Рішення

від 16.01.2025 по справі 630/260/24

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.01.25

Справа № 630/260/24

Провадження по справі № 2/635/1712/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Назаренко О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Літінської Г.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Нововодолазької селищної ради Харківської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мякота Т.М. звернулася до Люботинського міського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду і до повноліття дитини, та витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В шлюбі сторони не перебували, спільно з відповідачем однією сім`єю не проживали та не проживають. З моменту народження дитини відповідач не опікується дитиною, не приймає участі у її вихованні та матеріальному забезпеченні, не цікавиться її життям, не вчиняє ніяких дій, які б свідчили про батьківську турботу та бажання спілкуватися з донькою. Позивач зазначає, що донька проживає разом з нею та знаходиться на її повному утриманні, батьківство відповідача має формальний характер, дівчина фактично позбавлена батьківської турботи, нею повністю опікується мати. Ніяких перешкод відповідачу у спілкуванні з донькою вона не чинить. З метою захисту інтересів доньки, враховуючи тривале та злісне невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Зазначена цивільна справа надійшла з Люботинського міського суду Харківської області згідно ухвали від 12 квітня 2024 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28 травня 2024 року прийнято в провадження судді Назаренка Олега Володимировича цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Нововодолазької селищної ради Харківської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів та відкрито провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено дату проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 липня 2024 року представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мякоти Тетяни Миколаївни задоволено. Зобов`язано Службу у справах дітей Нововодолазької селищної ради Харківської області надати суду висновок щодо розв`язання спору про позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребувано у Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради Харківської області висновок щодо розв`язання спору про позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09 вересня 2024 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Нововодолазької селищної ради Харківської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів закрито. Призначено цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Нововодолазької селищної ради Харківської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, до суду надійшла заява позивача про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач по справі в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив. У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечувала і позивач по справі.

Представник третьої особи - Служба у справах дітей Нововодолазької селищної ради Харківської області в судове засідання не з`явився, матеріали справи містять клопотання начальника Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради Харківської області Марини Миниці про розгляд справи без участі представника третьої особи.

Суд, дослідивши надані та долучені до матеріалів справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданим Віддлом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції у Харківській області, актовий запис №290.

Громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі не перебували.

ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 13 квітня 2022 року №6320-7000613200 та №6320-7000613888.

Зі змісту акту депутата округу№1 Нововодолазької селищної ради Мащенка Анастасії Миколаївни вбачається, що у ОСОБА_1 на повному забезпеченні знаходиться донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько, ОСОБА_2 з моменту переміщення сім`ї до с-ща Нова Водолага не бере участі у вихованні доньки.

Згідно із ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).

Відповідно до Висновку Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради Харківської області №02-27/1832 від 12.08.2024 про доцільність позбавлення батьківських прав, Служба у справах дітей Нововодолазької селищної ради Харківської області вважає що доцільно позбавити громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав по відношенню до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З наданого висновку вбачається, що під час обстеження умов проживання працівниками Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради разом з фахівцем із соціальної роботи Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування» Нововодолазької селищної ради обстежено умови проживання матері за адресою: АДРЕСА_2 , умови проживання добрі, дитина забезпечена усім необхідним для проживання, виховання та розвитку.

Відповідно до інформації Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування» Нововодолазької селищної ради у дитини інвалідності немає, ознаки складних життєвих обставин - відсутні. Мати ОСОБА_1 здійснює догляд за дитиною.

Відповідно до інформації Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Нововодолазької селищної ради заключено декларацію з сімейним лікарем, дитина ОСОБА_3 здорова, щеплена за віком, медичні огляди проводилися за потреби. Сімейного лікаря дівчинка відвідувала в присутності мами ОСОБА_1 . Захворювань, які можуть бути викликані несприятливими соціально - побутовими умовами в сім`ї - відсутні. Стосунки матері з лікарями задовільні.

Згідно з інформацією Нововодолазького ліцею № 1 Нововодолазької селищної ради Харківської області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається з квітня 2022 року. Дівчинка прибула у заклад освіти з ліцею № 3 міста Ізюм. Класний керівник тісно спілкується з мамою дитини, вона постійно цікавиться успіхами дівчинки, надає посильну допомогу в питаннях життєдіяльності класу. Всі питання та рекомендації вчителя виконувала з високою відповідальністю. ОСОБА_6 навчається на високому рівні, активна, вміє спілкуватися та товаришувати. Швидко знайшла друзів серед однокласників. ОСОБА_7 створені необхідні умови для навчання, виховання та розвитку дитини, ОСОБА_8 забезпечена канцелярським приладдям, підручниками та іншими необхідними речами.

За останнім місцем мешкання батька за адресою: АДРЕСА_3 зроблено виїзд спеціалістів Служби у справах дітей виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області. Згідно інформації даної служби у справах дітей за даною адресою ніхто не проживає, двері в квартину були відчинені, речі розкидані в приміщенні брудно, з чого можна було зробити висновок, що в помешканні ніхто не мешкає вже довгий час. Зі слів сусідів з`ясовано, що ОСОБА_2 за даною адресою не проживає.

Питання про доцільність позбавлення батьківських прав розглядалося на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини Нововодолазької селищної радь 31 липня 2024 року. На засідання комісії батько дитини не з`явився.

Частиною1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 5 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачає, що держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов`язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім`ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються.

Відповідно до пунктів 1-3 статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з пунктом 1 статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Дитина має право на отримання інформації про відсутніх батьків, якщо це не завдає шкоди її психічному і фізичному здоров`ю.

Згідно із частиною 8 статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до частини 2 статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами СК України (статті 164-167).

Дане поняття є «оціночним» і підлягає дослідженню в кожному конкретному випадку з урахуванням цілої сукупності чинників і факторів.

В пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова № 3) роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (абзац 2 пункту 16 Постанови № 3).

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Вирішення питання про позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності.

Стаття 81 ЦПК України надає право сторонам та іншим учасникам справи подавати докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позбавлення батьківських прав є виключним і надзвичайним засобом впливу на недобросовісних батьків. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Отже, враховуючи те, що позивачем було в повній мірі доведено факт ухилення відповідача від виконання ним своїх батьківських обов`язків, суд приходить до висновку, щодо необхідності позбавлення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За змістом ч. 3 ст. ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Позивач визначив спосіб стягнення аліментів з відповідача шляхом стягнення їх у частці від доходу матері дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Частинами 1, 2 ст.182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідачами не надано суду доказів щодо наявності на їх утриманні інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків та інших осіб, а також будь-яких доказів щодо стану їх здоров`я. Докази, які свідчать про наявність підстав для звільнення відповідачів від обов`язку утримувати дитину в матеріалах справи відсутні, заперечень щодо розміру аліментів відповідачами також не надано.

Враховуючи всі вищевикладені обставини, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача і визначити розмір аліментів на утримання дитини, який підлягає стягненню з відповідача у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 квітня 2024 року до досягнення дитиною повноліття.

При вирішенні питання про позбавленні батьківських прав відповідача щодо дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом враховано висновок Службb у справах дітей Нововодолазької селищної ради Харківської області, а також наявність достатніх підстав вважати, що відповідач свідомо ухиляється від виховання дитини, нехтує своїми обов`язками, тому суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211,20 грн., а також на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211,20 грн..

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць, відповідно до ст. 430 ЦПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 - задовольнити у повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01 квітня 2024 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять гривань) 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; фактично проживає: АДРЕСА_5 ;

представник позивача - адвокат Мякота Тетяна Миколаївна, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: 63202, Харківська область, Харківський район, смт Нова Водолага, вул. Донця Григорія, 6;

відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ,

третя особа - Служба у справах дітей Нововодолазької селищної ради Харківської області, код ЄДРПОУ 42126819, 63202, Харківська область, Харківський район, смт Нова Водолага, вул. Донця Григорія, 6.

Суддя О.В.Назаренко