Постанова

від 16.10.2024 по справі 761/25316/22-а

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 761/25316/22-а

Категорія 139

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Соколова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Колесник А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2022 року Вакуленко Сергій Володимирович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ГУ ДПС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.

В обґрунтування позову вказав, що 28.10.2022 року на підставі наказу № 3335-п від 30.08.2022 року Головного управління ДПС у м. Києві, розпочато проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю об`єднана торговельна компанія «ЄВРОАЛЮС».

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 02.11.2022 № 34302/26/15/07/30217001 (бланк 004318), (далі - Акт), в якому викладено висновок про те, що Товариством порушено п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні з огляду на встановлені в ході перевірки факт порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари, а саме: перевищення граничних сум розрахунків готівкою протягом дня.

На підставі Акту, 08.11.2022 року, відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення № 15283, далі Протокол, яким зафіксовано склад адміністративного правопорушення щодо керівника ТОВ ОТК "ЄВРОПЛЮС" (код ЄДРПОУ 30217001) ОСОБА_1 , про порушення останнім п. 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (із змінами та доповненнями).

На підставі Протоколу та Акту, 10.11.2022 року в. о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві Оксаною Датій винесено Постанову про накладені адміністративного стягнення, далі Постанова, якою притягнуто Позивача до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 17000 грн за порушення ч. 2 ст. 163-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення, далі КУпАП. У Постанові зазначено, що підставою її винесення стали Акт і Протокол, якими встановлено порушення порядку проведення розрахунків, а саме: здійснення розрахунків готівковими коштами понад встановлені граничні суми розрахунків, протягом одного дня, одним платіжним документом, чим порушено п. 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (із змінами та доповненнями).

Позивач не погоджується із накладеним стягненням виходячи із наступного. Так, при винесені оскаржуваної постанови не було дотримано положень Інструкції та КУпАП в частині сповіщення позивача про місце і час розгляду справи, так як на час розгляду були відсутні дані про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду справи. У постанові відсутні обґрунтування накладення не мінімального адміністративного стягнення 10 н.м.д.г., що складає 1 700,00 грн., а стягнення штрафу у сумі 17 000,00 грн., що дорівнює 1000 н.м.д.г. у справі відсутні в достатньому обсязі належні та допустимі докази на підтвердження винуватості позивача у вчиненні правопорушення, що в свою чергу, позбавляє можливості встановити факт вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення та наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 165-15 КУпАП. Крім того, вказує, що з урахуванням ст.ст. 247, 284 КУпАП, провадження про адміністративне правопорушення відносно позивача за будь-якої із частин ст. 165-15 КУпАП підлягає закриттю за закінченням на момент винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення строків давності.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 17.11.2022 року адміністративну справу №761/25316/22 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови, передано за підсудністю до Печерського районного суду м.Києва.

Відповідно до ст. ст. 31, 33 КАС України справу було розподілено до розгляду судді Печерського районного суду Соколову О.М.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 28.12.2022 року адміністративну справу №761/25316/22 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови, повернуто до Шевченківського районного суду м.Києва для виконання вимог ч.ч. 5-11 ст.272, ч. 3 ст.31 ЦПК України.

16.03.2023 року на адресу суду надійшла адміністративна справа № 761/25316/22 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови, після усунення недоліків судом, яка фактично була передана судді 21.03.2023 року.

Ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва Соколова О.М. від 23.03.2023 у даній справі відкрито провадження.

28.03.2023 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач заперечує проти позову, вважає вимоги безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

29.03.2023 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

29.03.2023 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розподіл судових витрат.

17.04.2023 року на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на клопотання про розподіл судових витрат.

19.04.2023 року на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили, разом з тим, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у відсутність позивача та представника позивача

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, разом з тим, в матеріалах справи міститься заява від представника відповідача про розгляд справи без участі представника відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі ст. 20, п.п. 80.2.2, п. 80.2, ст.80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПКУ) відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 30.08.2022 року № 3335-п та на підставі направлень від 15.09.2022 № 10457, № 10456, проведено фактичну перевірку за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 50, де здійснює діяльність TOB ОТК «ЄВРОПЛЮС» (код ЄДРПОУ 30217001) з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

За результатом проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки від 02.11.2022 реєстраційний № 34302/26/15/07/30217001, згідно з яким встановлено порушення суб`єктом господарювання вимог: п. 6 розділ ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджено постановою Правління Національного банку України від 29.12.17 № 148 (зі змінами та доповненнями) (далі - Положення № 148).

Відповідно до п. 1 розділу І Положення № 148 це Положення розроблено відповідно до Закону України "Про Національний банк України" і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами. Пунктом 6 розділу ІІ Положення № 148 встановлено, що суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно; 2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п`ятдесяти тисяч) гривень включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб`єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в пункті 6 розділу II цього Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.

Актом фактичної перевірки від 02.11.2022 реєстраційний № 34302/26/15/07/30217001 встановлено порушення ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а саме: здійснення розрахунку готівкою із фізичною особою протягом одного дня, понад установлену граничну суму через ПРРО відповідно до чеку від 27.06.2022 № 6kdSnjbkqvc на суму 75 980,00 грн проведено готівковий розрахунок протягом одного дня на суму 75 980,00 грн.

Відповідно до ст. 163-15 КУпАП порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, до якої протягом року вже застосовувалося адміністративне стягнення за таке ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що він не є суб`єктом правопорушення, визначеного ч. 2 ст. 163-15 КУпАП, оскільки відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) може нести власник підприємства або посадова особа підприємства, до службових обов`язків якої входить забезпечення виконання такого порядку.

Разом з тим, відповідно до пункту 47 Положення №148 перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (далі - контролюючий орган) відповідно до його компетенції.

Керівники суб`єктів господарювання несуть відповідальність за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку. Контролюючий орган в разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою застосовує до порушників штрафні санкції згідно з законодавством України.

Враховуючи вищенаведене, керівником ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» є ОСОБА_1 , який несе відповідальність за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою та може бути притягнутий до відповідальності в установленому законодавством України порядку.

Щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до пп. 20.1.41 п. 20.1 статті 20 ПКУ контролюючі органи мають право складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 234-2 КУпАП, органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (стаття 163-13), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15), ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя - шоста статті 166-6), перешкоджанням уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок (стаття 188-23).

Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Протокол про адмінправопорушення складається за правилами, установленими Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566 (далі - Інструкція).

Посадовими особами контролюючого органу 08.11.2022 складено протокол № 15283 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за фактом порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) на бланку за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції.

Так, матеріалами справи встановлено, що у вищезазначеному протоколі вказано, що директор ОСОБА_1 попередньо притягався до адміністративної відповідальності.

Пунктом 2 розділу II цієї Інструкції передбачається, що в разі вчинення однією особою декількох адмінправопорушень протоколи складаються окремо щодо кожного такого правопорушення. Якщо особа вчинила декілька адміністративних правопорушень, справи за якими одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то стягнення накладається в межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення із числа вчинених. Із чого випливає, що якщо адміністративну справу розглядає один і той самий орган або посадова особа, то штраф за декілька правопорушень буде один.

Штраф у підвищеному розмірі за повторне правопорушення (у розмірі від 500 до 1 000 НМДГ) можуть застосуватись у тому випадку, якщо до цієї ж посадової особи менше року тому вже був застосований штраф на підставі ст. 163-15 КУпАП.

Про неодноразове вчинення посадовими особами ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» правопорушень аналогічного характеру свідчать судові справи 761/28194/22, 761/28288/22, 761/28276/22, 761/28290/22, 761/25302/22, 761/28281/22, 761/28192/22, 761/25821/22, 761/28196/22, 761/119/22, 761/25823/22, 761/426/23, 761/25308/22, 761/25826/22, 76128270/22, 761/25824/22, 761/136/23, 761/23271/22, 761/356/23, 761/165/23, 761/25823/22,761/152/23.

Враховуючи вищенаведене, відповідачем до позивача правомірно було застосовано штраф на підставі ст. 163-15 КУпАП як за повторне правопорушення у розмірі 17 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивача було повідомлено листом ГУ ДПС у м. Києві від 02.11.2022 № 9733/Л/26-15-07-07-03-08, що розгляд адміністративної справи відбудеться 08.11.2022 у приміщенні ГУ ДПС у м. Києві за адресою м. Київ, вул. Смілянська, 6 о 09:00 годині.

ГУ ДПС у м. Києві складено акт неявки директора Лапшикова Андрія Анатолійовича для підписання та отримання примірника протоколу про адміністративне правопорушення від 08.11.2022 № 15283, який направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу позивача.

10.11.2022 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за результатом розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 08.11.2022 № 15283, яку направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу позивача.

Щодо строку притягнення до відповідальності, суд вказує наступне.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 20.1.41 п. 20.1 ст. 20 ПКУ передбачено, що контролюючі органи мають право складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як було зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.06.1988 №6 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення», при перевірці додержання органом (посадовою особою) встановленого ст. 38 КУпАП двомісячного строку застосування адміністративного стягнення судам слід мати на увазі, що при правопорушеннях, які тривають, зазначений строк обчислюється з дня виявлення правопорушення.

Визначення поняття «триваюче правопорушення» знайшло відображення у листі Міністерства доходів і зборів України від 13.05.2013 №1101/Н/99-99-15-04-01-14.

Так, зокрема, Міндоходів України було зазначено, що триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок (наприклад, у разі виявлення таких проступків: відсутність обліку доходів і витрат, для яких встановлена обов`язкова форма обліку (обліку результатів підприємницької діяльності відповідно до вимог чинного законодавства), бухгалтерського обліку об`єктів оподаткування, ведення його з порушенням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших правопорушень, пов`язаних з нарахуванням податків, і встановити які можна лише в ході документальної перевірки на підставі первинних документів). Стягнення за такі адміністративні правопорушення може бути накладене в строк не пізніше, ніж через два місяці з дня його виявлення (з дати складання і підписання акта перевірки).

Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

ПКУ визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Функції та права контролюючих органів, обов`язки і відповідальність посадових та службових осіб контролюючих органів визначені статтями 191 - 21 ПКУ.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПКУ).

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Враховуючи вищенаведене, контролюючий орган має право проводити фактичну перевірку виключно з урахуванням наведених підстав та має право в рамках перевірки притягувати до адміністративної відповідальності, проте, слід звернути увагу на той факт, що виявити такі правопорушення можливо лише у ході проведення перевірок платників податків, що в свою чергу з урахуванням ст. 38 КУпАП дає можливість ухилятись платникам податків від санкцій, передбачених КУпАП та позбавляє контролюючий орган можливості виконувати свої функції.

Крім того, факти попередніх притягнень до адміністративної відповідальності аналогічного характеру позивача свідчать про неодноразове та триваюче порушення позивачем порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а відсутність фінансової відповідальності за вказані правопорушення зумовлює зловживання платником податків ст. 38 КУпАП.

Не дотримання позивачем порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а саме: здійснення розрахунку готівкою із фізичною особою протягом одного дня з фізичними особами у розмірі від 50000 (п`ятдесяти тисяч) гривень є неодноразовим правопорушенням, оскільки в даному випадку платник податків перебуває у безперервному стані невиконання своїх обов`язків передбачених законом.

Тобто, фактично платник податків має можливість ухилитись від адміністративної відповідальності за правопорушення, які мають постійний характер та відчуваючи безкарність повторювати і надалі правопорушення аналогічного складу.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний серед іншого має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Суд, розглянувши справу в межах позовних вимог не вбачає підстав для визнання незаконною та скасування постанови, прийшов висновку, що позов безпідставний і задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не заявлено клопотань про відшкодування будь-яких судових витрат, а отже у цій справі відсутні судові витрати, які підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст. -9, 38, 163-5, 234-2, 238, 254, 255, 277 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 72-77, 132,140, 241-246, 250, 286, 292, 295 КАС України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Соколов