Вирок

від 16.01.2025 по справі 727/14/25

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/14/25

Провадження № 1-кп/727/173/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого-судді: ОСОБА_1

За участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_4

обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024262020003854 від 22.10.2024 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт.Сатанів, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисний корисливий злочин при наступних обставинах:

Так, 21.10.2024 року близько 05 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на перехресті вулиць Південно-Кільцева Героїв Майдану, 270 м.Чернівці в умовах воєнного стану, введеного відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року, що затверджений Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року, з корисливих мотивів, таємно, протиправно, шляхом вільного доступу, впевнившись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, умисно викрав самокат марки «Electric Kick-Scooter International with battery» моделі «ES 400B», вартість якого відповідно до довідки-рахунку фактури №2023003 становить 32565 грн. 68 коп., в середині якого знаходились літій-іонний акумулятор виробника «Jinyun Reypu Electronic Technology CO LTD» модель «RPH0002», вартістю 5646 грн. 00 коп.

Після цього ОСОБА_5 місце вчинення злочину разом із викраденим майном залишив, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав юридичній особі ТОВ «BEBI», код ЄДРПОУ 44884723 в особі директора ОСОБА_6 , матеріальної шкоди на загальну суму 38211 грн. 68 коп.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю і суду пояснив, що дійсно при вказаних в обвинуваченні обставинах вчинив крадіжку самокату. У вчиненому щиро кається. Завдану шкоду відшкодовано.

Представник потерпілої особи у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутності. Зазначив, що завдану шкоду усунуто, міру покарання відніс на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Таким чином, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.4 ст.185 КК України, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення те, що даний злочин відноситься до категорії тяжких, а також відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше не судимий, має на утриманні дворх малолітніх дітей, завдану шкоду відшкодовано.

Суд враховує, що ОСОБА_5 у вчиненому щиро розкаявся, добровільно усунув заподіяну шкоду.

Наведені обставини суд, на підставі ст.66 КК України, визнає такими, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 .

Обставини, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлені.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання за вчинене кримінальне правопорушення, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог статей50,65 Кримінального кодексу Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

На підставівикладеного,враховуючи ступіньтяжкості таконкретні обставинивчиненого кримінальногоправопорушення,обставини,що пом`якшуютьта обтяжуютьпокарання,та особувинної,керуючись принципомсправедливостіта індивідуалізаціїпризначення покарання,судприходить довисновку пронеобхідністьпризначенняпокарання обвинуваченійу межах санкції статті обвинувачення.

При цьомусуд враховує положення п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких: «Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом».

У справі «Гарькавий проти України» (рішення від 18.02.2010) Європейський суд з прав людини зазначив, «що, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Це право є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції. Суд нагадує, що коли йдеться про позбавлення свободи, надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Отже, неодмінна вимога полягає в тому, що умови, за яких має здійснюватися позбавлення свободи, мають бути чітко сформульовані в національному законі і що застосування самого цього закону має бути передбачуваним і відповідати в цьому відношенні нормі «законності», яку встановлює Конвенція».

Враховуючи те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому та повністю визнав свою вину, раніше не судимий, враховуючи його молодий вік, а також те, що представник потерпілої особи не наполягав на суворій мірі покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбаченихст. 76 КК України.

Суд вважає, що вищезазначені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, оскільки ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину та критичним ставленням до вчиненого, усвідомлення своєї провини і засудженням своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.

Крім того, на думку суду, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчинені нею протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.

Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Тому, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції його від суспільства, застосувавши відносно нього ст.ст. 75, 76 КК України та звільнивши від призначеного покарання з випробуванням.

Таку мірусуд вважаєдостатньою нетільки дляпокарання ОСОБА_5 за вчинене протиправне діяння, а й для його виправлення.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 484 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України і за його вчинення призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставіст.ст.75,76КК Українизасудженого ОСОБА_5 звільнитивід призначеногойому покаранняз випробуваннямз іспитовимстроком на1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, зобов`язавши його протягом іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити обрану у вигляді домашнього арешту.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь держави понесені судові витрати за проведення експертиз у розмірі 1193 грн. 85 коп.

Речові докази: DVD диски, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження залишити у матеріалах кримінального провадження.

Речові докази: самокат жовто-чорного кольору з написом «VEVI», GPS-трекер, літіє-іонну акумуляторну батарею «Electric Kick-Scooter International with battery», які передані на зберігання представнику потерпілої особи ТОВ «ВЕВІ» - залишити у власності останнього.

На вирок суду може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1