Постанова

від 14.01.2025 по справі 140/4103/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/4103/24 пров. № А/857/20631/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року (суддя Ксензюк А.Я., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДІМСЕРВІС" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОДІМСЕРВІС" у квітні 2024 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000634/2 від 17.10.2023. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: - згідно п. 4.1 та п 4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.10.2012 №7/2012 покупець сплачує 100% від вартості виставленого рахунку-фактури…виходячи з умов, зазначених в рахунках-фактурах. Однак, в рахунках-фактурах від 10.10.2023 № (S)FSE-478/23 та № (S)FSE-477/23 не зазначені умови оплати: банківського платіжного документа не подано до митного оформлення; - згідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 16.10.2023 № 16/10 витрати на транспортування по маршруту Хелм (Польща) до п/п Ягодин (Україна) становить 9000 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 140 км, що в перерахунку становить 64,29 грн/км (9000 /140). Відповідно до вищезазначеного документа вартість транспортних послуг по маршруту Ягодин (Україна) - м. Луцьк. становить 35000 грн. Орієнтовна протяжність маршруту 134 км, що становить 261,20 грн/км (35000/134). Вказане свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості; - згідно рахунків-фактур від 10.10.2023 №(S)FSE-478/23 та (S)FSE-477/23 вартість товару становить 82318,87 злотих (15937,98 злотих+66380,89 злотих), що суперечить вартості, зазначеній в копіях митної декларації країни відправлення в сумі 83642 (16194+57412+4384+5652).

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 01.10.2012 між ТзОВ «Автодімсервіс» (покупець) та «Tomex A.J.C. Tomczyk Sp. Jawna» (продавець) було укладено контракт №7/2012, відповідно до п.1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупця автомобільні запчастини (надалі - товар) за найменуванням, асортиментом (номенклатурою), ціною і в кількості, погодженою сторонами. Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього погоджену сторонами ціну.

16.10.2023 з метою здійснення митного оформлення 4 товарних позицій торгівельної марки ТОМЕХ декларантом позивача подано до Волинської митниці МД №23UA205140085742U6. Митна вартість визначена за основним методом у розмірі 690104,41 грн.

До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: контракт №7/2012 від 01.10.2012; додаткові угоди до цього контракту №1 від 5.04.2013, №2 від 27.01.2014, №4 від 01.06.2016, №5 від 19.01.2018, №6 від 08.07.2020; рахунки-фактуру (інвойс) (S)FSE-477/23 та (S)FSE-478/23 від 10.10.2023; автотранспортну накладну (CMR) 424864 від 13.10.2023; сертифікат про походження товару PL/MF/AT 0349018 від 10.10.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AS 0528939 від 10.10.2023; прайс-лист виробника товару від 10.10.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №16/10 від 16.10.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №16/10 від 16.10.2023; договір 1/12102023 на перевезення вантажу від 12.10.2023; заявку на перевезення вантажу №12/10/23 від 12.10.2023; договір про надання послуг митного брокера №75 від 25.05.2012; копію митних декларацій країни відправлення 23PL39101OE2973668 та 23PL39101OE2974373 від 10.10.2023.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею надіслано декларанту електронне повідомлення, в якому декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; транспортні документи; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

У відповідь на вказане повідомлення відповідача декларант подав: картки рахунку 281 за 08.08.2023, за 30.06.2023, за 05.04.2023; видаткові накладні від 11.07.2023, від 15.08.2023, від 04.09.2023, від 11.09.2023, від 14.04.2023; рішення ВОАС від 16.12.2022 № 140/6839/22.

Листом від 17.10.2023 №1 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

17.10.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000634/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006969.

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що митна вартість товару, який ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

- згідно п. 4.1 та п 4,2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.10.2012 № 7/2012 покупець сплачує 100% від вартості виставленого рахунку-фактури...виходячи з умов, зазначених в рахунках-фактурах. Однак, в рахунках-фактурах від 10.10.2023 №(S)FSE-478i/23 та №(S)FSE-477/23 не зазначені умови оплати: банківського платіжного документа не подано до митного оформлення;

- згідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 16.10.2023 №16/10 витрати на транспортування по маршруту Хелм (Польща) до п/п Ягодин (Україна) становить 9000 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 140 км, що в перерахунку становить 64,29 грн/км (9000 /140). Відповідно до вищезазначеного документа вартість транспортних послуг по маршруту Ягодин (Україна) - м. Луцьк, становить 35000 грн. Орієнтовна протяжність маршруту 134 км, що становить 261,20 грн/км (35000/134). Вказане свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості;

- згідно рахунків-фактур від 10.10.2023 №(S)FSE-478/23 та №(S)FSE-477/23 вартість товару становить 82318,87 злотих (15937,98 злотих+66380,89 злотих), що суперечить вартості, зазначеній в копіях митної декларації країни відправлення в сумі 83642 (16194+57412+4384+5652).

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість самостійно. Згідно ст.54 МКУ митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності Вам необхідно згідно ст.53 та ст.54 МКУ в 10-ти денний термін надати :

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або Інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

3) транспортні документи;

- та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта. І

Декларантом на вимогу митниці надано:

1) картки рахунку 281 за 08.08.2023, за 30.06.2023, за 05.04.2023; і

2) видаткові накладні від 11.07.2023, від 15.08.2023, від 04.09.2023, від 11.09.2023, від 14.04.2023;

3) рішення ВОАС від 16.12.2022 №140/6839/22.

Зазначаємо, що картки рахунку 281 та видаткові накладні не стосуються даного митного оформлення.

Листом від 17.10.2023 №1 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

За умови надання, згідно ч.3 ст.53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також, вимогами ч.6 ст.54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної' вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби: товар 1 - на рівні 4,23 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/041529 від 27.05.2023.

Декларант подав МД №23UA205140086172U0 від 17.10.2023, за якою імпортований товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій передбачених ч. 7 ст. 55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів звернувся до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою, четвертою статті 57 МК кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК.

Згідно з частиною першою, другою статті 55 МК, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 М. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути пов`язані з неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 МК, є обов`язком декларанта.

Згідно з матеріалами справи, для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, зокрема:

були подані зовнішньоекономічний договір (контракт) №7/2012 від 01.10.2012; додаткові угоди до цього контракту №1 від 5.04.2013, №2 від 27.01.2014, №4 від 01.06.2016, №5 від 19.01.2018, №6 від 08.07.2020; рахунки-фактуру (інвойс) (S)FSE-477/23 та (S)FSE-478/23 від 10.10.2023; автотранспортну накладну (CMR) 424864 від 13.10.2023; сертифікат про походження товару PL/MF/AT 0349018 від 10.10.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AS 0528939 від 10.10.2023; прайс-лист виробника товару від 10.10.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №16/10 від 16.10.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №16/10 від 16.10.2023; договір 1/12102023 на перевезення вантажу від 12.10.2023; заявку на перевезення вантажу №12/10/23 від 12.10.2023; договір про надання послуг митного брокера №75 від 25.05.2012; копію митних декларацій країни відправлення 23PL39101OE2973668 та 23PL39101OE2974373 від 10.10.2023.

Апеляційний суд погоджується, що подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, контрактом від 01.10.2012 №2/2023, укладеним між ТзОВ «Автодімсервіс» (покупець) та «Tomex A.J.C. Tomczyk Sp. Jawna» (продавець) визначено предмет договору, ціну та загальну вартість контракту, умови та терміни поставки, порядок оплати, прийому товару, упакування та якість.

Згідно із пунктами 2.1, 2.3 вказаного контракту ціни на товари встановлюються в Євро. Ціна товару також включає в себе вартість його упаковки, маркування і завантаження на транспортний засіб покупця.

Постачання здійснюється з різних складів продавця, які вказуються в товаросупровідних документах та рахунках-фактурах, на умовах FCA (Інкотермс 2010) (пункт 3.1. контракту).

Відповідно до пункту 3.2 за погодженням сторін умови поставки можуть бути змінені. Сторони можуть вибрати будь-який з режимів постачання відповідно до правил «Інкотермс-2010».

Нормами пунктів 3.3, 3.4 контракту визначено, що постачання товару за цим контрактом здійснюється партіями на підставі замовлень покупця, які розміщаються в електронному вигляді за допомогою електронних засобів зв`язку. Остаточний склад кожної партії (асортимент, кількість), умови (в т.ч. строки) поставки та оплати, ціни, що діють для зазначених у інвойсі умов поставки та оплати даної партії товару, а також додаткові знижки (у разі, якщо такі надані продавцем), зазначаються в інвойсі (інвойсах) на партію, що поставляється.

Згідно із пунктами 4.1, 4.2. контракту покупець в строки, визначені відповідно до умов даного контракту, оплачує повну вартість виставленого рахунку-фактури. Платежі за цим контрактом здійснюються покупцем платіжним дорученням, виходячи з умов, зазначених у рахунках-фактурах, наданих продавцем.

На виконання умов вказаного контракту та згідно з інвойсами №(S)FSE-477/23 та №(S)FSE-478/23 від 10.10.2023 компанія TOMAX BRAKES поставила позивачу товар, а саме: автомобільні запчастини. Цими документами визначено ідентифікаційні ознаки товару, їх кількість, ціну.

В оскаржуваному рішенні відповідач посилається на те, що згідно п. 4.1 та п 4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.10.2012 №7/2012 покупець сплачує 100% від вартості виставленого рахунку-фактури...виходячи з умов, зазначених в рахунках-фактурах. Однак, в рахунках-фактурах від 10.10.2023 №(S)FSE-478i/23 та №(S)FSE-477/23 не зазначені умови оплати: банківського платіжного документа не подано до митного оформлення.

Відповідно до п.п.4.1-4.2. контракту покупець оплачує 100% від вартості виставленого рахунка-фактури. Платежі за цим контрактом здійснюються Покупцем платіжним дорученням, виходячи з умов, зазначених у рахунках-фактурах, наданих Продавцем. Як вбачається із інвойсів №(S)FSE-478/23 та №(S)FSE-477/23 від 10.10.2023 в графі Forma platnosti/Termin вказані умови оплати - 2023-12-09. Отже, на момент митного оформлення товару строк його оплати не завершився, тому платіжний документ про оплату не було надано.

Щодо розрахунку вартості послуг по транспортуванню товару, суд вважає за необхідне зазначити, що відстань від м. Хелм (Польща) до п/п Ягодин (Україна) становить 30 км., а не 140 км. як вказано в повідомленні від 16.10.2023 р. та оскаржуваному рішенні. Тому вартість витрат на транспортування по маршруту м. Хелм (Польща) до п/п Ягодин (Україна) становить 9000 грн/30 км=300 грн/км., а не 64,29 грн/км (9000 /140) як зазначив відповідач, а по маршруту Ягодин (Україна) - м. Луцьк - 35000 грн/134 км=261,20 грн/км, а не 64,29 грн/км як зазначає відповідач.

Щодо різниці вартості товару зазначеної у рахунках-фактур від 10.10.2023 №(S)FSE-478/23 та №(S)FSE-477/23 та в копіях митної декларації країни відправлення суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Зі змісту митних декларацій країни відправлення №23PL391010E2973668 та №23PL391010E2974373 від 10.10.2023 вбачається, що вказана в них вартість товару є статистичною (графа «Wartosc statystyczna (46)» - «Статистична вартість»), а тому відповідно до положень ст.ст.49-50 МК України ніяким чином не впливає на базу оподаткування та суму податків і зборів, що підлягали сплаті по митній декларації №23UA205140085742U6, в зв`язку з чим невідповідність цієї вартості товару, вказаній в інвойсах №(S)FSE-478/23 та (S)FSE-477/23 від 10.10.2023, не могла бути підставою для витребування відповідачем додаткових документів. При цьому, всі необхідні відомості щодо числових значень складових митної вартості імпортованого товару були вказані в поданих відповідачу товаросупровідних документах, в т.ч. визначених в п.3.5. контракту №7/2012 від 01.10.2012.

Колегія суддів резюмує, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Так, митний орган не обґрунтував, яким чином висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з порівняльним аналізом цін на оцінюваний товар на європейському ринку впливають на визначення митної вартості.

Суд наголошує, що вимога про витребування додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Також, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Таким чином, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі №140/4103/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда З. М. Матковська