Постанова

від 23.11.2007 по справі а4/474-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А4/474-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"23" листопада 2007 р.                                                                   Справа № А4/474-07

Суддя господарського суду Київської області Попікова О.В. розглянувши справу

За позовом           Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції   

до       Товариства з обмеженою відповідальністю „Старинський сільгоспкомбінат”

та                  Товариства з обмеженою відповідальністю „Газтрейд ЛТД”

про           визнання недійсним договору   

секретар судового засідання: Холоденко Н.О.

за участю представників:

від позивачаКучеренко О.Є. дов від 21.09.2007р. № 18622\7\10, Петрик Ю.М. дов. від 9.01.2007р. № 106\10

від відповідачів Павлунько В.М. за дов. –від ТОВ „Старинський сільгоспкомбінат” від ТОВ „Газтрейд ЛТД” –не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.11.2007р. об 11 год. 10 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 28.11.2007р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція (далі –Позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Старинський сільгоспкомбінат”  та Товариства з обмеженою відповідальністю „Газтрейд ЛТД” (далі - Відповідачі), про визнання недійсним договору № 10-09-05 від 18.08.2005р. на постачання природного газу, який був укладений між відповідачами, на підставі статей 207, 208 Господарського кодексу України. При цьому, ОДПІ просить суд стягнути з ТОВ „Газтрейд ЛТД”  на користь ТОВ „Старинський сільгоспкомбінат”  1830551,83 грн. отриманих за договором та стягнути з ТОВ „Старинський сільгоспкомбінат” в доход державного бюджету України вартість природного газу, отриманого за договором № 10-09-05 від 18.08.2005р. в сумі 1830551,83 грн.

Позовні вимоги (з урахуванням доповнень, викладених в заяві від 23.11.2007р.) обґрунтовані приписами п.1 статті 207 та статті 208 Господарського кодексу України з огляду на те, що при укладанні оспорюваних договорів, з боку ТОВ „Газтрейд ЛТД” був наявний умисел на досягнення мети, суперечної інтересам держави і суспільства, а саме: ухилення від сплати податків. При цьому, ДПІ обґрунтовує свої позовні вимоги наступним: рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23.01.2007р. у справі № 2-1587\15-2007 визнано недійсними установчі документи ТОВ „Газтрейд ЛТД”, а саме: статут у новій редакції з 25.04.2005р., та реєстрацію (перереєстрацію) ТОВ „Газтрейд ЛТД” платником податку на додану вартість (свідоцтво 37103570). Постановою господарського суду м. Києва від 15.06.2007р. у справі № 32\320-А визнано недійсними установчі документи ТОВ „Газтрейд ЛТД”, а саме: статут у новій редакції та свідоцтво платника ПДВ ТОВ „Газтрейд ЛТД”. Під час судового розгляду було встановлено, що з наданих гр-ми Хомичем Ю.І. та Ісько В.В.(останні зазначені як власники товариства) письмових пояснень, останні підписали у присутності нотаріуса зміни до статуту та інші документи про перереєстрацію ТОВ „Газтрейд ЛТД” з метою отримання винагороди, проте після підписання реєстраційних документів до подальшої діяльності підприємства жодного відношення не мали, ніякого майна, грошових внесків у статутний фонд не вносили, цивільно-правових угод не підписували. Згідно висновків судово-почеркознавчої експертизи від 31.01.2007р. та від 28.02.2007р. договори та інші документи, складені від імені Хомича Ю.І., як директора ТОВ „Газтрейд ЛТД”, підписані не Хомичем Ю.І., а іншою особою. За фактом фіктивного підприємництва –ТОВ „Газтрейд ЛТД” постановою від 17.11.2006р. порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 статті 205 КК України, постановою від 14.05.2007р. порушено кримінальну справу за фактом заволодіння чужими коштами в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем невстановленими слідством особами, які діяли від імені підприємства з ознаками фіктивності ТОВ „Газтрейд ЛТД”. За юридичною адресою ТОВ „Газтрейд ЛТД” не знаходиться, що підтверджується актом про відсутність за його місцезнаходженням від 22.01.2007р. В результаті позапланової перевірки ТОВ „Старинський сільгоспкомбінат”, проведеної позивачем, податковою службою було встановлено, що відповідач -1 до складу податкового кредиту віднесло суми ПДВ за податковими накладними, отриманими від ТОВ „Газтрейд ЛТД”  загалом на суму 305093,23 грн. (про що складно відповідний акт від 16.05.2007р. № 331\23-1\32453019). За наслідками перевірки, Бориспільська ОДПІ виявила порушення з боку ТОВ „Старинський сільгоспкомбінат” вимог п.п.  7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та встановила завищення з боку відповідача -1 податкового кредиту, внаслідок чого було занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ загалом на суму 305093,23  грн.

Відповідач 1 –Товариство з обмеженою відповідальністю„Старинський сільгоспкомбінат” надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити податковій службі у задоволенні позовних вимог. Присутній  у судовому засіданні представник ТОВ  „Старинський сільгоспкомбінат”, наголошував на тому, що договір є реальним, виконаний сторонами у повному обсязі, розрахунки проведені, і при його укладанні сторони не мали ніякого протиправного наміру. При цьому, відповідач зауважує  на наступному:

- вимоги щодо недійсності правочинів передбачені статтею 215 Цивільного кодексу України, а стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

- на момент здійснення господарських операцій ТОВ „Газтрейд ЛТД” було зареєстроване в ЄДРПОУ та мало свідоцтво платника ПДВ, і відповідно до вимог п. 4 статті 91 Цивільного кодексу України мав необхідний обсяг правоздатності для здійснення господарської діяльності.

Відповідач 2 –Товариство з обмеженою відповідальністю „Газтрейд ЛТД” відзив на позовну заяву не надіслав, представники у судове засідання не з'являлись, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належно ухвалами та повістками суду.

 Згідно інформації з Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві, станом на 1.10.2007р.  ТОВ „Газтрейд ЛТД” (ідент. код. 31627730) значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, і відповідно це підприємство не є ліквідованим.

Під час проведення підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які беруть участь у справі документи та інші матеріали, на яких ґрунтуються їх доводи і заперечення та прийнято рішення про обов'язковість особистої участі у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

18 серпня 2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Старинський сільгоспкомбінат” (код ЄДПОУ 32453019) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Газтрейд ЛТД” (м. Київ, код ЄДПОУ 31627730) був укладений договір № 10-09-05 на постачання природного газу, згідно умов якого ТОВ „Газтрейд ЛТД” –постачальник продає в 2005р. природній газ, придбаний у ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, а ТОВ „Старинський сільгоспкомбінат”,  зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Згідно умов договору –п.2.1 постачальник передає покупцеві з вересня по листопад 2005р. газ в обсязі 5020000 куб.м., по місяцях: вересень 2005р. –1120000 куб.м., жовтень 2005р. –2100000 куб.м., листопад 2005р. –1800000 куб.м., ціна за 1000 куб.м. газу становить 402,90 грн. При цьому, сторони домовились, що у випадку зміни ціни чи порядку розрахунків за газ, нові ціни чи порядок розрахунків є обов'язковими для сторін договору.

Факт виконання згаданих договорів обома сторонами підтверджується залученими до матеріалів справи копіями актів прийому передачі природного газу від 30.09.2005р, загальний обсяг 759,529 тис.м.куб., на суму 306017,33 грн., від  31.10.2005р. загальний обсяг 1953,959 тис.м.куб., на суму 826624,54 грн., від 30.11.2005р. загальний обсяг 1571,172 тис.м.куб., на суму 697917,49 грн., та не заперечується податковою службою.

На виконання згаданого договору, Продавцем товару –ТОВ „Газтрейд ЛТД” були виписані відповідні податкові накладні: № 9-30\30-1 від 30.09.2005р. на суму 306017,33 грн. (в т.ч.  51002,89 грн. ПДВ), № 10-31\34-1 від 31.10.2005р. на суму 826624,54 грн. ( в т.ч. 137770,76 грн. ПДВ), № 11-30\33-1 від 30.11.2005р. на суму 697917,49 грн. ( в т.ч. 116319,58 грн. ПДВ).

Оплата за отриманий товар проводилась сторонами у безготівковій формі, що підтверджується залученими до матеріалів справи  копіями платіжних доручень, виписаних ТОВ „Старинський сільгоспкомбінат”, одержувач  –ТОВ „Газтрейд ЛТД”, а саме: від 4.10.2005р. № 438 на суму 306014,23 грн., від 11.10.2005р. № 458 на суму 266522 грн., від 21.10.2005р. № 515 на суму 200000 грн.,  від 2.11.2005р. № 613 на суму 160000 грн., від 11.11.2005р. № 634 на суму 200000 грн., від 15.11.2005р. № 654 на суму 287842 грн., від 22.11.2005р. № 677 на суму 311828,40 грн., від 8.12.2005р. № 714 на суму 98244,20 грн., загалом на суму 1830551,83 грн.

Як вбачається з залучених до матеріалів справи копії договору № 10-09-05 на постачання природного газу від 18.08.2005р., останній  підписаний обома сторонами та скріплений печатками, з боку ТОВ „Газтрейд ЛТД” – директором Хомич Ю.І., з боку  ТОВ „Старинський сільгоспкомбінат”   директором Сміхун Ф.

Також до матеріалів справи залучений витяг з  Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у якій міститься інформація стосовно того, що станом на 4.09.2007р. у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України по Київській області значиться: Товариство з обмеженою відповідальністю „Газтрейд ЛТД” ід.код 31627730, місцезнаходження: м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, буд. 120 корп.1, засновники: Хомич Юрій Іванович, Ісько Вадим Володимирович.

За змістом ст. 207 ГК України недійсною є угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, або укладена учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності). Правові наслідки такої угоди залежать від наявності умислу - у обох сторін чи однієї, від виконання угоди обома сторонами чи однією.

Позивач, стверджуючи про наявність в діях відповідача-2 умислу, спрямованого на досягнення мети суперечної інтересам держави, вважає, що підставою для висновку щодо спрямованості діяльності відповідача-2 є рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23.01.2007р. у справі № 2-1587\15 2007р., яким визнано недійсним установчі документи ТОВ „Газтрейд ЛТД”, а саме: статут у новій редакції у зв'язку із внесенням за відомо неправдивих відомостей про склад учасників з дати державної перереєстрації –з 25.04.2005р. та реєстрацію ТОВ „Газтрейд ЛТД”, платником податку на додану вартість з моменту перереєстрації з 25.04.2005р.

Однак, як було встановлено під час судового розгляду, згадане рішення було скасоване ухвалою апеляційного суду м. Києва від 5.07.2007р., провадження у справі закрите (копія ухвали залучена до матеріалів справи), і відповідно посилання податкової служби на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23.01.2007р. у справі № 2-1587\15 2007р. не може братись судом до уваги,  як і факти, встановлені Голосіївським судом під час розгляду згаданої справи.

До матеріалів справи залучено постанову господарського суду м. Києва від 15.06.2007р. у справі № 32\320-А, якою визнано недійсними установчі документи ТОВ „Газтрейд ЛТД”, а саме: статут у новій редакції з дати державної перереєстрації, тобто з 24.04.2005р., та свідоцтво платника ПДВ. Як вбачається з рішення суду, згідно нової редакції статуту ТОВ „Газтрейд ЛТД”, затвердженого Рішенням зборів учасників, протокол № 2 від 25.04.2005р., зареєстрованого у Голосіївській райдержадміністрації, власниками –учасниками товариства є громадяни України - Хомич Юрій Іванович, Ісько Вадим Володимирович. Проте, з наданих письмових пояснень г-н Хомич Ю.І. та Ісько В.В., останні підписали зміни до статуту та інші документи про перереєстрацію ТОВ „Газтрейд ЛТД” за винагороду, ніякого відношення до ТОВ Газтрейд ЛТД” не мали, майно, грошові внески у статутний фонд не вносили, цивільно правових угод не укладали та не підписували. ТОВ „Газтрейд ЛТД” за своєю юридичною адресою не знаходиться, порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва.   

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про підприємства в Україні” (який був чинним на момент державної реєстрації ТОВ „Газтрейд ЛТД”) підприємство набуває прав юридичної особи від дня його державної реєстрації.

Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація підприємств здійснюється відповідно до Закону України "Про підприємництво".

Згідно зі ст. 8 Закону України „Про підприємництво” (який був чинним на момент державної реєстрації ТОВ „Газтрейд ЛТД”) для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи подаються такі документи:

- рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених законом;

- статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва;

- реєстраційна картка встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію;

документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом;

- документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Відповідальність за відповідність чинному законодавству установчих документів, що подаються для проведення реєстрації, несе власник (власники) або уповноважені ним органи, які подають документи для реєстрації суб'єкта підприємництва.

Статтею 89 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа підлягає  державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються  до єдиного державного реєстру,    відкритого   для загального ознайомлення.

Відповідно до ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин,  які здійснюють  господарську  діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за  своїми  зобов'язаннями  в  межах  цього майна,  крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 58 ГК України суб'єкт  господарювання  підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа  здатна  мати  такі  ж  цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до  єдиного  державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична  особа  набуває  цивільних  прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

В обґрунтування позову ДПІ зроблено посилання на протиправність умислу лише у ТОВ «Газтрейд ЛТД». Враховуючи наведене, встановлення умислу підприємства на укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, є предметом дослідження у цій справі. Однак наявність умислу не може бути підтверджена лише  постановою суду про визнання недійсними установчих документів ТОВ „Газтрейд ЛТД” та свідоцтва платника ПДВ, оскільки предметом дослідження була саме відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність умислу при укладанні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності.

Даючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з того, що згідно приписів статей 207, 208 ГК України, якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома  сторонами  -  в доход держави стягується все одержане ними за угодою.

Для даної норми закону характерними є такі ознаки:

а) вчинення дій об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, а тому в даному випадку повинно бути наявним порушення вимог саме норм законів та нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства;

б) такі угоди характеризуються суб'єктивним наміром сторін (чи однієї сторони) порушити вимоги закону, оскільки укладаються з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому для визнання недійсними цих угод необхідно встановити вину сторін (або, принаймні, однієї з них) у формі умислу при укладенні угоди;

в) факт наявності суб'єктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб підприємства, а не з боку самої юридичної особи, а тому суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.  

Суд вважає, що позивачем не доведено факту наявності суб'єктивного чинника правопорушення, а відповідно і умислу у відповідачів, чи одного з них, на укладення спірної угоди з метою приховування від оподаткування доходів.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Оскільки суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування, судом визнається, що позивачем не надано доказів, які свідчили б про порушення кримінальної справи проти посадових осіб відповідачів та доведення їх вини за фактом ухилення від сплати податків стосовно обставин, викладених у позовній заяві.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами відповідачів встановлений обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Зокрема, при цьому суд відзначає, що не надано і доказів притягнення до кримінальної відповідальності (за ухилення від оподаткування, фіктивне підприємництво, підроблення документів тощо) осіб, які діяли від імені ТОВ „Газтрейд ЛТД”.

На підтвердження наявності з боку відповідача-2 умислу щодо укладання оспорюваної угоди з метою суперечною інтересам держави і суспільства податкова служба надала лист ДПА України від 30.10.2007р., у якому повідомляється про порушення кримінальної справи № 6920 за фактом створення фіктивного підприємництва ТОВ „Газтрейд ЛТД” та за фактом заволодіння чужим майном. При цьому, під час досудового слідства встановлено коло осіб, які у 2005-2006р.р. організували придбання та перереєстрацію на підставну особу Хомича Ю.І фіктивного підприємництва ТОВ „Газтрейд ЛТД”, серед яких співзасновник Ісько В.В., якому і було пред'явлено обвинувачення у скоєні злочину. На даний час досудове слідство закінчене, і справа має бути направлена до суду.

Згаданий документ носить інформаційний характер, і не може бути визнаний судом належним доказом на підтвердження наявності підстав для задоволення позовних вимог податкової служби з огляду на наступне: вина посадових осіб підприємств контрагентів за оспорюваною угодою підтверджується обвинувальним вироком, а сама по собі порушена кримінальна справа не доводить наявність вини чи  умислу.

При цьому судом враховуються приписи ч. 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суду не надано належні докази на підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства.

Посилання ДПІ на акт обстеження юридичної адреси від 22.01.2007р.  підтверджує відсутність ТОВ „Газтрейд ЛТД” за своєю юридичною адресою у  січні 2007р., проте не доводить протиправного умислу з боку  ТОВ „Газтрейд-ЛТД” при укладанні договору у серпні  2005р. із ТОВ „Старинський сільгоспкомбінат”.

За таких обставин позивачем не доведено, що за результатом виконання спірних договорів у відповідача-2 наявний податковий борг, в зв'язку з чим твердження позивача про завдання державі збитків у вигляді несплачених податків є недоведеним. Суду не надано належних доказів на підтвердження того, що укладаючи угоди, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства.

Також судом враховується, що на момент укладення та виконання спірної угоди ТОВ „Ірбіс” було належним чином зареєстрованим підприємством та платником податків. До матеріалів справи, також залучено акт № 6582\29-203 від 19.04.2007р. про анулювання реєстрації платника ПДВ –ТОВ „Газтрейд-ЛТД”, у якому зазначено, що платник податків –ТОВ „Газтрейд ЛТД” не подає декларації з ПДВ з квітня 2006р., а розмір податкової заборгованості з ПДВ на дату складання акта становить – грн., акт підписано комісією посадових осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та скріплено печаткою.

Залучений до матеріалів справи акт перевірки від 16.05.2007р. № 331\23-1\32453019 23.05.2007р. на підставі якого  Бориспільська ОДПІ визначила відповідачу -1 податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість сам по собі не свідчить про наявність умислу на укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, саме у відповідача-2.

При цьому суд також звертає увагу на те, що в пункті 1.3 оглядового листа Вищого арбітражного суду України № 01-8/481 від 20.04.2001 зазначено, що порушення  сторонами  договору законодавства про податки не є підставою для визнання його недійсним. Якщо податковим органом  не  подано  доказів  спрямованості укладеної  угоди на вчинення порушення податкового законодавства, несплата податків (обов'язкових платежів) не є підставою  для  визнання  угоди недійсною.

Отже,  твердження позивача про суперечність спірної угоди інтересам держави та суспільства помилково ґрунтується на обставинах, які не мають правового значення для справи. Таке твердження не відповідає вимогам процесуального закону про належність доказів та підстави звільнення від доказування.

Сама по собі досліджувана судом угода не є такою, що суперечать інтересам держави та суспільства. Як вбачається з матеріалів справи, за оспорюваним договором ТОВ „Газтрейд ЛТД” поставляв ТОВ „Старинський сільгоспкомбінат” природній газ, маючи при цьому відповідну ліцензію.

Проте зважаючи на всі наведені вище фактичні обставини, в т. ч. щодо гр.-на Хомича Ю.І. матеріали справи свідчать, що первинні документи, якими оформлено спірний договір, від імені ТОВ „Газтрейд ЛТД” всупереч положенням законодавства підписано певними фізичними особами без належних на те повноважень (на всіх вищевказаних документах від імені посадових осіб ТОВ „Газтрейд ЛТД” проставлено підписи із зазначенням прізвища та ініціалів гр. Хомич Ю.І, який вказаних документів не підписував та жодних доручень (повноважень) на укладення таких документів не отримував, що було встановлено під час розгляду справи  № 32\320-А у господарському суді м. Києва та підтверджується залученим до матеріалів справи протоколом допиту свідка від 11.12.2006р. та висновком судово-почеркознавчої експертизи по кримінальній справі № 70\63-06

З усіх наведених фактичних обставин в їх сукупності вбачається, що фактично спірну угоду укладало не ТОВ „Газтрейд ЛТД”, а невстановлені особи, котрі  не маючи легалізованих у належний законний спосіб повноважень на її підписання, використовуючи реквізити та печатку підприємства, фактично вчинили неправомірні дії стосовно іншої сторони –відповідача-1.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що спірний договір підлягає визнанню недійсним як такий, що укладений ТОВ „Газтрейд ЛТД” (а точніше, особами, що діяли від імені підприємства без належних на те повноважень) з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Відповідно до ч. 2 ст. 208 ГК України у разі  визнання  недійсним  зобов'язання з інших підстав (крім визнання господарського зобов'язання недійсним як такого, що вчинено з метою,  яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства) кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все  одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Як підтверджено матеріалами справи, відповідач 1 –ТОВ „Старинський сільгоспкомбінат” (добросовісна сторона спірного договору) отримав природній газ, якій використовував у власній господарській діяльності. З урахуванням наведеного, а також вимог ч. 2 статті 208 ГК України відповідач -2 повинен повернути відповідачу -1 суму коштів, отриманих в оплату отриманого товару, а відповідач -1 повинен повернути відповідачу -2 вартість отриманого товару в зв'язку із його фактичним використанням. Тобто, сторони спірної угоди повинні повернути одна одній одну й ту ж саму суму грошових коштів. За таких обставин, втрачається будь-який економічний та правовий сенс такого повернення сторін договору у первісний стан. При цьому, з наведених вище підстав, суд вважає, що в даному випадку взагалі не може йтись про повернення в первісний стан саме ТОВ „Газтрейд ЛТД”, оскільки непричетність осіб, що діяли від його імені, до цього підприємства підтверджується матеріалами справи. А тому суд вважає за доцільне не застосовувати двосторонню реституцію, визначену ч. 2 ст. 208 ГК України.

Окрім того, беручи до уваги, що позов заявлено на підставі статей 207 та 208 Господарського кодексу України, суд відзначає наступне.

Згідно з п. 1 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, цей кодекс набрав чинності з  1 січня 2004 року.

Відповідно до вимог ч. статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 статті 208 ГК України визначено, що у випадку якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що  вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї  першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, вказаний Кодекс містить публічно-правові наслідки укладення недійсної угоди. Цим кодексом встановлена відповідальність (правові наслідки) у вигляді адміністративно-господарської санкції (в розумінні статей  238, 239 ГК України), яка має конфіскаційний характер, - стягнення в доход держави одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.

При цьому суд відзначає, що моментом вчинення порушення, визначеного ст. 207 ГК України, є момент укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Як підтверджено матеріалами справи, оспорюваний договір був укладений відповідачами  у серпні  2005р.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки позивач звернувся до суду 11.09.2007р., тобто більш як через два роки після вчинення  відповідачем-2, як стверджує позивач, правопорушення, то за таких обставин суд дійшов висновку про пропущення строків для застосування до відповідачів адміністративної санкції у вигляді конфіскації.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що в позовній заяві відсутні достатні докази, що підтверджують або спростовують наявність як об'єктивного так і суб'єктивного складу правопорушення. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, у т.ч. факту навмисного ухилення від сплати податків у відповідача 2.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню лише в частині визнання недійсним договору № 10-09-05 від 18.08.2005р. на постачання природного газу, укладеного між ТОВ „Старинський сільгоспкомбінат” та ТОВ „Газтрейд ЛТД”.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним договір № 10-09-05 від 18.08.2005р. на постачання природного газу,  укладений між ТОВ „Старинський сільгоспкомбінат” та ТОВ „Газтрейд ЛТД”.

В решті позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

              Суддя                                                                                                 Попікова О. В.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –28.11.2007р.