УХВАЛА
про залишення касаційної скарги без руху
15 січня 2025 року
м. Київ
справа №440/1557/24
адміністративне провадження №К/990/50389/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Приватного підприємства "Яцина" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 за позовом Приватного підприємства "Яцина" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,
У С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Яцина" звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 20.11.2023 №43 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення", якою до Приватного підприємства "Яцина" застосовано штраф у розмірі 120000,00 грн за порушення статті 16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024, у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Приватне підприємство "Яцина" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснено в порядку спрощеного позовного провадження.
Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підставою касаційного оскарження скаржник вказує на пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, мотивуючи це тим, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №540/1245/20, від 24.04.2024 у справі №380/6882/20, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, від 30.09.2020 у справі №300/775/19, від 27.02.2020 у справі №815/5988/16, від 19.01.2023 №420/2004/22, від 13.08.2020 у справі №815/7159/16, від 06.02.2018 у справі №323/1767/17, від 03.04.2018 у справі №815/87/17.
Проте скаржник не аргументував, у чому саме полягає помилка суду першої та апеляційної інстанцій у застосуванні відповідної норми права, а також не пояснив, як, на його думку, ця норма повинна була бути застосована. Крім того, скаржник не конкретизував, у чому саме полягає схожість правовідносин між справами, в яких викладено висновки Верховного Суду, та обставинами справи, що розглядається.
Загальне посилання на постанови Верховного Суду без належного правового обґрунтування не може бути визнане достатньою підставою для відкриття касаційного провадження. Такий підхід не забезпечує дотримання принципу правової визначеності та унеможливлює проведення судом касаційної інстанції належної перевірки відповідності висновків суду апеляційної інстанції практиці Верховного Суду.
Для відкриття касаційного провадження заявник зобов`язаний не лише зазначити постанови Верховного Суду, але й обґрунтувати їх застосовність до конкретних обставин справи та довести, що судом апеляційної інстанції ці правові висновки не були враховані.
Суд наголошує, що формальне зазначення постанов Верховного Суду, зокрема шляхом цитування окремих їх абзаців, не відповідає вимогам щодо належного обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заявник не сформулював чіткого переліку норм права чи висновків Верховного Суду, які, на його думку, залишилися без належної оцінки судами попередніх інстанцій, а також не довів існування подібності правовідносин між справами, на які він посилається, та обставинами розглядуваної справи.
Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень.
Верховний Суд наголошує на тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права, щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду та яку, на думку скаржника, судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Водночас у поданій касаційній скарзі скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 у взаємозв`язку з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2023 № 522.
Слід зауважити, що вказані посилання є загальними, скаржником не наведено мотивованих аргументів неправильного застосування вказаних норм права, необхідності формування правових висновків щодо їх застосування, що не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Інші наведені скаржником доводи стосуються здебільшого цитуванню рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з підставами касаційного оскарження судових рішень - пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так само, як і визначити норму права, щодо застосування якої, на думку скаржника, відсутній висновок, оскільки такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, касаційну Приватного підприємства "Яцина" слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення копії цієї ухвали шляхом уточнення підстав касаційного оскарження відповідно до статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Залишити без руху касаційну скаргу Приватного підприємства "Яцина" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 за позовом Приватного підприємства "Яцина" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови.
2. Надати Приватному підприємству "Яцина" десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.
3. Надіслати Приватному підприємству "Яцина" копію ухвали про залишення заяви про перегляд за виключними обставинами без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя Т.Г. Стрелець
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2025 |
Оприлюднено | 16.01.2025 |
Номер документу | 124439922 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Коваленко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні