Ухвала

від 15.01.2025 по справі 515/1455/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1455/24

Провадження № 2/513/276/25

Саратський районний суд Одеської області

У ХВ АЛ А

15 січня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Сарата Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кірчева Ігоря Івановича до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визнання права власності на спадкове майно, -

у с т а н о в и в:

17 вересня 2024 року представник позивача звернувся із вищевказаним позовом до Татарбунарського районного суду Одеської області.

Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом на належне майно. 28 червня 2024 року Саратською ДНК Одеської області позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,9999 га, належну на підставі Рішення 22 сесії VIII скликання Татарбунарської міської ради Одеської області від 11 березня 2022 року № 769- VIII. Згідно Витягу з ДЗК від 30 травня 2024 року за №НВ-0001332592024 земельна ділянка площею 1,9999 га, кадастровий номер земельної ділянки 5125084700:01:001:1899, перебуває у власності Татарбунарської міської Ради Одеської області. 18 вересня 2021 року ОСОБА_2 залишила заповіт на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 11 березня 2022 року Татарбунарська міська рада Одеської області прийняла Рішення № 769- VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за клопотанням ОСОБА_2 . Але у зв`язку зі смертю та введенням воєнного стану на території України, та забороною на реєстрацію права власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення ОСГ, гр. ОСОБА_2 , не змогла зареєструвати за життя право власності на цю земельну ділянку. 24 січня 2001 року на ім`я померлого чоловіка ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на підставі Рішення Струмківської сільської ради Татарбунарського району від 26 липня 1995 року, було видано Державний акт на право постійного користування на земельну ділянку площею 2,00 га, серії I-ОД № 005111. 15 жовтня 1996 року було підписано Акт про встановлення в натурі меж ділянки наданої ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,00 га на території Струмківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області Дем`янової О.А. від 17 вересня 2024 року справу передано до Саратського районного суду Одеської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 жовтня 2024 року головуючою суддею у справі визначено суддю Рязанову К.Ю.

Ухвалою Сартського районного суду Одеської області від 07 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків десять днів.

14 жовтня 2024 року недоліки вказані в ухвалі суду від 07 жовтня 2024 року усунуті.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, та відкрито провадження. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.

04 грудня 2024 року ухвалою Саратського районного суду Одеської області закрито підготовче засідання, справа призначена до судового розгляду.

06 листопада 2024 року на адресу суду на виконання ухвали суду від 15 жовтня 2024 року надійшла спадкова справа №99/2023 до майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кірчев І.І. у судове засідання не прибув, надав заяву, в якій просив позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності та позивача.

Представник відповідача, Татарбунарська міська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, до суду не прибув, надав заяву відповідно до якої просив справу розглядати без його участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Під час судового засідання судом було встановлено, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України.

Згідно ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно ст. 3 ЦПК України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду із вимогами про визнання права власності на земельну ділянку площею 1,9999 га, кадастровий номер земельної ділянки 5125084700:01:001:1899.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено частиною 1 статті 1225 ЦК України.

За змістом статті 1296 ЦК України оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до частин 1, 4 статті 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян в межах норм, провадиться один раз по кожному виду використання. Виходячи з вимог частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, в тому числі для ведення особистого селянського господарства.

Згідно зі статтею 118 ЗК України процедура приватизації розпочинається після надання громадянину дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органом державної влади або місцевого самоврядування, який надає відповідні дозволи.

Частиною 3 статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права. Згідно з пунктом «г» частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Як вбачається з листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», передбачено, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Стаття 26 Закону України «Про землеустрій» передбачає, що розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження №61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.

Так, положеннями ЗК України встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити вимоги і зазначити докази звернення його до органів місцевого самоврядування з питанням надання дозволу на завершення процедури приватизації та відповідно отримання ним відмови органу місцевого самоврядування у зазначеному, оскільки як зазначено у позовній заяві спадкодавиця не змогла зареєструвати за життя право власності на спірну земельну ділянку.

У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За приписами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, та встановивши, що після відкриття провадження у справі, під час судового розгляду встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання ним ухвали.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 187 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кірчева Ігоря Івановича до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визнання права власності на спадкове майно, залишити без руху, про що сповістити позивача та його представника, надавши строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі, в разі невиконання у встановлений строк вимог передбачених ст. ст. 175, 187 ЦПК України позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до вимог ч. 13 ст. 187 ЦПК України.

Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя К. Ю. Рязанова