05.12.24 року по справі № 612/854/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області (далі відповідач), в якій просила:

скасувати постанову від 04.11.2023 №49558/6/20-40-24-11-05 заступника начальника головного управління ДПС у Харківській області Подсохи С.А., складену на підставі розгляду протоколу від 25.10.2024 №47657/6/20-40-24-11-05 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680,00 грн. за порушення ч. 1 ст. 165-1 КУпАП;

закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, розпочате на підставі протоколу №47657/6/20-40-24-11-05 від 25.10.2023 Головного державного інспектора відділу перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Харківській області Твердохліб О.В. про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 165-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2024 року у справі № 612/854/24 позов задоволено.

Скасовано постанову від 04.11.2023 №49558/6/20-40-24-11-05 заступника начальника Головного управління ДПС у Харківській області Подсохи Світлани Анатоліївни про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680,00 грн. за порушення ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області, код ЄДРПОУ ВП: 43983495, на користь ОСОБА_1 , витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 05.12.2024 по справі № 612/854/24, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 12.09.2024 № 4105-п була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод» (код ЄДРПОУ 31834579), з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2018 по 29.09.2024, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 29.09.2024 року, відповідно до затвердженого плану документальної позапланової виїзної перевірки. За результатами перевірки складено Акт від 11.10.2024 №47403/20-40-07-12- 05/31834579. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Комбікормовий завод»: - пункт 1 частини 2 статті 6, пункт 1 частини 1 статті 7, частини 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, встановлено заниження єдиного внеску у сумі - 1122,27 грн., в т. ч. у липні 2024 606,71 грн., у грудні 2020 77,09 грн., у січні 2018 229,99 грн., у червні 2017 208,48 грн. - пункт 1 частини 2 статті 6, пункт 1 частини 1 статті 7, частини 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, зі змінами та доповненнями в частині несвоєчасного відображення донарахованого та/або дотриманого єдиного внеску у зв`язку з виправленням помилки, допущеної в попередньому звітному періоді у лютому 2017 єдиний внесок за грудень 2016 614,01 грн., у квітні 2020 єдиний внесок за січень 2020 690,36 грн.

Крім того, відповідач зазначає, що на підставі порушень, встановлених Актом від 11.10.2024 №47403/20-40-07-12- 05/31834579 складено протокол про адміністративне правопорушення № 47657/6/20-40-24-11-05 від 25 жовтня 2024 року стосовно голови ліквідаційної комісії, головного бухгалтера ТОВ «Комбікормовий завод» Немчанової Ольги Петрівни (25.10.2024 отримала другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення, але від підписання відмовилась). У зв`язку з відмовою складено Акт відмови від підпису №10149/20-40-07-12-05/31834579 від 25.10.2024. Посадову особу голову ліквідаційної комісії, головного бухгалтера ТОВ «Комбікормовий завод» Немчанову О. П. було повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 04.11.2024 року о 10.00 у приміщенні Головного управління ДПС у Харківській області, за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46 (дата та місце зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення № 47657/6/20-40-24-11-05 від 25.10.2024). Посадова особа голова ліквідаційної комісії, головний бухгалтер Немчанова О. П. 04.11.2024 року о 10-00 годині не з`явилась до Головного управління ДПС у Харківській області, тому справу розглянуто за її відсутності та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 49558/6/20-40-24-11-05 від 04.11.2024, яка була направлена поштою та отримана 08.11.2024.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

Розглянувши матеріали даної справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 25.10.2024 головним державним інспектором відділу перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Харківській області Твердохліб О.Л. було складено Протокол №47657/6/20-40-24-11-05 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що голова ліквідаційної комісії головний бухгалтер ТОВ «Комбікормовий завод» Немчанова О.П. вчинила порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а саме: заниження бази на суми заробітної плати, на які підлягає нарахування єдиного внеску в загальній сумі 1122,27 грн. в тому числі: у липні 2024 - 606,71 грн., у грудні 2020 - 77,09 грн., у січні 2018 - 229,99 грн., у червні 2017 - 208,48 грн., чим порушено пункт 1 частини 2 статті 6, пункт 1 частини 1 статті 7, частини 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07,2010 № 2464-VІ. Порушення встановлено актом перевірки від 11 10.2024 № 47403/20-40-07-12-05/31834579, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.

04.11.2024 заступником начальника ГУ ДПС у Харківській області Подсохою С.А. за результатами розгляду протоколу №47657/6/20-40-24-11-05 про адміністративне правопорушення від 25.10.2024, було винесено постанову №49558/6/20-40-24-11-05 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 680,00 грн. за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що правопорушення, вчинене позивачем, не носить характер триваючого, та на час винесення спірної постанови відповідача закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у ч. 1 ст. 38 КУпАП, а тому відповідачем протиправно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, а отже така постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

Колегія суддівпогоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зіст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

У відповідності до пп. пп. 1, 2 п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

Згідно з ч. 1ст. 165-1 КУпАП, порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» і «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З матеріалів справи встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 25.10.2024 року №47657/6/20-40-24-11-05 зазначено, що ОСОБА_1 порушила порядок нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а саме заниження бази суми заробітної плати , на які підлягає нарахування єдиного внеску та зазначено час вчинення правопорушення, а саме червень 2017 року, січень 2018 року, грудень 2020 року, липень 2024 року.

Із протоколу встановлено, що позивачка порушила порядок нарахування єдиного внеску, що призвело до заниження ЄСВ, за періоди червень 2017 року, січень 2018 року, грудень 2020 року, липень 2024 року.

Постанову №49558/6/20-40-24-11-05 про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 складено 04.11.2024 року.

Колегія суддів звертає увагу, що обчислення строків адміністративного стягнення залежить від його виду. При цьому статтею 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.

Так, зі змісту ч. 1 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Враховуючи вимоги статті 38 КУпАП, адміністративні правопорушення поділяють на: триваючі правопорушення; правопорушення, що мають разовий характер.

Отже, для більшості правопорушень перебіг строку притягнення до адміністративної відповідальності починається з дня вчинення правопорушення.

Тобто, стаття 38 КУпАП не передбачає інших умов відліку строку, окрім, як для триваючих правопорушень.

Триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Крім того, у листі Міністерства доходів і зборів України від 13.05.2013 № 1101/Н/99-99-15-04-01-14 зазначено, що триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок (наприклад, у разі виявлення таких проступків: відсутності обліку доходів і витрат, для яких встановлена обов`язкова форма обліку (обліку результатів підприємницької діяльності відповідно до вимог чинного законодавства), бухгалтерського обліку об`єктів оподаткування, ведення його з порушенням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших правопорушень, пов`язаних з нарахуванням податків, і встановити які можна лише в ході документальної перевірки на підставі первинних документів). Стягнення за такі адміністративні правопорушення може бути накладене в строк не пізніше, ніж через два місяці з дня його виявлення (з дати складання і підписання акта перевірки).

Тобто, триваючим адміністративним правопорушенням є порушення, пов`язані з довготривалим, безперервним невиконанням обов`язків, зокрема, щодо нарахування єдиного внеску.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.06.2020 у справі № 345/4368/16-а.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що встановлення контролюючим органом заниження платником податку суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок можливе лише при проведенні документальної перевірки такого суб`єкта господарювання, оскільки під час її проведення ним вивчаються та аналізуються первинні документи, що складаються в процесі господарської діяльності суб`єкта господарювання та зберігаються безпосередньо на підприємствах, установах, організаціях.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що правопорушення, вчинене позивачем, не носить характер триваючого, а тому початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Оскільки адміністративне правопорушення, що вчинила позивачка, не носить характер триваючого, то відповідач, наклавши адміністративне стягнення 04.11.2024 року, пропустив строки накладення адміністративного стягнення передбачені ч. 1 ст. 38 КУпАП, що є підставою длязакриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п.7 статті 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням, на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки податковим органом прийнято оскаржену постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення поза межами строку, передбаченого статтею 38 КУпАП, така постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а адміністративна справа підлягає закриттю.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, що впливають на висновки суду першої інстанції, оскільки зводяться фактично до викладення обставин справи.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаній з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 05.12.2024 по справі № 612/854/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. МінаєваСудді В.А. Калиновський З.О. Кононенко