Постанова

від 13.01.2025 по справі 160/11458/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/11458/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року в адміністративній справі №160/11458/24 (головуючий суддя першої інстанції - Тулянцева І.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ДМЗ КОМІНМЕТ» до Державної податкової служби України; Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 01.05.2024 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, ДПС України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 15.02.2024 року №100559220/39008850 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №301 від 27.09.2023 року;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування №301 від 27.09.2023 року датою його фактичного подання на реєстрацію.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - СМУ ДПС по роботі з великими платниками податків подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним дослідженням доказів та встановленням обставин справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує, що спірне рішення є правомірним, обґрунтованим та таким, що винесено відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки позивач є ризиковим платником податку та має взаємовідносини з ризиковими контрагентами, а надані платником податку копії документів, складені із порушенням законодавства та є недостатніми для прийняття позитивного рішення про реєстрацію РК. Також скаржник зауважив, що дії по реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями податкового органу.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні вимог скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач - ДПС України відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ДМЗ КОМІНМЕТ» (код ЄДРПОУ 39008850) є юридичною особою, зареєстровано 13.11.2023 року, перебуває на податковому обліку у відповідача. Основним видом господарської діяльності є: 24.20 Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі (а.с.31-32 т.1).

Відповідачі - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державна податкова служба України є суб`єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують надані їм Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «ТРЕЙД-МЕТ» укладено договір поставки №09/44-2023 від 09.02.2023 року та додаткову угоду від 25.08.2023 року (а.с.20-25, 28 т.1).

Підставою для укладення додаткової угоди від 25.08.2023 року стало те, що ТОВ «ТРЕЙД-МЕТ» листом від 21.08.2023 року №21/08-1/2023 повідомило позивача про припинення Договору поставки №09/44-2023 від 09.02.2023 року у зв`язку із зміною напрямку діяльності та просив укласти Додаткову угоду про припинення правовідносин, а також про повернення надміру сплачених грошових коштів за трубну продукцію у сумі 88313,14 грн., додавши до листа Акт звірки розрахунків станом на 21.08.2023 року між ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕНТ» та ТОВ «ТРЕЙД-МЕТ».

Відповідно до розділу 2 Додаткової угоди обов`язки Сторін, виконання яких Сторонами розпочалося до моменту набрання чинності цією Додатковою угодою, повинні бути виконані Сторонами в наступному порядку та на таких умовах: Постачальник здійснює повернення Покупцю попередньої оплати, на яку не було поставлено Товар за Договором, у розмірі 88313,14 грн.. Повернення коштів здійснюється у безготівковій формі на банківський рахунок Покупця, вказаний у реквізитах даної Додаткової угоди; Постачальник на суму повернутої передоплати, що зазначена у пп.2.1. п.2. цієї Додаткової угоди, складає в електронній формі розрахунок коригування до податкової накладної щодо зменшення податкових зобов`язань з ПДВ та надсилає його Покупцю з метою подальшої реєстрації їх Замовником в Єдиному реєстрі податкових накладних; Покупець реєструє отриманий від Постачальника розрахунок коригування до податкової накладної згідно п. 2.3. даної Додаткової угоди в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом трьох робочих днів з дати його отримання від Постачальника.

Відповідно до акту звірки за період з 01.01.2023 року по 08.02.2024 року та карткою рахунком 361 за 2023 рік ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕНТ» здійснені переведення коштів на рахунок ТОВ «ТРЕЙД-МЕТ»: 18.09.2023 року в сумі 10000,00 грн. платіжне доручення №3649; 19.09.2023 року в сумі 10000,00 грн. платіжне доручення №3669; 20.09.2023 року в сумі 10000,00 грн. платіжне доручення №3700; 21.09.2023 року в сумі 10000,00 грн. платіжне доручення №3703; 22.09.2023 року в сумі 10000,00 грн. платіжне доручення №3747; 25.09.2023 року в сумі 10000,00 грн. платіжне доручення №3760; 26.09.2023 року в сумі 10000,00 грн. платіжне доручення №3774; 27.09.2023 року в сумі 10000,00 грн. платіжне доручення №3792.

У зв`язку з поверненням передплати за Договором поставки №09/44-2023 від 09.02.2023 року через припинення договірних правовідносин, позивачем складено розрахунок коригування №301 від 27.09.2023 року до податкової накладної №220 від 12.04.2023 року, який направлений для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.33-34 т.1).

Відповідно до квитанції від 08.02.2024 року розрахунок коригування прийнято, проте його реєстрацію зупинено «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, реєстрація розрахунку коригування від 27.09.2023 №301 в ЄРПН зупинена. РК поданий платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомлено, що показник «D»=2.3478%, «Рпоточ»=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» (а.с.35 т.1).

ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕНТ» направлено на адресу контролюючого органу Повідомлення №8 від 08.02.2024 року про подання пояснень та копій документів щодо РК, реєстрація якого зупинена №301 від 27.09.2023 року з додаванням документів у кількості 43 додатків, що підтверджують господарські операції та підстави складання розрахунку коригування, що, на думку позивача, було цілком достатньою підставою для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за конкретним критерієм, підтверджуючих господарську операцію та підстави його складання (а.с.36-40 т.1).

15 лютого 2024 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято рішення №10559220/39008850 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №301 від 27.09.2023 року.

Підставою відмови зазначено: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додатково повідомлено: «за даними ТТН відвантаження здійснювалося зі складу ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» одразу на покупців ТОВ «ТРЕЙД-МЕТ», а саме на податкові адреси: ТОВ «НІКОПРОГРЕСБУД», ТОВ «ЗАВОД «ПРОМЛИТ», ТОВ «МАРВЕЛЛ», ТОВ «КОМЕТ». Аналізом наданих документів встановлено наступне: 1) При перевезенні на ТОВ «НІКОПРОГРЕСБУД» виплати за 157 кодом у 1 кв. 2023 року за даними 4ДФ відсутні: ТТН №38987 від 28.02.2023 автомобільним перевізником є ФОП ОСОБА_1 (2262415435), не є платником ПДВ; ТТН №39343 від 17.03.2023 перевізником с ФОП ОСОБА_2 (330211827380), проте такий ІПН відсутній, неможливо встановити надавача послуг з перевезення. 2) При перевезенні на ТОВ «МАРВЕЛЛ», перевізниками є ФОПи, які не є платниками ПДВ, проте у ТОВ «МАРВЕЛЛ» відсутні виплати у квітні 2023 року за 157 кодом за даними 4 ДФ. 3) При перевезенні на ТОВ «АВОД «ПРОМЛИТ», перевізником є ФОП, не платник ПДВ, проте у ТОВ «ЗАВОД «ПРОМЛИТ» відсутні виплати у березні 2023 року за 157 кодом за даними 4ДФ. 4) При перевезенні на ТОВ «КОМЕТ», перевізниками є ФОП, не платники ПДВ, виплати у квітні 2023 року за 157 кодом за даними 4ДФ відсутні. Таким чином, не підтверджується факт перевезення. Крім того, контрагент ТОВ «ТРЕЙД-МЕТ» наразі відповідає критеріям ризиковості платника податку по операції з реалізації товару за кодом УКТЗЕД 7306619200 виробництва ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» на ризикового платника.» (а.с.41-42 т.1).

16 лютого 2024 року позивач направив скаргу на рішення №10559220/39008850 від 15.02.2024 року та пояснення разом із копіями документів у кількості 44 додатків, які підтверджують реальність господарської операції до Державної податкової служби України (а.с.43 т.1).

23 лютого 2024 року ДПС України прийнято рішення №11099/39008850/2, яким скаргу залишено без задоволення та рішення комісії без змін.

Не погодившись з рішенням про відмову в реєстрації розрахунку коригування, позивач оскаржив таке рішення до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що контролюючим органом порушено принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а також норми п.11 Порядку №1165, оскільки контролюючим органом у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було вказано які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація спірного розрахунку коригування стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165. Суд зазначив, що оскаржуване рішення прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, непропорційно та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія), а тому є протиправним.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірний розрахунок коригування датою його подання на реєстрацію в ЄРПН не є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу, а є дотриманням гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Як зазначалось вище, підставою зупинення реєстрації спірних податкових накладних контролюючим органом зазначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 8 Додатку 1 до Порядку №1165 Критерії ризиковості платника податку на додану вартості зазначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/ невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку №1165).

Згідно із додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Крім того, відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/ розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до матеріалів справи позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку №1165.

Як вбачається зі змісту спірного рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування №301 від 27.09.2023 року, підставою для відмови слугувало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Разом з тим, у графі «Додаткова інформація» оскаржуваного рішення відображено податкову інформацію щодо контрагента позивача ТОВ «ТРЕЙД-МЕТ» та його контрагентів. Зазначені у рішення зауваження та недоліки будь-яких чином не стосувалися безпосередньо позивача та його господарської діяльності.

Будь-яких доказів віднесення позивача до переліку ризикових платників податку на момент розгляду цієї справи скаржником не надано.

В апеляційній скарзі контролюючий орган зазначає, що на момент подання на реєстрацію спірного розрахунку коригування позивач мав взаємовідносини з ризиковими контрагентами, а також були відсутні первинні документи щодо підтвердження господарської операції, зазначеної в РК.

Колегія суддів вважає такі доводи скаржника безпідставними, оскільки можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку документів, надання яких виключить будь-які сумніви контролюючого органу в реальності та законності господарських операцій.

Позивач подав контролюючому органу всі наявні у нього документи на підтвердження зазначених у розрахунку коригування обставин та зазначив причини його складання. Проте, контролюючим органом не вказано ані в рішенні про відмову в реєстрації РК, ані в апеляційній скарзі конкретні причини, які були підставами для прийняття рішення про відмову в реєстрації РК.

Спірне рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, однак конкретного, чіткого переліку документів, які необхідно надати товариству для підтвердження правомірності складання податкових накладних не наведено.

Разом з тим, як зазначалося вище, вказана податкова інформація стосується контрагентів контрагента та не може бути підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації РК.

Апеляційний суд звертає увагу, що скаржником не доведено, що у податкового органу була наявна податкова інформація, що підтверджує наведені у рішенні підстави для відмови в реєстрації зазначеного вище розрахунку коригування.

Відповідачами ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій та не доведено, що існують підстави для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку.

В квитанції про зупинення реєстрації спірного розрахунку коригування в ЄРПН не визначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація РК стала можливою.

Крім того, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган під час витребування від платника податків документів, має визначити їх перелік, платник податку має чітко розуміти, що саме від нього вимагає орган владних повноважень та мати можливість передбачати наслідки своєї поведінки в залежності від виконання чи не виконання вимоги контролюючого органу. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не довільно, на власний розсуд. Відсутність чіткої вимоги податкового органу до платника податків стосовно надання певного документу виключає можливість визнання правомірним застосування до такого платника негативних наслідків через невиконання такої вимоги.

Матеріалами справи підтверджено надання позивачем податковому органу пояснень та копій первинних документів, які підтверджують та розкривають зміст обставин, що стали причиною для складання розрахунку коригування.

В постанові Верховного Суду від 18.07.2019 року у справі №1740/2004/18 зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

За таких обставин оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування.

Колегія суддів зазначає, що питання щодо реальності чи не реальності господарської операції по договору може бути предметом перевірки платника податків, в той час як реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування не є в розумінні Податкового кодексу України перевіркою платника податків, оскільки податкова накладна відображає лише частину самої господарської операції (отримання грошей або поставку товару) та погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність вказаного вище рішення контролюючого органу.

Щодо зобов`язання зареєструвати спірний розрахунок коригування датою його фактичного подання на реєстрацію, апеляційний суд зазначає про таке.

Відповідно до пп.14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних/розрахунків коригування ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами

При цьому, згідно із нормами п.19, п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних, яке набрало законної сили, такі податкові накладні реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України, до якої з 21 серпня 2019 року перейшли повноваження ДФС України.

Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №301 від 27.09.2023 року, поданий ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ», датою його фактичного подання на реєстрацію.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Оскільки за приписами ч.1 статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження, справа згідно із ч.4 ст.257 КАС України не відноситься до таких, які не можуть бути розглянуті за вказаними правилами, то судове рішення суду апеляційної інстанції згідно із п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року в адміністративній справі №160/11458/24 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року в адміністративній справі №160/11458/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко