Ухвала

від 15.01.2025 по справі 405/2035/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

15 січня 2025 року м. Кропивницький

справа № 405/2035/24

провадження № 22-ц/4809/497/25

Кропивницький апеляційний суд у складі судді-доповідача Єгорової С. М., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 листопада 2024 року у складі головуючого судді Шевченко І. М.

УСТАНОВИВ:

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 листопада 2024 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка про визнання незаконними та скасування наказів про застосування дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимішеного прогулу.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , оскаржила його в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги на судове рішення першої інстанції викладені у ст. 356 ЦПК України.

Так, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 було заявлено 5 вимог немайнового характеру та 1 вимогу майнового характеру:

1) визнати незаконним та скасувати наказ Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка № 23/1 від 20.02.2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани їй, як декану кафедри математики, природничих наук та технологій;

2) визнати незаконним та скасувати наказ відповідача № 39/1-ун від 26.02.2024 року «Про результати службового розслідування за наказом 26-ун від 07.02.2024 року» в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження їй, як декану кафедри математики, природничих наук та технологій;

визнати незаконними та скасувати накази відповідача:

3) № 28 від 29.02.2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади»;

4) № 39/1-к від 01.03.2024 року «Про звільнення»»;

5) поновити її на посаді декана кафедри математики, природничих наук та технологій Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка;

6)стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 01.03.2024 року по день ухвалення рішення судом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, заявник звільнена від сплати судового збору в частині вимоги про поновлення на роботі.

Крім того, згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входить основна заробітна плата та додаткова.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року в справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) вказала, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений частиною другою статті 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений статтею 117 КЗпП України, мають різну правову природу.

Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України, позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Таким чином, ОСОБА_1 звільнена від сплати судового за позовними вимогами, що стосуються поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пільг зі сплати судового збору за позовною вимогою про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення законом не передбачено.

Підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 3028 грн.

Таким чином, з урахуванням викладеного, при подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 мала сплатити судовий збір за 4 немайнові вимоги у сумі 7267, 20 (3028 х 0,4 х 4 х 150%).

Однак, позивачем до апеляційного суду надано доказ сплати судового збору у розмірі 5450, 40 грн, що на 1816, 80 грн менше суми, яка підлягала сплаті відповідно до Закону.

Судовий збір у сумі 1816, 80 грн має бути сплачено за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО:899998, Ідентифікаційний код: 37918230, Рахунок:UA878999980313151206080011567, КБКД:22030101, Призначення платежу: *;101;__(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи;Судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення __від __, Кропивницький апеляційний суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 листопада 2024 року підлягає залишенню без руху, для усунення недоліків, апелянту необхідно протягом десяти днів з дня вручення ухвали надати до суду докази сплати (доплати) судового збору.

Керуючись ст. 185, 260, 261, 357, 389 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 листопада 2024 року залишити без руху.

Запропонувати заявнику протягом десяти календарних днів з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки апеляційної скарги.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду С. М. Єгорова