Постанова

від 16.01.2025 по справі 285/3296/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №285/3296/24 Головуючий у 1-й інст. Михайловська А. В.

Категорія 84 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Борисюка Р.М., Коломієць О.С.,

розглянув успрощеному письмовомупровадженні безвиклику сторінв м. Житомирі цивільну справу №285/3296/24 за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Ярунська сільгосптехніка» про стягнення коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонногосуду Житомирської області від 11 листопада 2024 року, ухвалене під головуванням судді Михайловської А.В. в м. Звягелі,

в с т а н о в и в :

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом у якому просив стягнути з ПАТ Ярунська сільгосптехніка на його користь 42084,06 грн за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання з 16.02.2016 по 17.06.2024, а саме: інфляційні нарахування у розмірі 35126,65 грн; 3% річних, згідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 6 957,41 грн. В обґрунтування позову зазначав, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 14.01.2016 у справі № 296/13141/15-ц, задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ Ярунська сільгосптехніка про стягнення з відповідача на користь позивача кошті у сумі 153 313 грн 02 коп. Вказане рішення суду набуло законної сили 15 лютого 2016 року та був виданий відповідний виконавчий лист на його виконання, який було подано до органів ДВС для його примусового виконання. Однак, до цього часу відповідач не виконав в повному обсязі вказане судове рішення. У зв`язку з протиправним невиконанням відповідачем рішення суду першої інстанції, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонногосуду Житомирської області від 11 листопада 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючисьіз рішеннямсуду першоїінстанції, ОСОБА_1 подав апеляційнускаргу,в якійпросить оскаржуванесудове рішенняскасувати таухвалити нове,яким задовольнитийого вимогиу повномуобсязі.На обґрунтуваннядоводів апеляційноїскарги зазначає,що обґрунтовуючивідмову узадоволенні позову,суд першоїінстанції вказав,що наданіпозивачем доказив обґрунтуваннясвоїх вимог,останнім недоведено,що відповідачмає грошовезобов`язанняперед позивачемза рішеннямКорольовського районногосуду м.Житомира від14.01.2016року усправі №296/13141/15-ц,що набралозаконної 15.02.2016,оскільки матеріалисправи немістять копіївідповідного рішеннясуду,що набралозаконної сили,на якепозивач посилається.Разом зцим,судом звідкритих джерелінформації,зокрема зЄДРСР сталовідомо,що 07.12.2022постановою Житомирськогоапеляційного судурішення Корольовськогорайонного судум.Житомира від14.01.2016року скасованота ухваленонове судоверішення.Таким чином,суд ставитьпід сумнівкопію виконавчоголиста,виданого 02^03.2016у справі№ 296/13141/15-ц напідставі рішеннясуду,що набралозаконної силисаме 15.02.2016року.Однак,такий висновокне відповідаєобставинам справи,наданим доказам,нормам матеріальногота процесуальногоправа.Зокрема,відповідно доч.1ст.431ЦПК Українивиконання судовогорішення здійснюєтьсяна підставівиконавчого листа,виданого судом,який розглядавсправу яксуд першоїінстанції.Такий доказв справінаявний:копія виконавчоголиста,виданого Корольовськимрайонним судомм.Житомира від02.03.2016по справі№ 296/13141/15-ц,а такожлист Звягельськоговідділу Державноївиконавчої службиу Звягельськомурайоні Житомирськоїобласті від09.02.2024за №26629,який підтверджуєнаявність заборгованості.У випадкускасування судовогорішення,на підставіякого виданийвиконавчий лист,існує процедуравизнання виконавчоголиста таким,що непідлягає довиконання (ст.432ЦПК України),однак,у справівідсутні будь-якідокази визнаннявиконавчого листа,виданого Корольовськимрайонним судомм.Житомира від02.03.2016по справі№ 296/13141/15-ц,таким,що непідлягає довиконання.Окрім цього,поза увагоюсуду першоїінстанції залишилисяті обставини,що рішеннямКорольовського районногосуду м.Житомира від14січня 2016року посправі №296/13141/15-цза позовомпозивача довідповідача та ОСОБА_2 ,позов задоволенийчастково.Стягнуто усолідарному порядкуз ОСОБА_2 та ПрАТ«Ярунська сільгосптехніка»на користьпозивача заборгованістьу розмірі3000грн.Стягнуто зПрАТ «Ярунськасільгосптехніка» накористь ОСОБА_1 заборгованість урозмірі 153313,02 грн.А згідно постановиЖитомирського апеляційногосуду від07.12.2022 посправі №296/13141/15-цза позовомпозивача довідповідача та ОСОБА_2 ,стягнуто звідповідача накористь позивачазаборгованість усумі 154 708 грн 36 коп. Тобто,з відповідачана користьпозивача стягнутона 1395,34грн згідно постанови апеляційного суду більше ніж за рішенням суду першої інстанції. Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем та не виконання рішення суду не ґрунтуються на доказах, які знаходяться в матеріалах справи, та не відповідає обставинам справи.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьомастатті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина першастатті 18 ЦПК України).

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду з позовною заявою ОСОБА_1 посилався на те, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 14.01.2016 року стягнуто з ПАТ Ярунська сільгосптехніка на його користь кошти у сумі 153313 грн 02 коп. У зв`язку з невиконанням судового рішення, зокрема несплатою заборгованості у розмірі 27 829,52 грн за період з 17.02.2016 року по 17.06.2024 року просив стягнути з відповідача на його користь 35 126,65 грнінфляційних втрат та 6 957,41 грн3% річних.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до єдиного державного реєстру судових рішень.

Відомостями зЄдиного державногореєстру судовихрішень підтверджено,що рішенням Корольовськогорайонного судум.Житомира від14.01.2016року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ПАТ Ярунська сільгосптехніка, на користь ОСОБА_1 на заборгованість у розмірі 153 313 грн 02 коп.

02 березня 2016 року, Корольовським районним судом м. Житомира було видано виконавчий лист № 296/13141/15-ц про стягнення з ПАТ Ярунська сільгосптехніка на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 55592,02 грн, який надійшов на виконання 02.02.2021 року.

03 лютого 2021 року старшим державним виконавцем було винесено постанову про відкриття провадження.

Згідно копії листа Звягельського ВДВС у Звягельському районі Житомирської області від 09.02.2024 року за № 26629, адресованого ОСОБА_1 , на примусовому виконанні в ДВС перебуває зведене виконавче провадження № 64460814 від 10.02.2021 року про стягнення з ПАТ Ярунська сільгосптехніка заборгованості на суму 982 794,93 грн.

Також з даного листа вбачається, що 10.02.2021 державним виконавцем було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 64356534 з виконання виконавчого листа № 296/13141/15-ц від 02.03.2016 року, виданого Корольовським районним судом м. Житомира про стягнення з ПАТ Ярунська сільгосптехніка на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 55 592,02 грн, який надійшов на виконання 02.02.2021 року. 03 лютого 2021 року старшим державним виконавцем було винесено відповідну постанову про відкриття провадження. Станом на 09.02.2024 року залишок заборгованості по виконавчому документу на користь ОСОБА_1 становить 27 829,52 грн.

Відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень підтверджено, що рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 14.01.2016 року скасоване постановою Житомирського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року та ухвалено нове судове рішення. Стягнуто з ПАТ Ярунська сільгосптехніка на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 154708,36 грн. У задоволенні позову до ОСОБА_2 відмовлено.

Відтак, скасоване рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 14.01.2016 року не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Згідно п.5 ч.1 ст.39 Закону «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню

Встановивши, щорішення Корольовського районного суду м. Житомира від 14.01.2016 року, на підставі якого ОСОБА_1 за невиконання судового рішення просить стягнути з відповідача за період з 17.02.2016 по 17.06.2024 інфляційні втрати та 3% річних скасоване в апеляційному поряду, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з`ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об`єктивний склад, права та обов`язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що санкції ст.625 ЦК України позивачем пред`явлено за розрахунком, починаючи з липня 2021 року, а не з 17.02.2016 року, спростовуються змістом прохальної частини позовної заяви та розрахунком ціни позову.

Інші аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонногосуду Житомирської областівід 11 листопада 2024року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді