Постанова

від 15.01.2025 по справі 380/8618/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/8618/21 пров. № А/857/11389/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівІщук Л.П., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року, прийняте суддею Сасевичем О.М. у місті Львові, у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання до їх вчинення,-

встановив:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (надалі В/Ч, відповідач) про визнання протиправними дії щодо врахування січня 2017 та січня 2018, як місяців за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базових місяців) та не врахування січня 2008 як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018; визнання протиправними дії щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі Порядок №1078) при нарахуванні індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 15.03.2019; зобов`язання здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 в сумі 85 984,21 грн., із застосуванням січня 2008 як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); зобов`язання здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 15.03.2019 в сумі 55 647,98 грн., із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 позов задоволено частково: визнано протиправними дії щодо врахування січня 2017 та січня 2018, як місяців за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базових місяців) та не врахування січня 2008 як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018; визнано протиправними дії щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 15.03.2019; зобов`язано здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); зобов`язано здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 15.03.2019, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення без застосування базового місяця січня 2008 за період з 01 грудня 2015 по 28 лютого 2018 є протиправною та призвела до виплати належних позивачу сум у заниженому розмірі. Крім того, нараховуючи індексацію грошового забезпечення після 01 березня 2018, відповідач не врахував приписів п. 5 Порядку №1078.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення розрахованої позивачем суми індексації за спірний період, суд першої інстанції з посиланням на дискреційність повноважень відповідача визначив належним способом захисту прав позивача зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що вказане судове рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права

В апеляційній скарзі вказує на помилковість висновків суду першої інстанції про застосування січня 2008 як базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення позивача, оскільки постановою КМ України від 09.12.2015 №1012 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» не лише істотно змінено порядок проведення індексації грошових доходів населення, починаючи з 01.12.2015, але й визначено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016.

Крім того, звертає увагу, що Порядком №1078 визначено, що проведення індексації (механізм підвищення грошових доходів), окрім механізму нарахування сум індексації (підвищення доходу шляхом додавання суми індексації, обчисленої множенням грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділеного на 100 відсотків) містить механізм підвищення доходів випереджаючим шляхом. Зазначені механізми взаємозамінні. Постановою №1013 було передбачено вжиття заходів для підвищення з 1 грудня 2015 розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015.

Зазначає, що щомісячне грошове забезпечення позивача становило: за грудень 2015 5036,80 грн, за січень 2016 9196,80 грн.

Індексація грошового забезпечення позивача за періоди: з січня 2016 по лютий 2018, з березня 2018 по листопад 2018 становила 0,00 грн щомісячно з різницею між сумою індексації і розміром підвищення доходу («фіксованою сумою індексації»). З грудня 2018 по березень 2019 позивачу нараховувалася індексація відповідно до норм чинного законодавства.

Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою задовольнити позов.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 у справі №380/8618/21 та ухвалено постанову, якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову повністю.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції,суд апеляційної інстанції виходив із того, що у період, в який позивач проходив військову службу та йому нараховувалася індексація грошового забезпечення, зокрема, з 2015, Порядок № 1078 діяв у різних редакціях та встановлював відмінні підстави для нарахування індексації та встановлення базового місяця. Так, зокрема, у період до грудня 2015 індексація грошового забезпечення проводилася в разі підвищення грошового забезпечення за рахунок будь-яких його складових, що не мали одноразового характеру. Зокрема, з 01.12.2015 для проведення індексації необхідно встановити місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, а не складових заробітної плати, у цьому випадку - грошового забезпечення.

А тому, на думку суду, оскільки з моменту набрання чинності пунктом 5 Порядку №1078 в редакції Постанови №1013 посадові оклади військовослужбовців підвищилися з 01.03.2018, коли набрала чинності Постанова №704, до з вказаної дати застосовується той останній базовий місяць, який був визначений позивачу у зв`язку з підвищенням складових його грошового забезпечення.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що висновок суду першої інстанції про встановлення до вказаного періоду базового місяця січня 2008 вказує на застосування судом першої інстанції норм права до спірних відносин, що виникли раніше, тобто суд порушив принцип незворотності дії правової норми в часі.

Таким чином, за висновком суду апеляційної інстанції, позовні вимоги про визнання протиправними дій та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу з встановленням базового місяця січень 2008 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача, що починаючи з 01 березня 2018 йому належить виплата фіксованої суми індексації грошового забезпечення, оскільки, на думку суду апеляційної інстанції, їх сформовано на підставі помилкового трактування абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, здійсненого із врахуванням, що до 01 березня 2018 обрахунок індексації грошового забезпечення позивачу мав здійснюватися із врахуванням січня 2008 як базового місяця.

За таких умов, суд цієї інстанції констатував, що право позивача в період з 01 березня 2018 не є порушеним, а тому захисту в цьому судовому провадженні не підлягає.

Постановою Верховного Суду від 18 квітня 2024 постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 скасовано, а справу № 380/8618/21 направлено на новий судовий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Верховний Суд зазначив, що станом на січень 2016 розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою №1294, яка була чинною з 01 січня 2008 та діяла до 01 березня 2018, тобто до набрання чинності Постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Тому, за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008,місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними Постановою № 1013) є січень 2008.

Суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків, що у період з 01 грудня 2015 по 15 березня 2019 розмір посадових окладів військовослужбовців визначався лише Постановою № 704, а місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 по 28 лютого 2018 для цілей застосування Порядку № 1078 є березень 2018 та,як наслідок,неправильно застосував до спірних правовідносин положення абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку № 1078.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018, як місяці підвищення доходу ОСОБА_1 відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.

Колегія суддів зауважила, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу у навчальному центрі Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 ).

Наказом командира В/Ч НОМЕР_1 від 15.03.2019 №60 ОСОБА_1 було звільнено, виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.

Вважаючи, що відповідач у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 протиправно застосував січень 2017 та січень 2018 як місяці, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) замість січня 2008, та у період з 01.03.2018 по 15.03.2019 не враховував абзаци 4-5 пункту 5 Порядку №1078, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією Українигарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03 липня 1991(надалі - Закон №1282-ХІІ).

Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 затверджено «Порядок проведення індексації грошових доходів населення», яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 (в редакції постанови КМ № 1013 від 09.12.2015) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції постанови КМ № 1013 від 09.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

З аналізу положеньЗакону №2011-XIIтаЗакону №1282-ХІІвидно, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Також, з 01.12.2015 згідно з постановою Кабінету Міністрів № 526 від 13.06.2012 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 Порядок доповнено пунктом 10-2, відповідно до якого для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Відповідно до приписів пунктів 2, 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови КМ № 1013 від 09.12.2015) для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01 січня 2008 та втратила чинність 01 березня 2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.

Вище вказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме, до 01 березня 2018.

Отже, ураховуючи положення Порядку №1078, колегія суддів приходить до висновку про те, що саме січень 2008 є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2015 по 28 лютого 2018 .

Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 19.05.2022 у справі №200/3859/21.

Що стосується розрахунку розміру індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, то колегія суддів зазначає наступне.

Грудень 2015 - 100,70% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 100,70% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 267,20%(наростаючий індекс споживчих цін), 167,20% (величина приросту індексу споживчих цін),1378,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2304,64 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 2304,64 грн (належить до виплати);

Січень 2016 - 100,90% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 101,61% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 271,20%(наростаючий індекс споживчих цін), 171,20% (величина приросту індексу споживчих цін),1378,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2359,14 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 2359,14 грн (належить до виплати);

Лютий 2016 - 99,60% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 101,20% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 271,20% (наростаючий індекс споживчих цін),171,20% (величина приросту індексу споживчих цін),1378,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2359,14 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 2359,14 грн (належить до виплати);

Березень 2016 - 101,00% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата) 102,21% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 271,20% (наростаючий індекс споживчих цін), 171,20% (величина приросту індексу споживчих цін),1378,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2359,14 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 2359,14 грн (належить до виплати);

Квітень 2016 - 103,50% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 105,80% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 271,20% (наростаючий індекс споживчих цін), 171,20% (величина приросту індексу споживчих цін),1378,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2359,14 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 2359,14 грн (належить до виплати), перевищення порогу 103%;

Травень 2016 - 100,10% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 100,10% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 271,20% (наростаючий індекс споживчих цін), 171,20% (величина приросту індексу споживчих цін),1450,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб) 2482,40 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 2482,40грн (належить до виплати);

Червень 2016 - 99,80% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 99,90% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 286,90% (наростаючий індекс споживчих цін),186,90% (величина приросту індексу споживчих цін),1450,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2710,05 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною),2710,05 грн (належить до виплати); перевищення порогу 103%;

Липень 2016 - 99,90% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 99,80% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 286,90% (наростаючий індекс споживчих цін),186,90% (величина приросту індексу споживчих цін),1450,00 грн(прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2710,05 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною),2710,05 грн (належить до виплати);

Серпень 2016 - 99,70% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 99,50% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 286,90% (наростаючий індекс споживчих цін), 186,90% (величина приросту індексу споживчих цін),1450,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2710,05 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 2710,05 грн (належить до виплати);

Вересень 2016 - 101,80% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 101,29% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 286,90% (наростаючий індекс споживчих цін), 186,90% (величина приросту індексу споживчих цін),1450,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2710,05 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною),2710,05 грн (належить до виплати);

Жовтень 2016 - 102,80% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 104,10% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 286,90% (наростаючий індекс споживчих цін), 186,90% (величина приросту індексу споживчих цін),1450,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2710,05 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 2710,05 грн (належить до виплати);

Листопад 2016 - 101,80% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 101,80% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 286,90% (наростаючий індекс споживчих цін), 186,90% (величина приросту індексу споживчих цін),1450,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2710,05 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 2710,05 грн (належить до виплати);

Грудень 2016 - 100,90% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 102,72% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 298,70% (наростаючий індекс споживчих цін), 198,70% (величина приросту індексу споживчих цін),1600,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3179,20 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3179,20 грн (належить до виплати); перевищення порогу 103%;

Січень 2017 - 101,10% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 103,85% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 298,70% (наростаючий індекс споживчих цін), 198,70% (величина приросту індексу споживчих цін),1600,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3179,20 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3179,20 грн (належить до виплати), перевищення порогу 103%;

Лютий 2017 - 101,00% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата),101,00% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 298,70% (наростаючий індекс споживчих цін), 197,60% (величина приросту індексу споживчих цін),1600,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3179,20 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3179,20 грн (належить до виплати);

Березень 2017 - 101,80% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 102,82% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 310,20% (наростаючий індекс споживчих цін), 210,20% (величина приросту індексу споживчих цін),1600,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3363,20 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3363,20 (належить до виплати); підвищення порогу 103 %;

Квітень 2017 - 100,90% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 103,74% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 310,20% (наростаючий індекс споживчих цін), 210,20% (величина приросту індексу споживчих цін),1600,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3363,20 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3363,20 грн (належить до виплати), перевищення порогу 103%;

Травень 2017 - 101,30% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 101,30% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 310,20% (наростаючий індекс споживчих цін), 210,20% (величина приросту індексу споживчих цін),1684,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3539,77 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3539,77 грн (належить до виплати);

Червень 2017 - 101,60% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 102,92% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 321,80% (наростаючий індекс споживчих цін), 221,80% (величина приросту індексу споживчих цін),1684,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3735,11 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3735,11 грн (належить до виплати); підвищення порогу 103 %;

Липень 2017 - 100,20% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 103,13% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 321,80% (наростаючий індекс споживчих цін), 221,80% (величина приросту індексу споживчих цін),1684,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб)3735,11 (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3735,11 грн (належить до виплати);

Серпень 2017 - 99,90% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 99,90% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 321,80% (наростаючий індекс споживчих цін), 221,80% (величина приросту індексу споживчих цін),1684,00 грн(прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3735,11 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3735,11 грн (належить до виплати);

Вересень 2017 - 102,00% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 101,90% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 331,90% (наростаючий індекс споживчих цін), 231,40% (величина приросту індексу споживчих цін),1684,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3905,20 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3905,20 грн (належить до виплати); підвищення порогу 103 %;

Жовтень 2017 - 101,20% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 103,12% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 331,90% (наростаючий індекс споживчих цін),231,90% (величина приросту індексу споживчих цін),1684,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3905,20 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3905,20 грн (належить до виплати),перевищення порогу 103%;

Листопад 2017 - 100,90% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 100,90% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 331,90% (наростаючий індекс споживчих цін), 231,90% (величина приросту індексу споживчих цін),1684,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3905,20 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною),3905,20 грн (належить до виплати);

Грудень 2017 - 101,00% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 101,91% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 341,70% (наростаючий індекс споживчих цін), 241,70% (величина приросту індексу споживчих цін),1762,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 4258,75 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 4258,75 грн (належить до виплати); підвищення порогу 103 %;

Січень 2018 - 101,50% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 103,44% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 341,70% (наростаючий індекс споживчих цін), 241,70% (величина приросту індексу споживчих цін),1762,00 грн(прожитковий мінімум для працездатних осіб), 4258,75 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 4258,75 грн (належить до виплати), перевищення порогу 103%;

Лютий 2018 - 100,90% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 100,90% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 341,70% (наростаючий індекс споживчих цін), 241,70% (величина приросту індексу споживчих цін),1762,00 (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 4258,75 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 4258,75 грн (належить до виплати);

Враховуючи, що відповідачем у даний період індексація грошового забезпечення не виплачувалась взагалі, то сума, що підлягає до виплати складає 85984,15 грн.

Щодо позовних вимог за період з 01.03.2018 по 15.03.2019, колегія суддів зазначає наступне.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення регулюються Порядком №1078.

З 01 грудня 2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 до 01 квітня 2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: - сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); - сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Цей же абзац 3 з 15 березня 2018 і дотепер діє у редакції постанови Уряду від28 лютого 2018 № 141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01 грудня 2015 і дотепер у редакції постанови Уряду від 09 грудня 2015 № 1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01 грудня 2015 до 01 квітня 2021 у редакції постанови Уряду від 09 грудня 2015 № 1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Цей же абзац діє з 02 квітня 2021 у редакції постанови Уряду від 31 березня 2021 № 278 і встановлює, що у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 (діє в редакціях постанов Уряду №1013, № 141 та № 278 і дотепер) додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дозволяє суду апеляційної інстанції зробити висновок, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, тому повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018, як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.

Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від30 березня 2023 про виправлення описки), від 29 березня 2023 у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 у справі №420/6982/21 з подібними правовідносинами, яка підлягає застосуванню і до спірних правовідносин.

При цьому, варто зауважити, що вищевказана позиція Верховного Суду не суперечить висновкам, викладеним судом касаційної інстанції у постанові від 15 червня 2022 у справі № 520/4061/21, оскільки нею не заперечується відсутність в положеннях Порядку №1078 (в редакції, чинній після 15 грудня 2015) такого поняття як «фіксована сума індексації», однак це не виключає того, що абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 передбачають правила нарахування й виплати сум індексації - різниці, що мають щомісячний фіксований характер.

Таким чином, з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Тому для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, ураховуючи спосіб застосований Верховним Судом у справі №400/3826/21, потрібно встановити: - розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 та сумою грошового забезпечення в лютому 2018); (В) обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078); - суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078)); - чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

З матеріалів справи судом встановлено, що місячний грошовий дохід позивача: за лютий 2018 становив 9959 грн, у березні 2018 9938 грн.

Таким чином, місячний грошовий дохід позивача у зв`язку з підняттям з 01.03.2018 посадових окладів не збільшився.

У березні 2018 прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін з січня 2008 складала 253,30%.

Отже, сума можливої індексації позивача у березні 2018 становила 4463,15 грн. (1762,00 грн. * 253,30% / 100).

Такий розмір індексації грошового забезпечення 4463,15 грн, який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018) неодноразово досліджувався та встановлювався судами, та такий підтверджується постановою Верховного Суду від 22 червня 2023 у справі №520/6243/22.

Таким чином, виходячи з зазначеного вище, розмір підвищення грошового доходу позивача не перевищив розмір індексації, яка припадала на місяць підвищення такого доходу (березень 2018) 4463,15 грн, тому сума «індексації-різниці» його грошового забезпечення склала 4463,15. Такий розмір «індексації-різниці» грошового забезпечення, згідно абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 повинен був бути виплачений позивачу по день звільнення з військової служби або до наступного підвищення тарифної ставки (окладу) та до такого розміру додається сума «поточної» індексації, яка виплачується коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка. При цьому, у відповідача в силу вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 не було законних підстав не виплачувати позивачу спірну індексацію у період з 01 березня 2018.

Отже, починаючи з березня 2018 сума індексації з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 мала виплачуватися позивачеві у розмірі 4463,15 грн. до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини.

Проте, відповідачем не дотримано вказаних вимог Порядку №1078 та не нараховано позивачу належні суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 15.03.2019, докази про нарахування та виплати відповідачем суми індексації-різниці в матеріалах справи відсутні.

Спірний період з 01.03.2018 по 15.03.2019 включно складає 12 місяців 15 днів.

Отже, сума індексації-різниці, яка мала бути нарахована та виплачена позивачу, за період з 01.03.2018 по 15.03.2019 включно, становить: (4463,15 грн. х 12 місяців) + (4463,15 :31 х 15 днів) = 55717, 39 грн.

Колегія суддів зазначає, що обов`язком відповідача у спірних правовідносинах є зобов`язання нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн. в місяць, та у загальній сумі 55717,39 грн. за період з 01.03.2018 по 15.03.2019 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, як просить позивач.

Верховний Суд у постанові від 23 березня 2023 у справі №400/3826/21 зазначив, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення, які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.

За таких умов Верховний Суд у справі №400/3826/21 дійшов до висновку, що оскаржувані судові рішення протирічать вимогам частини четвертої статті 242 КАС України і не відповідають завданню адміністративного судочинства, визначеного статтею 2 цього Кодексу.

Отже, висновки суду першої інстанції про те, що обчислення суми індексації відноситься до компетенції відповідача і суд не може визначати конкретну суму індексації, про передчасність позовних вимог у відповідній частині, є помилковими.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги позивача являються суттєвими і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про часткове задоволення позову.

Враховуючи результат розгляду апеляційної скарги та, виходячи із приписівст.139 КАС України, апеляційний суд не здійснює розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року у справі №380/8618/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо врахування січня 2017 року та січня 2018 року, як місяців за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базових місяців) та не врахування січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 року по 15.03.2019 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року в розмірі 85984,21 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць у загальній сумі 55717, 39 грн. за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року включно відповідно до норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар