Рішення

від 16.01.2025 по справі 484/6515/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/6515/24

Провадження № 2-а/484/3/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.01.2025 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання Кузьменко Ю.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

У С Т А Н О В И В :

25.11.2024 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 06 листопада 2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 виніс відносно ОСОБА_1 , місце народження: с. Кінецьпіль, Первомайського району. Миколаївської області, задеклароване/зареєстроване місце проживання: Постанову № 672 від 06 листопада 2024 року (надалі - Постанова).

У цій постанові зазначається: «04.11.2024 рок о 11 год. 30 хвилин під час дій особливого періоду до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув громадянин ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час проведення звірики облікових даних виявлено вчинене адміністративне ним правопорушення, а саме ОСОБА_1 порушуючи підпункт І пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ. протягом 60 днів з дня набрання чинності цього закону (в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 року не уточнив адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти), та інші персональні дані, та не прибув до РТЦК та СП за місцем проживання без поважних причин, не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством та порушив вимоги ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», крім того ОСОБА_1 порушуючи ч. 6 с. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час проведення заходів мобілізації та дії воєнного стану не мав при собі військово-облікового документа, та не пред`явив його на вимогу уповноваженої особи».

Оскаржувана постанова, винесена відповідачем, на думку представника, не містить обґрунтування (посилань) на конкретні дії вчинені позивачем на порушення норм чинного законодавства, а лише містить формальне посилання на невиконання вимог закону та не містить жодних доказів вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, позивач вимушений звернутись до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вважає Постанову незаконною та необґрунтованою, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 210-1 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови), порушення якого ставиться у вину позивачу, зазначається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі.

Підпунктами 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від ЗО грудня 2022 р. № 1487), порушення яких також ставиться у вину позивачу, встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»:) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.

Відповідно до ст. 8 КпАП України, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Статтю 210 КпАП України доповнено фактично частиною 3 згідно із Законом України .з.з військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (цю статтю було викладено у новій редакції). Зазначений закон набрав чинності 19 травня 2024 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, у новій редакції викладено ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме встановлено, що громадяни зобов`язані, зокрема, інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Тобто, зазначені дані необхідно було оновити до 16 липня 2024 року.

Зі змісту оскаржуваної постанови, вбачається, що позивачу інкримінується «порушення вимог підпункту І пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ, протягом 60 днів з дня набрання чинності цього закону (в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 року не уточнив адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти), та інші персональні дані, та не прибув до РТЦК та СП за місцем проживання без поважних причин, не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством та порушив вимоги ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», крім того ОСОБА_1 порушуючи ч. 6 с. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час проведення заходів мобілізації та дії воєнного стану не мав при собі військово-облікового документа, та не пред`явив його на вимогу уповноваженої особи.

Викладені в постанові обставини повністю спростовуються відомостями, які містяться в застосунку Резерв+, а саме щодо вчасного виконання позивачем уточнення даних щодо адреси свого проживання, номерів засобів зв`язку, електронної пошти, персональних даних, зокрема РНОКПП (роздруківка з застосунку Резерв+ додається до позову).

Представник позивача в судове засідання надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судове засідання не з`явився, надав суду відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити вказуючи, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормативним положенням матеріального і процесуального права, чинного на час виникнення спірних правовідносин. Так, позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває в ІНФОРМАЦІЯ_4 на загальному обліку.

Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки здійснюються заходи щодо призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, транспортних засобів і техніки Національної економіки, які направляються для комплектування визначених військових частин інших складових сип оборони.

Так, протоколом про адміністративне правопорушення № 450 від 04.11.2024 року який складено уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіцером відділення ВОБР ССЗ молодшим лейтенантом ОСОБА_3 , та встановлено, що 04.11.2024 року о 11 год. 30 хв. під час дії особливого періоду до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час проведення звірки облікових даних виявлено, що він порушуючи підпункт 1 п.2 розд. II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ, протягом 60 днів з дня набрання чинності цього Закону ( в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року ) не уточнив адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти, та інші персональні дані, та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, не виконував правила військового обліку встановлені законодавством, та порушив вимоги ч. 10, ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», крім того ОСОБА_1 порушив ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час проведення заходів мобілізації та дії воєнного стану не мав при собі військово-облікового документа та не пред`явив його на вимогу уповноваженої особи, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Факт вчиненого правопорушення підтверджують свідки ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 про що зроблено запис в протоколі.

У пояснювальній позивач пояснив причину не уточнення та оновлення персональних даних, посилаючись на те, що по незрозумілих причинах дані не оновлено в додатку Резерв+.

Однак, крім електронного кабінету Резерв+, позивач мав змогу протягом 60 днів з дня набрання чинності цього Закону (в період з 18.05,2024 року но 16.07 2024 року ) здійснити уточнення та оновлення персональних даних, іншими наданими Законом способами, але цих прямих особистих дій з боку позивача здійснено не було.

Також, як вбачається із роздруківки наданої до суду з електронного кабінету Резерв+ зазначено, що інформація в реєстрі Оберіг неповна, зверніться до ТЦК за місцем проживання для уточнення даних. Тобто, дані які, були підтверджені з електронного кабінету Резерв+ були неповними та/або містили невірну, або неповну інформацію.

Також Позивач не мав при собі військово-облікового документа та не пред`явив його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення № 450 від 04.11.2024 року, який був підписаний позивачем, і цей факт не заперечувався ним, а навпаки підтверджувався ним.

Представник відповідача вказує, що факт вчиненого правопорушення підтверджується наступними документами, а саме: обліковим документом відомостей АІТС «Оберіг», в якому чітко зазначено що звірка контактних даних не відбулась, тобто після спливу 60 днів відведених Законом України №3633-ІХ.

Отже, вивчивши всі матеріали справи, та надані докази 06.11.2024 року постановою № 672 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , порушуючи підпункт 1 п.2 розд. II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ, протягом 60 днів з дня набрання чинності цього Закону ( в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року) не уточнив адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти, та інші персональні дані, та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, не виконував правила військового обліку встановлені законодавством, та порушив вимоги ч. 10, ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», крім того ОСОБА_1 порушив ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час проведення заходів мобілізації та дії воєнного стану не мав при собі військово-облікового документа та не пред`явив його на вимогу уповноваженої особи. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, постановив накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 штраф у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

При цьому, слід звернути увагу на те, що позивач, при подачі позову, вказав в якості відповідача тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , зазначивши адресу місця знаходження, номер телефону і електронну адресу саме ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з наведеним, враховуючи, що посадова особа в даному випадку не може бути відповідачем у даній справі, суд вважає, що позивач мав намір звернутися з позовом саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 06.11.2024 р. ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесена постанова № 672 згідно якої, 04.11.2024 року о 11 год. 30 хв. під час дії особливого періоду до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , порушуючи підпункт 1 п.2 розд. II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ, протягом 60 днів з дня набрання чинності цього Закону ( в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року) не уточнив адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти, та інші персональні дані, та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, не виконував правила військового обліку встановлені законодавством, та порушив вимоги ч. 10, ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», крім того ОСОБА_1 порушив ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час проведення заходів мобілізації та дії воєнного стану не мав при собі військово-облікового документа та не пред`явив його на вимогу уповноваженої особи, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП та позивача було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

В позовній заяві представник позивача вказує, що ОСОБА_1 своєчасно, у встановлений Законом строк, оновив свої дані, зокрема щодо адреси свого проживання, номерів засобів зв`язку, електронної пошти, персональних даних, РНОКПП, що повністю спростовує викладені в постанові обставини.

Однак, дані твердження позивача не відповідають дійсності, суперечать вимогам чинного законодавства та є наслідком невірного тлумачення норм права виходячи з наступного.

Згідно положень ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Нормативними положеннями ст. 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р., дію якого було неодноразово продовжено і який діє до теперішнього часу.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 30.06.2023 року мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, зокрема:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набрав чинності 18.05.2024, внесено зміни до статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", за змістом яких громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, серед іншого, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно пп.1 п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного закону, під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Тобто, чинним законодавством, крім електронного кабінету призовника, передбачено й інші варіанти уточнення своїх персональних даних, зокрема через центр надання адміністративних послуг або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, фактично, уточнив свої дані 13.07.2024 року.

Разом з тим, після уточнення даних позивачу було повідомлено, що: «Інформація в реєстрі Оберіг неповна. Будь ласка, зверніться в ТЦК за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних.», що підтверджується відомостями з електронного кабінету Резерв+. Більш того, в кабінеті позивача вказано, що останній не перебуває на військовому обліку.

Отже, позивач повинен був у встановлений законом строк, протягом 60 днів, з дня набрання чинності вищевказаним Законом, особисто звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних та постановки на військовий облік, чого ним зроблено не було.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування га соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Разом з тим, в пояснювальній від 04.11.2024 року та протоколі про адміністративне правопорушення № 450 від 04.11.2024р. ОСОБА_1 особисто зазначив, що військово-обліковий документ у нього відсутній і він його не отримував.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП повністю доведена в ході судового розгляду та підтверджується наявними у справі письмовими доказами, а постанова ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 672 від 06.11.2024 року є правомірною та винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 242, 286 КАС України, ст. 276, 280, 293 КУпАП, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: