Рішення

від 13.01.2025 по справі 641/9572/20

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/203/2025 Справа № 641/9572/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді- Богдан М.В.,

за участю секретаря судового засідання Двірник О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Троян Яна Миколаївна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коссе Людмила Миколаївна, ОСОБА_3 Комунальне підприємство «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області, Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ХМР звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Троян Яна Миколаївна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коссе Людмила Миколаївна, ОСОБА_3 Комунальне підприємство «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області, Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

-визнати недійсним договір дарування квартири від 19.02.2005 № 297, який посвідчений Приватним нотаріусом ХМНО Коссе Людмилою Миколаївною та зареєстрований КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області - Луценко Павлом Генадійовичем № 45678888 від 25.02.2019 за змістом якого ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла в дар квартиру АДРЕСА_1 ;

-скасувати запис державного реєстратора прав на нерухоме майно, КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області - Луценко Павлом Генадійовичем № 45678888 від 25.02.2019 про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

-визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 28.02.2019 № 220, який виданий та зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Троян Яною Миколаївною, за змістом якого ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_2 купила квартиру АДРЕСА_1 ;

-скасувати запис державного реєстратора прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу - Троян Яни Миколаївни, від 28.02.2019 № 45745092 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

-визнати відумерлою спадщиною квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 33,1 кв.м житловою площею 16,8 кв.м., яка належала на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передати її до комунальної власності територіальної громади міста Харкова;

-витребувати квартиру АДРЕСА_1 із чужого незаконного володіння від недобросовісного набувача в особі ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради;

-стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 користь Харківської міської ради витрати понесені за сплату судового збору у розмірі 15388,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій за життя на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 .

ХМР, як представницький орган територіальної громади міста, зобов`язана в судовому порядку виконати обов`язок щодо подання до суду заяви про визнання вказаної квартири відумерлою спадщиною після смерті ОСОБА_4 , та передачу нерухомого майна у власність територіальної громади м. Харкова. Однак, згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається наявність на теперішній час реєстрації права власності на спірне майно за фізичними особами, що унеможливлює вільно виконати обов`язок щодо визнання квартири відумерлою спадщиною.

Відповідно до інформації Національної поліції України ГУНП в Харківській області від 15.05.2020 року ОСОБА_1 в лютому 2019 року за попередньою змовою із ОСОБА_5 шахрайським способом заволоділи квартирою АДРЕСА_1 , на підставі підробленого договору дарування № 297 від 19.02.2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Коссе Л.М. На підставі чого державним реєстратором Луценком П.Г. КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області внесено запис про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В подальшому на підставі недійсного договору купівлі-продажу № 220 від 28.02.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Троян Я.М., ОСОБА_1 продала спірну квартиру рідній сестрі ОСОБА_5 ОСОБА_2 , на підставі чого державним реєстратором приватним нотаріусом Троян Я.М. внесено запис про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За вказаним фактом 26.03.2019 року внесені відомості в ЄРДР за № 12019220000000397 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів.

Таким чином, ОСОБА_1 набула право власності на спірну квартиру на підставі підробленого договору дарування, тобто на момент продажу квартири ОСОБА_2 не була законним власником, внаслідок чого договір купівлі-продажу спірної квартири є недійсним, а записи державного реєстратора прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 , а потім ОСОБА_2 підлягають скасуванню.

Останнім законним власником квартири була ОСОБА_4 , інших спадкоємців не має, тому є підстави для визнання вказаної квартири відумерлою спадщиною. Окрім того, оскільки ОСОБА_2 є недобросовісним набувачем спірної квартири наявні підстави для витребування з чужого незаконного володіння квартири АДРЕСА_1 .

В судове засідання представник ХМР не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, заявлений позов підтримав, посилаючись на обставини, які викладені у самому позові.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про визнання позову в повному обсязі, просила розглядати справу за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, та не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Троян Яна Миколаївна надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коссе Людмила Миколаївна надала пояснення, в яких зазначила, що нею договір дарування спірної квартири між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не посвідчувався. Також просила розглядати справу за її відсутності.

Третя особа ОСОБА_3 Комунальне підприємство «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області у судове засідання не з`явився, письмових пояснень не надав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Третя особа Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, представник надав до суду письмові пояснення в яких просив розглядати справу без його участі та зазначив, що позивач в позовних вимогах просить скасувати запис державного реєстратора прав на нерухоме майно КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області Луценка П.Г. №45678888 від 25.02.2019 про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Проте, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності номер 30435324 містить інформацію про зареєстроване право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 , підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45678888 від 25.02.2019, прийнято ОСОБА_3 , Комунальне підприємство «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області.

Також позивач просить скасувати запис державного реєстратора прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Троян Яни Миколаївни, від 28.02.20119 № 45745092 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Проте, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності номер 30496866 містить інформацію про зареєстроване право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 , підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45745092 від 28.02.2019, прийнято приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Троян Яною Миколаївною.

Таким чином, відомості, зазначені в позовних вимогах, не відповідають інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Представник третьої особи Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у судове засідання не з`явився, письмових пояснень не надав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11).

За життя ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 07.07.2000 року належала квартира АДРЕСА_1 (а.с. 28).

Згідно з довідкою із Реєстру територіальної громади міста Харкова від 27.11.2020 року у квартирі АДРЕСА_1 відсутні зареєстровані особи (а.с. 29).

Із копії спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_4 вбачається, що спадкова справа була заведена за заявою племінника померлої ОСОБА_6 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_4 йому було відмовлено, оскільки останній не проживав зі спадкодавицею на час відкриття спадщини і не був зареєстрований. Інших спадкоємців ОСОБА_4 не має. (а.с. 123-137).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань Головним управлінням Національної поліції в Харківській області до ЄРДР 26.03.2019 року внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України (а.с. 30-35).

ОСОБА_1 15.05.2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України за фактом того, що вона, зокрема, в лютому 2019 року за попередньою змовою із ОСОБА_5 шахрайським способом заволоділи квартирою АДРЕСА_1 , на підставі підробленого договору дарування № 297 від 19.02.2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Коссе Л.М. На підставі чого державним реєстратором Луценком П.Г. КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області внесено запис про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З письмових пояснень приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коссе Л.М. вбачається, що остання не посвідчувала договір дарування № 297 від 19.05.2005 року за участі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , надати копію неіснуючого договору не має можливості (а.с. 121).

В подальшому на підставі недійсного договору купівлі-продажу № 220 від 28.02.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Троян Я.М., ОСОБА_1 продала спірну квартиру рідній сестрі ОСОБА_5 ОСОБА_2 , на підставі чого державним реєстратором приватним нотаріусом Троян Я.М. внесено запис про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 12-22).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири №220 від 28.02.2019 року ОСОБА_1 продала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 (а.с. 142-143).

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності номер 30435324 містить інформацію про зареєстроване право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 , підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45678888 від 25.02.2019, прийнято ОСОБА_3 , Комунальне підприємство «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності номер 30496866 містить інформацію про зареєстроване право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 , підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45745092 від 28.02.2019, прийнято приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Троян Яною Миколаївною (а.с. 24-27).

Згідно приписівст. 319 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зіст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно достатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

За змістом частини п`ятоїстатті 203 ЦК Україниправочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною першоюстатті 717 ЦК Україниза договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі (частина першастатті 718 ЦК України).

Відповідно до частини другоїстатті 719 ЦК Українидоговір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття (частина першастатті 722 ЦК України).

Згідно положеньст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 червня 2020 року в справі № 281/129/17 (провадження № 61-14661св19) зроблено висновок по застосуванню частини першоїстатті 203 ЦК Українита вказано, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених встатті 4 ЦК України. Втім, більшість законодавчих актів носять комплексний характер, і в них поряд із цивільно-правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у цивільно-правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних нормах.

Статтею 328 ЦК Українипередбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що ОСОБА_1 позовні вимоги визнала в повному обсязі, та 15.05.2020 року їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, суд приймає до уваги доводи представника позивача щодо відсутності правових підстав для дійсності договору дарування, оскільки сукупністю доказів в матеріалах справи, підтверджується, що договір дарування спірної квартири між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не укладався, та такого договору не існує.

Відтак, договір дарування квартири АДРЕСА_3 від 19.02.2005 року є недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст. 215 ЦК України).

Правочин, який вчинений у письмові формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, просвідчуваного напису (ч.1 та 2 ст. 209 ЦК України).

У разі недодержання сторонами правочину вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ст. 220 ЦК України).

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Зважаючи на надані суду докази є підстави вважати, що договір купівлі-продажу від 28.02.2019 р. за № 220 є недійсним, оскільки на момент укладання договору купівлі-продажу у ОСОБА_1 не було підстав виникнення права власності на нерухоме майно, що суперечить правовим положенням, викладеним у ст.ст. 203, 209, 639 та 657 ЦК України.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

За таких обставин є підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.02.2019 р. р.№220, який виданий та зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Троян Яною Миколаївною, так як за даним договором продавець ОСОБА_1 не мала права розпоряджатися квартирою, яка була його предметом, так як договір, на підставі якого оформлено за нею право власності, за своєю юридичною суттю є нікчемним. Таким чином, ОСОБА_1 не можна вважати власником квартири, а відповідно до положень ст.ст. 317, 319 ЦК України, саме власникові належить право власності та право розпоряджатися своїм майном.

Згідно ч.1 ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Відповідно, договір купівлі-продажу від 28.02.2019 р. р.№220, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Троян Яною Миколаївною, за яким ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_2 купила квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , суперечить положенням ст.ст. 317, 319 та 656 ЦК України, та відповідно до положень ст. 215 ЦК України його слід визнати недійсним через порушення вимог, додержання яких необхідно для чинності правочину, відповідно до положень ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Згідно із п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до ст.ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного недійсним та про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочину.

Статтею 1220 ЦК Українипередбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно зіст. 1221 ЦК Українимісцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч.3ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зіст. 1277 ЦК Україниу разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Статтею 338 ЦПК Українипередбачено, що суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Відповідно ч. 1ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеніКонституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 1ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що спадщина, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 може бути визнана судом відумерлою.

Відповідно дост. 387 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно дост. 388 ЦК Україниякщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчуджувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуто безвідплатно в особи, яка не мала права його відчуджувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Пунктом 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5 роз`яснено що, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті387,388 Цивільного кодексу України). Якщо в такій ситуації пред`явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, слід мати на увазі правила, встановлені статтями387,388 Цивільного кодексу України.

Крім цього, вищевказаною постановою роз`яснено, що витребувати своє майно із чужого незаконного володіння має право лише власник, і лише якщо доведе факт незаконного вибуття майна з його володіння.

Упостанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»зазначено, що реституція як спосіб захисту цивільного права (ч.1ст.216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

У постанові від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що власник з дотриманням вимогстатті 388 ЦК Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у п.86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16.

У постанові від 22.10.2020 у справі №752/11904/17 Верховний Суд зазначив, що правова мета віндикаційного позову полягає у поверненні певного майна законному власнику як фактично, тобто у його фактичне володіння, так і у власність цієї особи, тобто шляхом відновлення відповідних записів у державних реєстрах.

У постанові від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (14-208цс18) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови ВП ВС від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц). Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першоїстатті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З огляду на вказане у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Оскільки судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 на момент передачі спірної квартири ОСОБА_2 не була її законним власником, та відповідно, не мала права її продажу, то ця квартира повинна бути витребувана від неї.

Отже, підлягають задоволенню інші вимоги, які є похідними від зазначених вище, оскільки, після визнання спадщини відумерлою, слід вважати Харківську міську раду, яка є представницьким органом місцевого самоврядування, а саме, Харківської територіальної громади, власником даної квартири, що відповідно до положень ст. 388 ЦК України надає позивачу право вимагати витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» рішення суду про задоволення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

Великою Палатою Верховного Суду від 16.10.2019 р. по справі № 755/9555/18 зроблено висновок, що після внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належним способом захисту права є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію, яке вичерпало свою дію, а скасування запису про проведену державну реєстрацію відповідного права.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4,5,12,13,76-81,89,133,141,223,254,261,265,280-282,338 ЦПК України, ст. ст.15,16,20,25,203,204,215,216,228,236,277,316,317,319,321,328,346,387,388,1220,1221,1268,1277 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Харківської міської ради задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування квартири від 19.02.2005 № 297, який посвідчений Приватним нотаріусом ХМНО Коссе Людмилою Миколаївною та зареєстрований КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області - Луценко Павлом Генадійовичем № 30435324 від 22.02.2019 за змістом якого ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла в дар квартиру АДРЕСА_1 .

Скасувати запис державного реєстратора прав на нерухоме майно, КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області - Луценко Павлом Генадійовичем № 30435324 від 22.02.2019 про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 28.02.2019 № 220, який виданий та зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Троян Яною Миколаївною, за змістом якого ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_2 купила квартиру АДРЕСА_1 .

Скасувати запис державного реєстратора прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу - Троян Яни Миколаївни, від 28.02.2019 № 30496866 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Визнати відумерлою спадщиною квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 33,1 кв.м житловою площею 16,8 кв.м., яка належала на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передати її до комунальної власності територіальної громади міста Харкова.

Витребувати квартиру АДРЕСА_1 із чужого незаконного володіння від недобросовісного набувача в особі ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради витрати понесені за сплату судового збору у розмірі 15388,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, місце знаходження: м. Харків, м-н Конституції, 7.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Троян Яна Миколаївна, місце знаходження: АДРЕСА_6 .

Третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коссе Людмила Миколаївна, , місце знаходження: м. Харків,вул. Пушкінська, 22.

Третя особа: ОСОБА_3 Комунальне підприємство «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області, код ЄДРПОУ 39341260, місце знаходження: Харківська обл., смт. Солоницівка, вул. Пушкіна, 25.

Третя особа: Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 40214227, місце знаходження: м. Харків, м-н Конституції, 7.

Третя особа: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 14095412, місце знаходження: м. Харків, м-н Конституції, 16.

Суддя М.В.Богдан