Рішення

від 16.01.2025 по справі 624/1001/24

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/1001/24

№ провадження 2/624/39/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

селище Кегичівка 16 січня 2025 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючого судді - Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ткаченко А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №624/1001/24,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

третя особа: служба у справах дітей Кегичівської селищної ради,

представник третьої особи: ОСОБА_3 ,

суть вимог: про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позиція сторони позивача.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відношенні дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/2 заробітку (доходу) боржника, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в свідоцтві про народження дитини вона записана матір`ю дітей, відомості про батька в свідоцтвах про народження дітей записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.

Позивачка зазначає, що фактично мати досить тривалий час не проживає з дітьми, діти мешкають з нею. Відповідачка не намагається спілкуватися з дітьми, не приймає участі у їх вихованні та утриманні. Весь цей час мати життям дітей не цікавилася, не телефонувала, не виявляла бажання спілкуватись з дітьми та приймати участь у їх вихованні.

На підставі наказу служби у справах дітей Кегичівської селищної ради Харківської області від 23 червня 2023 року «Про тимчасове влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування» діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 передані на тимчасове влаштування та проживання в родину позивачки. На сьогоднішній день діти проживають з нею. Дітям забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення. Між ОСОБА_1 та дітьми доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню, повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей. Копія акту обстеження матеріально- побутових умов проживання надається до матеріалів справи.

Вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Мати долею та станом здоров`я дітей не цікавиться, участі у їх вихованні не приймає, з ними не спілкується.

Процесуальні питання пов`язанні з розглядом справи.

31 жовтня 2024 року позивачка звернулась до Кегичівського районного суду Харківської області з позовом.

Ухвалою суду від 01 листопада 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та призначено підготовче засідання на 29 листопада 2024 року. Зобов`язано службу у справах дітей Кегичівської селищної ради надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 29 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 23 грудня 2024 року.

Позивачка та представник третьої особи у судове засідання не з`явились, про місце, дату і час повідомлені належним чином, натомість через канцелярію суду надали заяви про розгляд справи без їх участі, окрім того позивачка - позов підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує, представник третьої особи - просить задовольнити позовні вимоги позивача, з підстав викладених у висновкі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідака ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причину неявки відповідачка суду не повідомила. Відзив на позов до суду від відповідача не надходив.

Крім того, згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, відповідно до поштової відмітки відправлення повернуті без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Виклики були направлені за останньою відомою зареєстрованою адресою місця проживання відповідача. Іншої адреси суду не повідомлено.

Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ухвалою суду від 16 січня 2025 року постановлено ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_7 , записана матір`ю дітей:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.10), батько записаний - ОСОБА_8 (відомості про батька внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується повним витягом № 00046238375 ДРАЦС щодо актового про народження (копія, а.с.13-14);

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.17), батько записаний - ОСОБА_8 (відомості про батька внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується повним витягом № 00046238885 ДРАЦС щодо актового про народження (копія, а.с.21-22);

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.26), батько записаний - ОСОБА_8 (відомості про батька внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується повним витягом № 00046239669 ДРАЦС щодо актового про народження (копія, а.с.27-28);

Відповідно до заяв ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 написаних на начальника служби у справах дітей Кегичівської селищної ради не заперечують проти позбавлення батьківських прав їх матір, оскільки остання 8 років назад від них відмовилась, покинула їх у бабусі, ніколи про них не запитувала, ніколи не приїджає, не переживає за них, не проявляє турботи (копії, а.с. 15,19, 33).

Згідно наказу Кегичівської селищної ради Харуівської області служби у справах дітей та сім`ї від 21 вересня 2023 року № 107 взято на облік дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із ухиленням матері ОСОБА_9 від виконання батьківських обов`язків (копія, а.с.16).

Згідно наказу Кегичівської селищної ради Харуівської області служби у справах дітей та сім`ї від 21 вересня 2023 року № 106 взято на облік дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку із ухиленням матері ОСОБА_9 від виконання батьківських обов`язків (копія, а.с.23).

Згідно наказу Кегичівської селищної ради Харуівської області служби у справах дітей та сім`ї від 21 вересня 2023 року № 105 взято на облік дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку із ухиленням матері ОСОБА_9 від виконання батьківських обов`язків (копія, а.с.32).

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 навчається онлайн у 9 класі КЗ «Красненська гімназія» Кегичівської селищної ради, відповідно довідки № 01-30/125 від 09 жовтня 2024 року (копія, а.с.20).

Відповідно до характеристики КЗ «Красненська гімназія» Кегичівської селищної ради від 20 вересня 2023 року № 01-30/105 ОСОБА_10 виховується і проживає у бабусі, ОСОБА_1 з 1 класу. Саме вона доглядає, утримує, виховує хлопця, контролює його навчання. Мати не бере участі у вихованні та навчанні сина, не цікавиться успіхами дитини, не відвідує батьківські збори, не реагує на зауваження класного керівника. Усю роль батьків виконує бабуся (копія, а.с.25).

Відповідно до характеристики КЗ «Красненська гімназія» Кегичівської селищної ради від 20 вересня 2023 року № 01-30/105 ОСОБА_11 виховує бабуся, ОСОБА_1 , в якої дитина проживає з 2 класу, бабуся займається вихованням дівчинки й матеріально забезпечує протягом тривалого часу. Вдома створено всі необхідні житлово-побутові умови для нормального розвитку дитини. ОСОБА_1 підтримує постійний зв`язок з учителями та класним керівником, відвідує батьківські збори та шкільні заходи. Мати ОСОБА_12 ОСОБА_13 - в житті дівчинки не беру участі, контакту зі школою не підтримує, з учителями не спілкується, батьківські збори не відвідує і взагалі не цікавиться життям та навчанням дитини. Матеріальні потреби доньки не забезпечує взагалі (копія, а.с. 29).

Згідно наказу Кегичівської селищної ради Харківської області служби у справах дітей та сім`ї від 23 червня 2023 року № 78 передано на тимчасове влаштування дітей, що залишилися без батьківського піклування, ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в родину ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 (копія, а.с. 78).

Рішенням виконавчим комітетом Кегичівської селищної ради від 25 липня 2024 року № 1079, на підставі заяви ОСОБА_1 (копія, а.с. 38), надано дозвіл на реєстрацію міся проживання дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про право власності на житло від 22 грудня 2016 року (копія, а.с.37, 34-36).

ОСОБА_1 відповідно до висновку про стан здоров`я заявника від 01 серпня 2024 року, остаточний висновок - придатна (копія, а.с.41).

Відповідно до довідки про проходження навчання за прогртамою підготовки кандидатів у приймні батьки, батьки-вхователі, опікуни/піклувальники, усиновлювачі, патронатні вихователі виданої ОСОБА_1 за результатами співбесіди рекомендована для включення до єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування і сім`ї потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователв (копія, а.с.42, 46-49).

ОСОБА_1 згідно витягу з МВС станом на 17 липня 2024 року до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має, та в розшуку не перебуває (копія, а.с.43).

Згідно наказу Кегичівської селищної ради Харківської області служби у справах дітей від 11 жовтня 2024 року № 53 поставлено на облік ОСОБА_1 як кандидата в опіки/піклувальники, присвоїно обліковий номер 17 (копія, а.с.44).

ОСОБА_1 отримує пенсію, що підтверджується довідкою про доходи № 3009 3905 0801 3017 (копія, а.с.45).

Діти ОСОБА_5 , ОСОБА_4 за станом здоров`я - здорові, що підтверджується висновками про стан здоров`я (копія, а.с. 55-56).

Відповідно до акту обсеження умов проживання родини - ОСОБА_1 та дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 стосунки у сім`ї добрі, традиції у сімї існують, прикрашали разом ялинки, спільні вечері у сімейному колі, збираються разом за обідним столом, спілкування, радитися (копія, а.с. 57).

Згідно висновку від 26 листопада 2024 року № 04-30/3637 орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав матір ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.64-66).

Правові норми законодавства застосовані судом.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

В даній ситуації суд звертає увагу, що статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сімейне життя - це особисті майнові та немайнові відносини між подружжям, іншими членами сім`ї, яке здійснюється на засадах, визначених у Сімейному кодексі: кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя (частина четверта статті 4); ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України (частина п`ята статті 5); регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя (частина четверта статті 7) та інше.

Неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розвиту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб (див. пункт 3.1 рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України).

Для суду є безспірним, що в даних правовідносинах при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідачів відбувається втручання в їх право на сімейне життя, яке не є абсолютним і може бути обмеженим в порядку передбаченому Конституцією України.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав неповнолітньої дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини" (статті 1, 9 Конвенції).

Досліджуючи правомірність втручання в право відповідача на сімейне життя, суд розуміючи місце Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року в сфері стандартів прав людини, вважає за необхідне звернутись до принципів викладених в статті 29 Декларації, згідно із якими:

Кожна людина має обов`язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві. Отже, в даному випадку допускається обмеження прав особи, а процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами Сімейного кодексу України (статті 164-167).

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Положеннями норм Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст. 150, 151, 152, 155 СК України).

Відповідно до ч. 1,4 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно до п. 15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року та ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно до пункту 47 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Савіни проти України" право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 49 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Савіни проти України" хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

Відповідно до пункту 50 рішення Європейського Суду у справі "Хант проти України" втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно здійснене "згідно із законом", відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є "необхідним у демократичному суспільстві" для забезпечення цих цілей.

Згідно з наданими позивачем доказами, суд приходить до висновку, що відповідачка дійсно ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, нехтує своїми батьківськими обов`язками і не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не спілкується з дітьми, не сприяює засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляя інтересу до внутрішнього світу дітей, не піклується про стан їх здоров`я, хоча б мала це робити, тобто по своїй вині ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

На підставі викладеного, суд дійшов переконливого висновку про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав стосовно її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , що повністю відповідає інтересам дітей.

Суд звертає увагу відповідачки на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч. 4 ст. 169 Сімейного кодексу України).

Таким чином, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, їх належність, допустимість, достовірність, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в ході судового розгляду підтверджено факт свідомого ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків, покладених на неї ст. 150 СК України, відносно неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дітей.

Позивач просить стягнути з відповідачки аліменти на утримання дітей в розмірі 1/2 заробітку (доходу) боржника, щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно з ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти, на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВП № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно ч. 1 ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

При вищевикладених обставинах, судом враховується, що відповідачка є особою працездатного віку, законодавчо на останню покладено обов`язок забезпечення утримання та виховання власних дітей, у зв`язку з чим суд доходить до висновку, що з відповідачки підлягає стягненню аліменти на утримання дітей в розмірі 1/2 заробітку (доходу) боржника, щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з позовною заявою та до досягнення дітьми повноліття.

Одночасно судом враховується, що статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

У відповідності до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Доказів про наявність у відповідача власного житла суду не надано, ці питання підлягають вирішенню у порядку ст. 249 СК, ч.4 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства».

Судові витрати.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивачка сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн за позовну заяву про позбавлення батьківських прав, що підтверджується квитанцією від 30 жовтня 2024 року (а.с.6). За позовну вимогу про стягнення аліментів позивачка звільнена від сплати судового збору

Так, враховуючи вимоги ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі 1211,20 грн за позовну вимоги про стягнення аліментів. За позовну вимогу про позбавлення батьківських прав на користь позивача.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_15 , третя особа: служба у справах дітей Кегичівської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відношенні дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/2 заробітку (доходу) боржника, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з31 жовтня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави за позовну вимогу про стягнення аліментів в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Кегичівський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка с. Калинівка Кегичівського району Їарківської області, паспорт серії НОМЕР_4 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: 64330, Харківська область, Ізюмський район, с. Бригадирівка,

третя особа: служба у справах дітей Кегичівської селищної ради, місцезнаходження: 64003, Харківська область, Берестинський (Красноградський) район, с-ще Кегичівка, вул. Волошина, буд. 79,

представник третьої особи: Богинська Тетяна Іванівна.

Суддя Н.М. Куст