Рішення

від 16.10.2024 по справі 756/7258/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 756/7258/20-ц

пр. 2-1761/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Соколова О.М.

при секретарі судового засідання Колесник А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 756/7258/20-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське Агентство «Укрмарін» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Селіверстов Владислав Олегович про визнання договору частково недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Морське Агентство «Укрмарін» (далі - позивач, ТОВ «Морське Агенство «Укрмарін») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Селіверстов Владислав Олегович про визнання договору частково недійсним.

В обґрунтування якого вказано, що 12.10.2010 року між ТОВ «Морське Агенство «Укрмарін» та ОСОБА_1 було укладено Попередній договір купівлі-продажу нежилих приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Селіварстовим В.О., зареєстрований в реєстрі за № 5257.

При укладені попереднього договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 12.10.2010 року сторонами порядок розрахунків не визначався, оскільки такий порядок визначається законом.

В подальшому, 12.10.2010 року між ТОВ «Морське Агенство «Укрмарін» та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу нежилих приміщень.

Відповідно до п. 5 Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 12.10.2010 року, продаж нежилих приміщень здійснено за 1 400 000,00 грн.,які покупець зобов`язується сплатити Продавцю протягом 15 років після підписання цього Договору, тобто 12 жовтня 2025 року.

За наведених обставин, позивач вважає, що умова, викладена в п. 5 Договору є недійсною, оскільки вона не передбачена умовами Попереднього договору.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 03.07.2020 року цивільну справу №756/7258/20-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське Агентство «Укрмарін» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Селіверстов Владислав Олегович про визнання договору частково недійсним, передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.10.2020 року відкрито провадження у цивільній справі № 756/7258/20-ц та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.11.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив. З рішень Європейського суду вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Разом з тим, матеріалах справи міститься заява від представника позивача про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідача - у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомила.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд ухвалив розглядати справу в судовому засіданні за відсутності учасників справи, з урахуванням обставин, зазначених у позові.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Матеріалами справи встановлено, що 12.10.2010 року між ТОВ «Морське Агенство «Укрмарін» та ОСОБА_1 було укладено Попередній договір купівлі-продажу нежилих приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Селіварстовим В.О., зареєстрований в реєстрі за № 5257, відповідно до якого сторони зобов`язалися в строк до 15.10.2010 року укласти договір купівлі-продажу нежилих приміщень, загальною площею 61,00 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

При укладені попереднього договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 12.10.2010 року сторонами порядок розрахунків не визначався, оскільки такий порядок визначається законом, а саме ч. 1 ст. 692 ЦК України, відповідно до якого покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару..

В подальшому, 12.10.2010 року між ТОВ «Морське Агенство «Укрмарін» та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу нежилих приміщень, відповідно до якого ТОВ «Морське Агенство «Укрмарін» продало ОСОБА_1 нежилі приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Селіварстовим В.О., зареєстрований в реєстрі за № 5264.

Відповідно до п. 5 Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 12.10.2010 року, продаж нежилих приміщень здійснено за 1 400 000,00 грн., які покупець зобов`язується сплатити Продавцю протягом 15 (п`ятнадцять) років після підписання цього Договору. тобто 12 жовтня 2025 року.

Станом на дату подачі позову розрахунок за Договором купівлі- продажу нежилих приміщень від 12.10.2010 року не здійснено.

Відповідно до ч. 1ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Відповідно до частини 1статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 627, частини 1 статті 628, статті 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ознайомлення позивача з умовами Попереднього договору і Договору купівлі-продажу нежилих приміщень є згода останнього на такі умови, керуючись принципом свободи договору (ст. 627 ЦК України), підтверджується підписом на договорі.

Підписуючи Попередній договір та Договорів купівлі-продажу нежилих приміщень позивач погодився з усіма його умовами.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України, правочин може бути визнаний недійсним лише на підставах, визначених законом, та з застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

На підставі викладено, суд не вбачає підстав для визнання договору частково недійсним, оскільки договір є підписаний позивачем, чим останній висловив згоду з умовами договору.

Так, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не заявлено клопотань про відшкодування будь-яких судових витрат, а отже у цій справі відсутні судові витрати, які підлягають розподілу.

Керуючись ст. ст. 16,203, 215, 635 ЦК України, ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81,141, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське Агентство «Укрмарін» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Селіверстов Владислав Олегович про визнання договору частково недійсним - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.10.2024 року.

Суддя О.М.Соколов