Постанова

від 15.01.2025 по справі 420/17944/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/17944/24

Головуючий в 1 інстанції: Вовченко O.A. Дата і місце ухвалення: 30.10.2024р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕВОЛ» до Одеської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕВОЛ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської митниці, в якому просило суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000179/2 від 15.03.2024р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000328 від 15.03.2024р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на виконання укладеного з Компанією ALIENT CERAMICS PVT LTD контракту №01 від 03.02.2020р. в березні 2024 року ним було імпортовано на митну територію України товар (керамічну плитку), який задекларовано за основним методом визначення вартості товарів - за ціною договору. На підтвердження митної вартості товару були надані відповідні підтверджуючі документи. Однак, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000179/2 від 15.03.2024р., якими обрано другорядний метод визначення митної вартості резервний. Того ж дня відповідачем видано товариству картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000328 від 15.03.2024р. Такі рішення та картку відмови ТОВ «СТЕВОЛ» вважає незаконними та зазначає, що у наданих Митниці документах всі числові значення вказано однаково та немає жодних невідповідностей чи розбіжностей між ними. Позивач зазначав про необґрунтованість посилань Митниці на недоведеність декларантом такої складової митної вартості як вартість упаковки та робіт, пов`язаних з пакуванням, оскільки товар постачався на умовах FOB, при яких обов`язок пакування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з упаковки та пакування включено до вартості товару. Витрати на перевезення підтверджені належним чином наданими документами (довідка про транспортні витрати №096 від 11.03.2024р.), а не зазначення у митній декларації країни відправлення №6515814 від 04.01.2024р. умов поставки не вплинуло на визначення митної вартості товарів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000179/2 від 15.03.2024р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000328.

Стягнуто з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ «СТЕВОЛ» судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 30.10.2024р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «СТЕВОЛ».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на те, що у наданих позивачем до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки та вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Крім того, товариство у встановленому порядку не підтвердило витрати на транспортування товару; в копії митної декларації країни відправлення №6515814 від 04.01.2024р. відсутні умови поставки. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст.54 МК України, та зумовили необхідність запитування у декларанта або уповноваженої ним особи додаткових документів, передбачених ст.53 МК України. Однак, на вимогу Митниці ТОВ «СТЕВОЛ» не надало відповідних додаткових документів.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці, містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані Митницею додаткові документи, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 МК України, стали підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000179/2 від 15.03.2024р. та картки відмови №UA500500/2024/000328 від 15.03.2024р.

ТОВ «СТЕВОЛ» подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу Митниці залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що інформація, наведена у наданих товариством до митного оформлення документах, є достовірною та узгоджується між собою. Декларантом у повному обсязі на умовах, визначених контрактом №01 від 03.02.2020р., був оплачений товар, задекларований у митній декларації №24 UA500500009054U7 від 15.03.2023р. та надані докази, які підтверджують, що митна вартість становила 6869,00 дол.США. Відсутність у довідці про транспортні витрати №096 від 11.03.2024р. посилання на договір перевезення вантажу, враховуючи надані ТОВ «СТЕВОЛ» інші документи, жодним чином не вплинуло на визначення митної вартості товарів. Позивач вважає необґрунтованими посилання апелянта на відсутність в копії митної декларації країни відправлення №6515814 від 04.01.2024р. умов поставки, оскільки вказана декларація не є первинним документом підтвердження митної вартості товару, а декларант не відповідає за її заповнення.

Також, у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «СТЕВОЛ» просить стягнути з Одеської митниці на його користь витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 12 000,00 грн., понесені на стадії апеляційного розгляду справи.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 03.02.2020р. між компанією-нерезидентом ALIENT CERAMICS PVT LTD, як продавцем, та ТОВ «СТЕВОЛ», як покупцем, укладений контракт №01, за умовами якого продавець продав, а покупець купив керамічну плитку та інші товари народного вжитку. Країна виробника товару вказується в Інвойсі. Постачання Товарів за цим Контрактом буде здійснено окремими партіями. Список товарів, їх кількість на кожну партію визначається в Інвойсах.

Пунктом 1.4 Контракту передбачено, що продавець постачає покупцеві товар на умовах FOB порт, CFR або CIF Одеса, Україна (на підставі ІНКОТЕРМС-2010).

Згідно п.2.1, п.3.1 Контракту ціни на товари встановлюються в доларах США (USD) і валюта ЄВРО. Оплата товару може здійснюватися як за умов відстрочки, і може бути здійснена передоплата.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту ALIENT CERAMICS PVT LTD поставила ТОВ «СТЕВОЛ» товар (керамічна плитка), що зазначено в інвойсі №ALIENT-90 вiд 04.01.2024р.

З метою митного оформлення товару позивачем до Одеської митниці подано електронну митну декларацію №24UA500500009054U7 від 15.03.2024р., у якій визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження митної вартості товару декларант надав такі документи: пакувальний лист (Packing list) №Б/Н від 04.01.2024р.; рахунок-проформа (Proforma invoice) №№ALIENT-90 від 04.01.2024р.; коносамент (Bill of lading) №FI/MUN/1510 від 12.01.2024р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) №1203/1 від 12.03.2024р.; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №ALIENT-90 від 04.01.2024р.; банківський платіжний документ, що стосується товару №1 від 28.01.2024р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №096 від 11.03.2024р.; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №ALIENT-90 вiд 04.01.2024р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №01 від 03.02.2020р.; вагову довідку від 15.03.2023р.

Під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, у зв`язку з чим Митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000328.

Також, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000179/2 від 15.03.2024р., відповідно до якого митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом. У пункті 33 вказаного рішення зазначено:

1) відповідно до п.3 зовнішньоекономічного контракту (договору) від 03.02.2020р. №01 не надано точної інформації щодо складових митної вартості товару, так як дата інвойсу 04.01.2024р. №ALIENT-90, дата копії митної декларації країни відправлення 04.01.2024р. №6515814, а банківський платіжний документ №1 від 28.01.2024р. Відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь яка інформація щодо включення/невключення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до ч.2 ст.53 МК України, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012р. №599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте, у довідці про транспортні витрати відсутнє посилання на договір про перевезення;

3) в копії митної декларації країни відправлення №6515814 від 04.01.2024р. відсутні умови поставки.

Не погоджуючись із правомірністю прийнятих 15.03.2024р. Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови ТОВ «СТЕВОЛ» оскаржило їх в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено, що заявлений ТОВ «СТЕВОЛ» метод визначення митної вартості товару документально не підтверджено або надані позивачем документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, серед іншого, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної ТОВ «СТЕВОЛ» митної вартості товару, заявленому у спірному випадку до декларування, Одеська митниця у п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000179/2 від 15.03.2024р. посилається на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо такої складової митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань митного органу, оскільки, як слідує зі змісту п.п. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України, така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, додається до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, лише у випадку, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Розділом 6 Контракту визначено, що верхня упаковка - відповідно до способу транспортування. Спеціальні умови складування будуть позначені.

З інвойсу №ALIENT-90 від 04.01.2024р. вбачається, що поставка товару здійснюється на умовах FOB.

Відповідно до правил Інкотермс за умов FOB (FREE ON BOARD) продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Тобто, умовами Контракту передбачено покладення таких витрат як пакування, пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням саме на постачальника товару та при поставці товару витрати з упаковки та пакування включено до вартості товару.

На користь висновку суду про те, що вартість пакування та маркування увійшла до митної вартості товару свідчать відомості графи 37 митної декларації МД №24UA500500009054U7 від 15.03.2024р., де зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак такі витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додатковому підтвердженню.

Що ж до посилань апелянта на те, що дата інвойсу (04.01.2024р.) та дата копії митної декларації країни відправлення (04.01.2024р.) відрізняються від дати банківського платіжного документу (28.01.2024р.), то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки за умовами пункту 3.1 Контракту оплата за товар може здійснюватися як на умовах відстрочки, так і на умовах передплати.

Згідно відомостей інвойсу від 04.01.2024р. №ALIENT-90 вартість товару, який поставляється, складає 6869,00 дол.США.

29.01.2024р. ТОВ «СТЕВОЛ» здійснило оплату в розмірі 6869,00 дол.США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №1 від 28.01.2024р.

В графі «призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті №1 від 28.01.2024р. зазначено, що банківська операція стосується виконання умов контракту №01 від 03.02.2020р. та здійснена відповідно до проформи інвойсу від 04.01.2024р. №ALIENT-90.

Таким чином, на думку колегії суддів, позивачем доведено сплату у повному обсязі за поставлений товар, в підтвердження чого надано документи, які підтверджують вказану обставину та узгоджуються між собою.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України до митного оформлення подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Згідно наказу МФУ від 24.05.2012р. №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження транспортних витрат до митного оформлення позивачем надавалась довідка про транспортні витрати №096 від 11.03.2024р., яка містить інформацію про вартість перевезення товару за весь маршрут від постачальника до покупця.

Також, товариством надано рахунок на оплату №803 від 18.12.2023р. на суму 109 212,25 грн., в якому зазначений номер контейнеру MRKU6721287, що відповідає відомостям, зазначеним в експортній декларації країни відправлення №6515814 від 04.01.2024р., коносаменті №FI/MUN/1510 від 12.01.2024р. та пакувальному листі від 04.01.2024р. Крім того, рахунок на оплату №803 від 18.12.2023р. містить посилання на договір транспортного експедирування №02/01-21 від 04.01.2021р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені документи є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів, враховуючи, що Правилами №599 наведено приблизний перелік документів, які можуть підтвердити витрати на транспортування. При цьому, положеннями МК України не визначено конкретного переліку документів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів.

Що ж до посилань апелянта на те, що в копії митної декларації країни відправлення №6515814 від 04.01.2024р. відсутні умови поставки, то колегія суддів зазначає, що наданий до митного оформлення інвойс №ALIENT-90 від 04.01.2024р. містить відомості про умови поставки - FOB Mundra, INDIA, в той час як в декларації країни відправлення №6515814 від 04.01.2024р. міститься посилання на інвойс №ALIENT-90 від 04.01.2024р.

Більше того, як правильно зазначив суд першої інстанції, не зазначення у експортній митній декларації умов поставки не впливає на числове значення митної вартості товару. Експортна декларація країни відправлення не є первинним документом підтвердження митної вартості товару, а декларант не відповідає за її заповнення.

Колегія суддів уважає необґрунтованими доводи скаржника стосовно спрацювання системи управління ризиками, оскільки вказане є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Посилаючись на такі обставини контролюючий орган має довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; митну вартість за відповідною вантажною митною декларацією не було відкориговано; рішення про коригування (якщо воно приймалося) не оскаржено до суду та скасовано судом.

Матеріали справи таких доказів не містять.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Одеської митниці та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2024р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Що ж до заявленого у відзиві на апеляційну скаргу клопотання ТОВ «СТЕВОЛ» про стягнення з Одеської митниці на його користь 12 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених на стадії апеляційного розгляду справи, то відповідних доказів товариство суду не надано та зазначило, що такі докази будуть подані відповідно до ч.7 ст.139 КАС України.

Так, відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

А відтак, колегія суддів не вбачає наразі підстав для вирішення питання про стягнення на користь ТОВ «СТЕВОЛ» витрат на правничу допомогу, понесених на стадії апеляційного розгляду справи. Відповідне питання буде вирішено протягом п`яти днів після ухвалення рішення за умови подання товариством відповідних доказів.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 січня 2025 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук