Ухвала

від 16.01.2025 по справі 759/1259/25

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/2304/25

ун. № 759/1259/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської гімназії східних мов №1, Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про оскарження дисциплінарної відповідальності, визнання наказу неправомірним, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської гімназії східних мов №1, Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про оскарження дисциплінарної відповідальності, визнання наказу неправомірним.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Справу передано судді 15.01.2025 року.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Ч. 4 ст. 175 ЦПК України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Позивач у поданому позові заявляє дві вимоги немайнового характеру:

- визнати дії вчительки ОСОБА_1 такими, що не містять ознак дисциплінарного правопорушення;

- визнати неправомірним і скасувати Наказ №37-Т від 08.10.2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителя японської мови ОСОБА_1 » за підписом директора Проскури О.І.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір не повинен обмежувати право заявника на доступ до правосуддя, його розмір має бути розумним. Разом з цим, судовий збір виконує роль обмежувального заходу, який попереджає подання необґрунтованих й безпідставних позовів та перенавантаження судів.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

Пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка діє з 01 вересня 2015 року, визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі у справах за вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях справ: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства, які призначені для належного відправлення правосуддя та забезпечення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року, пункт 47 (заява № 19164/04).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для встановлення ставки судового збору за подання позовної немайнового характеру, яка подана фізичною особою необхідно звернутись до положень Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік».

Відповідно до ст. 7 зазначеного закону, з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривні.

Отже, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1211,20 гривень.

Заявляючи дві вимоги немайнового характеру, позивач сплатила судовий збір у розмірі 1 211,20 гривень лише за одну.

Таким чином, ОСОБА_1 має сплати судовий збір за ще одну немайнову вимогу у розмірі 1 211,20 гривень за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача: UA708999980313121206000026009, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: 101

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Святошинський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, суд звертає увагу на положення п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у відповідності до котрих позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Другий пункт прохальної части позовної заяви викладений наступним чином: «визнати дії вчительки ОСОБА_1 такими, що не містять ознак дисциплінарного правопорушення».

Для суду зазначена вимога є неконкретизованою, абстрактною, такою, що не дає зрозуміти її змісту, оскільки не розкриває які саме дії ОСОБА_1 слід визнати такими, що не містять ознак дисциплінарного стягнення.

Окрім того, п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України встановлює, що якщо позов подано до кількох відповідачів, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Так, визначаючи у справі два відповідача: Київську гімназію східних мов №1 та Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 не визначає зміст позовних вимог щодо кожного із них.

Також суд звертає увагу, що у відповідності до п.п. 6, 7, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Жодна із зазначених вимог ОСОБА_1 не виконана.

Окрему увагу суд також звертає на те, що за умовами статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 160/7887/18.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17, від 27 вересня 2021 року № 5026/886/2012, незасвідчені копії документів визнаються недопустимими доказами.

Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів. Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.

Додані до позовної заяви копії документів не засвідчені у порядку, встановленому ст. 95 ЦПК України.

Отже, додані до позову документи, всупереч вимогам п. 2 ст. 95 ЦПК України, не завірені належним чином.

Вказані недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Додатково вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.185 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської гімназії східних мов №1, Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про оскарження дисциплінарної відповідальності, визнання наказу неправомірним - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який становить 5 (п`ять) днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.О. Горбенко