Ухвала

від 15.01.2025 по справі 536/137/25

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 536/137/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року суддя Кременчуцького районного суду Полтавської області Баранська Ж.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Друга кременчуцька державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пінчук Ю.В. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Друга кременчуцька державна нотаріальна контора, згідно якої просить суд ухвалити рішення, яким:

-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_3 на житловий будинок садибного типу з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;

-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_3 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0514 га, кадастровий номер 5322485601:01:001:0305;

-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_3 на земельну ділянку за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Салівка, площею 0,2503 га, кадастровий номер 5322485601:01:001:0306;

-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_3 на земельну ділянку за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Салівка, площею 3,15 га, кадастровий номер 5322485600:03:000:0158;

-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_3 на земельну ділянку за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Салівка, площею 3,15 га, кадастровий номер 5322485600:03:000:0159.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13 січня 2025 року головуючого суддю у справі № 536/137/25 визначено Баранську Ж.О.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Перевіривши матеріали поданої позовної заяви, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги стосуються визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Таким чином, позовні вимоги про визнання права власності, витребування або повернення майна, виділ у натурі частки майна є майновими, оскільки за своєю правовою природою пов`язані з підтвердженням прав на майно (постанова ВС від 24.01.2018 року у справі № 916/1220/17, ухвала ВС від 04.03.2019 року у справі № 923/441/18, ухвала ВС від 30.03.2023 року у справі № 591/3750/20).

Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб?єктом оціночної діяльності - суб?єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Таким чином, належними доказами на підтвердження вартості майна, із якої необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість (станом саме на дату подання позову до суду), дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо.

З позовної заяви вбачається, що позивачем порушується питання про визнання права власності на чотири земельні ділянки:

1) площею 0,0514 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5322485601:01:001:0305, на території Салівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області;

2) площею 0,2503 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5322485601:01:001:0306, на території Салівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області;

3) площею 3,15 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322485600:03:000:0158, на території Салівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області;

4) площею 3,15 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322485600:03:000:0159, на території Салівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

При цьому ціна позову позивачем визначена у розмірі 500 000 грн. 00 коп., а судовий збір з урахуванням визначеної ціни позову сплачено у розмірі 5 000 грн. 00 коп. На підтвердження визначеної ціни позову (вартості спірних земельних ділянок) позивачем надано витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, з яких вбачається, що:

1)нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер: 5322485601:01:001:0305 складає 134 013 грн. 29 коп.;

2)нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер: 5322485601:01:001:0306 складає 9 930 грн. 78 коп.;

3)нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер: 5322485600:03:000:0158 складає 91 725 грн. 39 коп.;

4)нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер: 5322485600:03:000:0159 складає 91 725 грн. 39 коп.

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне.

Закон України «Про оцінку землі» № 1378-IV від 11.12.2003 року визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про оцінку землі» вартість земельної ділянки - еквівалент цінності земельної ділянки, виражений у ймовірній сумі грошей, яку може отримати продавець;

капіталізація - визначення вартості об`єкта оцінки на підставі чистого операційного або рентного доходу від його використання;

рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки;

нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про оцінку землі» залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів; грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ч. 4-6 ст. 5 ЗУ «Про оцінку землі» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

З наведеного вбачається, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок відображає грошове значення капіталізованого доходу, який можна одержати з цих земельних ділянок, та використовується для визначення розміру передбачених законом податків, зборів та інших обов`язків платежів, а також використовується в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Нормативна грошова оцінка не відображає дійсної (ринкової) вартості земельної ділянки.

Натомість дійсну (ринкову) вартість земельної ділянки відображає експертна грошова оцінка, яка проводиться в установленому законом порядку уповноваженими на те суб`єктами.

Таким чином, при визначенні розміру спірних земельних ділянок та визначенні в залежності від цього ціни позову позивач помилково опирався на нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок, оскільки остання не відображає їх ринкової вартості на момент подання позовної заяви до суду. У свою чергу, ціна позову в межах даної категорії справ визначається саме в залежності від ринкової вартості спірного майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, позивачу необхідно провести експертну оцінку спірних земельних ділянок з метою визначення їх вартості на момент подання позову, в залежності від визначеної ринкової вартості самостійно визначити ціну позову, з урахуванням наведеного самостійно визначити розмір судового збору та доплатити різницю судового збору, визначену відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», з наступним наданням суду підтверджуючого документа про доплату судового збору (1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211 грн. 20 коп.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140 грн. 00 коп.).

Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки, надавши підтвердження ринкової вартості спірних земельних ділянок, зазначивши інформацію про ціну позову, виходячи з вартості земельних ділянок, визначивши розмір судового збору та доплативши різницю судового збору, визначену відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», з наступним наданням суду підтверджуючого документа про доплату судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 190 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Друга кременчуцька державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяЖ. О. Баранська