Рішення

від 31.12.2024 по справі 466/2306/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/2306/23

Провадження № 2/466/303/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Свірідової В.В.

секретаря Мошовській М.-О.П.

з участю представника позивача адвоката Бойко А.В.

представника третьої особи адвоката Іванової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолюкс Глобал Пост»</a>, з участю третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,-

встановив:

07.03.2023 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Романович Анастасія Вадимівна, звернувся досуду ізпозовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолюкс Глобал Пост»</a>, з участю третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з відповідачазаподіяну позивачу матеріальну та моральну шкоду.

В обґрунтування вимог покликається на те, що 17.02.2022 між ОСОБА_1 , як відправником, та ТОВ «Автолюкс Глобал Пост», як перевізником, було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажу.

Відповідно до умов договору відповідач зобов`язався здійснити доставку вантажу (відправлення) до ТОВ «Автолюкс Глобал Пост», яке знаходиться за адресою: м. Лисичанськ, вул. Ген. Потапенко, 244 на ім`я одержувача ОСОБА_3 . Відправлення за вантажною декларацією №102410230427 від 17.02.2022року було оформлено з додатковими послугами оголошеною вартістю та з післяплатою у розмірі 238290 гривень.

ТОВ «Автолюкс Глобал Пост» не виконало свої зобов`язання по договору і не здійснило доставку ОСОБА_1 відправлення у вигляді грошових коштів за вантажною декларацією №102410230427 від 17.02.2022року у розмірі 238290 гривень, пояснюючи повномасштабним вторгненням росії в Україну.

На адвокатськийзапит відповідачповідомив,що увідділенні, якезнаходиться заадресою:Луганська область,м.Лисичанськ,вул.Ген.Потапенко,244,підприємницьку діяльністьщодо наданняпослуг зорганізації відправленьвантажів здійснюєАгент ТоваристваФізична особа-підприємець ОСОБА_2 напідставі агентськогодоговору №А00067від 13.05.2021р. ТОВ «Автолюкс Глобал Пост» невідома причина згідно якої ФОП ОСОБА_2 не здійснила відправлення вантажу із вказаного відділення, більше того, після початку військової агресії російської федерації проти України, у відповідача відсутня інформація про вантажі, які знаходились у відділенні за адресою: АДРЕСА_1 , та і інформація щодо їхнього відправлення, оскільки у ТОВ «Автолюкс Глобал Пост» з дати початку військової агресії не було можливості для проведення аудиту/перевірки діяльності ФОП ОСОБА_2 у відділенні у м. Лисичанськ, щодо виконання її обов`язків пов`язаних із видачею та відправленням вантажів їхнім одержувачам.

Внаслідок чого ОСОБА_1 зазнав майнової школи в розмірі вартості відправлення, що становить 238290гривень, та зазнав моральної шкоди в розмірі 100000гривень, у зв`язку з чим змушений звернутися до суду.

Просить стягнути з відповідача 238290гривень матеріальної шкоди, 100000 гривень моральної шкоди, судовий збір, та 40000грн витрат на правову допомогу, які позивач поніс і планує понести з розглядом даної справи.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 15.03.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого розгляду в загальному порядку (а.с.59).

24.03.2023 до суду надійшла заява про вступ у справі представника позивача адвоката Бойко А.В.

11.04.2023 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в задоволенні позову просить відмовити повністю.

Представником позивача та представником відповідача надано письмові пояснення по справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 16.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.(а.с.108)

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 13.12.2023 залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолюкс Глобал Пост»</a> про відшкодування майнової та моральної шкоди, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фізичну особу підприємця ОСОБА_2 .(а.с.155)

09.12.2024 на адресу суду від представника третьої особи адвоката Іванової О.М. надійшли письмові пояснення по справі, в якому просять відмовити у задоволенні позовних вимог.(а.с.206-209)

У судовому засіданні,яке відбулось в режимі відеоконференції, представник позивача підтримала вимоги викладені в позові та дала пояснення, аналогічні змісту позову.

Представник відповідача адвокат Сеник Т.Б. в судовому засіданні 27.09.2023 позовні вимоги не визнав, скерувавши суду письмові пояснення 20.07.2023 на позовні вимоги, наголосивши, що товариство "Автолюкс Глобал Пост" не є належним відповідачем у справі.

Представник відповідача адвокат Сеник Т.Б. 05.11.2024 скерував на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності (а.с.199-200), а 11.04.2023 представником відповідача скеровано відзив (а.с.86-97), в якому просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні, яке відбулось в режимі відеоконференції 19.12.2024, представник третьої особи Іванова О.М. просила відмовити в задоволенні позову, оголосивши обставини зазначені у письмовому пояснення на позов від 09.12.2024 (а.с.216-219).

Заслухавши пояснення представника позивача,представника відповідача,представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України,кожна особамає правов порядку,встановленому цимКодексом,звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частина 3 ст. 12 ЦПК Українипередбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ч.1-4ст. 77 ЦПК України).

Частина 1ст. 81 ЦПК Українипередбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В судовому засіданні встановлено, що 17.02.2022 між ОСОБА_1 , як відправником, та ТОВ «Автолюкс Глобал Пост», як перевізником, було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажу. Укладення договору підтверджується вантажна декларація №102410230427 від 17.02.2022 року, яка була зареєстрована в обліковій системі відповідача. (а.с.21-23)

Відповідно до умов договору відповідач зобов`язався здійснити доставку вантажу (відправлення) до ТОВ «Автолюкс Глобал Пост», яке знаходиться за адресою: м. Лисичанськ, вул. Ген. Потапенко, 244 на ім`я одержувача ОСОБА_3 . Відправлення за вантажною декларацією №102410230427 від 17.02.2022року було оформлено з додатковими послугами оголошеною вартістю та з післяплатою у розмірі 238290 гривень.

Однак відповідачем повідомлено, що між ОСОБА_1 , як відправником, та ТОВ «Автолюкс Глобал Пост» договір про надання послуг з організації перевезення вантажу не укладався.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, згідно ст.909ЦК Україниза договоромперевезення вантажуодна сторона(перевізник)зобов`язуєтьсядоставити довіренийїй другоюстороною (відправником)вантаж допункту призначеннята видатийого особі,яка маєправо наодержання вантажу(одержувачеві),а відправникзобов`язуєтьсясплатити заперевезення вантажувстановлену плату. Договірперевезення вантажуукладається уписьмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Частиною 1 ст. 50 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є:найменування та місцезнаходження сторін;найменування та кількість вантажу, його пакування;умови та термін перевезення;місце та час навантаження і розвантаження;вартість перевезення;інші умови, узгоджені сторонами.

Згідно норм чинного законодавства, договір з організації перевезення вантажу між позивачем та відповідачам є укладений, оскільки відповідачем була сформована вантажна декларація.

Щодо посиланьзазначених увідзиві ТОВ«Автолюкс ГлобалПост» на те, що відповідач немає відділення за адресою: АДРЕСА_1 , свою діяльність за цією адресою здійснює ФОП ОСОБА_2 на підставі Агентського договору.(а.с.92-94)

За агентським договором одна сторона (агент) зобов`язуєтьсянадати послугидругій стороні (принципалу) в укладанні угод чи сприяти їх укладанню (наданняфактичних послуг) від імені цього суб`єкта та за його рахунок (ч. 1 ст. 297 ГКУ).

Комерційний агент повідомляє суб`єкта, якого він представляє, про кожний випадок його посередництва в укладенні угод та про кожну укладену ним в інтересах цього суб`єкта угоду (ч.1 ст. 298 ГКУ).

Таким чином вищенаведеними нормами чинного законодавства передбачено, що Агент здійснює свою діяльність саме від імені Принципала та в його інтересах, в свою чергу, діяльність, яку здійснює агент за дорученням і в інтересах принципала породжує майнові наслідки для Принципала, а не для Агента.

Твердження відповідача що ФОП ОСОБА_4 здійснювала свою діяльність самостійно, а відтак несе самостійно відповідальність за втрату вантажу є неправомірними та такими, що суперечать самій суті агентського договору.

Окрім того, у вантажних деклараціях міститься інформація, що вантажна декларація сформована саме Відповідачем, а в нижній частині зазначено про те, що ФОП ОСОБА_2 є представником відповідача.

Відтак, ТОВ «Автолюкс Глобал Пост» не виконало свої зобов`язання по договору і не здійснило доставку ОСОБА_1 відправлення у вигляді грошових коштів за вантажною декларацією №102410230427 від 17.02.2022року у розмірі 238290 гривень, пояснюючи повномасштабним вторгненням росії в Україну.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина 1ст.633 Цивільного кодексу України визначає, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно дост.908ЦК Українизагальні умовиперевезення визначаютьсяцим Кодексом,іншими законами,транспортними кодексами(статутами),іншими нормативно-правовимиактами таправилами,що видаютьсявідповідно доних. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 1ст.929ЦК Українипередбачено щоза договоромтранспортного експедируванняодна сторона(експедитор)зобов`язуєтьсяза платуі зарахунок другоїсторони (клієнта)виконати абоорганізувати виконаннявизначених договоромпослуг,пов`язанихз перевезеннямвантажу. Договоромтранспортного експедируванняможе бутивстановлено обов`язокекспедитора організуватиперевезення вантажутранспортом іза маршрутом,вибраним експедиторомабо клієнтом,зобов`язанняекспедитора укластивід свогоімені абовід іменіклієнта договірперевезення вантажу,забезпечити відправкуі одержаннявантажу,а такожінші зобов`язання,пов`язаніз перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ч.3 ст. 929 ЦК України).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 919 ЦК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим.

Одержувач вантажу повинен прийняти вантаж, що прибув після спливу зазначених вище строків, і повернути суму, виплачену йому перевізником за втрату вантажу, якщо інше не встановлено договором, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст.920ЦК Україниу разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ч.1, ч.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідаєза збереженнявантажу,багажу,пошти змоменту прийняттяїх доперевезення тадо видачіодержувачеві,якщо недоведе,що втрата,нестача,псування абопошкодження вантажу,багажу,пошти сталисявнаслідок обставин,яким перевізникне мігзапобігти таусунення якихвід ньогоне залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ч.3 ст. 929 ЦК України).

Відповідно до ст. 932 ЦК України експедитор маєправо залучитидо виконаннясвоїх обов`язківінших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Згідно ст.14 ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор відповідаєперед клієнтомза кількістьмісць,вагу,якщо проводилосяконтрольне зважуванняу присутностіпредставника перевізника,що зафіксованойого підписом,належність упаковкизгідно зданими товарно-транспортнихдокументів,що завіреніпідписом представникаперевізника,якщо іншене встановленодоговором транспортногоекспедирування. За невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно зЦивільним кодексом України,іншими законамита договоромтранспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Так, відповідно до відкритої інформації в мережі Інтернет, м. Лисичанськ було окуповано під час повномасштабного вторгнення росії з 03.07.2022 року, в свою чергу, відправлення за вантажною декларацією №1024102304428 було отримано 21.02.2022 року, тобто до моменту окупації у відповідача було більше 4 місяців для того, щоб вжити всіх необхідних заходів задля вивезення та збереження відправлення, однак цього зроблено не було.

Таким чином, відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором перевезення, внаслідок чого позивач зазнав майнової шкоди у розмірі вартості відправлення що становить 238290гривень.

За приписами ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Також позивач зазнав певних незручностей через нерозв`язання спірно ситуації позасудовим способом, витрачання свого особистого часу на звернення до адвокатів, суду у зв`язку з неможливістю іншим способом захистити порушене право.

Внаслідок прийняття незаконного та безпідставного наказу (розпорядження) про звільнення позивач зазнав моральних страждань, був позбавлений права власності на грошові кошти, залишився в тяжкий воєнний час без будь-яких грошових коштів на існування, без змоги забезпечити нормальний рівень життя своїй сім`ї: собі, дружині, неповнолітньому сину, батькам-пенсіонера.

Вказане негативно вплинуло на психологічний стан позивача та привело до маральних страждань.

Розмір моральної шкоди позивач оцінює на суму 100 000,00 грн.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, приниженні честі, гідності та ділової репутації. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. п. 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до ст. 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У справі№216/3521/16-цвід 01.09.2020року ВеликаПалата ВерховногоСуду постановила: виходячи з положень статей16і23 ЦК Українита зміступрава навідшкодування моральноїшкоди вцілому якспособу захистусуб`єктивногоцивільного права,компенсація моральноїшкоди повиннавідбуватися убудь-якомувипадку їїспричинення -право навідшкодування моральної(немайнової)шкоди виникаєвнаслідок порушенняправа особинезалежно віднаявності спеціальнихнорм цивільногозаконодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 року у справі №752/17832/14-ц зроблено висновок про те, як визначити розмір моральної шкоди: суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Суд приймає до уваги покликання позивача на те, що він поніс моральні страждання, які були заподіяні йому внаслідок втрати досить великої суми грошових коштів, був позбавлений можливості та засобів на існування, без змоги забезпечити нормальний рівень життя своїй сім`ї: собі, дружині, неповнолітньому сину, батькам-пенсіонера.

У даному випадку суд вважає суму в 100 000 грн. достатньою та розумною для задоволення понесеної позивачем моральної шкоди.

За таких обставин справи, суд всебічно та повно з`ясував обставини, на які посилався позивач та представник позивача як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1-3ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положення статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору від 01.07.2022 про надання правничої допомоги, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Грищенко та партнер Одеса», в особі керуючого партнера Бойко Н.І., дорученням №523, №680, ордером про надання правничої допомоги адвокатом Бойко А.В., актом прийому-передачі наданих послуг від 14.06.2023 на загальну суму 40 000 грн.

Зважаючи на викладене, враховуючи предмет позову, час, витрачений адвокатом для надання послуг, з урахуванням обсягу роботи, зазначеного в детальному розрахунку наданих правничих послуг, та кількості годин, необхідних, з точки зору суду, для його виконання фахівцем у галузі права, з урахуванням зібраних та наданих суду доказів, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що сума 40000,00грн. є співмірною, а відтак, приходить до висновку про стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40000,00 грн., що за даних обставин справи буде справедливим і співмірним відшкодуванням таких.

Таким чином суд вважає можливим задовольнити вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.12,13,81,133,137,141,212,247,259,263- 265, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ «Автолюкс Глобал Пост» на користь ОСОБА_1 збитки в розмірі 238290 грн (двісті тридцять вісім тисяч двісті дев`яносто гривень).

Стягнути з ТОВ «Автолюкс Глобал Пост» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100000 грн (сто тися гривень).

Стягнути з ТОВ «Автолюкс Глобал Пост» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3450,56 (три тисячі чотириста п`ятдесят гривень 56коп.).

Стягнути з ТОВ «Автолюкс Глобал Пост» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу, понесені позивачем під час розгляду справи, у розмірі 40000,00 грн (сорок тисяч гривень).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автолюкс Глобал Пост»</a>, код ЄДРПОУ 42503626, місце знаходження за адресою: м. Львів, вул. Під Голоском, 2А;

Третя особа: ФОП ОСОБА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасниксправи,якомуповнерішення абоухваласудуне буливрученіудень його(її)проголошенняабоскладення,маєправона поновленняпропущеногострокуна апеляційнеоскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 31.12.2024р.

Суддя В. В. Свірідова