Ухвала

від 14.01.2025 по справі 368/111/24

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/111/24

2/368/103/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області

В складі:

Головуючий - суддя Закаблук О.В.

При секретарі - Токовенко Н.О.

-розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_2 , - про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, суд, -

В С Т А Н О В И В :

19.01.2024 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_2 , - про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, в прохальній частині якої (Том № 1, а.с., 8) позивачка просить суд винести рішення, на підставі якого:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Стягнути на її користь із відповідача ОСОБА_3 шкоду, пов`язану з лікуванням в сумі 11483,72 грн.

3. Стягнути на мою користь із відповідача Моторне (транспортне) страхове бюро України недоплачену частину шкоди, пов`язаної із тимчасовою втратою працездатності в сумі 114750,01 грн., пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування в сумі 45703,25 грн., інфляційні втрати в сумі 4945,96 грн, 3% річних у сумі 3175,10 грн., та моральну шкоду, завдану їй неправомірними рішеннями та бездіяльністю страховика в сумі 15000,00 грн. А всього стягнути: (114750,01+45703,25+4945,96+3175,10+15000,00) = 183574,32 грн.

4. Після проведення у справі комісійної судово-медичної експертизи вирішити питання про відшкодування їй шкоди завданої ушкодженням здоров`я внаслідок вчинення кримінального правопорушення пов`язаної із стійкою втратою працездатності шляхом стягнення із відповідачів на її користь суми щомісячних платежів за період з 21.12.2019 року по день подання позову, а починаючи з 18.01.2024 стягувати щомісяця.

Вищевказані позовні вимоги позивачка ОСОБА_1 обгрунтовує в мотитвувальній частині позову наступними обставинами справи та нормами права, (Том № 1, а.с., 1 8):

- Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема є відшкодування шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

До збитків, п. 1 ч. 2 вказаної статті відносить витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», в п. 4 зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Зі змісту ч. 1, ч. 2 ст. 1195 ЦК України вбачається, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів

21.12.2019 року близько 19 години, відповідач ОСОБА_2 , керуючи технічно-несправним автомобілем марки «АЗЛК - 2140», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в межах міста Кагарлик, Обухівського району, Київської області в напрямку руху до центра міста по вулиці Парковій, порушуючи вимоги п. 1.3. ПДР України згідно якого «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги правил дорожнього руху, а також бути взаємо ввічливими, п. 1.5. ПДР України: Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків п.2.3 б ПДР України, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, п. 10.1. ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та порушуючи вимоги п.34 (1.1) ПДР - дорожня розмітка (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено, не врахував дорожню обстановку, маючи технічну можливість попередити зіткнення, шляхом дотримання вищевказаних пунктів ПДР України, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, що прямує від центра м. Кагарлика поблизу будинку № 18 по вул. Парковій, перетнувши суцільну смугу дорожньої розмітки (1.1) та допустив зіткнення з автомобілем RENAULT KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався по зазначеній вище автомобільній дорозі в напрямку від центра м Кагарлик Київської області.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля RENAULT KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 була застрахована в ПАТ «НАСК`ОРАНТА», що підтверджується полісом №АМ/9650881 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 19.03.2019 року.

Натомість цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час ДТП не була застрахована жодним чинним полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також відсутні відомості, що ОСОБА_2 підпадає під норму п.13.1 ст. 13 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що звільняло б його від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Відповідно до підпункту "а" пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961 -IV, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 286 КК України.

Згідно вироку Кагарлицького районного суду Київської області від 08 12.2020 року винесеного у справі №368/702/20, який набрав законної сили 12.08.2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочину за ч. 1 ст. 286 КК України Київським Апеляційним судом 12.08.2021 року у справі №368/702/20 прийнято рішення про скасування вироку Кагарлицького районного суду Київської області від 08.12.2020 року в частині призначеного ОСОБА_2 покарання. У цій частині ухвалено новий вирок, та призначено ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. В решті вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 08.12.2020 року щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

09 грудня 2021 року у справі №368/702/20 Касаційний Кримінальний Суд Верховного Суду виніс постанову згідно якої вирок Київського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

На час даної ДТП вона була пасажиром автомобіля RENAULT KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_2 , та в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, перелом правої великогомілкової кістки, що спричинило тривалий розлад здоров`я, що підтверджується доказами доданими до позовної заяви.

Спричинені їй тілесні ушкодження потягли за собою необхідність відновлення порушеного стану здоров`я, медикаментозне лікування, проходження діагностичних та медичних процедур, на яке було витрачено багато часу та значні грошові кошти.

Разом з тим, відновити стан її здоров`я, який був до вчинення правопорушення так і не вдалося.

13.09.2022 року при повторному огляді МСЕК унаслідок отриманих в ДТП травм, їй було встановлено ІІ-гу групу інвалідності з 01.10 2022 року, довічно.

Страховиком (МТСБУ) їй було частково відшкодовано шкоду, пов`язану із лікуванням та виплачено мінімальний розмір відшкодування в сумі 16692,00 грн

В свою чергу винуватець ДТП ОСОБА_2 шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди не відшкодував.

Разом з тим, вона і надалі змушена продовжувати лікування від отриманих у ДТП травм. Так, зокрема, - у період часу з 13.02 по 08.03.2023 та з 15.08 по 04.09.2023, - вона перебувала на стаціонарному лікуванні в Кагарлицькій багатопрофільній лікарні, 20.03.2023 зверталася за медичною допомого та була консультована лікарем - травматологом і лікарем - невропатологом Кагарлицької багатопрофільної лікарні із призначенням лікування і подальшим обстеженням та консультацією ОТЦ КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня» та понесла додаткові витрати на придбання ліків, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями медичних документів і фіскальних чеків, на загальну суму: (1282,42+1548,50+15.93+42,09 + 540,80 + 548,45 + 1263,64 + 1186,00 + 976,72 + 1638,67 + 411,90 +2028,60) = 11483,72 грн.

Таким чином із відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на її користь розмір понесених та не відшкодованих відповідачами додаткових витрат зумовлених придбанням ліків в сумі 11483,72 грн.

Також МТСБУ, у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності було проведено виплату відшкодування не отриманих нею доходів за 310 днів втрати працездатності до встановлення групи інвалідності по 13.09.2022, як для непрацюючої повнолітньої особи, з розрахунку мінімальної заробітної плати на день настання ДТП в розмірі 4173,00 грн. в сумі: (41312,70+1808,30) = 43121.00 грн.

Разом з тим, при проведенні розрахунку з головним експертом відділу регламентних виплат МТСБУ Г. Олексійчук, було допущено помилку та не вірно вказано період лікування (непрацездатності). Згідно довідки №104 (на 4 арк.), видана 17.02.2023 року КНП КМР «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» я амбулаторно лікувалася з 31.12.2019 по 14.04.2020 (1 день грудня 2019 + Зідень січня 2020 + 29 днів лютого 2020 + 31 день березня 2020 + 14 днів квітня 2020) = 106 днів. В розрахунку враховано лише період лікування з 31.12.2019 по 05.04.2020 та помилково не враховано період лікування з 06. по 14.04.2020 включно. Таким чином розбіжність становить 11 днів (106-95=11) Отже страховиком було помилково не до враховано 11 днів непрацездатності і проведено виплату лише за 310 днів непрацездатності, хоча фактична кількість днів непрацездатності за які необхідно здійснити виплату відшкодування становить 321 день (297+13+11) = 321.

Також в супереч вимог ст. 25 Закону № 1961 -IV, страховиком (МТСБУ) було проведено розрахунок шкоди пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілого як для непрацюючої повнолітньої особи з розрахунку мінімальної заробітної плати, а не з розрахунку середньої заробітної плати для працюючої особи, як того вимагає Закон. Хоча нею на вимогу страховика МТСБУ разом із заявою про виплату страхового відшкодування було надіслано довідку про її середньомісячний заробіток дохід за два календарні місяці роботи, що передували місяцю ДТП.

На дані порушення нею було звернуто увагу страховика МТСБУ у її заяві від 15.05.2023. Разом з тим, страховиком отримавши мою заяву з вимогою провести перерахунок шкоди пов`язаної із тимчасовою втратою працездатності потерпілого відповідно до вимог Закону, та здійснити виплату у повному обсязі, - було проігноровано.

Згідно довідки про доходи №84 від 21.10.2022, виданої Комунальним підприємством Кагарлицької міської ради «Житлово-експлуатаційна організація», - розмір її середньомісячної заробітної плати складав 10574,00 грн. та середньоденна заробітна плата 491,81 грн.

Отже, таким чином з відповідача МТСБУ на її користь підлягає стягненню недоплачена частина шкоди у розмірі 114750,01 грн. (491,81грн. середньоденна заробітні плата х 321 день тимчасової втрати працездатності) = 157871,01 грн., неотримана середня заробітна плата за 321 день. (157871,01 -43121,00 грн. сума виплаченого відшкодування) = 114750,01 грн. різниця між розміром шкоди яка підлягала до відшкодування та яка вже фактично виплачена.

Положеннями пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV передбачено, що страховик (МТСБУ) у разі визнання вимог заявника обґрунтованими - зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його не пізніше ніж через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Пунктом 36.5 статті 36 Закону №1961-ІУ передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

28.11.2022 нею до МТСБУ цінним листом з описом із поштовим штриховим ідентифікатором: 0920102022370, відповідно до вимог ст. 35 Закону №1961-IV було надіслано заяву про виплату страхового відшкодування разом із доданими до неї документами, яку отримано представником страховика МТСБУ Д. Кириенко 01.12.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином сплатити страхове відшкодування МТСБУ мало до 01.03.2023. Проте відповідач грошові кошти протягом встановленого законодавством строку в повному обсязі не сплатив, через що за порушення вказаного зобов`язання повинен сплатити на її користь пеню.

На її банківський рахунок кошти було зараховано наступним чином:

- 75114,00 грн. мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності, зараховано 18.01.2023;

- 58004,70 грн. (41312,70 грн. часткове відшкодування шкоди пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності + 16692,00 грн відшкодування мінімального розміру шкоди, пов`язаної з лікуванням) = 58004,70 грн., зараховано 24.03 2023;

- 1808,30 грн. часткове відшкодування шкоди пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності, зараховано 08.05.2023.

Таким чином, - страховиком МТСБУ було прострочено виплату відшкодування: 58004,70 грн. на 23 дні, 1808,30 грн. на 38 днів ( 31 день березня + 7 днів травня 2023) = 38 днів.

Разом з тим, на день подання позову із вини страховика їй так і не було доплачено частину відшкодування шкоди в сумі 114750,01 грн.

Отже із страховика на її користь підлягає стягненню пеня у розмірі 45703,25 грн. (1827,55 грн. за несвоєчасну виплату 58004,70 грн. + 168,44 грн. за несвоєчасну виплату 1808,30 грн. + 43707,26 грн. за не виплату 114750,01 грн.)

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно проведених нею розрахунків страховик МТСБУ зобов`язаний здійснити виплату інфляційних втрат у розмірі 4945,96 грн. (870,07 грн. за несвоєчасну виплату 58004,70 грн. + 30,80 грн. за несвоєчасну виплату 1808.30 грн. + 4045,09 грн. за не виплату 114750,01 грн.) та 3% річних у розмірі 3175,10 грн. (109,65 грн. за несвоєчасну виплату 58004,70 грн. + 10,11 грн. за несвоєчасну виплату 1808,30 грн. + 3055,34 грн. за не виплату 114750,01 грн.)

Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.

Таким чином, частина перша статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Затягування відповідачем МТСБУ з виплатою відшкодування, та не проведення виплат в повному обсязі, призвело до душевних страждань та вимагає додаткових зусиль і часу для врегулювання даного питання в тому числі і в судовому порядку, вплинуло на особисті, сімейні стосунки. Вона була позбавлена можливості на власний розсуд розпоряджатися належними їй коштами, зокрема купувати необхідні мені ліки та оплачувати медичні послуги, придбати курортно - санаторну путівку. Протиправні дії відповідача спричинили порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, поганому сні на фоні сильного хвилювання. Все це постійно і негативно позначається на її душевному стані.

З урахуванням вище викладено та враховуючи глибину і тривалість моральних страждань, прикладені зусилля необхідні для відновлення мого порушеного права, вона оцінює розмір завданої мені моральної шкоди, в 15000,00 грн.

Саме такий розмір моральної шкоди, вона вважає достатнім для розумного відшкодування завданої мені моральної шкоди.

Згідно пункту 23.1 статті 23 Закону №1961-IV, шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Пункт 26.1 ст. 26 Закону №1961 -IV визначає, що шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед. Стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

Ст. 1208 ЦК України передбачено, що за заявою, потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду. За заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Згідно довідки про доходи №85 від 21.10.2022 виданої Комунальним підприємством Кагарлицької міської ради «Житлово-експлуатаційна організація» розмір її середньомісячного заробітку (доходу) обрахований за три останні календарні місяці роботи, що передували втраті працездатності внаслідок каліцтва складає 10228,00 грн. та середньоденна заробітна плата 479,44 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року №2629-\/ІІІ, з 1 січня 2019 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі була встановлена на рівні 4173,00 грн. Тобто на дату настання страхового випадку (втрати працездатності), станом на 21.12.2019 року, розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становив 4173,00 грн. Виходячи з цього п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати на день втрати працездатності становив (4173 х 5) = 20865,00 грн. і є значно більшим від розміру її середньомісячної заробітної плати.

Таким чином, оскільки розмір її середньомісячного заробітку (доходу) є значно меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати то в даному випадку розмір заподіяної шкоди слід обчислювати виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, із подальшим збільшенням розміру відшкодування шкоди з урахуванням збільшення розміру мінімальної заробітної плати.

Разом з тим, слід зауважити, що розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за Ті відсутності - загальної працездатності, а для з`ясування даних обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, то позивач не в змозі на час подання позову провести розрахунок заподіяної шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності і залишає за собою право в подальшому після проведення судово - медичної експертизи, уточнити (збільшити) розмір позовних вимог із наданням відповідних розрахунків.

На виконання вимог п. 9 та 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, вона підтверджує те, що на час подачі даної позовної заяви нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з цим самим предметом та з цих самих підстав і у зв`язку із розглядом даної справи вона очікує понести судові витрати пов`язані із проведення судово - медичної експертизи. Окрім цього, відповідно до вимог ст. 83, п. 8 ст. 175 ЦПК України, вважає за необхідне зазначити, що позивач з об`єктивних причин не може, до проведення у справі комісійної судово-медичної експертизи (відповідно до п 2 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово- медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 №6, така експертиза проводиться виключно за постановою особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді або за ухвалою суду) надати до суду докази у вигляді розрахунків заподіяної шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності. Оригінали письмових доказів, таких як, виписка із медичної картки №2010 амбулаторного хворого ОСОБА_1 ; виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 , № 5169 від 30.12.2019 року, №1027 від 23.06.2021 року, № 1336 від 20.06.2022 року,№ 1999 від 29.08.2022 року; довідка про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілого у дорожньо- транспортній пригоді №104 видана 17.02.2023 року КНП КМР «Кагарлицька багатопрофільна лікарня», на 4 арк.; зава про страхове відшкодування від 28.11.2022 року; довідки про доходи № 84 і № 85 від 21.10.2022 видані Комунальним підприємством Кагарлицької міської ради «Житлово-експлуатаційна організація»; розрахунок лікаря-експерта суми відшкодування витрат на лікування із поясненням; розрахунок розміру відшкодування витрат на лікування; розрахунок розміру відшкодування шкоди, пов`язаної із тимчасовою втратою працездатності; розрахунок розміру відшкодування шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності, копії яких додано до позовної заяви, наявні у розпорядженні відповідача МТСБУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи; особи з інвалідністю І та II груп.

Таким чином на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» її звільнено від сплати судового збору.

Враховуючи викладене вище, та керуючись ст. 3, Конституції України, ст. ст. 15, 16, 22, 611, 625, 1166-1167, 1195, 1197, 1202, 1208 Цивільного кодексу України, ст. 4, 5, 184, 187 Цивільно-процесуального кодексу України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV, - позивачка просить задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині її позовної заяви.

22.01.2024 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання справи була визначена суддя Кагарлицького районного суду Київської області Іванюта Т.Є.., присвоєно справа№ 368/111/24,провадження №2/368/335/24., ( Том № 1, а.с., 123).

22.01.2024року суддею Кагарлицького районного суду Київської області Іванютою Т.Є. подано заявупро самовідвід, ( а.с., 124).

22.01.2024року Кагарлицьким райцонним судом Київської області винесено ухвалу, згідно з якою заяву судді Іванюти Т.Є. про самовідвід, - задоволено, а справу передано до канцелярії суду для визначення іншого судді для слухання даної справи, (Том № 1, а.с., 126 127).

23.01.2024 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання справи була визначена суддя Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І., присвоєно справа№ 368/111/24,провадження №2/368/335/24., ( Том № 1, а.с., 128).

08.02.2024року суддею Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І. подано заявупро самовідвід, ( а.с., 129).

09.02.2024року Кагарлицьким райцонним судом Київської області винесено ухвалу, згідгно з якою заяву судді Шевченко І.І. про самовідвід, - задоволено, а справу передано до канцелярії суду для визначення іншого судді для слухання даної справи, (Том № 1, а.с., 130 131).

12.02.2024 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В., присвоєно справа№ 368/111/24,провадження №2/368/335/24., ( Том № 2, а.с., 1).

21.02.2024року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, прийнято процесуальне рішення про слухання справи в порядку загального позовного провадження, та призначено справу до підготовчого судового засідання на 10 год. 00 хв. 25.03.2024 року, ( а.с., 2 3).

29.02.2024року наадресу Кагарлицькогорайонного судуКиївської областінадійшло письмовеклопотання позивачки ОСОБА_1 про призначенняпо справісудово медичної експертизи, (Том № 2, а.с., 7 а 9), наступного змісту:

- В провадженні судді Кагарлицького районного суду Київської області Закаблука О.В. знаходиться цивільна справа №368/111/24 за її позовом до ОСОБА_2 та Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року № 4038-ХІІ, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Згідно ч. 1 ст. 1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Наявні у розпорядженні позивача медичні документи, копії яких надано до суду в якості доказів, не містять інформації про встановлення у відсотках ступеня втрати загальної та професійної працездатності.

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0096096 виданої 13.09.2022 року Миронівською міжрайонною МСЕК та індивідуальної програми реабілітації інваліда №109 від .13.09.2022 року, за наслідками травм отриманих під час ДТП 21.12.2019 року їй було встановлено II- гу групу інвалідності з 01.10 2022 року довічно.

Медичні документи, на підставі яких їй встановлено групу інвалідності знаходяться у Миронівській міжрайонній МСЕК, місце знаходження якої: 08800, м. Миронівка, Обухівський р-н., Київська обл., вул. Благовіщенська, 86.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що встановлення групи інвалідності потерпілих, причини і часу її виникнення провадяться в усіх випадках медико-соціальними експертними комісіями МСЕК. Ступінь втрати професійної працездатності (у процентах), потребу в додаткових видах допомоги визначають: МСЕК якщо шкода була заподіяна у зв`язку з виконанням працівником трудових обов`язків (в тому числі на шляху до роботи і з роботи); судово-медичною експертизою в решті випадків.

З наведеного вбачається, що для застосування статті 1195 ЦК України, належним та допустимим доказом підтвердження ступеня втрати працездатності (у відсотках) є відповідний висновок експертизи з визначенням відсотка втрати працездатності.

Відповідно до п. 2.4.3 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 № 6, участь кількох експертів є обов`язковою при проведенні експертиз із визначенням втрати загальної та професійної працездатності. Проведення цих експертиз здійснюється у відділах комісійних експертиз бюро судово-медичних експертиз управлінь охорони здоров`я обласних виконавчих комітетів, у відділі комісійних експертиз республіканського бюро (автономної Республіки Крим), а також у судово-медичному відділі Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України.

Згідно з пунктами 2 та 3 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 № 6, експертизи у відділі проводяться за постановою особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді або за ухвалою суду. Експертизи у відділі проводяться з метою усунення протиріч між раніше проведеною експертизою та іншими матеріалами справи у випадку необґрунтованості висновків або сумнівів особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду в правильності згаданої експертизи, а також з метою встановлення терміну зачаття, здатності до запліднення, проценту втрати професійної працездатності і правильності надання медичної допомоги у випадках притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників за «професійні правопорушення».

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.

Відтак, враховуючи те, що для встановлення обставин, що мають значення для справи, є необхідність в призначенні комісійної судово-медичної експертизи на предмет встановлення у відсотках професійної та загальної втрати працездатності та керуючись ст.103, 252-253 ЦПК України, - позивач просить суд винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якої:

1. Призначити у справі № 368/111/24 комісійну судово - медичну експертизу проведення якої доручити експертам відділу комісійних експертиз КЗКОР "Київське обласне бюро судово-медичної експертизи" (04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 7).

2. На розгляд та вирішення експертів поставити такі питання:

- Який ступінь втрати професійної працездатності у відсотковому відношенні ОСОБА_1 у зв`язку із отриманими нею 21.12.2019 року під час ДТП травмами по теперішній час?

- Який ступінь втрати загальної працездатності у відсотковому відношенні ОСОБА_1 у зв`язку із отриманими нею 21.12.2019 року під час ДТП травмами по теперішній час?

3. Надати експертам доступ до медичних документів, на підставі яких ОСОБА_1 встановлено ІІ-гу групу інвалідності, зокрема медико-експертної справи, яка знаходяться в Миронівській міжрайонній МСЕК, (адреса: 08800, м. Миронівка, Київська обл., вул. Благовіщенська, 86).

4. Оплату за проведення судово-медичної експертизи гарантує.

5. На час проведення судової експертизи провадження у справі зупинити.

15.03.2024 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшов від відповідача, - Моторного (транспортного) страхового бюро України, - відзив на позовну заяву, (Том № 2, а.с., 15 22), наступного змісту:

- У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_2 «про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопрушення».

Так, позивачка, ОСОБА_1 , звернулася в суд з вимогами до Моторного (транспортного) страхового бюро України, посилаючись на те, що відповідач не доплатив регламентну виплату на яку вона мала право згідно положень ст. 25 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», далі - Закон.

Зазначила, що від МТСБУ отримала в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної здоровью, понесені нею витрати на лікування в розмірі 16 692 грн. та 75 114 грн. - мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, повязану із стійкою втратою працездатності.

Вказує, що МТСБУ проведено виплату, яка повязана з тимчасовю втратою працездатності лише за 310 днів, замість 321 дня (до встановлення їй II групи інвалідності по життєво), не погоджується з тим, що розрахунок МТСБУ здійснювався із мінімальної заробітної плати замість середньої заробітної плати і ця сума склала лише 43 120 грн. 70 коп., замість 114 750 грн. 01 коп.

Отже, МТСБУ відшкодувало потерпілій, що нею не заперечується:

- 24.03.2023 року 16692 грн. 00 коп. витрати на лікування (ст. 24 Закону);

- 24.03.2023 року - 41 312 грн. 70 коп. - ТВТ (тимчасова втрата працездатності (ст. 25 Закону);

- 11.05.2023 року - 1808 грн. 30 коп. - ТВТ (тимчасова втрата працездатності (ст. 25 Закону);

- 18.01.2023 року - 75 114 грн. 00 коп. - СВТ (стійка втрата працездатності (ст. 26 Закону);

Виходячи зі змісту позовної заяви позивачкою оспорюється лише розмір отриманої шкоди, повязаної з тимчасовою втратою працездатності, що була виплачена МТСБУ та становить 43 120 грн. 70 коп.

- (41 312 грн. 70 коп. + 1808 грн. ЗО коп. = 43 120 грн. 70 коп.)

В обгрунтування позовних вимог, позивачка зазначає, що МТСБУ порушено ст. 25 Закону та помилково не враховано при розрахунку ТВП ще 11 днів згідно Довідки № 104 виданої 17.02.2023 року КНП КМР «Кагарлицька багатопрофільна лікарня».

Даною довідкою встановлено період лікування з 31.12.2019 року по 14.04.2020 року, в той час, як МТСБУ при розрахунку взято період з 31.12.2019 року по 05.04.2020 року, та не враховано з 06 по 14.04.2020 року включно, що становить розбіжність в 11 днів.

Також позивачка зазначає, що розрахунок ТВП був здійснений, виходячи з мінімальної заробітної плати на день настання ДТП, в той час, як вона надала довідку про заробітну плату на що звернула увагу МТСБУ в заяві від 15.05.2023 року.

Вважає, що МТСБУ мало б сплатити відшкодування за 321 день тимчасової втрати працездатності відповідно до положень ст. 25 Закону із розрахунку 491,81 середня заробітна плата х 321 день = 157871,00, за відрахуванням отриманої суми від МТСБУ, що і становить 114 750 грн. 01 коп.

Відповідно, позивач вважає, що саме 01 березня 2023 року закінчився строк за яким МТСБУ мало б здійснити всі виплати, виходячи з дати отримання її заяви. Так як цей строк був порушений, то з урахуванням положень п.36.2 ст. 36 Закону та ст. 625 ЦК України, МТСБУ має сплати позивачці за весь час прострочення, тобто з 01.03.2023 року по 23.03.2023, інфляційні втрати в розмірі 4 945 грн. 96 коп., 3% річних 3 175 грн. 10 коп., а також пеню в розмірі 45 703 грн.25 коп.

Крім того, позивачка просить стягнути з МТСБУ моральну шкоду в розмірі 15 000 грн., завдану бездіяльністю останнього щодо своєчасної виплати відшкодування. Загальна сума вимог до МТСБУ становить 183 574 грн. 32 коп.

- (114 750 грн. 01 коп. + 4945 грн. 96 коп. + 3 175 грн. 10 коп. + 45 703 грн. 25 коп. + 15 000 грн. =)

Відповідно до положень ст. 2 цього Закону України «Про обовязкове страхування гнзпьно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відносини у сфері обов`язкового страхування регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до положень п.п. «а» п. 41 ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі».

Відповідно до частини другої п. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоровью, майну третьої особи.

Отже, розрахунок регламентної виплати здійснюється з урахуванням мінімальної заробітної плати, яка діяла на дату ДТП.

Так 11 лютого 2020 року від представника потерпілої ОСОБА_4 надійшло повіломлення про ДТП.

06 вересня 2021 року на адресу МТСБУ від позивачки надійшла заява про виплату шкоди, заподіяної майну потерпілого (за пошкоджений транспортний засіб).

13 жовтня 2021 року була здійснена виплата за шкоду, заподіяну майну потерпілого.

У період з 21.12.2019 року, з дати ДТП, по 13 вересня 2022 року будь-яких заяв разом з медичними документами щодо виплати шкоди, заподіяної здоров`ю від потерпілої в МТСБУ не надходило.

14 вересня 2022 року на електронну адресу МТСБУ надійшла виписка з медичної картки №1999 з якої вбачається, що позивачці встановлена III група інвалідності, однак не зазначено з якого часу та чи пов`язано це з ДТП. Разом з цим позивачка просила відновити провадження (відкрити архівну справу), надати доступ до особистого кабінету, розглянути дане питання по суті, повідомити про перелік документів які необхідні для подальшого вирішення питання про відшкодування заподіяної шкоди внаслідок ДТП, через яку вона отримала 2 групу інвалідності вже пожиттєво. Листування просила вести через електронну адресу або за номером телефону НОМЕР_3 та надала копію виписки для МСЕК (додаток 1)

12 листопада 2022 року МТСБУ направило позивачці відмову у здійсненні регламентної виплати, пославшись на те, що відповідно до постанови Кагарлицького районного суду Київської області від 08.12.2020 року у справі № 368/702/20 висновком експерта (судово-медичної) експертизи № 47 встановлено, що за даними наданої медичної документації та рентгенограм у ОСОБА_1 був виявлений закритого характеру внутрішньо суглобовий перелом зовнішнього виростку правої великогомілкової кістки. Встановлений діагноз струсу головного мозку від 21.12.2019 року не підтверджується об`єктивною неврологічною симптоматикою та даними анимезу. Порушення стану ОСОБА_1 не обумовлено струсом головного мозку отриманим 21.12.2019 року під час ДТП, а обумовлено наявним у неї хронічним захворюванням центральної нервової системи - нейроциркуляторною дистанією. МТСБУ також зазначило, що у разі надходження документів, які підтверджують здійснення лікування травми, отриманої внаслідок ДТП. повернеться до розгляду питання про проведення регламентної виплати (додаток 2).

01 грудня 2022 року позивачка вдруге звертається з заявою про виплату відшкодування та надає медичні документи згідно переліку (додаток 3).

Відповідно до п. 33-1.2 ст. 33-1 Закону на підставі письмового запиту страховика або МТСБУ відповідний підрозділ Національної поліції зобов`язаний надати йому довідку про дорожньо-транспортну пригоду, форма та порядок видачі якої встановлюється Міністерством внутрішніх справ України; заклад охорони здоров`я - довідку про тимчасову втрату працездатності (лікування), форма та порядок видачі якої встановлюється Міністерством охорони здоров`я України, відомості про діагноз, лікування та прогноз хвороби потерпілого, висновки судово-медичної експертизи, а також іншу інформацію, необхідну для вирішення питання щодо здійснення страхового відшкодування або регламентної виплати; медико-соціальна експертна комісія - документи, що підтверджують ступінь втрати професійної чи загальної ірацездатності потерпілого; суди та правоохоронні органи - копії наявних документів цодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, розміру заподіяної та зідшкодованої шкоди.

Отже, 29 грудня 2022 року на запит МТСБУ від 05 грудня 2022 року, надійшов лист Комунального закладу Київської обласної ради «Обласного бюро медико-соціальної ікспертизи» щодо підтвердження встановлення позивачці другої групи інвалідності загального захворювання довічно, за наслідками травми, отриманої через ДТП, 21.12.2019 року (додаток 4).

Однак у вказаній відповіді була відсутня інформація з якого часу встановлена первинна група інвалідності, що пов`язана з ДТП, та яка (II чи III), так як за аданими медичних документів, в тому числі і в одній із довідок про ТВП, зазначено, що позивачка направлена на МСЕК 01.04.2020 року та на день звернення в МТСБУ отримала третю групу інвалідності.

З урахуванням вказаного та вже наявних документів МТСБУ прийняло рішення та 18 січня 2023 року сплатило позивачці 75114 грн.00 коп. витрат, пов`язаних із стійкою гратою працездатності, на підставі ст. 26 Закону, копія наказу додається (додаток 5).

Однак для проведення інших виплат, позивачкою не було надано в повному обсязі необхідних документів, в тому числі довідки МСЕК з датою первинного встановлення групи інвалідності, у звязку з чим, подальший розрахунок та виплати МТСБУ здійснювало виходячи не з її середнього заробітку, а з мінімальної заробітної плати станом на дату ДТП.

Отже, позивачка у позовній заяві просить стягнути інфляційні, 3% річних та пеню, посилається на те, що МТСБУ порушило строки виплати та не своєчасно сплатило страхове відшкодування, що пов`язано з тимчасовою втратою нею працездатності, далі - ТВП, витрат на лікування та відповідно здійснило з порушенням доплату за ТВП.

Однак позивачкою не враховано положення п. 36.2 ст. 36 Закону, де зазначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, у разі визнання вимог обґрунтованими, прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. У разі не визнання вимог заявника - відмовити.

Крім того, в зазначеній нормі міститься посилання на те. що у разі, якщо заява про здійснення страхового відшкодування, чи інші документи необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття пітттення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Як зазначила у позовній заяві позивачка, дорожньо-транспортна пригода сталася 21.12.2019 року і вона, будучі пасажиром автомобіля «Рено», р.н.з. НОМЕР_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, струс головного мозку, перелом великогомілкової кістки, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Однак, у порушення ст. 35 Закону протягом 30 днів з моменту подання повідомлення, яке надійшло в МТСБУ 11 лютого 2020 року від її чоловіка, не подала заяву разом з документи про здійснення шкоди, заподіяної здоров`ю.

Крім того, позивачка не заперечує, що з такою заявою вона звернулася в МТСБУ лише 01 грудня 2022 року, тобто Фактично через три роки після ДТП та не надала докази, що нею подані всі необхідні документи для проведення регламентних виплат та для узгодження розміру шкоди.

Крім того, повертаючись до регламентної виплати, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності, слід звернути увагу на те, що порядок видачі документів, які засвідчують тимчасову непрацездатність регулюється «Інструкцією про порядок видачі документів, які засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001р. № 455, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 р. за N 1005/6196.

Тому МТСБУ при здійсненні страхових виплат має дотримуватися вимог щодо документів, які надаються зацікавленими особами.

Пунктом 33-1.2 ст. 33-1 Закону передбачено, що на підставі письмового запиту страховика або МТСБУ відповідний підрозділ Національної поліції зобов`язаний надати йому довідку про дорожньо-транспортну пригоду, форма та порядок видачі якої встановлюється Міністерством внутрішніх справ України; заклад охорони здоров`я - довідку про тимчасову втрату працездатності (лікування). Форма та порядок видачі якої встановлюється Міністерством охорони здоров`я України, відомості про діагноз, лікування та прогноз хвороби потерпілого, висновки судово- медичної експертизи, а також іншу інформацію, необхідну для вирішення питання щодо здійснення страхового відшкодування або регламентної виплати; медико- соціальна експертна комісія - документи, шо підтверджують ступінь втрати професійної чи загальної працездатності потерпілого; суди та правоохоронні органи - копії наявних документів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, розміру заподіяної та відшкодованої шкоди.

Однак такі документи не завжди надаються й на запит МТСБУ та можуть не відповідати тим, що надаються потерпілими.

Щодо не включення МТСБУ у розрахунок ТВП 11 днів про які йде мова в позовній заяві, то слід акцентувати увагу на наступному:

- Так, 01 грудня 2022 року разом з заявою про виплату відшкодування, позивачкою надано ряд документів, в тому числі й довідок про ТВП.

У довідці КНП КМР «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» № 547 від 07.11.2022 року, яка була надана позивачкою, встановлено період амбулаторного лікування з 31.12.2019 року по 05.04.2020 року, з проходженням МСЕК 05.04.2020 року.

В той же час, у довідці КНП КМР «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» № 104 від 17.02.2023 року, яка була отримана на запит МТСБУ, встановлено період амбулаторного лікування з 31.12.2019 року по 14.04.2020 року, з проходженням МСЕК 01.04.2022 року.

Позивачка зазначає, що МТСБУ у порушення ст. 25 Закону при здійсненні регламентної виплати не врахувало 11 днів за період з 31.12.2019 року по 14.04.2020 року згідно Довідки № 104 виданої 17.02.2023 року. Однак зазначені розбіжності позивачкою усунуті не були.

Листом від 18 травня 2023 року МТСБУ повідомило ОСОБА_5 , що не має можливості, в тому числі й правових підстав, встановлювати в якому з документів, наданих позивачкою чи лікарнею, було допущено описку та звернуло увагу, що це стосується і періоду з 16.08.2022 року по 29.08.2022 року.

Повторно переглянувши документи, що були наявні в МТСБУ доплатило 1808 грн. 30 коп. за період з 11.06.2021 року по 23.06.2021 року.

Отже, всі ці виплати були здійснені з урахуванням строків, визначених цим Законом без порушення прав позивача.

Крім того, вважають, що виплата за тимчасову втрату працездатності мала б бути здійснена МТСБУ лише з 21.12.2019 року по 01.04.2020 року, так як саме з 01 квітня 2020 року позивачці мала б бути встановлена група інвалідності, що випливає з предявлених в МТСБУ документів.

Однак первинна довідка МСЕК за період з 01 квітня 2020 року позивачкою надана не була.

Отже, тимчасова втрата працездатності має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілітаційних заходів, триває до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності.

Як убачається з наданої КНП Кагарлицької БПЛ про ТВП від 17.02.2023 року з 01.04.2020 року позивачка була направлена на МСЕК та вже за документами мала третю групу інвалідності.

Тобто, виплата про тимчасову втрату працездатності мала б бути здійснена МТСБУ до 01 квітня 2020 року, тобто за 101 день.

Враховуючи, що позивачка не надала попередню довідку МСЕК МТСБУ здійснило розрахунок ТВП, до дати отримання II групи інвалідності, тобто по 29.08.2022 року, та з урахуванням мінімальної заробітної плати станом на дату ДТП.

- (період з 21.12.2019 року по 30.12.2019 року = 10 днів)

- (період з 31.12.2019 року по 01.04.2020 року = 91 день)

- (10+91 = 101)

Якщо розрахунок ТВП здійснити з урахуванням середнього заробітку позивачки, то МТСБУ мало б сплатити за період з 21.12.2019 року по 01.04.2020 року суму регламентної виплати в розмірі 49 672 грн. 81 коп., в той же час МТСБУ було сплачено 41 312 грн. 70 коп. + 1880 грн. 00 коп., що загалом склало суму 43 192 грн. 70 коп.

У відповідності до положень ст. 24 цього Закону у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Зазначені у цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Згідно п.п. 24.2; 24.3 ст. 24 Закону мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів. Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.

Отже, витрати на лікування були сплачені позивачці 24 березня 2023 року разом з регламентною виплатою, повязаною з ТВП та з урахуванням наданих позивачкою (читабельних) чеків та підтверджених медичним закладом періодів лікування без порушення строків та порядку виплати.

Згідно з пунктом 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», надалі - Постанова, передбачено, що розгляд справ за позовами, що виникають при відшкодуванні шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у тому числі з урахуванням законодавства про страхування, має здійснюватись у точній відповідності із законом та в установлені для цього строки.

Що стосується моральної шкоди, то позивачкою не доведено ні Факт її заподіяння Моторно (транспортним) страховим бюро України, ні її розмір у 15000 грн.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно п. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень п. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, - представник відповідача МТСБУ просив суд:

1. Долучити до матеріалів Відзив на позов.

2. Витребувати у позивачки первинну довідку МСЕК на підтвердження встановлення групи інвалідності, повязаної з ДТП, яка мала місце 21 грудня 2019 року.

3. В позові ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України «про стягнення регламентної виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю» - відмовити.

4. Судове засідання, призначене на 25 березня 2024 року о 10:00 годині, - провести в режимі відоконференції.

25.03.2024року наадресу Кагарлицькогорайонного судуКиївської областінадійшов відпозивачки ОСОБА_1 відповідь навідзив, (Том № 2, а.с., 124 128), наступного змісту:

В провадженні судді Кагарлицького районного суду Київської області Закаблука О.В. знаходиться цивільна справа №368/111/24 за її позовом до ОСОБА_2 та Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

18.03.2024 нею від відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України було отримано цінний лист з описом із поштовим штриховим ідентифікатором 0209509024061, в якому надійшов відзив на позов із копіями доданих до нього документів.

Ознайомившись із відзивом та доданими до нього копіями документів, користуючись своїм правом, передбаченим ст. 179 ЦПК України, вважаю за необхідне надати свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх відхилення.

Так, зокрема, у відзиві відповідач стверджує, що для проведення виплат нею не було надано в повному обсязі необхідних документів, в тому числі довідки МСЕК з датою первинного встановлення групи інвалідності, у зв`язку з чим, подальший розрахунок та виплати МТСБУ здійснювало виходячи не з її середнього заробітку, а з мінімальної заробітної плати станом на дату ДТП.

З приводу цього, слід зауважити, що у ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV, визначено вичерпний перелік документів, які потерпілий зобов`язаний додати до заяви про страхове відшкодування.

Так згідно п. 35.2 даної статті цього Закону, до заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Водночас, слід акцентувати увагу, на тому, що додання до заяви про страхове відшкодування будь-яких інших документів, окрім визначених п.35.2 ст. 35, - Законом не передбачено.

Разом з тим відповідач у відзиві не зазначає яких саме документів визначених даною статтею цього Закону не було надано і якою нормою закону користувався відповідач здійснюючи обрахунок розміру заподіяної шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності, виходячи із розміру, мінімальної заробітної плати, яка діяла на дату ДТП.

Натомість слід звернути увагу суду, що нею до заяви про виплату страхового відшкодування від 28.11.2022, окрім визначених у ст. 35 Закону документів, також було додатково додано, довідку МСЕК про встановлення групи інвалідності отриманої у наслідок ДТП, та довідку про доходи №84 від 21.10.2022 видану Комунальним підприємством Кагарлицької міської ради «Житлово- експлуатаційна організація», що підтверджує той факт, що на час ДТП вона працювала на даному підприємстві та мала відповідний розмір заробітної плати.

Також на запит МТСБУ, 17.02.2023 року КНП КМР «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» було надано довідку за весь період непрацездатності у наслідок отриманих у ДТП травм, №104 від 17.02.2023 року, на 4 арк.

У ст. 25 Закону №1961 -IV чітко регламентовано, що у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю.

Таким чином у відповідача були відсутні будь-які законні підстави, для проведення розрахунку шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, виходячи із мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством, на дату ДТП.

Відповідно до пункту 34.1 статті 34 Закону №1961 -IV страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Згідно пункту 33'1.2 статті 331 Закону №1961-IV на підставі письмового запиту страховика або МТСБУ відповідний підрозділ Національної поліції зобов`язаний надати йому довідку про дорожньо-транспортну пригоду, форма та порядок видачі якої встановлюється Міністерством внутрішніх справ України; заклад охорони здоров`я - довідку про тимчасову втрату працездатності (лікування), форма та порядок видачі якої встановлюється Міністерством охорони здоров`я України, відомості про діагноз, лікування та прогноз хвороби потерпілого, висновки судово- медичної експертизи, а також іншу інформацію, необхідну для вирішення питання щодо здійснення страхового відшкодування або регламентної виплати; медико- соціальна експертна комісія - документи, що підтверджують ступінь втрати професійної чи загальної працездатності потерпілого; суди та правоохоронні органи - копії наявних документів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, розміру заподіяної та відшкодованої шкоди.

Таким чином відповідач МТСБУ 10.02.2020, отримавши повідомлення про ДТП, що ним не заперечується, був належним чином повідомлений про настання дорожньо-транспортної пригоди та не був позбавлений можливості, відповідно до вимог закону, самостійно отримати необхідні довідки, висновки, а також іншу інформацію необхідну для встановлення факту дорожньо-транспортної пригоди, причин та обставин її настання або розміру заподіяної шкоди для своєчасного здійснення регламентної виплати.

Також 06.09.2021, що не заперечується представником відповідача, МТСБУ було отримано заяву позивача від 02.09.2021 про виплату страхового відшкодування.

Вимоги до заяви про страхове відшкодування визначено у пункту 35.1 ст. 35 Закону №1961-IV. У цій заяві має міститися:

а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;

б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;

ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

Таким чином твердження відповідача, що ця заява стосувалася виключно відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, є не обґрунтованими. Зі змісту заяви не вбачається, що в ній міститься вимога лише про відшкодування шкоди заподіяної майну потерпілої. Разом з тим, Законом не передбачено обов`язку потерпілого подавати дві окремі заяви про виплату страхового відшкодування.

Також слід звернути увагу суду, що відповідачем не надано жодних доказів, того що після отримання повідомлення про ДТП та заяви про страхове відшкодування, ним було вжито будь-яких заходів передбачених законом, щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілої. Тобто має місце протиправна бездіяльність страховика МТСБУ, щодо своєчасного та повного встановлення всіх обставин події, що містить ознаки страхового випадку.

Щодо ніби то подання заяви про страхове відшкодування поза межами визначених законом строків то слід зауважити, що заяви подавалися декілька разів в продовж трьох років з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, що не заперечується відповідачем та не суперечить вимогам Закону.

Стосовно строків виплати страхового відшкодування то слід зазначити, що відповідно до вимог п. 36.2 ст. 36 Закону №1961-IV страховик (МТСБУ) не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійсненя страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Оскільки повторну заяву про виплату страхового відшкодування та додані до неї документи, отримано представником страховика МТСБУ Д. Кириєнко 01.12.2022, та прийнято рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), то таким чином сплатити страхове відшкодування МТСБУ мало до 01.03.2023. Проте відповідач, належні до виплати потерпілій грошові кошти, протягом встановленого законодавством строку в повному обсязі не сплатив.

Відносно розбіжностей у довідках про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді, що стосуються дати направлення на МСЕК, то слід зазначити, що дані довідки видані на підставі амбулаторної картки позивача №2010. Згідно записів даної амбулаторної картки, 01.04.2020 рішенням Кагарлицької районної ЛКК протокол №40 висновок 275374 прийнято рішення направити медичні документи на МСЕК. Згідно рішення Миронівської міжрайонної МСЕК від 05.04.2020, довідка від 14.04.2020 вирішено продовжити лікарняний лист по лінії ЛКК. 06.04.2020 Кагарлицькою районною ЛКК протокол №42 висновок 275374 продовжено лікарняний лист з 06.04 по 14.04.2020. Разом з тим, слід зауважити, що наявні розбіжності в частині направлення на МСЕК, ніяким чином не впливали та і не могли вплинути на визначення страхувальником МТСБУ розміру відшкодування заподіяної шкоди.

Також слід зазначити, що в даних довідках відсутні будь-які розбіжності щодо часу втрати працездатності (лікування) потерпілої. Зокрема в довідці №547 від 07.11.2022 вказано час перебування на лікарняному з 31.12.2019 по 05.04.2020 із направленням на МСЕК 05.04.2020. В свою чергу у довідці №104 від 17.02.2023 вказано загальний час перебування на лікарняному з 31.12.2019 по 14.04.2020 із направленням на МСЕК 01.04.2020. При цьому час перебування на лікарняному не переривався. Таким чином на час прийняття рішення та проведення розрахунку відповідач мав у своєму розпорядженні оновлено довідку і не мав жодних законних підстав для неврахування вказаного періоду непрацездатності потерпілої. Окрім цього слід звернути увагу суду, що разом із заявою про страхове відшкодування відповідачу було направлено належним чином оформлену виписку із амбулаторної картки №2010 хворої ОСОБА_1 де на звороті арк. 4 виписки зазначено: 06.04.20 р. Консультація травматолога. Діагноз: перелом правої великогомілкової кістки. Лікарняний лист продовжено з 06.04 по 14.04.20 р. 14.04.2020 р. Рішення Миронівської МСЕК продовжувати лікарняний лист по лінії ЛКК.

Таким чином відповідачу достеменно було відомо про період лікування позивача та про прийняте МСЕК рішення, щодо продовження лікарняного листа без встановлення групи інвалідності, а тому відповідач при проведенні розрахунку та визначенні часу втрати працездатності безпідставно не до врахував кількість днів лікування позивача за вказаний період.

Також вважає за необхідне зазначити, що у жодному із листів МТСБУ, які надійшли на адресу потерпілої, не було вказано про наявність будь-яких розбіжностей стосовно періоду лікування з 06.04 по 14.04.2020, та необхідності подання додаткових документів за вказаний період лікування, зокрема і не було вказано про потребу надання первинної довідки МСЕК за період з 01 квітня 2020 року, про яку зазначає представник відповідача у відзиві на позов.

Окрім того відповідачем не надано жодного доказу того, що після отримання довідки №104 від 17.02.2023 про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілого у дорожньо - транспортній пригоді, МТСБУ зверталося до потерпілої чи до лікувального закладу із вимогою надання будь-яких інших додаткових документів для підтвердження періоду лікування з 06.04 по 14.04.2020 року. Тобто у відповідача на час визначення розміру відшкодування (проведення розрахунків) та прийняття рішення про виплату страхового відшкодування не існувало жодних сумнівів щодо періоду лікування потерпілої, відносно якого виник спір. Таким чином заперечення представника відповідача є надуманими і не відповідають фактичним обставинам справи.

Стосовно листа МТСБУ від 18.05.2023, про який у відзиві зазначає представник відповідача, слід зауважити, що копії цього листа не долучено до відзиву, такий лист у розпорядженні потерпілої відсутній, а тому в позивача існують обґрунтовані сумніви, щодо існування такого листа взагалі.

Щодо заподіяної моральної шкоди, то слід зауважити, що протиправна поведінка відповідача порушує законне право потерпілої на отримання страхового відшкодування, спричиняє фінансові труднощі та не дає можливості оплачувати медичні послуги, придбати необхідні ліки та курортно - санаторну путівку, що в свою чергу спричиняє моральні страждання обумовлені негативними емоціями та душевними хвилюваннями.

У постанові Великої Палати ВС від 15 грудня 2020 року № 752/17832/14-ц визначено, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення стосунків з людьми, які його оточують, інших негативних наслідків морального характеру.

Враховуючи викладене вище, слід зауважити, що мною надано до суду належні та допустимі докази, якими підтверджено обставини викладені в позовній заяві. В свою чергу відповідач доказів, які б спростовували вказані мною обставини та підтверджували його заперечення, до відзиву не додав. Отже відповідач у порушення вимог ст. ст. 12, 81, 178 ЦПК України ухилився від доведення обставин, на які він посилається як на підставу свої заперечень.

Також на вимогу відповідача додає до відповіді на відзив належним чином засвідчену копію первинної довідки Миронівської міжрайонної МСЕК від 14.04.2020 року наявну у розпорядженні позивача. Оригінал довідки вклеєно в амбулаторну картку потерпілої ОСОБА_1 №2010 яка знаходиться у позивача, та за необхідності на вимогу суду може бути надана для огляду у судовому засіданні.

Виходячи з вище викладеного та керуючись ст. 43, 174, 179 ЦПК України, - позивачка просить суд винести рішення, на підставі якого:

- Задовольнити позов до ОСОБА_2 та Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення у повному обсязі.

25.03.2024року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 09 год. 00 хв. 11.04.2024 року, (Том № 2, 145).

11.04.2024 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 14 год. 00 хв. 02.05.2024 року в зв`язку з неявкою відповідача та його представника, (Том № 2, а.с., 155).

01.05.2024року наадресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшов відзиввід представникавідповідача ОСОБА_2 , -адвоката ЛисюкО.В., (Том № 2, а.с., 159 161), настуного змісту:

- провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 368/111/23 за позовом ОСОБА_1 до Моторне (транспортне) страхове бюро України, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

ористуючись своїм правом Відповідач надає відзив на позовну заяву та зауважує про наступне.

вої позовні вимоги Позивач ОСОБА_1 обґрунтовує в тому числі тим, що їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 21.12.2019 року, за результатами якої Кагарлицьким районним судом Київської області 08.12.2020 року у кримінальному провадженні № 12019110190000560 від 22.12.2019 року справа № 368/702/20, було ухвалено вирок, та Відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 статті 286 КК України і призначено йому остаточне покарання у вигляді двох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, завдано тілесних ушкоджень та вона проходила курс лікування, що підтверджується доданими до позовної заяви медичними висновками, і їй встановлено II групу інвалідності.

У зв`язку з цим Позивач змушена продовжувати лікування від отриманих травм, та у періоди з 13.02 по 08.03.2023 року та з 15.08. по 044.09.2023 року перебувала на стаціонарному лікуванні в Кагарлицькій багатопрофільній лікарні і понесла додаткові витрати на придбання ліків на загальну суму 11 483,72 грн., які просить стягнути з Відповідача ОСОБА_2 .

Проте, як вбачається із доданих до позовної заяви документів Позивач у 2023 році зверталася до лікаря невропатолога із скаргами на головні болі, внаслідок перенесеної травми ЗЧМТ струс головного мозку.

Слід зауважити, що із тексту вироку вбачається, що Позивач ОСОБА_1 є потерпілою у кримінальному провадженні, та їй даним правопорушенням було завдано тілесних ушкоджень.

Проте, відповідно до «... висновку експерта (судово-медична експертиза) № 47, розпочата 12.06.2020 р. закінчена 24.06.2020 р. (т. 1 а.с. 109-110) встановлено, що за даними наданої медичної документації та рентгенограм у ОСОБА_1 , 1986 р.н., був виявлений закритого характеру внутрішньо суглобовий перелом зовнішнього виростку правої великогомілкової кістки. Стосовно встановленого потерпілій діагнозу струсу головного мозку, буцімто отриманого 21.12.2019 р.. та подальших діагнозів післятравматичної енцефалопатії необхідно вказати, шо аналогічна або повністю ідентична об`єктивна неврологічна симптоматика спостерігається у ОСОБА_1 не пізніше, ніж із 01.04.2013 р.. та була обумовлена захворюванням - нейроциркуляторною дистонією (шо виявлена в ОСОБА_1 не пізніше, ніж 11.11.2002 р.). Таким чином, на підставі об`єктивних даних медичної документації, можна зробити висновок, що встановлений діагноз струсу головного мозку від 21.12.2019 р. не підтверджується об`єктивною неврологічною симптоматикою та даними анамнезу, через що з судово-медичної точки зору до уваги не береться та не оцінюється. Порушення стану ОСОБА_1 обумовлене не струсом головного мозку, отриманим 21.12.2019 р. під час ДТП, а наявним у неї хронічним захворюванням центральної нервової системи - -нейроциркуляторною дистонією. Наявне в потерпілої ушкодження утворилося в результаті дії тупого предмету, індивідуальні особливості травмуючої поверхні якого в ушкодженні не відобразились, або внаслідок удару об такий предмет. Наявний у ОСОБА_1 перелом відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як не становив небезпеки для життя потерпілої та призвів до тривалого розладу здоров`я на строк понад 21 день. Тілесне ушкодження, виявлене у ОСОБА_1 , могло утворитися у пасажира легкового автомобіля за обставин автомобільної травми у вигляді зіткнення двох легкових автомобілів, в цілому фронтального характеру, внаслідок удару ділянкою правого колінного суглобу об конструктивні елементи салону автомобіля - тобто, «в результаті ДТП указаної у фабулі» та, відповідно, може перебувати «у причинному зв`язку... з ДТП».

Таким чином, відповідно до висновку експерта, «...порушення стану ОСОБА_1 обумовлене не струсом головного мозку, отриманим 21.12.2019 р. під час ДТП, а наявним у неї хронічним захворюванням центральної нервової системи - нейроциркуляторною дистонією.

Окрім цього, Позивач просить стягнути з Відповідачів суми щомісячних платежів за період з 21.12.2019 року по день подання позову, а починаючи з 18.01.2024 року стягувати щомісячно.

Відповідно до ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно- курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов' язок.

Так, відповідно до ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, визначена спеціальим Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальнеє власників наземних транспортних засобів».

У пункті 22.1 статті 22 Закону зазначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров' ю, майну третьої особи.

У статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності», власників наземних транспортних засобів шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, є шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим.

Відповідно до п. 24.1 статті 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності», у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів (п.24.2 статті 24 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності»).

Відповідно до п. 24.3 ст. 24 Закону, якщо страховику не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності», у зв' язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності.

Так, як вбачається із матеріалів справи, зокрема відзиву на позовну заяву, подану Відповідачем Моторно (транспортне) страхове бюро України, останнім на виконнання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності» в рахунок відшкодування Позивачу було сплачено:

- 24.03.2023 року - 16 692,00 грн. - витрат на лікування;

- 24.03.2023 року - року - 41 312, 70 грн. - ТВТ (тимчасова трата працездатності);

- 11.05.2023 року - року - 1 808,30 грн. - ТВТ (тимчасова втрата працездатності);

- 18.01.2023 року - 75 114,00 грн. - СВТ (стійка втрата працездатності).

Слід також зауважити, що відповідно до пунктів 37.1.1,37.1.4 статті 37 Закону № 1961- ІV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

- навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку.

Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або підчас захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоровлю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону N 1961-ІУ строк є присічним і поновленню не підлягає.

Із аналізу наведених норм спеціального Закону N 1961-ІУ можна зробити висновок, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, передбачені у статті 37 Закону N 1961-ІV, а їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Тому саме річний (трирічний) строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у стпяжпвика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.

Окрім цього, Позивач просить стягнути з Відповідача Моторно (транспортне) страхове бюро України моральну шкоду у розмірі 15000,00 грн.

Повідомляють, що у провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 368/1291/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також цивільна справа № 368/1224/22 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, які Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 18.05.2023 року за клопотанням Позивача ОСОБА_4 , було об`єднано у одне провадження, а об`єднаній справі присвоєно № 368/1224/22.

Предметом позовних вимог у даній справі є відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, вчинене ОСОБА_2 .

Наразі в даній справі 02.11.2023 року відповідно до ухвали Кагарлицького районного суду Київської області призначено судову психологічну експертизу, яка триває.

Окрім цього, відповідно до статті 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності», відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується * потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-1 транспортної пригоди, у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З огляду на вищенаведене, просимо Суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

02.05.2024року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 10 год. 00 хв. 10.06.2024 року в зв`язку з неявкою сторін, (Том № 2, а.с., 171).

10.06.2024року наадресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла заявапозивачки ОСОБА_1 (Том № 2, а.с., 180 181), наступного змісту:

- В провадженні судді Кагарлицького районного суду Київської області Закаблука О.В. знаходиться цивільна справа №368/111/24 за моїм позов до ОСОБА_2 та Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Користуючись своїм процесуальним правом визначеним у п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, згідно якої позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, вважаю за необхідне збільшити розмір позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. До збитків, п. 1 ч. 2 вказаної статті відносить витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання /у,/ застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, X* завданої джерелом підвищеної небезпеки», в п. 4 зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Зі змісту ч. 1, ч. 2 ст. 1195 ЦК України вбачається, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим .ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

В свою чергу винуватець ДТП ОСОБА_2 шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди не відшкодував.

Разом з тим, вона і надалі змушена продовжувати лікування від отриманих у ДТП травм. Так зокрема у період часу з 24.05 по 07.06.2024 я перебувала на амбулаторному лікуванні в Кагарлицькій багатопрофільній лікарні із призначенням медикаментозного лікування та понесла додаткові витрати на придбання ліків, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями медичних документів і фіскальних та товарного чеків, на загальну суму: (2260,02+891,60+540,67+1096,98) = 4789,27 грн.

Таким чином розмір понесених та не відшкодованих відповідачами додаткових витрат зумовлених придбанням ліків визначений у п. 2 прохальної частини позовної заяви в сумі 11483,72 грн., підлягає збільшенню, шляхом додавання додатково понесених витрат на придбання ліків в сумі 4789,27 грн., що разом становить (11483,72+4789,27) = 16272,99 грн.

На підставі викладеного вище, керуючись статтями 22, 1166, 1187, 1195 ЦК України, та ст. 43, 49 ЦПК України, - позивачка просить суд винести рішення, на підставі якого:

1. Прийняти до розгляду дану заяву про збільшення розміру позовних вимог.

2. З урахуванням збільшення розміру позовних вимог стягнути на її користь із відповідача ОСОБА_3 шкоду, пов`язану з лікуванням в сумі 16272,99 грн.

3. Решту позовних вимог, викладених у прохальній частині позовної заяви, - залишити без змін.

10.06.2024року справа була знята з розгляду в зв`язку з перебуванням головуючого в справі в нарадчій кімнаті по іншому кримінальному провадженню, призначено настуне судове засідання на 15 год. 00 хв. 16.07.2024 року, (Том № 2, а.с., 193).

16.07.2024року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 14 год. 00 хв. 25.09.2024 року в зв`язку з неявкою сторін, (Том № 2, а.с., 201).

25.09.2024року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 11 год. 00 хв. 05.11.2024 року в зв`язку з неявкою сторін, (Том № 2, а.с., 210).

05.11.2024року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 15 год. 00 хв. 15.11.2024 року в зв`язку з клопотанням позивача, (Том № 2, а.с., 216).

08.11.2024року наадресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшло письмовеклопотання позивачкипро витребуваннядоказів, (Том № 2, а.с.. 221 222), наступного змісту:

- В провадженні судді Кагарлицького районного суду Київської області Закаблука О.В. знаходиться цивільна справа №368/111/24 за моїм позов до ОСОБА_2 та Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

29.02.2024 року через канцелярію Кагарлицького районного суду Київської області мною було подано клопотання про призначення судової експертизи.

В прохальній частині даного клопотання було зазначено про необхідність призначення у справі №368/111/24 комісійної судово - медичної експертизи для встановлення у відсотках професійної та загальної втрати працездатності із наданням експертам доступу до медичних документів, на підставі яких мені встановлено ІІ-гу. групу інвалідності, зокрема медико-експертної справи, яка знаходяться в Миронівській міжрайонній МСЕК, (адреса: 08800, м. Миронівка, Київська обл., вул. Благовіщенська, 86).

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0096096 виданої 13.09.2022 року Миронівською міжрайонною МСЕК та індивідуальної програми реабілітації інваліда №109 від 13.09.2022 року, за наслідками травм отриманих під час ДТП 21.12.2019 року їй було встановлено ІІ- гу. групу інвалідності з 01.10 2022 року довічно.

Згідно ч. 1, 3 ст. 107 ЦПК України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Отже, враховуючи те, що для проведення комісійної судово-медичної експертизи на предмет встановлення у відсотках професійної та загальної втрати працездатності, експертам необхідно надати матеріали медико-експертної справи, на підставі яких мені встановлено ІІ-гу. групу інвалідності, та керуючись ст.43, 84, 107 ЦПК України, - позивачка просить суд винести рішення у виді ухвали, на підставі якого:

1. Витребувати із Миронівської міжрайонній МСЕК, (адреса: 08800, м. Миронівка, Київська обл., вул. Благовіщенська, 86) матеріали медико-експертної справи, на підставі яких ОСОБА_1 , було встановлено ІІ-гу групу інвалідності у зв`язку із отриманими нею 21.12.2019 року під час ДТП травмами.

15.11.2024 року Кагарлицьким районним судом Київської області винесено ухвалу, згідно якої:

1.Клопотання провитребування доказів, якеподане позивачкою ОСОБА_1 ,- задовольнити.

2. Витребувати у відповідача, - Миронівської міжрайонноїМСЕК, (адреса: 08800, Київська область, Обухівський район, м. Миронівка, вул. Благовіщенська, 86), матеріали медико-експертноїсправи,на підставіяких ОСОБА_1 було встановленоІІ-гугрупу інвалідності у зв`язку із отриманими нею 21.12.2019 року під час ДТП травмами.

3. Зобов`язати відповідальних осіб Миронівської міжрайонноїМСЕК, (адреса: 08800, м. Миронівка, Київська обл., вул. Благовіщенська, 86), - надати вищевказаний доказ на адресу Кагарлицького районного суду Київської області, (09201, Київська область, Обухівський район, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3), - в строк до 10.12.2024 року, або, -

- видати матеріали медико-експертноїсправи,на підставіяких ОСОБА_1 було встановленоІІ-гугрупу інвалідності у зв`язку із отриманими нею 21.12.2019 року під час ДТП травмами, -позивачці ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці місто Кагарлик Київської області, громадянці України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_4 , виданий 11 грудня 2003 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_5 ), - при пред`явленні даної ухвали.

Отже, на адресу Кагарлицького районного суду Київської області 08.11.2024 року надійшло письмове клопотання позивачки ОСОБА_1 про призначення судово медичної експертизи, (Том № 2, а.с., 228 230), наступного змісту:

- В провадженні судді Кагарлицького районного суду Київської області Закаблука О.В. знаходиться цивільна справа №368/111/24 за її позовом до ОСОБА_2 та Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

29.02.2024 року через канцелярію Кагарлицького районного суду Київської області нею було подано клопотання про призначення судової експертизи.

В прохальній частині даного клопотання було вказано про необхідність призначення у справі № 368/111/24 комісійної судово - медичної експертизи проведення якої доручити експертам відділу комісійних експертиз КЗКОР "Київське обласне бюро судово-медичної експертизи" (04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 7).

Разом з тим, згідно листа Державної спеціалізованої установи «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 07.08.2024 р. №02.5-08/1294/2024, відповідно до наказів МОЗ України від 18.04.2024 № 661 «Про реорганізацію комунального закладу Київської обласної ради «Київське обласне бюро судово- медичної експертизи», та від 26.07.2024 №1322 «Про затвердження передавального акту майна, прав та обов`язків комунального закладу Київської обласної ради «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» та Статуту державної спеціалізованої установи «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи», Комунальний заклад Київської обласної ради «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» було припинено шляхом перетворення у Державну спеціалізовану установу «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» (код ЄДРПОУ 02125734).

Державна спеціалізована установа «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» є правонаступником майна, всіх майнових і немайнових прав та обов`язків комунального закладу Київської обласної ради «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року № 4038-ХІІ, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Згідно ч. 1 ст. 1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Наявні у розпорядженні позивача медичні документи, копії яких надано до суду в якості доказів, - не містять інформації про встановлення у відсотках ступеня втрати загальної та професійної працездатності.

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0096096 виданої 13.09.2022 року Миронівською міжрайонною МСЕК та індивідуальної програми реабілітації інваліда №109 від 13.09.2022 року, за наслідками травм отриманих під час ДТП 21.12.2019 року їй було встановлено II- гу групу інвалідності з 01.10 2022 року, - довічно.

Медичні документи, на підставі яких їй встановлено групу інвалідності знаходяться у Миронівській міжрайонній МСЕК, місце знаходження якої: 08800, м. Миронівка, Обухівський р-н., Київська обл., вул. Благовіщенська, 86.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що встановлення групи інвалідності потерпілих, причини і часу її виникнення провадяться в усіх випадках медико-соціальними експертними комісіями МСЕК. Ступінь втрати професійної працездатності (у процентах), потребу в додаткових видах допомоги визначають: МСЕК якщо шкода була заподіяна у зв`язку з виконанням працівником трудових обов`язків (в тому числі на шляху до роботи і з роботи); судово-медичною експертизою в решті випадків.

З наведеного вбачається, що для застосування статті 1195 ЦК України, належним та допустимим доказом підтвердження ступеня втрати працездатності (у відсотках) є відповідний висновок експертизи з визначенням відсотка втрати працездатності.

Відповідно до п. 2.4.3 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 № 6, участь кількох експертів є обов`язковою при проведенні експертиз із визначенням втрати загальної та професійної працездатності. Проведення цих експертиз здійснюється у відділах комісійних експертиз бюро судово-медичних експертиз управлінь охорони здоров`я обласних виконавчих комітетів, у відділі комісійних експертиз республіканського бюро (автономної Республіки Крим), а також у судово-медичному відділі Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України.

Згідно з пунктами 2 та 3 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 № 6, експертизи у відділі проводяться за постановою особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді або за ухвалою суду. Експертизи у відділі проводяться з метою усунення протиріч між раніше проведеною експертизою та іншими матеріалами справи у випадку необґрунтованості висновків або сумнівів особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду в правильності згаданої експертизи, а також з метою встановлення терміну зачаття, здатності до запліднення, проценту втрати професійної працездатності і правильності надання медичної допомоги у випадках притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників за «професійні правопорушення».

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.

Відтак, враховуючи те, що для встановлення обставин, що мають значення для справи, є необхідність в призначенні комісійної судово-медичної експертизи на предмет встановлення у відсотках професійної та загальної втрати працездатності та керуючись ст.103, 252-253 ЦПК України, - позивачка просить суд винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якої:

1. Призначити у справі №368/111/24 комісійну судово - медичну експертизу проведення якої доручити експертам відділу комісійних експертиз Державної спеціалізованої установи "Київське обласне бюро судово-медичної експертизи" (код ЄДРПОУ 02125734), адреса: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 7.

2. На розгляд та вирішення експертів поставити такі питання:

- Який ступінь втрати професійної працездатності у відсотковому відношенні ОСОБА_1 у зв`язку із отриманими нею 21.12.2019 року під час ДТП травмами по теперішній час?

- Який ступінь втрати загальної працездатності у відсотковому відношенні ОСОБА_1 у зв`язку із отриманими нею 21.12.2019 року під час ДТП травмами по теперішній час?

3. Оплату за проведення судово-медичної експертизи гарантує.

4. На час проведення судової експертизи провадження у справі зупинити.

15.11.2024року в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 09 год. 00 хв. 22.11.2024 року.

22.11.2024року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 10 год. 00 хв. 14.01.2025 року в зв`язку з неявкою сторін.

В підготовчесудове засідання,яке відбулося14.01.2025року,позивачка ОСОБА_1 ,-не з`явилася,хоча повідомлялася судом належним чином про день, час та місце слухання справиЮ, проте,- на адресу суду надійшла письмовазаява позивачки,в якійвона проситьслухати справув частиніпризначення комісійноїсудово медичної експертизи безїї участі,вимоги,викладені впрохальній частиніїї клопотанняпро призначенняекспертизи,-підтримує, та просить їх задовольнити.

Іші учасникисправи,в підготовчесудове засідання,яке відбулося14.01.2025року,-не з`явилися,хоча повідомлялися судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

Суд, розглянувши письмове клопотання позивачки про призначення по справі судово медичної експертизи, дослідивши матеріали справи (в частині, що стосується можливості призначення експертизи та зупинення провадження в справі на час проведення експертизи), - суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити судове рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в прохальній частині клопотання позивачки про призначення експертизи, - задовольнити, - шляхом винесення рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документу, (з постановленням в нарадчій кімнаті), обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Згідно п.2ч.1ст.43ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.

Згідно ч.1ст.76ЦПК України доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно п.1ч.2ст.76ЦПК України дані (які мають значення для встановлення істини по справі) встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами.

Так, в прохальній частині клопотання позивачки вказується на необхідність призначення у справі № 368/111/24 комісійної судово - медичної експертизи проведення якої доручити експертам Державної спеціалізованої установи «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» (код ЄДРПОУ 02125734).

Державна спеціалізована установа «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» є правонаступником майна, всіх майнових і немайнових прав та обов`язків комунального закладу Київської обласної ради «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи».

Відповідно достатті 1Закону України«Про судовуекспертизу» від25лютого 1994року №4038-ХІІ, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Згідно ч.1ст.1197ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Наявні у розпорядженні позивача медичні документи, копії яких надано до суду в якості доказів, - не містять інформації про встановлення у відсотках ступеня втрати загальної та професійної працездатності.

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0096096 виданої 13.09.2022 року Миронівською міжрайонною МСЕК та індивідуальної програми реабілітації інваліда №109 від 13.09.2022 року, за наслідками травм отриманих під час ДТП 21.12.2019 року позивачці було встановлено II- гу групу інвалідності з 01.10 2022 року, - довічно.

Медичні документи,на підставіяких їйвстановлено групуінвалідності станом начас винесенняухвали пропризначення експертизи, знаходятьсяу матеріалахцивільної справи (медико експертна справа).

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що встановлення групи інвалідності потерпілих, причини і часу її виникнення провадяться в усіх випадках медико-соціальними експертними комісіями МСЕК. Ступінь втрати професійної працездатності (у процентах), потребу в додаткових видах допомоги визначають: МСЕК якщо шкода була заподіяна у зв`язку з виконанням працівником трудових обов`язків (в тому числі на шляху до роботи і з роботи); судово-медичною експертизою в решті випадків.

З наведеного вбачається, що для застосування статті 1195 ЦК України, належним та допустимим доказом підтвердження ступеня втрати працездатності (у відсотках) є відповідний висновок експертизи з визначенням відсотка втрати працездатності.

Відповідно до п. 2.4.3 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 № 6, участь кількох експертів є обов`язковою при проведенні експертиз із визначенням втрати загальної та професійної працездатності. Проведення цих експертиз здійснюється у відділах комісійних експертиз бюро судово-медичних експертиз управлінь охорони здоров`я обласних виконавчих комітетів, у відділі комісійних експертиз республіканського бюро (автономної Республіки Крим), а також у судово-медичному відділі Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України.

Згідно з пунктами 2 та 3 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 № 6, експертизи у відділі проводяться за постановою особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді або за ухвалою суду. Експертизи у відділі проводяться з метою усунення протиріч між раніше проведеною експертизою та іншими матеріалами справи у випадку необґрунтованості висновків або сумнівів особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду в правильності згаданої експертизи, а також з метою встановлення терміну зачаття, здатності до запліднення, проценту втрати професійної працездатності і правильності надання медичної допомоги у випадках притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників за «професійні правопорушення».

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно п.9ч.1ст.253ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.

Відтак, враховуючи те, що для встановлення обставин, що мають значення для справи, є необхідність в призначенні комісійної судово-медичної експертизи на предмет встановлення у відсотках професійної та загальної втрати працездатності, слід задовольнити клопотання позивачки.

Суд зазначає також наступне:

- разом з матеріалами цивільної справи на проведення експертизи надсилається медико експертна справа ОСОБА_1 , 1986 року народження.

Враховуючи вищевикладене,керуючись ст. 103, п. 5 ч. 1 ст. 252, п. 9 ч. 1 ст. 253, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259, 260, 261, 263, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання позивачки ОСОБА_1 про призначення по справі комісійної судово медичної експертизи, - задовольнити.

Призначити в цивільній справі № 368/111/24, провадження № 2/368/103/25, за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_2 , - про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, - комісійну судово медичну експертизу, на вирішення якої поставити наступні запитання:

- Який ступінь втрати професійної працездатності у відсотковому відношенні ОСОБА_1 у зв`язку із отриманими нею 21.12.2019 року під час ДТП травмами по теперішній час?

- Який ступінь втрати загальної працездатності у відсотковому відношенні ОСОБА_1 у зв`язку із отриманими нею 21.12.2019 року під час ДТП травмами по теперішній час?

Проведення експертизидоручити експертам відділукомісійних експертизДержавної спеціалізованоїустанови "Київськеобласне бюросудово-медичноїекспертизи" (код ЄДРПОУ 02125734, адреса: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 7), попередивши їх про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

Оплату вартості експертизи покласти на позивачку, - ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , тел.: НОМЕР_3 )).

На часпроведення експертизипровадження посправі зупинити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.

Ухвала пропризначення експертизита зупиненняпровадження усправі можебути оскарженаокремо відрішення суду на підставі п.п. 12, 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на підставі ч. 1 ст. 356 ЦПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду, а особами, що приймають участь у справі, проте, не були присутні при проголошенні ухвали, - протягом п`ятнадцяти днів з момсенту отримання копії ухвали.

Суддя: О.В. Закаблук