Рішення

від 15.11.2024 по справі 932/2322/24

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/2322/24

Провадження № 2-о/932/67/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., присяжних Часник В.І., Серьоженко І.М., за участі секретаря судового засідання Підопригори Р.А., заявника ОСОБА_1 , представника заявника - адвоката Циндра Р.А., представника заінтересованої особи - ОСОБА_2 , заінтересованої особи ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Управління-служба у справах дітей адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради, Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , про усиновлення дитини, -

ВСТАНОВИВ:

До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 , заінтересовані особи: управління-служба у справах дітей адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради, Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області, ОСОБА_3 із зазначеною заявою, в якій просить постановили рішення про усиновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; внести зміни в актовий запис цивільного стану про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що складений Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 22.10.2008, актовий запис № 1341, в якому прізвище залишити без змін, змінити по-батькові дитини з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_10 », та записали усиновлювача батьком дитини, в графі «відомості про батька» вказати: батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України; зобов`язати Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видати нове свідоцтво про народження усиновленої дитини, відповідно до рішення суду.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 13 березня 2015 року, він та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб. ОСОБА_3 має дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку ОСОБА_1 бажає усиновити. Мати дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надала нотаріально посвідчену згоду на усиновлення своєї доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дитини, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31.10.2023, цивільна справа № 932/5056/23, провадження № 2/201/2680/2023, позбавлений батьківських прав відносно доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У нього з дружиною, ОСОБА_3 , є двоє спільних дітей, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Він з родиною проживаємо за адресою: АДРЕСА_1 , де управління-службою у справах дітей адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради було проведено обстеження умов проживання та підтверджено факт проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із ним, мамою, братом та сестрою. З правовими наслідками усиновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обізнаний, зі станом здоров`я ОСОБА_4 ознайомлений. Крім того, 05.03.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надала письмову заяву в присутності начальника управління-служби у справах дітей адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради, в які зазначила, що дає згоду на усиновлення вітчимом, ОСОБА_1 , у зв`язку із викладеним звертається до суду із відповідним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 року справу передано на розгляд судді Овчинніковій О.С.

Протоколом автоматизованого визначення присяжних від 19.03.2024 року до справи відібрані присяжні Часник Володимир Іванович та Серьоженко Іван Миколайович .

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_11 від 19.03.2024 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у закритому судовому засіданні.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 18.04.2024 р, суддю ОСОБА_11 звільнено з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 11.06.2024 здійснено повторний автоматизований розподіл справи, яким головуючим суддею визначено суддю Кондрашову І.А

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2024 року прийнято до провадження зазначену цивільну справу.

В судовому засіданні заявник та його представник підтримали заяву, просили її задовольнити.

Заінтересована особа - дружина заявника ОСОБА_3 проти задоволення заяви не заперечувала, просила суд заяву задовольнити.

Заінтересована особа - представник Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради, підтримала заяву. Вказала, що усиновлення відповідає інтересам дитини та подружжя, висновок щодо доцільності усиновлення є позитивним.

Заслухавши пояснення заявника, його представника, заінтересованої особи, представника Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2018 року у справі «Печенізький та інші проти України» встановлено, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Крім цього, кожній стороні має бути забезпечено можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу.

Держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї, що прямо передбачено ст. 5 Сімейного кодексу України.

Судом встановлено, що 13 березня 2015 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб, який зареєстрований Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 129, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 22.10.2008 року, виданим Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської. Батьком дитини записаний ОСОБА_7 , а матір`ю ОСОБА_3 .

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2023 року позбавлено батьківських прав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , відносно доньки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Донька залишилась проживати разом із матір`ю.

На теперішній час заявник разом з дружиною та дітьми проживають у квартирі, загальною площею 55,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами справи.

ОСОБА_1 бажає усиновити неповнолітню - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Заявник ОСОБА_1 має постійне місце проживання та офіційно працевлаштований, має джерело доходу, а отже здатний забезпечити себе та свою сім`ю, не обмежений у дієздатності, не визнавався недієздатним, не був позбавлений батьківських прав, не був усиновлювачем, не зловживає алкогольними напоями, не перебуває на обліку у наркологічному диспансері, не судимий, не страждає на хвороби. Отже, ОСОБА_1 відповідає встановленим законодавством вимогам до усиновлювача, тому перешкод для усиновлення дитини не встановлено.

Відповідно до Висновку про доцільність усиновлення та відповідності його інтересам дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради вважає, що усиновлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.

Відповідно до витягу з інформаційної - аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Як убачається із заяви ОСОБА_3 , що посвідчена у нотаріальному порядку, остання надає згоду на усиновлення дитини її чоловіком ОСОБА_1 .

Згідно висновку про стан здоров`я ОСОБА_1 , останній є здоровим. Ознак психічних розладів, вживання наркотичних засобів та ін., не встановлено.

ОСОБА_1 , є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується копію відомостей Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , надала згоду на своє усиновлення, що підтверджується відповідною заявою, яка містяться в матеріалах справи.

Житлово - побутові умови проживання у квартирі, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , відповідають встановленим вимогам та створені необхідні умови для проживання неповнолітньої дитини.

Стаття 1 СК України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Відповідно положень ст. 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно п. 3 ст. 4 СК України кожна особа має право на проживання в сім`ї.

Статтями 3, 4, 5, 7 СК України передбачено, що кожна особа має право на проживання в сім`ї. Сім`я створюється, в тому числі, і на підставі усиновлення. Держава створює пріоритет сімейного виховання дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Як передбачено статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 6 Конвенції про права дитини, держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Відповідно до ст. 18 вказаної Конвенції, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. 3 метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у цій Конвенції, Держави-учасниці надають батькам і законним опікунам належну допомогу у виконанні ними своїх обов`язків по вихованню дітей та забезпечують розвиток мережі дитячих установ.

Статтею 207 СК України передбачено, усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Згідно із ст. 211 СК України усиновлювачем може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювачем є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років. Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більшою ніж сорок п`ять років (ч. ч. 1, 2 ст. 211 СК України).

Відповідно до ст. 212 СК України, не можуть бути усиновлювачами особи, які: обмежені у дієздатності; визнані недієздатними; позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім`ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я; є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; були засуджені за злочини проти життя і здоров`я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів; за станом здоров`я потребують постійного стороннього догляду; є особами без громадянства; перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Згідно із ст. 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків.

Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім їхньої згоди на усиновлення потрібна згода їхніх батьків. Письмова згода матері на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Статтею 218 СК України передбачено, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім`ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вбачається, що вирішуючи заяву по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги ч. 1 - 3 ст. 218 СК щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 СК України на усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.

Згідно із ст. 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до ст. 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.

У відповідності зі ст. 223 СК України особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається. Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Відповідно до ст. 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров`я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити. При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.

При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.

Статтею 225 СК України передбачено, що усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Відповідно до ст. 232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Частиною 1 статті 229 СК України передбачено, що особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір`ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.

Згідно із ч. 2, 3, 4 ст. 231 СК України якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. Якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім`я та по батькові можуть бути змінені у зв`язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення.

Відповідно до ст. 234 CK України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Згідно із п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно із ст. 314 ЦПК України за результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. За клопотанням заявника суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками.

Враховуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 виконав всі умови, встановлені законодавством для усиновлення, перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір`ю дитини, яку бажає усиновити, дбає про неї, займається її вихованням, може забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини, яка, у свою чергу потребує батьківської любові та турботи, тому суд вважає, що є всі підстави для усиновлення цієї дитини заявником.

20 листопада 1959 року Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй було проголошено Декларацію прав дитини для забезпечення дітям щасливого дитинства. Указана Декларація стала першим міжнародно-правовим документом, яким проголошено принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини і яка враховує те, що дитина внаслідок її фізичної й розумової незрілості потребує спеціальної охорони та піклування, зокрема належного правового захисту до й після народження. Із метою поліпшення умов життя дітей та продовження міжнародного співробітництва в цій сфері охоплені Декларацією основоположні засади захисту прав неповнолітніх були вдосконалені та закріплені в Конвенції про права дитини, яку було прийнято Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1989 року та ратифіковано Україною 27.02.1991 року.

Отже, при розгляді спору, зокрема, про усиновлення, суд повинен виходити з найкращих інтересів дитини.

Судом установлено, що дитина позитивно сприйняла ОСОБА_1 . Між заявником та дитиною склались доброзичливі відносини, які засновані на взаємній повазі, почутті любові, піклуванні та турботі. Дитина сприймає ОСОБА_1 , як свого рідного батька, тому суд доходить переконання, що усиновлення буде відповідати, насамперед, інтересам неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 .

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає можливим задовольнити заяву ОСОБА_1 частково, визнати його усиновлювачем дитини - ОСОБА_4 , тобто усиновити дитину, а також внести відповідні зміни до актів громадянського стану про народження, змінивши відомості про батька дитини, а саме по - батькові.

Разом із тим, не підлягає задоволенню вимога про зобов`язання органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, видати нове свідоцтво про народження дитини, з урахуванням зазначених змін, оскільки рішення суду про усиновлення підлягає безумовному виконанню, тому є підставою для самостійного внесення відповідних змін до актів громадянського стану та видачі нового свідоцтва про народження. Суд не може додатково зобов`язувати орган РАЦС видавати нове свідоцтво, оскільки з цього питання між сторонами не виник спір. До того ж суд не має права втручатись у дискреційні повноваження органу державної реєстрації актів цивільного стану. З цих підстав, заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення частково.

Судовий збір у даній категорії справ не відшкодовується, тому суд вважає можливим віднести усі судові витрати на рахунок заявника.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 310 - 314 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), заінтересовані особи Управління-служба у справах дітей адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради, Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , про усиновлення дитини, задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) усиновлювачем дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Дніпропетровськ, Україна.

Внести зміни до актового запису про народження № 1341 від 22.10.2008 року, складеного Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, а саме:

-вказати батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, Україна.

-змінити по-батькові дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_10 ».

В іншій частині заяви - відмовити.

Судові витрати по справі віднести на рахунок заявника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ігор КОНДРАШОВ

Присяжний В.І. Часник

Присяжний І.М. Серьоженко