Постанова

від 15.01.2025 по справі 161/15716/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 161/15716/24 пров. № А/857/32548/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,

з участю секретаря Березюка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

суддя в 1-й інстанції Крупінська С.С.,

час ухвалення рішення 11.11.2024 року,

місце ухвалення рішення м.Луцьк,

дата складання повного тексту рішення 11.11.2024 року

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2024 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради серії MVA № 2428439 від 14.08.2024 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1ст. 122 КУпАП України закрито.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовують тим, що відповідно до схеми організації дорожнього руху та здійсненої фотофіксації, вбачається, що автомобіль розміщений на тротуарі. Твердження позивача, що вздовж тротуару та проїжджої частини відсутні будь-які знаки з табличками або дорожня розмітка, які б вказували, що автомобіль припарковано у дії дорожніх знаків, є маніпуляцією зі сторони позивача, оскільки це не дає йому права розмістити автомобіль на тротуарі, рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. До департаменту муніципальної варти на розгляд справи позивач не з`явився та не надав свої пояснення, тому на основі наявних доказів було винесено постанову. Зазначили, що позивач розмістив транспортний засіб на тротуарі без урахування всіх фактичних обставин дорожньої обстановки, заборони розміщувати автомобілі на тротуарі, адже знак, який дозволяє таку зупинку, відсутній та не враховує в сукупності правила здійснення стоянки згідно Правил дорожнього руху.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце. У відповідності до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух», встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306(із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно доПравил дорожнього рухуУкраїни, тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.

Відповідно доПравил дорожнього рухуУкраїни, а саме п. 15.10 стоянка забороняється, зокрема, п.б) на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками). При цьому, відповідно до пункту в) стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Відповідальність за порушення приписів п.15.10 Правил, визначена ч.1 с.122 КУпАП, згідно якої порушення правил стоянки, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 9 КУпАПвизначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов`язковою.

Відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбаченістаттями 80,81,121 - 126,127-1- 129істаттею 139(коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Адміністративними комісіямисправи проадміністративні правопорушеннярозглядаються замісцем проживанняпорушника. Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно дост.280КУпАП Україниорган(посадоваособа)при розглядісправи проадміністративне правопорушеннязобов`язаний з`ясувати:чи буловчинено адміністративнеправопорушення,чи виннадана особав йоговчиненні,чи підлягаєвона адміністративнійвідповідальності,чи єобставини,що пом`якшуютьі обтяжуютьвідповідальність,чи заподіяномайнову шкоду,чи єпідстави дляпередачі матеріалівпро адміністративнеправопорушення нарозгляд громадськоїорганізації,трудового колективу,а такожз`ясувати іншіобставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюютьсястаттями 279-1-279-8цього Кодексу.

Згідност.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАПпередбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.4ст. 258 КУпАПякщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 256цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогостаттею 185-3цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбаченихстаттею 132-2цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи судом встановлено, що постановою начальника відділу департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Матрунчика О.І. від 14.08.2024 року серії MVA № 2428439 про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 380 грн.

З постанови про адміністративне правопорушення серії MVA 2428439 від 14.08.2024 року, вбачається, що 13.08.2024 року о 12:21 в місті Луцьку по вул.П`ятницька Гірка,12 ОСОБА_1 керував автомобілем «Chevrolet Niva», д.н.з. НОМЕР_1 , порушив правила стоянки, а саме: здійснив стоянку транспортного засобу на тротуарі у місці, яке не позначено відповідними дорожніми знаками з табличками , чим порушив п.15.10 «б» ПДР України та його дії кваліфіковані за ч.1 ст.122 КУпАП. У постанові зазначається, що фотозйомка проводилась спецзасобом марки Samsung SM-A546Е/DS.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що погодився з позицією позивача, що в даному випадку на нього розповсюджується положення пункту «в» 15.10 ПДР, відповідно до яких стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Як вбачається з наданих фотознімків з місця події автомобіль позивача було припарковано на краю тротуару, який примикає до проїзної частини. При цьому автомобіль було розташовано таким чином, що він не створював перешкоди для руху пішоходів та інших учасників руху. Аналіз положень п.15.10 ПДР дає підстави для висновку, що стоянка легкового автомобіля на тротуарі можлива, якщо для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Виносячи дану постанову інспектор з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради даних положень Закону не врахував і прийшов до помилкового рішення.

Крім того, на зазначеному місці не встановлено жодного знаку, що забороняв би чи обмежував стоянку автомобіля.

З наявної в матеріалах справи фотофіксації вбачається, що автомобіль був припаркований на краю тротуару. Дані про відстань від легкового автомобіля до краю тротуару у справі відсутні.

Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені позивачем в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2024 року у справі № 161/15716/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 15 січня 2025 року.