Рішення

від 14.01.2025 по справі 502/2208/24

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/2208/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого - судді Балан М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Урсул Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кілія цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

третя особа: Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради

про

позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування поданого позову зазначено, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі зі ОСОБА_2 з 02 червня 2018 року. В період шлюбу у сторін народилась дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданий 15.04.2020 року Малиновським у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Однак шлюбні відносини між позивачем та відповідачем припинились, з причин того, що відповідач ОСОБА_2 не приймав участі у вихованні та піклуванні про сина, не надавав матеріальну допомогу ні позивачу, ні дитині, своє грошове забезпечення відповідач не приносив в сім`ю, грав в азартні ігри, постійно виносив без згоди, з дому грошові накопичення позивача, допомогу на дитину та майно, ніякі уговори позивача щодо зміни поведінки відповідача не допомогли. Подальше збереження сім`ї суперечило найкращим інтересам дитини.

Тому, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2024 року по справі №521/3093/24, що набрало законної сили 27 травня 2024 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, залишення дитини проживати з матір`ю задоволено. Шлюб, зареєстрований 02 червня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №924 - розірвано; стягнуто зі ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, за період починаючи з 04 березня 2024 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; залишено проживати дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Не зважаючи на відкриття виконавчого провадження НОМЕР_5 про стягнення зі ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі постанови старшого державного виконавця Кілійського відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) від 30 липня 2024 року, відповідач не надає ніякої матеріальної допомоги сину.

Відповідач ОСОБА_2 з дня народження дитини не бере участь у вихованні малолітньої дитини, самоусунувся від виконання свого батьківського обов`язку, допомоги на утримання, яку потребує малолітній син не надає, з різних надуманих причин, у тому числі з причин, що нібито йому не виплачують грошове забезпечення. Разом з тим відповідач не відвідував дитячий садочок, не брав участі в освітньому процесі, на зв`язок із вихователями не виходив, не звертався з медичною, консультаційно- діагностичною та профілактичною допомогою до лікаря-педіатра, тим самим не приймав участі у вихованні та піклуванні про сина.

Згідно довідок про доходи ОСОБА_2 за 2019-2023 роки він, як військовослужбовець, отримував протягом періоду служби достойне грошове забезпечення, так з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року його дохід складає 619 493,12 грн., що у середньому на місяць становить 51624 грн.

Позивач також звертає увагу на те, що відповідач ОСОБА_2 за місцем проходження військової служби вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 410 КК України, а саме у привласненні військовослужбовцем іншого військового майна, вчиненому військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, що заподіяло істотної шкоди в умовах воєнного стану та кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209 КК України, а саме у розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, тобто у легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом.

Після обрання відповідачу запобіжного заходу у виді тримання під вартою позивачу, у тому числі з соціальних мереж, стало відомо, що відповідач ОСОБА_2 , після народження дитини постійно порушував подружжю вірність, крав зарплатню позивача з платіжної картки, неодноразово здавав обручку, комп`ютери та фотокамеру в ломбард, утримував інших жінок та проживав з ними, постійно грав в інтернет- казино та інші онлайн-ігри, де програвав своє грошове забезпечення та кредитні кошти. Окрім цього, за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 із сином ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 , у період з серпня 2023 року по липень 2024 року невідомі їй особи періодично приходили та розшукували колишнього чоловіка ОСОБА_2 , з метою повернення боргів та кредитів, про які їй не відомо взагалі нічого. У результаті зазначеного позивач була вимушена переїхати із дитиною за місцем реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 та звернутись за захистом своїх прав до відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області.

Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 02 липня 2024 року по справі №754/6402/24, що набрав законної сили 02 серпня 2024 року, відповідача ОСОБА_2 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 209 КК України та призначено йому остаточне покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 2 (два) роки та з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності, строк покарання ОСОБА_2 вирішено рахувати з моменту його фактичного затримання з 13 лютого 2024 року та стягнуто зі ОСОБА_2 на користь Міністерства оборони України в особі військової частини НОМЕР_2 матеріальну шкоду в сумі 1 122 329 грн. 62 коп.

Ця недостойна поведінка батька та чоловіка - відповідача ОСОБА_5 , призвела до скрутного матеріального становища позивача та дитини, у зв`язку з чим вона вимушена була звертатися за матеріальною допомогою до органів соціального забезпечення та керівництва за місцем роботи. На даний момент позивач ніде не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення ним шестирічного віку, як за таким, що потребує домашнього догляду, що підтверджується наказом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №549- КВ від 29 березня 2024 року та довідкою НКЦПФР від 20.06.2024 р. №18/02/204. Наразі, ОСОБА_6 необхідно постійно проходити реабілітацію як такої, що має загрозу розвитку рухових порушень нервової системи, у тому числі курсів масажу, занять у центрах кінезіотерапії, іпотерапії, відвідування занять з логопедом та відвідування інших занять, носіння спеціального ортопедичного взуття, ортопедичних устілок, що підтверджується виписками із медичної картки ОСОБА_3 , виписками з рішення ЛКК, що видані Комунальним некомерційним підприємством «Дитяча міська поліклініка №5» висновком Центру соціальних служб Одеської міської ради щодо проведення психологічної роботи та висновком Одеського Інклюзивно-ресурсного центру №5 Одеської міської ради. Рішенням від 30 липня 2021 року ОСОБА_3 було направлено на комплексну реабілітацію в установі Комунальна установа «Центр реабілітації осіб з вадами психофізичного розвитку».

З моменту народження сину, відповідач фактично не проявляв інтерес до життя дитини, її розвитку, стану здоров`я та виховання та, незважаючи, на прохання позивача змінити свою поведінку, не бажає змінити ставлення до сумлінного виконання своїх батьківських обов`язків, вчинення ним тяжких кримінальних правопорушень, вкрай негативно впливає на психічний стан дитини та його виховання, та носять винятковий характер, а тому наявні достатні докази винної поведінки відповідача, як батька, свідомого нехтування ним своїми обов`язками щодо сина.

На підставі вищезазначеного, позивач просить суд:

- позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , суму сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 гривень.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 04.10.2024 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання, про що повідомлені сторони.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 27.12.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, про що повідомлені сторони.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до положень ст. ст. 128-130 ЦПК України, в судове засідання не прибув, на офіційну електронну адресу суду, через канцелярію Державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» від нього надійшли письмові пояснення на позовну заяву, згідно яких він заперечує щодо позбавлення його батьківських прав та на обгрунтування своїх заперечень зазначив, що ознайомившись з висновком органу опіки та піклування, зауважує, що він не ухилявся та не ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків. З 2017 року він проходив військову службу та є військовозобовязаним. Як вказує відповідач, зі своїм сином та дружиною він постійно був на зв`язку, на скільки було можливо, приїздив на свята та короткочасні відпустки, матеріально теж забезпечував сім`ю. Неодноразово пропонував дружині переїхати до м. Бровари, де він проходив службу, на що вона не була згодна. Вказує на те, що з моменту взяття його під варту, дружина не надає йому можливості на спілкування з сином, перешкоджає їхнім відносинам. На даний час він відбуває покарання за ст.. 410 ч. 4, ст.. 209 ч. 1 КК України, що аж ніяк не зв`язано з якимось дурним, ганебним або негідним ставленням до своєї дитини, сім`ї. Щодо заборгованості по аліментам в сумі 21118 гривень зазначив, що він не ухилявся та не ухиляється від обов`язку виплачувати аліменти для свого сина, на даний час він не має змоги виплачувати аліменти у повному обсязі. З приводу його участі у фізичному та духовному вихованні дитини, відвідуванні лікарів, пояснив, що коли він був біля сім`ї, тобто до початку повномасштабної війни, проблем з цим не було. Зазначив, що те, що у них з дружиною не вийшла взаємодія, не повинно було якось сприяти на позбавлення його батьківських прав.

Представник Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, при прийнятті рішення просив врахувати наданий висновок органу опіки та піклування, а також інтереси малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі письмових заяв позивача та представника третьої особи, суд за відсутності сторін, ухвалює заочне рішення, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247, 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

02.06.2018 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уклали шлюб, який був зареєстрований Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що було складено відповідний актовий запис № 924. Після реєстрації шлюбу дружині залишено прізвище « ОСОБА_7 ».

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 15.04.2020 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що було складено відповідний актовий запис №1694 від 15.04.2020 року, / т. І а.с.41/.

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 24.04.2024 року по справі №521/3093/24

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, залишення дитини проживати з матір`ю - задоволено. Шлюб, зареєстрований 02 червня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №924 - розірвано. Стягнуто із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП- НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, за період починаючи з 04 березня 2024 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Залишено проживати дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ). Також стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 2422 гривні 40 копійок, в рахунок сплаченого судового збору. Стягнуто зі ОСОБА_2 до спеціального фонду державного бюджету судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок. Рішення набрало законної сили 27.05.2024 року.

З вказаного рішення встановлено, що відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги визнав, справу просив розглянути без його участі, / т. І а.с.31-37/.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 19.07.2024 року по справі №521/3093/24 заяву позивача ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Малиновського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2024 року та помилки у виконавчих листах у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, залишення дитини проживати з матір`ю - задоволено. Виправлено в рішенні Малиновського районного суду міста Одеси у справі №521/3093/24 від 24 квітня 2024 року допущені описки, вказавши по тексту рішення адресу місця реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; адресу місця реєстрації ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 . Виправлено у виконавчих листах Малиновського районного суду міста Одеси у справі №521/3093/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, залишення дитини проживати з матір`ю допущені помилки, вказавши адресу місця реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; адресу місця реєстрації ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 . Ухвала набрала законної сили 19.07.2024 року, / т. І а.с. 38-40/.

Згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого наданої Комунальним некомерційним підприємством «Дитяча міська поліклініка №5» Одеської міської ради від 23.07.2021 року встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз: «загроза розвитку рухових порушень центрального генеза». Рекомендовано проходження курсу реабілітації в медичному реабілітаційному центрі, / т. І а.с.51/.

Згідно виписки рішення ЛКК №324/02 від 27.07.2021 року, наданої Комунальним некомерційним підприємством «Дитяча міська поліклініка №5» Одеської міської ради встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз: «загроза розвитку рухових порушень центрального генезу». Висновок ЛКК: «Дитина потребує курсу реабілітації в умовах реабілітаційного центру. Дитина з групи ризику», / т. І а.с.52/.

Згідно виписки рішення ЛКК №92/03 від 19.03.2024 року, наданої Комунальним некомерційним підприємством «Дитяча міська поліклініка №5» Одеської міської ради встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз: «G98, G91.9». Висновок ЛКК: «Дитина за станом здоров`я потребує курсу реабілітації», / т. І а.с.53/.

Згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого наданої Комунальним некомерційним підприємством «Дитяча міська поліклініка №5» Одеської міської ради від 22.03.2024 року встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз: «мінімальна мозкова дисфункція. Синдром дефіциту уваги та гіперактивності. Церебральна ангіодистонія. ГЛС. Вальгусна деформація гомілок. Плосковальгусна постанова стоп. Вроджена непереносимість лактози СП тип.». Дитина потребує реабілітації в реабілітаційному центрі, / т. І а.с.54/.

Згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого наданої Комунальним некомерційним підприємством «Дитяча міська поліклініка №5» Одеської міської ради від 12.07.2024 року встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз: «ММД. Церебральна ангіодистонія. ГЛС. СД УГ. Вальгусна деформація гомілок. Плосковальгусна постанова стоп». Дитині рекомендовано реабілітаційні заходи в умовах реабілітаційного центру, ЛФК, плавання / т. І а.с.55/.

Згідно консультативного висновку за даними психодіагностичного дослідження та оцінки мовленнєвого розвитку від 21.08.2024 року наданого Комунальною установою «Одеський інклюзивно-ресурсний центр №5» вбачається, що за результатами дослідження у дитини відмічається низька межа межового стану наявності ознак РАС. Відмічені матір`ю прояви можуть бути пов`язані з сенсорними особливостями дитини (нижче), а також частково співпадають з проявами СДВГ, / т. І а.с.60-64/.

Згідно висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 21.08.2024 року № ІРЦ-85537/2024/546025 встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається в Одеському ЗДО №49. Батьки дитини розлучені. Дитина мешкає разом з матір`ю, дідусем і бабусею з боку матері у окремій трьохкімнатній квартирі, яка є власністю батьків матері. Для дитини налаштовано окремий простір у кімнаті разом з матір`ю для навчання, ігор та відпочинку. Мати приділяє багато часу та уваги питанням навчання, розвитку, виховання та підтримання здоров`я дитини. Мати відмічає наявність суперечок з цих питань з батьком дитини, який вважає, що не потрібно стільки часу приділяти дитині. Мати відмічає, що батько дитини весь час з народження дитини уникав участі у піклуванні та іграх з дитиною. Батьки матері (бабуся та дідусь) допомагають у піклуванні про дитину у вільний час. Суперечок з дідусем та бабусею мати дитини не відмічає. У родині намагаються уникати розв`язань суперечок (особливо емоційно забарвлених) у присутності дитини, / т. І а.с. 65-92/.

Згідно рішення про направлення на комплексну реабілітацію (абілітацію) № 62 від 30.07.2021 року

винесеного Управлінням соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси встановлено, що ОСОБА_3 , буде направлено на комплексну реабілітацію (абілітацію) до реабілітаційної установи КУ «ЦРОВПР» м. Одеса, вул.. І. та Ю. Лип, 3-А, / т. І а.с.93/.

Згідно характеристики №01-16/34 від 19.07.2024 року наданої одеським закладом дошкільної освіти «Ясла-садок» №49 Одеської міської ради на вихованця групи №5 Одеського ЗДО №49 ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_3 зарахований в заклад освіти 07 грудня 2023 року. На даний період хлопчик відвідує групу молодшого дошкільного віку. Розумовий та фізичний розвиток дитини відповідає віку. ОСОБА_9 активний, доброзичливий, проявляє ініціативу у спілкуванні з однолітками. Мати, ОСОБА_1 , бере активну участь у житті групи, цікавиться життям дитини, організовує правильне проведення вільного часу, забезпечує високий рівень навчання дитини. Мати завжди цікавиться питаннями виховання та розвитку дитини. Виявляє цікавість до консультацій та рекомендацій щодо навчання та виховання дитини. Батько, ОСОБА_2 , у вихованні дитини під час відвідування закладу освіти участі не бере. З вихователями групи зв`язок не виходив, у житті дитини участі не приймає, / т. І а.с.94/.

Згідно інформації за №388/вих.. від 22.07.2024 року наданої Комунальним некомерційним підприємством «Дитяча міська поліклініка №5» Одеської міської ради вбачається, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою АДРЕСА_2 , знаходиться на обліку та спостерігається КНП «Дитяча міська поліклініка №5» ОМР з народження по теперішній час. Згідно рапорту лікаря-педіатра, за період спостереження дитини в Комунальному некомерційному підприємстві «Дитяча міська поліклініка №5» Одеської міської ради, разом з дитиною за медичною, консультативно-діагностичною та профілактичною допомогою дитині звертається тільки мати ОСОБА_1 . Рекомендації лікаря-педіатра щодо профілактичних щеплень та лікування дитини виконуються у повному обсязі, / т. І а.с.96/.

Згідно листа №02-Г-63194/1-ув від 24.12.2020 року наданої Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради вбачається, що піклувальна рада департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради розглянувши звернення ОСОБА_1 та надані документи на засіданні 18.12.2020 року та прийняла рішення про надання адресної матеріальної допомоги у розмірі 4000 гривень, яке оформлене протоколом №49. Зазначена допомога буде перерахована на підставі наказу директора департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради при надходженні відповідного фінансування на Ваш соціальний рахунок в АТ КБ «Приватбанк», / т. І а.с.46/.

Згідно листа №02-Г-55670/1-ув від 16.11.2021 року наданої Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради вбачається, що піклувальна рада департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради розглянувши звернення ОСОБА_1 та надані документи на засіданні 12.11.2021 року та прийняла рішення про надання адресної матеріальної допомоги у розмірі 4500 гривень, яке оформлене протоколом №43. Зазначена допомога буде перерахована на підставі наказу директора департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради при надходженні відповідного фінансування на Ваш соціальний рахунок в АТ КБ «Приватбанк», / т. І а.с.47/.

Згідно листа №02-Г-23263/1-ув від 29.07.2024 року наданої Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради вбачається, що піклувальна рада департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради розглянувши звернення ОСОБА_1 та надані документи на засіданні 26.07.2024 року та прийняла рішення про надання адресної матеріальної допомоги у розмірі 8700 гривень, яке оформлене протоколом №30. Зазначена допомога буде перерахована на підставі наказу директора департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради при надходженні відповідного фінансування на Ваш соціальний рахунок в АТ КБ «Приватбанк», / т. І а.с.48/.

Згідно наказу №549кв від 29.03.2024 року виданого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку «про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 » встановлено, що ОСОБА_1 , головному спеціалісту відділу правозастосування та представництва в судах у Південному регіоні управління правозастосування у регіонах департаменту правозастосування, надано відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, з 13.04.2024 року по 12.04.2025 року, / т. І а.с.49/.

Згідно довідки № 6/67/254 від 18.11.2020 року наданої начальником військової академії м. Одеси вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на посаді курсанта контрактника у Військовій академії (м. Одеса) та його грошове забезпечення за період з травня 2020 по жовтень 2020 року складає 85633,65 гривень, / т. І а.с.99/.

Згідно довідки про доходи № 627/1010 від 15.02.2024 року наданої командиром військової частини НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_2 за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року отримав дохід в розмірі 619493,12 гривень, / т. І а.с.102/.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_5 від 30.07.2024 року встановлено, що старшим державним виконавцем Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №521/3093/24 від 19.07.2024 року виданого Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , / т. І а.с.103-405/.

Згідно витягу з сайту «SKIZZL» вбачається, що відповідачем було створено профіль на відповідному сайті та в анкетній інформації, в розділі «Особиста інформація» зазначено: «вільний, немає дітей, телець, випиваю за компанію, іноді курю, працюю», /а.с.107/.

Згідно договору №1190420 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 23.12.2023 року вбачається, що даний договір укладено між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_2 . Сума кредиту - 1500,00 гривень, строк кредиту - 360 днів. Даний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором В764 23.12.2023 01:00:54 ОСОБА_2 , / т. І а.с.108-119/.

Згідно договору №1352612 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 23.12.2023 року вбачається, що даний договір укладено між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_2 . Сума кредиту - 2500,00 гривень, строк кредиту - 360 днів. Даний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором В791, 23.12.2023 00:44:32 ОСОБА_2 , / т. І а.с.120-130/.

Згідно листа за вих..№1352612 від ТОВ «Слон кредит» вбачається, що у рамках врегулювання простроченої заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №1352612 від 23.12.2023 року, укладеним між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_2 , та з метою забезпечення першої взаємодії повідомляє, що розмір заборгованості станом на 23.01.2024 року складає 2570 гривень, / т. І а.с.131/.

Згідно договору №4237656 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.12.2023 року вбачається, що даний договір укладено між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 . Сума кредиту - 2500,00 гривень, строк кредиту - 360 днів. Даний договір підписано електронним підписом В34510, 22.12.2023 19:31:16 ОСОБА_2 , / т. І а.с.132-159/.

Згідно договору №7400251 про надання споживчого кредиту від 23.12.2023 року вбачається, що даний договір укладено між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 . Сума кредиту - 2500,00 гривень, строк кредиту - 360 днів. Даний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С1303, 23.12.2023 00:28:26 ОСОБА_2 , / т. І а.с.160-177/.

Згідно заяви №CMDPI-3102239 про акцепт Публічної пропозиції/Угода від 25.12.2023 року вбачається, що даною заявою ОСОБА_2 приєднався до Договру банківського обслуговування, /т. І а.с.178-185/

Згідно Договору №3052185155 від 11.12.2023 року, укладеним між Повне товариство «Найкращий ломбард» та ОСОБА_2 вбачається, що предметом застави є обручка, метал:золото, проба:585, вага 3,82 г. Оцінна вартість предмету за угодою сторін 8220,9 гривень, сума кредиту 60,82% від оцінної вартості. Дата повернення кредиту 25.12.2023 року. /а.с.203/.

Згідно витягів з листувань з електронної пошти відповідача ОСОБА_2 вбачається, що відбувались погашення кредитів по ломбардам, а також повідомлення про зарахування коштів від онлайн-ігор, а також списання коштів за онлайн-ігри, /т.І а.с. 204-214/.

Згідно електронного повідомлення №2045629 від 15.03.2024 року від начальника департаменту по роботі з проблемною заборгованістю ТОВ «Фінколлект Україна» вбачається, що борг та персональні дані передано ТОВ «Фінколлект Україна» на підставі договору №40 від 16.01.2024 року, для врегулювання заборгованості необхідно сплатити борг кредитору АТ «Ощадбанк», /т.І а.с.215/.

З повідомлення Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНПв Одеській області направленого ОСОБА_10 про результати розгляду звернення вбачається, що на звернення від 19.07.2024 року, в якому ОСОБА_11 просить прийняти міри стосовно невідомих осіб, які приходять за місцем мешкання заявниці, було зареєстровано до Журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №13366 від 19.07.2024 року. В ході розгляду даного матеріалу проведеними заходами встановити невідомих осіб, які періодично відвідують адресу прописки заявниці а проживання, опитати з якою метою відбувається відвідування. А також притягнути даних осіб до відповідальності в відведений законом термін не представилось можливим, /т. І а.с.216/.

Вироком Деснянського районного суду міста Києва від 02.07.2024 ОСОБА_2 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 209 КК України та призначено покарання за ч. 4 ст. 410 КК України на 10 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 209 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки та з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки та з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь Міністерства оборони України в особі військової частини НОМЕР_2 матеріальну шкоду в сумі 1 122 329 грн. 62 коп., /т. І а.с.24-28/.

Згідно довідки №252-Г-253 від 24.09.2024 року наданої ДУ «Київський слідчий ізолятор» вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , засуджений Деснянським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 2019, ст.. 70 КК України до 10 років позбавлення волі. Вирок набув законної сили. Взятий під варту 02.08.2024 року. З 15.08.2024 року по 17.09.2024 року утримувався в ДУ «Київський слідчий ізолятор». 17.09.2024 року вибув до ДУ «Житомирська ВК №4», /т. І а.с.30/.

Згідно висновку органу опіки та піклування про розгляд питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 № Г-2424 від 23.12.2024 року вбачається, що у ОСОБА_1 із ОСОБА_2 є малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а/з про народження від 15.04.2020 №1694, зареєстрований Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який проживає разом з матір`ю за вищезазначеною адресою. Відносини між батьками дитини не склалися та рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24.04.2024 (справа № 521/3093/24) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Мати дитини - ОСОБА_1 відповідально ставиться до виконання батьківських обов`язків, приділяє багато уваги вихованню та розвитку дитини.

Батько дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, з сином не бачиться, від виховання дитини самоусунувся. За місцем проживання ОСОБА_9 не відвідує, не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, станом здоров`я не цікавиться, не приділяє уваги розвитку особистості, талантів, розумових і фізичних здібностей в повному обсязі, матеріальної допомоги не надає.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.07.2024 та довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів від 19.11.2024 встановлено стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 04.03.2024 до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_8 . За вісім місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання заборгованість зі сплати аліментів становить 21118 грн.

Відповідно до вироку Деснянського районного суду м. Києва від 02.07.2024 по справі № 754/6402/24, ОСОБА_2 визнаний винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 209 КК України та йому призначено покарання: за ч. 4 ст. 410 КК України у виді 10 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 209 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій на строк 2 роки та з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності.

Відповідно до характеристики ДУ «Житомирська ВК №4» на засудженого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з`ясовано, що він засуджений Деснянським районним судом м. Києва за ст. 410 ч.4, ст. 209 ч.1, 70 КК України до 10 р. позбавлення волі. Початок строку 13.02.2024. Кінець строку 13.02.2034. Засуджений усвідомлює, що можлива зміна поведінки у зв`язку з погіршенням матеріального становища, що може сприяти підвищенню ризику вчинення повторних кримінальних правопорушень.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , від 22.11.2024 встановлено, що він заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки КНП «Дитяча міська поліклініка №5» Одеської міської ради від 22.07.2024 №388 /вих з`ясовано, що малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку та спостерігається КНП «Дитяча міська поліклініка №5» ОМР з народження по теперішній час. Згідно з рапортом лікаря-педіатра, за період спостереження дитини в КНП «Дитяча міська поліклініка №5» ОМР разом з дитиною за медичною, консультативно діагностичною та профілактичною допомогою дитині звертається тільки мати ОСОБА_1 .

Відповідно до виписки з рішення ЛКК Комунального некомерційного підприємства «Дитяча міська поліклініка №5» Одеської міської ради від 27.07.2021 № 324/02, діагноз ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загроза розвитку рухових порушень центрального ґенезу. Висновок ЛКК дитина потребує курсу реабілітації в умовах реабілітаційного центру. Дитина з групи ризику.

Згідно з характеристикою Одеського закладу дошкільної освіти «ясла - садок» № 49 Одеської міської ради від 19.07.2024 № 01-16/34 на вихованця ОСОБА_8 , мати, ОСОБА_1 , бере активну участь у житті групи, цікавиться життям дитини, організовує правильне проведення вільного часу, забезпечує високий рівень навчання дитини. Батько, ОСОБА_2 , у вихованні дитини під час відвідування закладу освіти участі не бере. З вихователями групи на зв`язок не виходив, у житті дитини участі не приймає.

Відповідно до акту обстеження житлово - побутових умов проживання складеного комісією органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 22.11.2024, за адресою: АДРЕСА_1 , для дитини створені всі умови для належного проживання, розвитку та виховання.

Згідно з характеристикою за місцем проживання: АДРЕСА_1 від сусідів, з`ясовано, що ОСОБА_1 має дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За період її проживання за цією адресою скарг, заяв, вимог до неї як в письмовій, так і в усній формі не надходило. Батько, ОСОБА_2 , за цією адресою не з`являвся, дитиною не цікавився.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, свідчать про ухилення батька від виховання дитини, свідомого нехтування своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька, так і для дитини, як того передбачає ст. 166 СК України.

На підставі наданих документів та згідно зі ст. 19, ч. 1 п. 2 ст. 164, ст. 165, 243, 244, 246, 247, 249 Сімейного кодексу України, ч. 1, 2 ст. 16, ст. 34 п. 1-б п. п. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Положення про Хаджибейську районну адміністрацію», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.07.2023 № 1283-VIII, а також протоколу засідання комісії з питань захисту прав дітей Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 11.12.2024 за № 30: Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , /т. ІІ а.с.8-11/.

Відповідно до частини 2 статті 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно вимог частин 1, 2 статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частиною 4 статті 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пленум Верховного Суду України у абзаці другому п. 16 постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року № 3 роз`яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У п. 15 цієї ж Постанови роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно із ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-ХІІ, (далі - Конвенція) держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статті 3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінки.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).

Аналіз зазначених положень закону, практики Європейського суду з прав людини дає можливість зробити висновок, що підставою позбавлення батьківських прав батьків є виникнення в сім`ї обставин, коли батьки внаслідок свідомої, винної поведінки не виконують своїх обов`язків щодо виховання, утримання, розвитку дітей, їх навчання та лікування і коли таку ситуацію неможливо виправити іншими заходами.

Разом з тим, у рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Крім того, у рішенні від 30 червня 2020 року (заява № 70879/11) ЄСПЛ зауважив про те, що в інтересах дитини також забезпечити її розвиток у здоровому навколишньому середовищі, і батько не може мати права відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вживати таких заходів, які б могли завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини. Найкращі інтереси дитини можуть, в залежності від їх характеру і серйозності, превалювати над інтересами батьків.

Також ЄСПЛ у рішенні від 30 червня 2020 року (заява № 70879/11) зазначив про те, що якщо батько не підтримує стосунків з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантоване Конвенцією.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні в матеріалах справи докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає, що дійсно ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить той факт, що тривалий час відповідач не проявляв інтересу до життя, здоров`я та розвитку дитини, у діях відповідача проявляється саме винна та пасивна поведінка по відношенню до дитини, відповідач не вживав та не вживає будь-яких дій щодо забезпечення та виховання сина, а навпаки своєю поведінкою та діями самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, що в свою чергу не було спростовано самим відповідачем.

Матеріали справи містять належні та допустимі докази, в розумінні ст. ст. 12, 81 ЦПК України, про свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, на які позивач посилається, як на підставу задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав, емоційний зв`язок між відповідачем та дитиною фактично відсутній, а сам по собі факт заперечення відповідачем щодо позбавлення його батьківських прав, не свідчить про інтерес до дитини та реальне бажання змінити свою поведінку.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у зв`язку з чим, з метою захисту прав та інтересів дитини, приходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 207, 259, 263-265, 430 ЦПК, ст. ст. 150, 164, 180, 182, 183 СК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: третя особа: Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , суму сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 гривень.

Відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини, а також органу опіки та піклування.

Роз`яснити відповідачу про його право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав після зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.01.2025 року.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан