Ухвала

від 10.01.2025 по справі 711/196/25

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/196/25

Номер провадження 1-кс/711/60/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року

м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

власника майна ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12023250000000005 від 03.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтуванняклопотання зазначено,що ОСОБА_4 , працюючи відповідно до наказу №3-к/11 від 25.06.2011 директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Агроінвест» (код ЄДРПОУ 37715277), що зареєстроване за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Добровольського (Сінна), буд. 1, офіс 227, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, за попередньою змовою із начальником фінансового відділу Товариства зобмеженою відповідальністю«Компанія-Агроінвест» ОСОБА_7 , будучи відповідальним за правильність нарахування та своєчасність сплати податків та платежів до державного бюджету, тобто являючись службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими функціями та адміністративно-господарськими обов`язками, яка відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов`язана створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити його ведення, в порушення п.137.1 та п.137.4 ст.137, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, в період з листопада 2014 року по лютий 2023 року, маючи єдиний умисел на ухилення від сплати податків, шляхом завищення валових витрат підприємства за рахунок відображення в бухгалтерському обліку та податковій звітності підприємства фінансово-господарських операцій з суб`єктами господарської діяльності, а саме: ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ФОП ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ФОП ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ФОП ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_10 ), ФОП ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_11 ), ФОП ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_12 ), ФОП ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_13 ), ФОП ОСОБА_21 (РНОКПП НОМЕР_14 ), ФОП ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_15 ), які фактично не проводились, ухилились від сплати податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2015 по 31.12.2022 в загальній сумі 38722328 грн., що в 39 927 рази перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великими розмірами, вчинив службове підроблення за попередньою змовою групою осіб та використав завідомо підроблені документи за попередньоюзмовою групоюосіб.

З урахуванням зібраних в ході досудового розслідування доказів, 02.01.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Червона Слобода Черкаського району Черкаської області та жителю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, працюючому директором ТОВ«Компанія-Агроінвест», раніше не судимому та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю та жителю АДРЕСА_2 , українцю, громадянину України, працюючому начальником фінансового відділу ТОВ «Компанія-Агроінвест», раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України, а саме в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, а саме в службовому підробленні, тобто внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також видачі завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч.2 ст.28 ч.4 ст.358 КК України, а саме у використанні завідомо підроблених документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до інформації, що міститься в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно встановлено, що у власності підозрюваного ОСОБА_4 знаходяться:

1.частка квартири за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2477439071080;

2.Земельна ділянка площею 5.2989 га з кадастровим номером 3524083000:02:000:0508, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1236031835240;

3.Гараж загальною площею 19,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 .

Також, відповідно до інформації з автоматизованої системи МВС України встановлено, що у власності ОСОБА_4 заходиться наступне рухоме майно:

1.Автомобіль марки «Lexus LX450», державний номер: НОМЕР_16 , 2016 року випуску, номер шасі: НОМЕР_17 ;

2.Автомобіль марки «BMW X6», державний номер НОМЕР_18 , 2017 року випуску, номер кузова: НОМЕР_19 ;

3.Автомобіль марки «NISSAN PATROL», державний номер НОМЕР_20 , 2000 року випуску, номер шасі: НОМЕР_21 .

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Санкція ч.3 ст.212 КК України передбачає покарання у вигляді конфіскації майна.

Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого,прокурора,цивільного позивачапро арештмайна,яке небуло тимчасововилучене,може розглядатисябез повідомленняпідозрюваного,обвинуваченого,іншого власникамайна,їх захисника,представника чизаконного представника,представника юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,якщо цеє необхіднимз метоюзабезпечення арештумайна.

Враховуючи викладені обставини, слідчий просить розглянути дане клопотання без повідомлення підозрюваного та його захисника, з метою недопущення відчуження майна та забезпечення арешту.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та пояснила, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023250000000005 від 03.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358 КК України. 02.01.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру. Частина 3 статті 212 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, враховуючи наведене, до хакерської атаки рф органу досудового розслідування відомо, що ОСОБА_4 належить перелічене майно. Просить накласти арешт на перелічене в клопотанні майно. Щодо майна, яке перебувало у власності ОСОБА_4 та вибуло, вважає за необхідне також накласти арешт, адже з моменту проведення обшуків, він розумів, що потрібно вчинити дії щоб приховати вказане майно та передав його родичам, щоб не було здійснено конфіскацію.

Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтверджує, що 03.10.2023 були проведені обшуки, 06.10.2023 орган досудового розслідування звертався до слідчого судді щодо накладення арешту на майно ОСОБА_4 , та було відмовлено з підстав відсутності статусу підозрюваного у власника майна, що сторона обвинувачення не повідомляє на даний час у судовому засіданні. Крім того з проведення обшуків, на які посилається прокурор пройшов час в один рік, тому власник протягом часу розпоряджався своїм майном на власний розсуд. Просив відмовити у накладенні арешту, що не належить ОСОБА_4 , так як це порушить права інших осіб в іншій частині покладається на розсуд суду.

Власник майна ОСОБА_4 повідомив, що земельну ділянку отримав у спадок 2015 року, частину квартири отримав у спадок та подарував дружині, автомобілі були придбані за кошти, які легально отримав за умови своєї роботи. На даний час у його власності перебуває гараж, земельна ділянка в Кіровоградській області та автомобіль Нісан Патрол, який на даний час він віддав товаришу, який служить в ЗСУ для оборони держави. Щодо накладення арешту на його майно не заперечує, просив не накладати арешт на майно, що йому не належить та авто, що використовується ЗСУ.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023250000000005 від 03.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358 КК України.

Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна, який згідно ч.2 ст.170 КПК України допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. (ч.1 ст.170 КПК України).

Пунктом 3 частини 2 ст.170 КПК України, передбачено, що арешт майна, зокрема, допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Частиною 5 зазначеної статті встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

В судовому засіданні встановлено, що 02.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.3 ст.212 КК України в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, - в службовому підробленні, тобто внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також видачі завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч.2 ст.28 ч.4 ст.358 КК України, - у використанні завідомо підроблених документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Тобто, на даний час ОСОБА_4 , зокрема підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.3 ст.212 КК України, санкція якого, передбачає покарання у вигляді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна; ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; ч.2 ст.28 ч.4 ст.358 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Відповідно до частини 10 статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Відповідно до положень ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

В судовому засіданні встановлено, що орган досудового розслідування просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , відомості про яке актуальні станом намомент 2023року, а саме:

-частку квартири за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2477439071080;

-земельну ділянку площею 5.2989 га з кадастровим номером 3524083000:02:000:0508, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1236031835240;

-гараж загальною площею 19,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 .

-автомобіль марки «Lexus LX450», державний номер: НОМЕР_16 , 2016 року випуску, номер шасі: НОМЕР_17 ;

-автомобіль марки «BMW X6», державний номер: НОМЕР_18 , 2017 року випуску, номер кузова: НОМЕР_19 ;

-автомобіль марки «NISSAN PATROL», державний номер НОМЕР_20 , 2000 року випуску, номер шасі: НОМЕР_21 .

Разом з тим, стороною захисту до початку судового засідання та в судовому засіданні надано копію договору дарування квартири від 11.07.2024, який зареєстрований за № 1869. Відповідно до якого ОСОБА_4 безоплатно передає у власність ОСОБА_23 , від імені якої діє ОСОБА_24 , квартиру АДРЕСА_5 .

Окрім цього, встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 386494529 від 11.07.2024 квартира АДРЕСА_5 на праві приватної власності належить ОСОБА_23 .

Також встановлено, що 01.11.2023 відповідно до договору купівлі-продажу 7141/2023/4134685, ОСОБА_4 продав ОСОБА_25 автомобіль марки «Lexus LX450», державний номер: НОМЕР_16 , 2016 року випуску, номер шасі: НОМЕР_17 . Договір оформлений та підписаний сторонами в сервісному центрі 7141 РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області.

В свою чергу, автомобіль марки «BMW X6», державний номер: НОМЕР_18 , 2017 року випуску, номер кузова: НОМЕР_19 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_22 зареєстрований за ОСОБА_24 .

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що також не заперечується стороною захисту, із переліченого в клопотанні майна підозрюваному ОСОБА_4 на праві власності належить: земельна ділянка площею 5.2989 га з кадастровим номером 3524083000:02:000:0508, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1236031835240; гараж загальною площею 19,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 та автомобіль марки «NISSAN PATROL», державний номер НОМЕР_20 , 2000 року випуску, номер шасі: НОМЕР_21 .

Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На думку слідчого судді, в даному випадку обмеження права власності шляхом накладення арешту на майно, належне підозрюваному на праві приватної власності цілком відповідатиме принципу співмірності виконання завдань кримінального провадження, оскільки, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки реалізацію права власника майна, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тож, у даному випадку, саме не накладення арешту на майно, належне підозрюваному на праві приватної власності, може призвести до подальшого його відчуження, що суперечить завданням кримінального провадження та унеможливить виконання покарання у виді конфіскації майна, передбаченого санкцією ч.3 ст.212 КК України, у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях та винесення обвинувального вироку, а тому клопотання підлягає до часткового задоволення шляхом заборони відчуження та розпорядження належного підозрюваному ОСОБА_4 майна, що забезпечить виконання можливого покарання у виді конфіскації майна.

При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи наведене, клопотання підлягає частковому задоволенню щодо накладення арешту виключно на майно підозрюваного в іншій частині слід відмовити, так як це порушить конституційні права третіх осіб та є безпідставним по відношенню до них.

Керуючись ст.ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно задовольнити частково.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-земельну ділянку площею 5.2989 га з кадастровим номером 3524083000:02:000:0508, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1236031835240;

-гараж загальною площею 19,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 .

- автомобіль марки «NISSAN PATROL», державний номер НОМЕР_20 , 2000 року випуску, номер шасі: НОМЕР_21 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Арешт накласти шляхом встановлення заборонити відчуження та розпорядження вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала суду не пізніше наступного дня з дня оголошення надсилається особі, яка не була присутня в судовому засіданні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 14.01.2025.

Слідчий суддя: ОСОБА_1