Вирок від 16.01.2025 по справі 335/2347/24

1Справа № 335/2347/24 1-кп/335/306/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження № 42024082010000011 від 18.01.2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, здобув професійно-технічну освіту, працює охоронцем-вантажником у ТОВ «Вайн Тайм», неодруженого, дітей на утримані не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , перебуваючи на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовозобов`язаний, за результатами медичного огляду, проведеного 14.12.2023 військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнаний придатним до військової служби.

На виконання Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022, Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» № 574/2022 від 12.08.2022, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» № 2916-ІХ від 07.02.2023, ч.9 ст.1, ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_4 14.12.2023 належним чином був проінформований про необхідність прибуття 15.12.2023 о 09 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 для подальшого проходження військової служби під час мобілізації.

За відсутності передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстав для відстрочки від призову, ОСОБА_4 , усвідомлюючи значення та протиправний характер своїх дій, не прибув у вказаний час та дату до ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким чином відмовився від відправки у складі команди НОМЕР_1 для проходження військової служби у військовій частині, тим самим умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи фактичні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, вину в його вчинені визнав та пояснив, що на початку грудня 2023 року його було направлено до міської лікарні № 6 для проходження військово-лікарської комісії (далі ВЛК). За результатами проходження ВЛК його було визнано придатним для проходження військвової служби. 14.12.2023 йому було вручено повістку на відправку, в якій йому було наказано з`явитися 15.12.2023 о 09 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_3 для відправки у складі команди НОМЕР_1 до військової частини для проходження військової служби.

У призначений йому день та час до ІНФОРМАЦІЯ_3 він не з`явився. Поважних причин неявки за повісткою у нього не було.

16.12.2023 він з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де йому повідомили, що у зв`язку з його неявкою за повісткою для відправки до війська, 14.12.2023 центр направив матеріали до поліції для притягнення його до відповідальності. Після цього він до центру комплектування та соціальної підтримки не з`являвся.

Також обвинувачений зазначив, що вважає висновок ВЛК про його придатність до військової служби неправильним, оскільки з 2016 року він щорічно отримував відстрочку від проходження служби за станом здоров`я. Він просив лікарів ВЛК відновити медичну документацію, яка залишилася за місцем його реєстрації в м. Маріуполі, проте його вимога була проігнорована. Разом з тим, висновок ВЛК він не оскаржував.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до положень ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності для прийняття відповідного процесуального рішення.

Крім показань обвинуваченого його винуватість у вчинені інкримінованого йому злочину підтверджується дослідженими судом доказами в їх сукупності.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що в грудні 2023 року вона працювала секретарем ВЛК. До її посадових обов`язків входило складення довідок за результатами медичного обстеження військовозобов`язаних, зазначених у картці медичного огляду, які передавалися центру комплектування та соціальної підтримки. У разі незгоди з висновком ВЛК військовозобов`язаний може його оскаржити в установленому законом порядку.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що працює головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_3 . Процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями визначена Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, яким передбачено, що у разі визнання призовника придатним до військової служби ВЛК складається відповідна довідка, один примірник якої надається призовникові для відома та оскарження у разі незгоди з таким висновком ВЛК. У разі незгоди призовника з висновком проводяться повторні медичні обстеження, що призупиняє мобілізацію особи. До посадових обов`язків свідка входить аналіз рапортів відповідальних осіб центру щодо ухилення військовозобов`язаних від проходження військової служби. За кожним фактом неявки військовозобов`язаного за повісткою до центру відповідальною особою складається рапорт, який свідок аналізує та в разі виявлення ознак кримінального правопорушення готує відповідні повідомлення до органів Національної поліції для притягнення винних до відповідальності. Перед складанням повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення він перевіряє за Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо особи, зазначеної в рапорті, а саме відомості щодо наявність у такої особи відстрочки від призову, тимчасової непридатності особи до призову.

Окрім показань обвинуваченого та свідків винуватість обвинуваченого у вчинені інкримінованого йому правопорушення також підтверджується відомостями, що містяться в наданих стороною обвинувачення документах.

02.01.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до відділу поліції № 1 Запорізького районного управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області з повідомленням від 27.12.2023 про ухилення ОСОБА_4 від явки до центу за повісткою на відправку.

Згідно рапорту начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.12.2023 (а.с. 8, 37) ОСОБА_4 14.12.2023 було вручено повістку на відправку о 09 год 00 хв 15.12.2023 з ІНФОРМАЦІЯ_3 у складі команди НОМЕР_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період. 15.12.2023 військовозобов`язаний ОСОБА_4 не з`явився на відправку на військову службу під час мобілізації, на особливий період, про наявність поважних причин неявки не повідомив. Розшукові дії за місцем проживання військовозобов`язаного результатів не дали.

З довідки № 214 військово-лікарської комісії від 14.12.2023 (а.с. 11, 36) вбачається, що ОСОБА_4 ВЛК визнаний придатним до військової служби (а.с. 36).

14.12.2023 ОСОБА_4 видано військовий квиток серії НОМЕР_2 , з якого вбачається, що в цей же день обвинуваченому присвоєно звання солдат та зараховано його в запас (а.с. 33, 34).

З розписки ОСОБА_4 від 14.12.2023 (а.с. 10, 35, 39) вбачається, що о 09 год 00 хв 14.12.2023 він отримав повістку на відправку, згідно якої він був зобов`язаний з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 15.12.2023 о 09 год 00 хв для відправки у складі команди НОМЕР_1 до війська. Також розписка містить попередження про відповідальність за ухилення від явки за повісткою.

Вищезазначені документи отримані стороною обвинувачення в ході тимчасового доступу на підставі ухвали слідчого судді від 31.01.2024 (а.с. 23 32).

Також судом досліджені копії виписок з медичних карток матері обвинуваченого, свідоцтва про народження обвинуваченого та про смерть його батька, характеристика з місця роботи (а.с. 75,76,86-89, 96).

Інші документи сторонами суду не надавалися.

Статтею 84 КПК України встановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Оцінюючи досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що вищезазначені докази відповідають вимогам, передбаченим ст.ст. 85, 86 КПК України, і поза розумним сумнівом доводять вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, за наведених у вироку обставин.

Згідно ч.1 ст.39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу підчас мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Відповідно до положень ст.11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до повноважень, визначених Конституцією України, Президент України, приймає рішення про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію та про демобілізацію із внесенням їх на затвердження Верховною Радою України.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, після чого, такий неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.11.2023 № 734/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, тобто до 14 лютого 2024 року.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», оголошено загальну мобілізацію, яка продовжувалась, зокрема Указом Президента України від 6 листопада 2023 року № 735/2023, з 16 листопада 2023 року на строк 90 діб.

Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначені підстави для відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Під час судового розгляду встановлено, що обвинувачений не мав визначених Законом підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Під час судового розгляду стороною захисту не надано і судом не встановлено даних, які би свідчили про те, що обвинувачений після проходження ВЛК та отримання висновку про його придатність до військової служби повідомляв про необхідність проходження додаткових медичних обстежень та про оскарження рішення ВЛК від 14.12.2023.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що обвинувачений за відсутності передбачених законом підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, будучи належним чином проінформованим про необхідність прибуття 15.12.2023 о 09 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 для подальшого проходження військової служби під час мобілізації, не з`явився у призначений час, тобто ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

При призначенні покарання суд керується вимогами ст. 65 КК України, яка передбачає загальні засади призначення покарання і через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації. Суд, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Так, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Оцінюючи відсутність обставини, що пом`якшує покарання у вигляді щирого каяття, суд зауважує, що щире каяття - це обставина, яка відображає психічний стан особи, яка вчинила злочин і передбачає глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї злочинної поведінки, почуття сорому, докорів сумління і готовність нести кримінальну відповідальність. Щире каяття проявляється у самозасудженні особою вчиненого злочину, його наслідків, прагненні усунути нанесену шкоду та рішенні не вчиняти більше злочинів. При цьому, поняття «щире каяття» не є тотожним поняттям до визнання вини (визнання особою факту вчинення нею злочину), як про це стверджувала сторона захисту. Визнання обвинуваченим вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, на переконання суду, здійснене останнім вимушено під тиском вагомих доказів його винуватості, а його поведінка не свідчить про щирий жаль з приводу вчинених дій, їх осуд та будь-яких суттєвих позитивних змін у соціальних орієнтацій, які знижують ступінь його небезпечності. Обвинувачений не бажає виконувати обов`язки, передбачені для громадян України, зокрема, військовозобов`язаних, що передбачені Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з часу вчинення інкримінованого злочину до ухвалення судом вироку не вжив жодної спроби явки до ТЦК для проходження військової служби, що могло б свідчити про його каяття та бажання виправити ситуацію, що склалася.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, даних про особу обвинуваченого, враховуючи ситуацію в країні на момент вчинення кримінального правопорушення, за якої під час збройної агресії рф конституційний обов`язок громадян щодо захисту Вітчизни, її незалежності й територіальної цілісності набуває особливої ваги, суд вважає, що ухилення від його виконання завдає істотної шкоди інтересам суспільства.

Вирішуючи питання про призначення покарання суд бере до уваги, що санкція ст. 336 КК України передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років. Підстави для застосування ст. 69 КК України і переходу до іншого, більш м`якого виду покарання у даному кримінальному провадженні відсутні.

Визначаючи міру покарання, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працевлаштований, за місце проживання та місцем роботи характеризується позитивно, під наглядом лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, піклується про матір, яка є особою похилого віку та має низку захворювань.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією статті 336 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого й попередження вчинення нових злочинів, справедливим і таким, що не суперечить ст. 65 КК України.

При вирішенні питання про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком, суд враховує, що звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України може мати місце лише за наявності передбачених законом передумов і є правом суду.

Враховуючи фактичні обставини вчиненого правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає недоцільним звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Речові докази, процесуальні витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався і підстави для його обрання судом не встановлені.

Керуючись ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1