Ухвала

від 16.01.2025 по справі 214/8947/20

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/8947/20

Провадження № 2/211/41/25

У Х В А Л А

Іменем України

про закриття провадження

16 січня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ткаченко С.В.,

при секретарі Бірж Д.В.,

без участі сторін, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомВійськової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення коштів за недонос речового майна,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача кошти за недонос речового майна, отриманого ним під час проходження військової служби та збиток, нанесений державі в розмірі 17776,73 грн. Крім того просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог, зазначив, що відповідач проходив військову службу контрактом у військовій частині НОМЕР_1 НГУ. Під час проходження ОСОБА_1 військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 НГУ, наказом командира в/ч від 26.12.2019 року № 342, з останнім був розірваний контракт про проходження ним військової служби черз службову невідповідність військовослужбовця та виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.

Останнім днем проходження військової служби за контрактом вважається день його відрахування зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 НГУ тобто 26.12.2019.

Відповідно до Довідки-розрахунку № 1424 від 28.12.2019 року встановлено факт нестачі речового майна, отриманого ОСОБА_1 , а саме: шапка з овчини, шапка-підшоломник, панама, куртка утеплена польова, черевики з в\б деміс, черевики з в\б літні, куртка костюма утеплювача, штани утеплені польові, ремін тактичний, ремінь брючний, сумка транспортна, сорочка бойова. Вартість недоношеного речового майна складає 4190,09 грн.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню одноразова грошова допомога, яка була нарахована та сплачена при укладанні першого контракту у розмірі 14096,00 грн.

Відповідач в добровільному порядку завдану шкоду не відшкодував. ОСОБА_1 умисно своїми діями, а саме неналежним ставленням до зразкового виконання службового обов`язку, вчинив правопорушення, спрямоване проти встановленого порядку проходження військової служби, порушив взяті на себе, під час укладання контракту про проходження військової служби, зобов`язання, що призвело до дострокового звільнення з військової служби за контрактом, в наслідок чого державі, в особі військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України, було завдано шкоди.

У зв`язку із тим, що контракт про проходження військової служби Відповідача був розірваний достроково, виник збиток державі у сумі 17776,73 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином у порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 212 від 11.09.2018 року ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 10 вересня 2018 року 26 грудня 2019 року.

Відповідно до ч.1ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно п.2 ч. 1ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Частиною 4ст. 5 КАС України, передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначенихКонституцієюта законами України.

Відповідно до пункту 17 частини першоїст.4 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулюєЗакон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу»(далі - Закон № 2232-XII).

За змістом частини першоїстатті 2 Закону № 2232-XIIвійськоваслужба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Одним з видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів (частина шоста зазначеної статті).

Таким чином, особа проходить військову службу, відповідно до зазначених нормКАС Українивважається публічною службою.

Оскільки спори щодо проходження публічної служби від моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок зроблено у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18), у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц (провадження № 14-18цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15 (провадження № 11-750апп18) та та в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 року по справі № 686/18159/18, які відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК Українисуд повинен враховувати під час ухвалення рішення.

Пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 липня 1950 року (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленийзаконом»поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У справі «Занд проти Австрії» (заява N 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».

Як вбачається з позовної заяви, предметом спору є стягнення із ОСОБА_1 коштів за отримане під час проходження військової служби речове майно, строки носіння якого не закінчились.

Таким чином, спірні правовідносини виникли відповідно до положень ст. 17 КАС України та відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст.255 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст.256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеноїпунктом 1частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст 255, 256 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення коштів за недонос речового майна.

Повідомити військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, що розгляд даної категорії справ віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Роз`яснити військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України про необхідність звернутися до окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання, апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення даної ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко