Рішення

від 14.01.2025 по справі 752/20329/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cправа № 752/20329/20

провадження №: 2/752/169/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Галицька» про відшкодування шкоди завданої майну, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року, позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до АТ «Страхова компанія «Країна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ПАТ «Страхова компанія «Галицька» про відшкодування шкоди завданої майну, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 07.06.2020 приблизно о 13 год. 20 хв. по вул. Ізюмська у м. Києві, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та Skoda Octavia A7, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить позивачу. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.07.2017 по справі № 752/12110/17 ОСОБА_3 визнано винним у вказаній дорожньо-транспортній пригоді. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність транспортного засобу Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1 був забезпечений полісами АК/4626785 та АК/6578603, обидва укладені із АТ «СК «Країна». При цьому, поліс АК/6578603 є дублікатом, виданого на заміну полісу АК/4626785. Позивач звернувся із повідомленням про ДТП до АТ «СК «Країна». Листом № 9848 від 18.10.2017 АТ «СК «Країна» повідомило позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі того, що на момент укладення полісу АК/4626785 транспортний засіб Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1 , був забезпечений полісом АІ/8578189 укладеного із ПрАТ «СК «Галицька» і в силу п. 3 ч. 1 ст. 989 ЦК України. Договір АК/4626785 нібито є нікчемним. Позивач вважає відмову страховика необґрунтованою, а наявність іншого діючого полісу страхування - не підтверджено.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 99380,00 грн, пеню у розмірі 80751,01 грн, 3% річних за прострочення виконання зобов`язання у сумі 8905,30 грн, судовий збір у розмірі 1890,36 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.10.2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Галицька» про відшкодування шкоди завданої майну, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

У лютому 2021 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити у задоволенні позову, з підстав, викладених у відзиві. Зокрема, зазначили, що факт неповідомлення страхувальником під час укладання договору страхування з АТ «СК «Країна» про наявність іншого діючого Полісу № АІ/8578189, укладеного з ПрАТ «СК «Галицька», свідчить про нікчемність правочину в розумінні ст. 215 ЦК України.

У лютому 2021 позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що просить задовольнити позовні вимоги, з підстав викладених у відповіді на відзив.

У березні 2021 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ за Полісом № АІ/8578189 (ПрАТ «СК «Галицька»), Полісом № АК/4626785 та Полісом № АК/6578603 (дублікат) (АТ «СК «Країна»), VIN-код транспортного засобу Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1 за зазначеними полісами повністю співпадає, KMHDH41CADU9422440, а отже за Полісом № АІ/8578189 (ПрАТ «СК «Галицька») та Полісом № АК/4626785 та Полісом № АК/6578603 (дублікат) (АТ «СК «Країна»), забезпечений один і той же транспортний засіб. Зауважив, що просить відмовити у задоволенні прозових вимог.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним задовольнити позов, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 07.06.2017 о 13 год. 20 хв. на вул. Ізюмська в м. Києві керував автомобілем «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_1 , не обрав безпечну швидкість, не впорався з керуванням, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_2 , який зіткнувся з автомобілем «Део», державний номерний знак НОМЕР_3 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п. 12.1 ПДР України, тобто здійснив дії передбачені ст. 124 КпАП України.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.07.2017 визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з інформації, отриманої з єдиної централізованої бази даних МТСБУ (https://policy-web.mtsbu.ua), що відповідно до статті 55 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», містить відомості про чинні та припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і ресурс є вільним і загальнодоступним, на момент ДТП транспортний засіб Hyundai, д.н.з. НОМЕР_1 , був забезпечений полісами АК/4626785 та АК/6578603, обидва укладені із АТ «СК «Країна».

Як в подальшому було встановлено, поліс АК/6578603 є дублікатом, виданого на заміну полісу АК/4626785, що підтверджується листом МТСБУ № 9-02/30362 від 19.10.2020.

Позивач звернувся із Повідомленням про ДТП (вх. №11501/17 від 08.06.2017 року) до АТ «СК «Країна». 29.06.2017 року отримав лист №5951/17 щодо надання документів для подальшого врегулювання завданого збитку.

12.07.2020 року позивач подав Заяву щодо погодження розміру страхового відшкодування (вх. №14385/17 від 12.07.2017 року) та Заяву на виплату страхового відшкодування (вх. №14384/17 від 12.07.2017 року). Заявою №17124/17 від 16.08.2017 року було остаточно уточнено реквізити.

Листом №9848 від 18.10.2017 року АТ «СК «Країна» повідомило позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі того, що на момент укладення полісу АК/4626785 транспортний засіб Hyundai, д.н.з. НОМЕР_1 , був забезпечений полісом АІ/8578189 укладеного із ПрАТ СК «Галицька», і в силу п.3 ч.1 ст. 989 ЦК України, Договір АК/4626785 нібито є нікчемним.

У листі №9848 від 18.10.2017 року АТ «СК «Країна» посилається на те, що на момент укладення договору АК/4626785, транспортний засіб Hyundai, д.н.з. НОМЕР_1 , був вже забезпечений полісом АІ/8578189 укладеного із ПрАТ СК «Галицька». Проте, відповідно до запиту до Єдиної централізованої бази МТСБУ, за даним полісом забезпечено автомобіль із номерним знаком НОМЕР_4 . Останні букви ОІ, а не ІО.

Згідно з ч.3 чт. 18 Закону України «Про Страхування», факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про страхування», Договір страхування визнається недійсним у судовому порядку.

Поліс АК/4626785 не визнавався недійсним, а його чинність підтверджується наявністю оригіналу у відповідача та копією полісу, що наявна у позивача та витягом із Єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

Крім того, МТСБУ у відповідь на адвокатський запит, листом №9-02/29252 від 08.10.2020 року повідомило про те, що Hyundai, д.н.з. НОМЕР_1 , був забезпеченим лише за полісом, укладеним із АТ «СК «Країна».

Таким чином, суд вважає відмову Страховика необґрунтованою а наявність іншого діючого полісу страхування - непідтвердженою.

Відповідно до ч.1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.17.3. ст. 17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». При укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

В даному випадку, шкода виплачується потерпілій особі і він не є страхувальником. Про жодний інший поліс потерпілій особі не могло бути відомо і він не міг знати про існування будь-якого іншого полісу страхування. Крім того, відповідно до бази МТСБУ, авто із таким полісом застраховано лише в АТ «СК «Країна».

На момент подання всіх документів, позивачу не було відомо про наявність полісу страхування АК/6578603.

Нікчемним договір АК/6578603 не може бути визнаним, оскільки, як і поліс АК/4626785 укладений із АТ «СК «Країна». Тобто, із однією і тією ж юридичною особою, а тому Відповідач не може стверджувати, що його не було повідомлено про наявність іншого полісу страхування.

До того ж, як вже було зазначено, поліс АК/6578603 є дублікатом.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору стаття 979 ЦК України).

Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон № 1961-ІV).

За статтею 6 Закону № 1961-ІV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-ІV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-ІV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 754/1108/15-ц).

За частиною першою статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювана шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність зпійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше сечове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною другою статті 22 ЦК України визначено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до частини першої статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом зазначеної норми закону обов`язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди.

Ліміт відповідальності страховика визначається умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності укладеного з власником (володільцем) транспортного засобу.

Відповідно до п. 35.3 статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», особа, якій подається заява про страхове відшкодування, зобов`язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви і на вимогу заявника зобов`язана ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди.

Згідно ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Оскільки розмір шкоди було визнано Страховиком і відмова не ґрунтується саме на необґрунтованості суми завданого збитку і дана сума була погоджена сторонами, суд вважає, що саме 99380 гривень підлягає стягненню із Відповідача.

Згідно п. 36.5. статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком пені, в якому загальна сума пені з 19.10.2017 року по 14.10.2020 року складає 80751,01 грн.

З огляду на статтю 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних, є особливою мірою відповідальності боржника (страховика) за прострочення грошового зобов`язання.

Таким чином, окрім санкції, визначеної статтею 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач також має право на отримання 3% річних з огляду на приписи статті 625 ЦК України.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 26.06.2018 року у справі №607/1373/16-ц.

За 1090 днів прострочки виконання зобов`язання отримуємо: 99 380 * 3% річних / 365 днів = 8,17 грн в день; 8,17 грн * 1090 днів = 8905,30 грн.

Крім того, позивачем до Відзиву долучено лист №1544 від 06.09.2017 року від ПрАТ «СК «Галицька». Проте, даний документ не містить обов`язкових реквізитів для ідентифікації відправника, а саме коду ЄДРПОУ, печатки підприємства. Більше того, навіть наявність такого листа, при його допустимості, не може свідчити про наявність та існування полісу страхування на момент дорожньо-транспортної пригоди, оскільки таким доказом може бути лише і тільки сам поліс страхування.

Вирішуючи спір, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України, встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Галицька» про відшкодування шкоди завданої майну, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підлягає задоволенню.

Суд, вважає також в порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України , -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Галицька» про відшкодування шкоди завданої майну, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (ідентифікаційний код: 20842474, місце проживання: м. Київ, вул. Електриків, буд. 29А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування у розмірі 99380 (дев`яносто дев`ять тисяч триста вісімдесят) грн 00 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (ідентифікаційний код: 20842474, місце проживання: м. Київ, вул. Електриків, буд. 29А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пеню у розмірі 80751 (вісімдесят тисяч сімсот п`ятдесят одна) грн 01 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (ідентифікаційний код: 20842474, місце проживання: м. Київ, вул. Електриків, буд. 29А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 3% річних у розмірі 8905 (вісім тисяч дев`ятсот п`ять) грн 30 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (ідентифікаційний код: 20842474, місце проживання: м. Київ, вул. Електриків, буд. 29А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1890 (одна тисяча вісімсот дев`яносто) грн 36 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.Ю. Мазур