Ухвала

від 03.01.2025 по справі 753/25461/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/25461/24

провадження № 1-кс/753/77/25

У Х В А Л А

"03" січня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи підрозділу поліції щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

29.12.2024 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (далі також - заявники) звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Дарницького УП ГУНП у м. Києві (слідчого/дізнавача) щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).

На обґрунтування скарги вказав, що 16.12.2024 заявники у телефонному режимі (по спецлінії «112») повідомили про скоєні проти ОСОБА_4 злочини, а саме про незаконне позбавлення волі та підробку медичних документів. Їх усну заяву було зареєстровано (номери ЄО 217616026, 66973), проте всупереч вимог статті 214 КПК України відомості про злочин до ЄРДР дотепер не внесені.

У прохальній частині скарги міститься клопотання про поновлення строку на подання скарги, за результатами розгляду якого слідчий суддя визнав поважними причини пропущення встановленого частиною першою статті 304 КПК України десятиденного строку на подання скарги,що є підставою для його поновлення.

В судовому засіданні заявники та їх представник скаргу підтримали пославшись на наведені у ній обставини та обґрунтування.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилися, проте їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до положень статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством України.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).

За визначенням, наведеним у частині першій статті 3 КПК України, кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, а слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого, зокрема належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Імперативним приписом, зафіксованим у статті 7 цього Кодексу, законодавець визначив, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження.

Визначальним принципом, якому повинні відповідати зміст та форма кримінального провадження, є принцип законності, згідно з яким суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (частина перша статті 9 КПК України).

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення (стаття 91 КПК України).

Частиною першою статті 214 КПК України встановлено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до частини другої цієї норми досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За приписами частини п`ятої статті 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться, зокрема короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела та попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Норма частини першої статті 303 КПК України містить вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, які можуть бути оскаржені слідчому судді під час досудового розслідування, серед яких бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

За змістом положень пунктів 17, 4-1 частини першої статті 3, статей 38-40 КПК України слідчим (дізнавачем) є службова особа органу досудового розслідування, який діє у складі Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове слідство (дізнання).

Тлумачення наведених положень кримінального процесуального закону в їх системній сукупності дає підстави для висновку, що право на оскарження слідчому судді бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, особа отримує лише тоді, коли слідчий, дізнавач або прокурор допустили таку бездіяльність, що передбачає подання особою заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення.

Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 398 (далі - Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань) визначено, що заяви (повідомлення) можуть подаватись як у письмовій, так і в усній формі, при цьому усні заяви (повідомлення) заносяться слідчим, дізнавачем (уповноваженою особою іншого підрозділу) або прокурором до протоколу, який підписується заявником.

Зі змісту скарги убачається, що 16.12.2024 на території Печерського району м. Києва невідомі особи (так зазначено у скарзі) у супроводі поліцейських затримали ОСОБА_4 та під примусом доставили його до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а звідти - на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_1 ).

Як стверджують заявники, цього ж числа (16.12.2024) вони у телефонному режимі звертались до екстреної служби за скороченим номером «112» з усними заявами (повідомленнями) про вчинення кримінальних правопорушень, які були зареєстровані за номерами єдиного обліку 217616026 та 66973.

Незважаючи на те, що за алгоритмом роботи Служби 112 усні запити (заяви, повідомлення) невідкладно скеровуються до відповідних підрозділів екстрених служб, а Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затверджений наказом МВС від 08.02.2019 № 100, передбачає реєстрацію заяв (повідомлень), що надходять телефоном, в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України»з присвоєнням їм порядкових номерів єдиного обліку, такі усні заяви не можуть вважатися заявами (повідомленнями) про вчинене кримінальне правопорушення в розумінні статті 214 КПК України, оскільки їх прийняття не оформляється відповідно до Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань та заявники під підпис не попереджаються про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Слід також зазначити, що у матеріалах скарги немає жодних фактичних даних, які б свідчили про передання повідомленої телефоном інформації про кримінальні правопорушення саме до того підрозділу Національної поліції, бездіяльність службових осіб якого оскаржують заявники (Дарницького УП ГУНП у м. Києві).

Отже ураховуючи, що заявники у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку не звертались до органу досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення та не встановлені інші обставини, які б зумовлювали обов`язок слідчого (дізнавача) Дарницького УП ГУНП у м. Києві внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, підстави для задоволення скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 117, 306, 307, 309, 369, 370, 371, 372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Поновити адвокату ОСОБА_3 строк звернення до суду зі скаргою на бездіяльність на бездіяльність уповноваженої особи підрозділу поліції (слідчого/дізнавача).

Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи підрозділу поліції щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: