Рішення

від 16.01.2025 по справі 521/18455/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/18455/24

Номер провадження № 2-а/521/24/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Жекової А.О.

за участю учасників, представників учасників справи:

від ОСОБА_1 особисто;

від ІНФОРМАЦІЯ_1 - Присяжнюк О.М., за довіреністю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог адміністративного позову.

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду міста Одеси з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову № 9916 від 04.11.2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП; закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Зокрема, за доводами адміністративного позову, позивач наголосив, що ним, 12.07.2024 року на виконання вимог абз. 3 ч. 10-1 Додатку № 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 через електронний кабінет призовника в підсистемі (мобільному додатку) «Резерв +» було оновлено дані.

В подальшому, як вказано позивачем, 31.07.2024 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 рекомендованим листом з описом вкладень позивачем було направлено заяву про постановку його на військовий облік та відстрочку від мобілізації у зв`язку з тим, що позивач на утриманні має матір -інваліда разом з копіями документів, що підтверджують його право на отримання такої відстрочки.

Як вказує позивач, 04.11.2024 року він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою отримання інформації щодо відстрочки від мобілізації та перевірки своїх даних та отримав там направлення для проходження ВЛК. Тоді ж, представники ТЦК повідомили його про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП, та повідомили, що розгляд вказаного протоколу відбудеться 04.11.2024 року о 18.00 годині в кабінеті № 8. На наступний день, а саме 05.11.2024 позивачу вручили постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП, яка датується 04.11.2024 року, де в мотивувальній частині вказано про порушення за ч.3 ст. 210 КУпАП, а в резолютивній частині постанови не вказано, чи визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, однак накладено на нього штраф у розмірі 17 000 гривень.

Посилаючись на вимоги законодавства в частині порядку військової служби, мобілізації та військового обліку, норми Основного Закону, КАС України та КУпАП, позивач вважає, що наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови, винесеної уповноваженою особою відповідача з огляду також і на наявність процедурних порушень в частині ухвалення такої постанови.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження та реєстрації зазначеної позовної заяви, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст. 18 КАС України.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 12.11.2024 року справу №521/18455/24 було прийнято до розгляду та відкрито провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

04.12.2024 року через підсистему «Електронний Суд» до Малиновського районного суду міста Одеси від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (вх. №70945), у якому відповідач просив суд у позовних вимогах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та щодо стягнення судового збору на користь позивача-відмовити у повному обсязі. Відзив судом долучено до матеріалів адміністративної справи.

Зокрема, за доводами відзиву, відповідач, посилаючись на обставини, зазначені позивачем у позові, вважає, що позовні вимоги, які викладені у позовній заяві позивачем є необґрунтованими, безпідставними та такими що не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджені доказами (належними, допустимими достовірними та достатніми), а тому потребують залишення їх без задоволення.

Як вказав відповідач, перед притягненням позивача до адміністративної відповідальності були перевірені його облікові дані, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно інформації, яка міститься у наданих ним копіях документів і які долучені до матеріалів справи №778 від 04.11.2024 року, а саме, посвідчення про приписку до призовної дільниці з 06.02.2006 року перебував на військовому обліку призовників в ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Так, за доводами відповідача, згідно скріншоту позивача з мобільного додатку РЕЗЕРВ + вбачається, що при уточнені персональних даних 12.07.2024 через зазначений застосунок, програмним забезпеченням було запропоновано позивачу прибути фізично до ТЦК та СП за місцем реєстрації, або постійного проживання для уточнення даних. Також, у зазначеному застосунку позивача наявна інформація про те, що він не перебуває на військовому обліку.

Крім того, як зазначено відповідачем, з копій документів, які надані позивачем разом із позовною заявою вбачається, що датою оновлення облікових даних позивачем, як вбачається з копії мобільного застосунку РЕЗЕРВ+ є - 18.10.2024 року.

Таким чином, на переконання відповідача, початком перебігу часу щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП є саме 18.10.2024 року, коли позивачу стало відомо про відсутність його на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 та необхідність прибути до ТЦК та СП за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних.

Окрім наведеного, відповідач зауважив, що згідно із відомостями облікової картки, яка сформована в АІТС ОБЕРІГ ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що позивач був поставлений на військовий облік 04.11.2024 року.

Посилаючись на вимоги Закону України Про військовий обов`язок і військову службу відповідач зауважив, що відповідно до ч. 1 ст. 37 вказаного Закону, позивач зобов`язаний був стати на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 на протязі 60-ти денного терміну відповідно до приписів Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», але не зробив цього.

Також, на переконання відповідача, щодо посилань позивача про те, що ним направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 документи про відстрочку, останнім не виконано вимоги пп. 8 п. 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 якими передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Водночас, відповідач вказав, що оскільки позивач на обліку військовозобов`язаних не перебував до 04.11.2024 року, то аргументи та доводи позивача про те, що відповідач на його думку може отримати персональні дані шляхом електронної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі, публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, є необґрунтованими, не підтвердженими будь-яким доказами.

Також, на думку відповідача, правопорушення, вчинене позивачем, яке виразилось у нез`явленні його під час мобілізації до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, є триваючим порушенням, початком якого є наступний день після дати, зазначеної у його військовому обліковому документі та довідці №404, а припиняється таке порушення в день фактичного з`явлення особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки 30.09. 2024, про що й не заперечує сам позивач у позові.

Підсумовуючи викладене, відповідач зауважив, що одним із фактів порушення позивачем правил військового обліку, є по-перше не проходження ним періодичного (один раз на 5 років) медичного обстеження військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 , по друге-відсутність військового квитка, який підтверджує його статус як військовозобов`язаного, та не своєчасне повідомлення про право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, як того вимагає Закон.

В судовому засіданні позивач підтримав свої доводи та вимоги, з мотивів, викладених письмово у позовній заяві. Просив суд задовольнити його адміністративний позов.

Представник відповідача заперечував проти вимог адміністративного позову з мотивів, викладених письмово у відзиві. Просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.

Розглянувши адміністративну справу №521/18455/24, заслухавши учасника справи, який з`явився до судового засідання, дослідивши письмові матеріали, Малиновський районний суд міста Одеси дійшов висновку про те, що адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення потребує задоволення, з огляду на таке.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Так, судом у даній справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 , 02.12.1989 24.03.2006 року відповідно до посвідчення про приписку до був приписаний до призовної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_7 , взятий на облік 06.02.2006 року, про що свідчить відповідний штемпель у копії приписного, потребує лікування за ст. 44 б.

12.07.2024 року через застосунок "Резерв +", як вбачається з матеріалів справи, позивач уточнював свої особисті дані.

Зі скріншоту застосунку, наданого позивачем, вбачається, що датою уточнення даних є 12.07.2024 року, дані уточнено вчасно, не на обліку, дані потребують уточнення.

Також з наданого позивачем скріншоту вбачається, що електронний військово - обліковий документ не сформовано, кью ар код - відсутній.

Також судом з матеріалів справи вбачається, що позивач 31.07.2024 року поштовим повідомленням з описом вкладення в рекомендований лист звертався до відповідача із заявою, зміст якої встановити неможливо, до якої додані: копія паспорта, копія паспорта матері, копія витягу з РАГСУ, копія свідоцтва про народження, копія пенсійного посвідчення, копія довідки МСЕК, що підтверджується наявними у справі описом вкладення до рекомендованого листа, направленого на адресу відповідача (трек номер 6507808628677), поштової накладної, рекомендованого повідомлення у якому наявна відмітка про отримання ІНФОРМАЦІЯ_8 поштової кореспонденції 06.08.2024 року. Будь-яких відомостей стосовно змісту поштового повідомлення матеріали справи не містять. Водночас в судовому засіданні під час розгляду справи позивач повідомив суд, що зміст такого повідомлення стосувався саме надання йому відстрочки від мобілізації, у зв`язку із тим, що у нього на утриманні перебуває мама, яка має інвалідність.

Вказані обставини під час судового засідання не заперечувалися представником відповідача.

04.11.2024 року офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшим лейтенантом ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення №9916 за яким встановлено, що 04 листопада 2024 року об 11 год. 50 хв. під час особливого періоду умовах воєнного стану та під час мобілізаиії при особистому зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено що у порушення вимог абз. 3 ч. 10 Додатку №2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», не уточнив протягом 60 днів з набрання чинності Указа Президента України № 271/2024 від 10.05.2024 року щодо продовження мобілізації, затвердженим Верховною радою України №3684-IX від 08.05.2024 року, чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.

Вказаний протокол містить підписи уповноваженої особи, підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з правами, відповідно до вимог Конституції України та КУпАП, про отримання ним примірнику протоколу, а також його пояснення щодо змісту протоколу, відповідно до яких останній зазначив «без пояснень».

Окрім зазначеного, у вказаному вище протоколі вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 04 листопада 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18 год. 00 хв., каб. №8. До протоколу було додано паспорт НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

З постанови №9916 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_4 , судом вбачається, що на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 17000 грн. у зв`язку із тим, що останній скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

При цьому, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, уповноважена особа на розгляд таких справ установила, що 04 листопада 2024 року об 11 год. 50 хв. під час особливого періоду умовах воєнного стану та під час мобілізаиії при особистому зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено що у порушення вимог абз. 3 ч. 10 Додатку №2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», не уточнив протягом 60 днів з набрання чинності Указа Президента України № 271/2024 від 10.05.2024 року щодо продовження мобілізації, затвердженим Верховною радою України №3684-IX від 08.05.2024 року.

Зазначена постанова містить підпис уповноваженої особи, її копію позивач отримав 05.11.2024 року про що свідчить його власноручний підпис на постанові.

З облікової картки з реєстру «Оберіг» вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав військовий квиток 12.11.2024 року, з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 04.11.2024 року з метою отримання відстрочки як доглядач за матір`ю, 01.11.2024 року за протоколом №219 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний придатним.

Також судом встановлено, що відповідачем було сформовано справу про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 , про що свідчать наявні у матеріалах справи титульний лист такої справи №778 та опис документів, що містяться у справі, у якому відсутні будь-які документи, які складають адміністративну справу.

Інших письмових документів щодо наявних між сторонами спірних правовідносин, зокрема будь-яких додаткових документів про зміст правопорушення, яке, на переконання відповідача вчинив позивач, матеріали справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для скасування постанови №9916 від 04.11.2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. З ст. 210 КУпАП.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

Водночас, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 своєї постанови № 14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а.

Згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З урахуванням викладеного, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення) повинне бути належним чином зафіксоване.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП полягає у порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.

Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.92 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу".

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон України № 2232-ХІІ).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено з 24.02.2024 року ввести в Україні воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та такий воєнний стан діє і до теперішнього часу.

Отже, станом на 30.09.2024 року, тобто на дату вчинення інкримінованого позивачеві адміністративного правопорушення діяв особливий період.

За змістом ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п. 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно (абзац 4); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).

Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024 року, який набув чинності 18.05.2024 року.

Так само і ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Абзацем 4 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Отже, вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме:

1. шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;

2. шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг;

3. через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Так, судом з матеріалів адміністративної справи встановлено, що ОСОБА_1 , 12.07.2024 року через застосунок "Резерв +" оновив свої дані, про що свідчить спеціальна позначка, наявна на скріншоті, наданому позивачем, - "дані уточнено вчасно", що підтверджує факт оновлення таких даних та виконання вимог профільного мобілізаційного Закону. Вказаного в судовому засіданні представником відповідача належними та допустимими доказами спростовано не було.

В подальшому, як встановлено судом, 04.11.2024 року офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшим лейтенантом ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення №9916 за яким встановлено, що 04 листопада 2024 року об 11 год. 50 хв. під час особливого періоду умовах воєнного стану та під час мобілізації при особистому зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено що у порушення вимог абз. 3 ч. 10 Додатку №2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», не уточнив протягом 60 днів з набрання чинності Указа Президента України № 271/2024 від 10.05.2024 року щодо продовження мобілізації, затвердженим Верховною радою України №3684-IX від 08.05.2024 року, чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.

Вказаний протокол містить підписи уповноваженої особи, підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з правами, відповідно до вимог Конституції України та КУпАП, про отримання ним примірнику протоколу, а також його пояснення щодо змісту протоколу, відповідно до яких останній зазначив «без пояснень».

Окрім зазначеного, у вказаному вище протоколі вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 04 листопада 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18 год. 00 хв., каб. №8. До протоколу було додано паспорт НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

Водночас, судом встановлено, що у зазначеному вище протоколі, уповноважена особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення не зазначила, що саме не уточнив ОСОБА_1 протягом 60 днів. Таким чином, судом встановлено, що протокол у даному разі містить неповні відомості, зокрема щодо неправомірних дій позивача, які останньому інкримінуються.

З постанови №9916 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_4 , судом вбачається, що на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 17000 грн. у зв`язку із тим, що останній скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

При цьому, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, уповноважена особа на розгляд таких справ установила, що 04 листопада 2024 року об 11 год. 50 хв. під час особливого періоду умовах воєнного стану та під час мобілізації при особистому зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено що у порушення вимог абз. 3 ч. 10 Додатку №2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», не уточнив протягом 60 днів з набрання чинності Указа Президента України № 271/2024 від 10.05.2024 року щодо продовження мобілізації, затвердженим Верховною радою України №3684-IX від 08.05.2024 року.

Зазначена постанова містить підпис уповноваженої особи, її копію позивач отримав 05.11.2024 року про що свідчить його власноручний підпис на постанові.

Водночас, судом також встановлено, що оскаржувана постанова не містить ані тверджень про те, що саме не уточнив позивач у даній справі протягом 60 днів, ані тверджень відповідача відповідно до вимог ст. 280 КУпАП чи винна така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Натомість, у вказаній постанові лише зазначено про те, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП та те, що уповноваженою особою на останнього постановлено накласти штраф у розмірі 17000 грн.

Також судом встановлено, у позивача на момент звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 наявний був військово-обліковий документ у вигляді Посвідчення про приписку до призовної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_7 від 24.03.2006 року, тобто як призовника.

Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України «Про військову службу і військовий обов`язок», громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Водночас, якщо навіть припустити, що позивача відповідач притягнув до адміністративної відповідальності за те, що останній у не уточнив протягом 60 днів свої облікові дані, таке притягнення є незаконним, по- перше, з огляду на те, що відповідачем не зазначено які саме це були облікові дані, а по -друге, з огляду на вимоги ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», яким визначено, зокрема, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, такі дані позивачем було належним чином і в строк оновлено, що вбачається зі скріншоту застосунку «Резерв +».

Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024 року, який набув чинності 18.05.2024 року.

Вказана норма кореспондується із ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» якою визначено, що військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, а також із абз. 4 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку яким встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності), оскільки вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме:

1. шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;

2. шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг;

3. через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності) що і було виконано позивачем.

Іншого, ані непроходження ВЛК, ані не отримання військово-облікового документу у вину позивачу, під час винесення постанови про адміністративне правопорушення відповідачем не ставиться, з огляду на що, доводи відповідача з цього приводу, зазначені ним у відзиві на позов не приймаються судом до уваги. Тим більш, що ані викликів, повісток інших повідомлень позивач від відповідача не отримував, що підтверджено в судовому засіданні представником відповідача, дані позивач оновив через застосунок «Резерв+» вчасно 12.07.2024 року, що виключає адміністративну відповідальність останнього за ч. 3 ст. 210 КУпАП з підстав, викладених в оскаржуваній постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Частиною 2 ст. 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Суд наголошує, що згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 року (справа № 537/4012/16-а), від 08.11.2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23.10.2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 року (справа № 524/7184/16-а).

Надаючи оцінку доказам, встановленим фактам та відповідним правовідносинам, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскаржувана постанова в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП є неправомірною, а тому позовні вимоги в цій частині позовної заяви є обґрунтованими.

Разом з тим, під час розгляду справи, судом було встановлено низку процесуальних порушень під час розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення, з огляду на таке.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вже раніше було зазначено судом за текстом даного рішення, згідно зі ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За правилами ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 року у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 року у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 року у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 року у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 04.11.2024 року №9916 позивача було викликано на розгляд його справи про адміністративне правопорушення в цей же день, 04.11.2024 року в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , з огляду на що, суд вважає, що ОСОБА_1 фактично не був повідомлений про дату час та місце розгляду справи своєчасно, оскільки розгляд справи призначено менш ніж через три доби з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення. Більш того, в оскаржуваній постанові відсутній підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також дата його складення, що також свідчить про відсутність обізнаності позивача щодо розгляду відносно нього справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, відповідачем не було виконано обов`язку повідомлення особи про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки фактично позивач взагалі не мав часу для підготовки свого захисту та подання заперечень на протокол, ознайомлення з доказами тощо.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що наявні підстави вважати адміністративний позов позивача обґрунтованим також і у зв`язку із наявними процесуальними порушеннями відповідача під час складення і протоколу про адміністративне правопорушення, і ухвалення оскаржуваної постанови відносно позивача, з огляду на що відсутні підстави для адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

При цьому, суд зазначає, що процедурні порушення, зокрема, такі як неналежне або несвоєчасне сповіщення особи є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.

Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.

Частина 1 ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КпАП України.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАСУ).

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи. У п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 (заява №7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.

Відтак, враховуючи встановлені недоліки, які суд позбавлений можливості усунути в ході судового розгляду, належним способом захисту порушеного права у даному випадку ОСОБА_1 є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 139, 241-246, 250, 255, 286, 293-295 КАС України Малиновський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 9916 від 04.11.2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 15.01.2025 року.

Повний текст рішення суду складено та підписано 16.01.2025 року.

Суддя: Н.О. Шевчук