ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/1867/24 пров. № А/857/18359/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі № 140/1867/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бленд Груп» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,
суддя у І інстанції Денисюк Р.С.,
дата ухвалення рішення 14.06.2024,
місце ухвалення рішення м. Луцьк,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бленд Груп» (далі - позивач, ТЗОВ «Бленд Груп») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі відповідач, ГУДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.08.2023 № 00105310408.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інспекторами Головного управління ДПС у Волинській області складено акт камеральної перевірки від 26.07.2023 №11766/03-20-04-08/38906047 щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. У висновку зазначеного акту перевірки контролюючий орган вказав на порушення товариством п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі ПК України), в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних за липень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень-лютий 2023 року.
На підставі вказаного акту камеральної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23.08.2023 № 00105310408, яким до товариства застосовано штраф в сумі 417715,27 грн.
Товариство вважало необґрунтованими висновки акта перевірки про порушення ним п. 201.10 ст.201 ПК України в жовтні 2022 року, позаяк зазначені у акті перевірки 26 податкові накладні, складені 28.09.2022 та 30.09.2022 направлені ним на реєстрацію у строки, визначені вимогами чинного законодавства, а саме 14.10.2022.
Стверджувало також неправомірність застосування до нього штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних складених 28.09.2022 та 30.09.2022 в сумі 21600,09 грн. З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити повністю.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 у справі №140/1876/24 позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Волинській області від 23.08.2023 № 00105310408 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 21600,09 грн (двадцять одна тисяча шістсот гривень 09 копійок); стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бленд Груп» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір 3028,00 грн.
Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт, зокрема, зазначив, що позивачем надані копії з системи електронного документообігу програмного комплексу, однак, не надано повідомлень із програмного забезпечення «М.Е.D.O.C.» щодо звітів про доставку в поштову скриньку ДПС України податкових накладних із зазначенням «подбати про прийом квитанції щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних».
Таким чином, надані ТОВ «Бленд Груп» копії з системи електронного документообігу не є підтвердженням спроби реєстрації податкової накладної.
Сам програмний комплекс, який використовує позивач для подання електронної звітності повідомляє користувачів такого комплексу про потребу контролю про доставку документа одержувачу. Користувачі комерційних програм використовують їх на власний розсуд, усвідомлюючи усі можливі ризики. ДПС України не є держателем вказаного продукту, не може та не зобов`язане давати гарантії щодо коректності, стабільності роботи програми «М.Е.D.О.С».
Апелянт просив скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 у цій справі та прийняти нове про повну відмову у задоволенні позовних вимог.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Відповідно ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності прийняття оскаржуваного рішення в частині застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на суму 21600,09 грн, з якою не погоджується позивач, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 23.08.2023 № 00105310408, а тому позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ГУ ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТзОВ «Бленд Груп», за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 26.07.2023 №11766/03-20-04-08/38906047 (а.с.44-48,73-77).
У висновку зазначеного акту перевірки контролюючий орган вказав на порушення товариством п. 201.10 ст. 201 ПК України, в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних за липень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень-лютий 2023 року (всього порушення виявлено по 174 податкових накладних).
Зокрема вказано, що товариством податкові накладні: №№ 97092, 99092, 106092 від 28.09.2022 зареєстровано 19.10.2022; податкові накладні №№ 107092, 108092, 109092 від 28.09.2022 зареєстровано 18.10.2022; податкові накладні №№ 124092, 125092, 127092, 129092, 133092, 134092, 135092, 142092 від 30.09.2022 зареєстровано 18.10.2022; податкові накладні №№ 123092, 126092, 128092, 130092, 131092, 132092, 136092, 137092, 138092, 139092, 140092, 141092 від 30.09.2022 зареєстровано 19.10.2022.
На підставі акта перевірки, ГУ ДПС у Волинській області 23.08.2023 прийняло податкове повідомлення-рішення №00105310408, яким до товариства на підставі пункту 120.1 статті120 ПК України застосовано штраф в сумі 417715,27 грн (а.с.49).
Товариство, не погодившись із зазначеним рішенням, в порядку адміністративного оскарження подало скаргу до ДПС України, яка своїм рішенням від 13.11.2023 №33928/6/99-00-06-03-01-06 залишила оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення (а.с.123-125).
