Рішення

від 16.01.2025 по справі 731/590/24

ВАРВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №731/590/24

Провадження №2/731/14/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2025 року с-ще Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Трохименко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Варва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Варвинської селищної територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області в особі Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання прав забудовника на житловий будинок в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2024 року до Варвинського районного суду Чернігівської області надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням їх уточнення, позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 заповітів не складала. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, із невведеного в експлуатацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,1200 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за цією ж адресою. Спадщину за законом після смерті матері вона прийняла, 17 січня 2024 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок їй було відмовлено у зв`язку з тим, що будинок не введений в експлуатацію, не зареєстрований в жодному з реєстрів та на нього відсутні правовстановлюючі документи.

Крім неї, спадкоємцем після смерті матері є її батько та чоловік померлої відповідно, ОСОБА_2 . Батько подав нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті своєї дружини, у якій вказав, що все майно, набуте у шлюбі, є власністю померлої ОСОБА_3 .

Житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав спадкодавцю ОСОБА_3 , але через те, що мати за життя не ввела будинок в експлуатацію та не оформила на нього правовстановлюючі документи, вона не може у позасудовому порядку оформити спадщину на вказане майно.

Просить визнати за нею права та обов`язки забудовника на вказаний житловий будинок, позначений: будинок «А-1», літня кухня «Б1», погріб «ПГ1», вбиральня «У1», огорожа «№1», ворота «№2», загальною площею 30,2 кв. м, збудований у 2005 році, ступенем готовності 100%, після смерті ОСОБА_3 , з правом введення вказаного об`єкта в експлуатацію та правом отримання свідоцтва про право власності на вказане нерухоме майно.

Ухвалою суду від 23вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено відкрите підготовче судове засідання у справі на 21жовтня 2024 року, витребувано з Другої Прилуцької державної нотаріальної контори докази по справі.

Підготовче засідання відкладено до 19листопада 2024 року за клопотанням позивача.

15 листопада 2024 року позивач подала уточнену позовну заяву з додатками (а.с.84-94).

Ухвалою суду від 19 листопада 2024 року прийнято заяву позивача ОСОБА_4 про уточнення позовних вимог до розгляду, відкладено підготовче засідання до 23грудня 2024 року (а.с.96).

Ухвалою від 23грудня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 16січня 2025 року.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у позовній та уточненій позовній заявах просила розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача Саверська-ЛихошваВ.В. подала клопотання про розгляд справи за відсутності представника селищної ради за наявними матеріалами справи, проти позову не заперечувала (а.с.104).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с.102), у засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі (а.с.106).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с.16), яка доводиться позивачу ОСОБА_1 матір`ю (а.с. 14-15).

На день смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , разом з чоловіком ОСОБА_2 , 1950 року народження (а.с.66).

З матеріалів спадкової справи №102/2023 після смерті ОСОБА_3 (а.с.64-74) вбачається, що чоловік померлої, ОСОБА_2 , від прийняття спадщини після смерті дружини відмовився (а.с.64).

Спадщину на все майно померлої ОСОБА_3 прийняла донька померлої, позивач по справі ОСОБА_1 (а.с.64, зворот).

18грудня 2023 року позивач ОСОБА_1 отримала три свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 : на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.72); на земельну ділянку площею 3,9100 га, з кадастровим номером 7421155100:04:000:0263, що розташована на території Варвинської селищної ради Прилуцького (колишнього Варвинського) району Чернігівської області (а.с.72, зворот); на земельну ділянку площею 4,0270 га, з кадастровим номером 7421183200:04:000:0505, що розташована на території Озерянської сільської ради Прилуцького (колишнього Варвинського) району Чернігівської області (а.с.73).

17 січня 2024 року позивач ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1200 га, з кадастровим номером 7421155100:01:006:1146, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.74).

27 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , проте отримала відмову на тій підставі, що в неї відсутній документ, який посвідчує право власності на нерухоме майно (а.с.33).

Згідно з довідкою КП «Прилуцьке МБТІ» № 1430 від 23липня 2024 року право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с.28).

Відповідно дотехнічного паспортана житловийбудинок заадресою: АДРЕСА_1 ,виготовленого станомна 04липня2024року,житловий будинок,літню кухнюта погрібзбудовано у2005році, загальнаплоща будинку- 30,2кв.м (а.с.17-22).

Витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № ТІ01:8010-6210-8849-9264, сформованим 19серпня 2024 року, підтверджується, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , є одноквартирним житловим будинком садибного типу з господарськими будівлями та спорудами; рік завершення будівництва: 2005 (а.с.23-27).

З довідки ПК «Прилуцьке Міжміське Бюро технічної інвентаризації» від 31жовтня 2024 року вбачається, що згідно з матеріалами архівної справи КП «Прилуцьке МБТІ» станом на 04липня 2024 року готовність житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складає 100% (а.с.90).

Статтями 15, 16, 20 ЦК України передбачено право особи на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30травня 2008 року №7 встановлено, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки входять до складу спадщини. Законодавством передбачено порядок прийняття в експлуатацію будівель інспекцією архітектурно-будівельного контролю за місцем їх розташування, який не може підмінятися судовим рішенням.

Таким чином спадкоємець має право звернутися до суду з позовом про визначення на ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.

У пункті 3.2 Листа Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що за умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним. Визнання права власності в порядку спадкування на недобудований будинок відповідно до чинного законодавства України неможливе. Потрібно визнати правильною практику судів щодо визнання за спадкоємцем майнових прав забудовника, як таких, що входять до складу спадщини.

За змістом ст.ст. 1217-1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Позивач ОСОБА_1 виявила свою волю на прийняття спадщини шляхом подання нотаріусу заяви від 28серпня 2023 року про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 та шляхом подання позовної заяви про визнання за нею прав забудовника на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , від спадщини після смерті дружини ОСОБА_3 відмовився, своїх заперечень щодо позову до суду не подав, підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 .

Інших спадкоємців на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , немає.

Варвинська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області не оспорює права забудовника на будинок, не заперечує проти визнання прав забудовника за позивачем.

Виходячи з наведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) до Варвинської селищної територіальноїгромади Прилуцькогорайону Чернігівськоїобласті вособі Варвинської селищноїради Прилуцькогорайону Чернігівськоїобласті (код ЄДРПОУ04412372, юридична адреса: 17600, Чернігівська область, Прилуцький район, смтВарва, вул.Шевченка, 38), третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,- ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ), про визнання прав забудовника на житловий будинок в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,ІПН НОМЕР_1 , права та обов`язки забудовника на житловий будинок, позначений «А-1», загальною площею30,2кв.м, з господарськими будівлями та спорудами: літня кухня «Б1», погріб «ПГ1», вбиральня «У1», огорожа «№1», ворота «№2»; збудований у 2005 році, ступенем готовності 100%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з правом введення вказаного об`єкта в експлуатацію та правом отримання свідоцтва про право власності на вказане нерухоме майно, в порядкуспадкування зазаконом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом 30(тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І.Савенко