Постанова

від 15.01.2025 по справі 554/10190/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/10190/24 Номер провадження 22-ц/814/566/25Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г.В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

розглянула в м.Полтаві у порядку письмового провадження без виклику учасників цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Полтаватрансбуд» на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 26 вересня 2024 року (час ухвалення судового рішення та дата виготовлення повного тексту ухвали не зазначені ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Полтаватрансбуд» про визнання договору купівлі-продажу майнових прав правомірним, зобов`язання виконати умови договору.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,

у с т а н о в и в :

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 26 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 до ТзДВ «Полтаватрансбуд» про визнання договору купівлі-продажу майнових прав правомірним, зобов`язання виконати умови договору передано на розгляд до Ленінського районного суду м. Полтави за підсудністю.

В апеляційній скарзі Товариство з додатковою відповідальністю «Полтаватрансбуд», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу повернути для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначається, що висновок суду першої інстанції про підсудність цього спору суду саме Ленінському районному суду м.Полтави є помилковими та суперечить фактичним обставинам справи. Так, предметом спору є вимога немайнового характеру про визнання договору правомірним, яка безпосередньо не відноситься до спорів з приводу нерухомого майна, а підсудність у даному випадку регулюється положеннями ст.27 ЦПК України. Самі вимоги ні прямо, ні опосередковано не відносяться до нерухомого майна і його похідних чи первісних умов і наслідків, сам договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру було розірвано 06.05.2024, а грошові кошти, отримані по договору, повернуті позивачеві.

Відзив на апеляційну скаргу судом не отриманий.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, просив:

визнати договір №70 від 18 грудня 2019 року купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , укладений між ТзДВ «Полтаватрансбуд» та ОСОБА_1 , правомірним;

зобов`язати ТзДВ «Полтаватрансбуд» виконати п.5.3.4. договору №70 купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , від 18 грудня 2019 року, а саме підготувати підписати акт приймання- передачі майнових прав, та надати вказаний акт для підписання покупцю - ОСОБА_1 ;

зобов`язати ТзДВ «Полтаватрансбуд» сприяти одержанню покупцем - ОСОБА_1 , правовстановлюючих документів на квартиру, згідно 5.3.4. договору № 70 купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 в, від 18 грудня 2019 року;

стягнути з ТзДВ «Полтаватрансбуд» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з наданням юридичних послуг позивачу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору та непередання йому майнових прав на квартиру, і одностороннє розірвання відповідачем договору з підстав непідписання ним акту приймання-передачі майнових прав.

Ухвалюючи рішення про передачу справи на розгляд до Ленінського районного суду м.Полтави, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги стосуються нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 на території Подільського району м.Полтави.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується такими міркуваннями.

Відповідно до положень статей 55, 124Конституції України та статті 3ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За змістом ст.13 ЦПК України позивач (заявник) на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.

Предметом позову в цій справі є матеріально-правова вимога про зобов`язання виконати в натурі обов`язок, передбачений договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру - дериватива.

За правовою природою укладений між сторонами договір купівлі-продажу дериватива є договором про придбання товару базового активу у вигляді майнових прав на квартиру в житловому будинку.

Згідно із частинами 1 та 2 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.

Таким чином, майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна як об`єкта цивільних прав.

У ч.1 ст.30 ЦПК України йдеться про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, тобто перелік спорів цієї категорії є розширеним.

Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Предметом договору, укладеного між сторонами спору, є майнове право на об`єкт, розташований у будинку, якому присвоєно поштову адресу, переміщення цього об`єкта є неможливим без знецінення та зміни його призначення, тобто об?єкту притаманні всі ознаки нерухомого майна.

Оскільки спір фактично виник з приводу виконання договору, наслідком виконання якого є набуття особою (позивачем) права на нерухоме майно, то відповідно до вимог ч.1 ст. 30 ЦПК України цей позов підсудний Ленінському районному суду міста Полтави, так як квартира з приводу набуття якої у власність виник спір, розташована у межах Подільського району м.Полтави.

Такий висновок узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2024 року (справа № 711/6895/21).

В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382,ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Полтаватрансбуд» залишити без задоволення.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 26 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 15 січня 2025 року

Головуючий суддяО. А.Лобов

Судді:А.І.Дорош

В.М.Триголов