ТзОВ «Бленд Груп» не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням в частині застосування до нього штрафу в сумі 21600,09 грн по реєстрації податкових накладних №№ 97092, 99092, 106092, 107092, 108092, 109092 від 28.09.2022 ; №№ 124092, 125092, 127092, 129092, 133092, 134092, 135092, 142092, 123092, 126092, 128092, 130092, 131092, 132092, 136092, 137092, 138092, 139092, 140092, 141092 від 30.09.2022 оскаржив його в судовому порядку.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд керується таким.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як достеменно встановив суд першої інстанції за змістом позовної заяви спірним питанням у даних правовідносинах є встановлення порушення строків реєстрації податкових накладних, вказаних в акті перевірки та відображених у розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення, а саме: №№ 97092, 99092, 106092, 107092, 108092, 109092 від 28.09.2022; №№ 124092, 125092, 127092, 129092, 133092, 134092, 135092, 142092, 123092, 126092, 128092, 130092, 131092, 132092, 136092, 137092, 138092, 139092, 140092, 141092 від 30.09.2022 та правомірність застосованого штрафу за оскарженим податковим повідомленням рішенням від 23.08.2024 на суму 21600,09 грн.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок № 1246).
Відповідно до пп. «а», «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1. ст. 188 ПК України).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема, для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Статтею 120-1 ПК України передбачено відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, за порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України.
Пунктом 120-1.1 ст. 120 ПК України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Отже, продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
Своєю чергою, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).
Пунктами 2, 3 Порядку №1246 встановлено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з п. 4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
За п. 5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 11 Порядку №1246 встановлено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п. 13 Порядку №1246).
Згідно з п. 14 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Відповідно до п. 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у будь-якому випадку контролюючий орган протягом операційного дня зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Висновок аналогічного змісту викладено Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 в справі №820/6330/16.
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.
Крім того, строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку №1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Таким чином, в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.
У цьому контексті встановлена нормою п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.
Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.04.2020 у справі №160/5380/19, від 10.06.2019 у справі №802/1825/16-а та від 12.07.2019 у справі №0940/1600/18.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується письмовими доказами, долученими до матеріалів справи, 14.10.2022, межах операційного дня в проміжку часу з 18 год.39 хв. по 19 год. 41 хв. ТОВ «Бленд Груп» з використанням спеціалізованого програмного забезпечення комп`ютерної програми «M.E.Doc», надіслано до контролюючого органу вказані податкові накладні, що підтверджується роздруківками скриншотів про стан реєстрації податкових накладних зі спеціалізованого програмного забезпечення комп`ютерної програми «M.E.Doc», відповідно до яких статус направлених документів: «очікується доставка». Там же відображено рух документа, отримання квитанцій №1 та 2 (а.с.15-40).
Верховний Суд у постановах від 28.03.2019 у справі №809/1420/17, від 22.11.2021 у справі №160/10558/19 дійшов висновку про належність і допустимість скриншотів як доказів у подібних справах.
З метою з`ясування питань щодо реєстрації податкових накладних, зокрема, щодо відправлених документів та отриманих від контролюючого органу квитанцій до електронних звітів, позивач звернуся із запитом до ТОВ «M.E.Doc» вже 24.08.2023 та отримало відповідь листом від 11.09.2023 №11/09-01.
ТОВ «M.E.Doc» у вказаному листі повідомило, що на підставі наданих заявником протоколів руху по документах ними складено таблицю, в якій міститься інформація щодо дати та часу, способу відправки податкових накладних з КП «M.E.Doc».
У вказаній таблиці містяться відомості щодо номера документа, дати його складання, імені відповідного файлу, дати та часу відправки на реєстрацію та способу відправки документа (а.с.41-42).
Суд першої інстанції вірно зауважив, що податкові накладні №№ 97092, 99092, 106092, 107092, 108092, 109092 від 28.09.2022; №№ 124092, 125092, 127092, 129092, 133092, 134092, 135092, 142092, 123092, 126092, 128092, 130092, 131092, 132092, 136092, 137092, 138092, 139092, 140092, 141092 від 30.09.2022 позивач направив на реєстрацію 14.10.2022 у термін, визначений законом і вони знаходилась в статусі «очікується доставка».
Будьяких квитанцій про реєстрацію чи зупинення у реєстрації платник податку до кінця операційного дня не отримував. Докази протилежного до матеріалів справи не представлено.
Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 у справі № 520/11447/19 вказав: «Відповідно до листа TOB «M.E.Dос» від 01.11.2019 №0111/1, TOB «M.E.DOC» повідомив, що надати підтвердження направлення податкової накладної в електронному вигляді на реєстрацію до ЄДРПН за допомогою КП «M.E.Dос» не виявляється можливим, оскільки, розробник КП «M.E.Dос» не має доступу до баз даних позивача. Зазначивши при цьому, що вся інформація щодо формування та підписання електронного звіту фіксується в протоколі подій відповідного документа КП «M.E.Dос». Дата та час відправлення, що фіксується КП «M.E.Dос», залежить від системних налаштувань дати і часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу, та зазначається у вкладці «Очікується доставка».
Підтвердженням успішного формування та відправки документа являється наявність вкладки «Очікується доставка» та інформація, збережена в ній. Таким чином, користувач самостійно може ознайомитися та роздрукувати інформацію, що підтверджує відправку електронної звітності.
Крім цього, у вкладці «Очікується доставка» вказано дві дати з вказівкою на час, що виключає можливість підробки вказаної інформації.
У постанові Верховного Суду від 22.11.2021 у справі №160/10558/19 сформовано висновок, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, а дата їх відправлення виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних, тому скріншоти з програми «M.E.Doc» є належним засобом доказування.
За таких обставин, позивач надіславши 14.10.2022 до ЄРПН податкові накладні №№ 97092, 99092, 106092, 107092, 108092, 109092 від 28.09.2022; №№ 124092, 125092, 127092, 129092, 133092, 134092, 135092, 142092, 123092, 126092, 128092, 130092, 131092, 132092, 136092, 137092, 138092, 139092, 140092, 141092 від 30.09.2022 своєчасно виконав свої зобов`язання, передбачені податковим законодавством щодо їх реєстрації
Як уже зазначалось вище, п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Тобто, якщо податкові накладні в належний спосіб скеровані для їх реєстрації, однак щодо них не одержано квитанції, відповідні податкові накладні вважаються зареєстрованими у цей день.
Суд першої інстанції вірно висновував, що порушення строків надсилання платнику податків квитанції про прийняття податкових накладних призвело до порушення строків реєстрації відповідних податкових накладних, оскільки станом на кінець операційного дня позивач не отримав інформації про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації накладних.
Отже, позивачем вжито всіх можливих заходів для проведення своєчасної реєстрації податкової накладної, що підтверджено належними доказами. Причини, вищевказані податкові накладні не були доставлені та зареєстровані у ЄРПН саме 14.10.2024 знаходяться поза волею та можливістю впливу платника податку, оскільки належне ведення та функціонування автоматизованої системи належить до повноважень саме ДПС.
Також вірним є висновок суду першої інстанції про те, що застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, встановлених статтею 120-1 ПК України можливе лише за наявності його вини. Натомість, не надіслання відповідачем квитанції, що свідчить про прийняття податкової накладної/розрахунку коригування з невідомої та, відповідно, незалежної від позивача причини, свідчить про відсутність у даному випадку вини суб`єкта господарювання.
Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Апеляційний суд зауважує, що проаналізувавши розрахунок штрафних санкцій, суму штрафних санкцій 21600,09 грн, які застосовані за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, стосовно яких виникли спірні правовідносини обчислено, вірно.
Підсумовуючи викладене у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції у повній мірі надано оцінку письмовим доказам долученим до матеріалів справи, доводам сторін та прийнято обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог в частині суми штрафних санкцій 21600,09 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.
Керуючись статтями 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області - залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі № 140/1867/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2025 |
Оприлюднено | 17.01.2025 |
Номер документу | 124439633 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Сеник Роман Петрович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Денисюк Руслан Степанович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Денисюк Руслан Степанович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні