Постанова

від 14.01.2025 по справі 400/6739/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/6739/24

Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря судового засідання Вовненко А.В.

представника апелянта Чуйко Г.Г.

представника позивача Амбарцумян А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікспецтранс» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення від 04.01.2024 №10316955/39583984 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 12.12.2023 №25,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікспецтранс» звернулось з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 04.01.2024 №10316955/39583984;

- зобов`язати зареєструвати податкову накладну від 12.12.2023 № 25.

В обґрунтування позову позивач вказував, що товариство подало усі наявні документи, які підтверджують реальність господарської операції з ДПІІ «Сантрейд», але за наслідками розгляду пояснень та копій документів було прийняте рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, яке є необґрунтованим, оскільки контролюючий орган необґрунтовано вказав відомості про наявність ознак, визначених у п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року, ухваленим у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю «Нікспецтранс».

Визнане протиправним та скасоване рішення від 04.01.2024 р. № 10316955/39583984 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.12.2023 № 25.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «Нікспецтранс» від 12.12.2023 р. № 25 датою її подання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області судовий збір у сумі 1514,00 грн на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нікспецтранс».

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір у сумі 1514,00 грн на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нікспецтранс».

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що отримані документи від суб`єкта господарювання визнані, такими, що не відповідають вимогам п. 6 Порядку зупинення реєстрації Документ сформований в системі «Електронний суд» 30.10.2024 податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165 та п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом МФУ від 12.12.2019 року № 520.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що одним із зареєстрованих видів діяльності позивача є вантажний автомобільний транспорт (49.41).

Для здійснення господарської діяльності позивач має основні засоби та штат працівників.

28.06.2023 між Позивачем та ДПІІ «Сантрейд» був укладений договір про надання послуг перевезення автомобільним транспортом №2806, за умовами якого позивач зобов`язувався надати послуги з організації та виконання перевезень вантажів у міжнародних і внутрішніх сполученнях автомобільним транспортом.

12.12.2023 позивачем виставлений рахунок на оплату №433 на суму з ПДВ 110786,40 грн.

12.12.2023 сторонами договору був складений акт надання послуг №433 на суму з ПДВ 110786,40 грн.

За першою подією датою надання послуг позивач склав та направив до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну від 12.12.2023 № 25 на загальну суму з 110786,40 грн. (т. 1 а.с. 13-14)

Автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України направлено 22.12.2023 позивачу повідомлення (т. 1 а.с. 15, 15-19) про прийняття податкової накладної та зупинення її реєстрації. Підставою вказано, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

29.12.2023 позивач направив до контролюючого органу Повідомлення №4 про надання пояснень та копій щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, разом із поясненнями та первинними документами у кількості 28 додатків, зокрема, договір з додатком, рахунок на оплату, акт здачі-приймання робіт, виписку про зарахування коштів на рахунок, калькуляцію собівартості послуг (т. 1 а.ч. 21).

Головне управління ДПС у Чернігівській області не врахувало надані позивачем пояснення та докази на їх підтвердження і рішенням від 04.01.2024 №10316955/39583984 (т. 1 а.с. 16-17) відмовило у реєстрації податкової накладної від 12.12.2023 № 25.

Підставою для відмови вказано: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У розділі "Додаткова інформація" зазначено: підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Вживання податковим органом загального посилання на ненадання первинних документів без конкретизації, не може вважатись обґрунтованим.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.201.16 ПК України реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМУ.

Так, Постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 був затверджений Порядок з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, п.1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п.10 Порядку).

Крім того, вказаним Порядком затверджено Критерії ризиковості здійснення операції, одним з яких передбачено наступний критерій (1): «Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в ЄРПН (Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС».

Також, наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року №520 було затверджено "Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН", п.1-5 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України (Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених КМУ.

Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі головних управлінь ДПСУ в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (п.5).

Крім того, пунктом 11 вказаного порядку передбачено підстави прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Так, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації спірної ПН стало те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Так, у додатку №1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п.8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.».

Водночас, в порушення норм 10-11 Порядку №1165, в квитанції про зупинення реєстрації ПН не зазначено належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Критерій, зазначений у п.8 додатку 1 до Порядку №1165, свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК.

Однак, в оскаржуваному рішенні апелянт посилається лише на номер пункту та не конкретизує, про який саме ризик платника податку йдеться.

Окрім цього, у квитанції про зупинення реєстрації ПН відсутня інформація, які саме документи необхідно було надати позивачу до контролюючого органу для реєстрації спірної ПН, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

Апеляційний суд, з урахуванням матеріалів справи, не може погодитись з висновками податкового органу щодо не надання (в цілому, на даній стадії податкового контролю та виключно щодо взаємовідносин з вищевказаним контрагентом) позивачем документів в обсязі, необхідному для реєстрації ПН, з огляду на таке.

Положеннями ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст.4 вказаного бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципах повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, справа містить копії документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій щодо спірної податкової накладної, а саме: договір про надання послуг, акти надання послуг, рахунки на оплату, банківські виписки, товарно-транспортні накладні, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, оборотно-сальдові відомості по рахункам.

При цьому, контролюючий орган будь-якої оцінки, вказаним у поясненнях обставинам, не надав, жодних перевірок позивача, з метою підтвердження чи спростування інформації, зазначеної позивачем, не проводив, оспорюване рішення не містять мотивів не врахування наданих позивачем пояснень та долучених документів, тому апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані твердження апелянта щодо правомірності оспорюваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що подана позивачем первинна документація (в цілому, на даній стадії податкового контролю та виключно щодо взаємовідносин з вказаним контрагентом) відповідає вимогам закону за формою, змістом та обсягом (іншого в ході розгляду справи відповідачами доведено не було), а тому податковий орган не мав правових підстав для відмови в реєстрації ПН та винесення спірного рішення про відмову в реєстрацій податкової накладної.

Окремо апеляційний суд зазначає, що наявність первинної документації та її не/належна якість є вагомою обставиною, однак на даному етапі податкового контролю, та з урахуванням його виду та способу, не завжди є вирішальною та ключовою при здійсненні моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків.

Верховний Суд в постанові від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19 зазначив, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Наведені обставини мають ґрунтовне значення, оскільки відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В контексті зазначеного суд наголошує, що правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Наведене узгоджується з висновками, визначеними в постанові Верховного Суду від 02 липня 2019 року, по справі №140/2160/18.

При цьому, відповідачами, суб`єктами владних повноважень, не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, як і не надано доказів на підтвердження наявності у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній.

В квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено лише посилання на відповідність Критеріїв ризиковості платника податку, визначених в п.8 вказаних критеріїв та не зазначено документів, які слід надати для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, фактичні обставини свідчать, що зупинення реєстрації спірної ПН з підстав відповідності платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, встановлених Додатком 1 Порядку №1165, є протиправним.

Як зазначив суд першої інстанції та не спростовано доводами апеляційної скарги, в судовому засіданні представник ГУ ДПС у Чернігівській області не змогла надати пояснення з приводу невідповідності задекларованих послуг перевезення по податковій накладній від 12.12.2023 № 25 та господарської операції, що описана в Протоколі засідання комісії від 04.01.2024 р.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що посилання на внесення позивача до реєстру ризикових 20.12.2023 як на підставу прийняття оскаржуваного рішення є недоречним, оскільки рішення прийнято не внаслідок внесення товариства до реєстру ризикових, а внаслідок «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податку рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення від 04.01.2024 р. №10316955/39583984.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі № 400/6739/24 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 14.01.2025

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький