Вирок

від 16.01.2025 по справі 587/4315/24

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 587/4315/24

Провадження № 1-кп/592/278/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ковпаківського районного суду м. Суми кримінальне провадження №62024170040001281, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.09.2024,

щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мукачево Закарпатської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, навідник 2 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,

встановив:

24.02.2022 Президент України видав Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2 102-1X від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану, який діє до цього часу.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, шо вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав, і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.08.2024 №246 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та призначено на посаду навідника 2 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 та з 07.08.2024 ОСОБА_4 вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.08.2024 №240 майора ОСОБА_6 призначено на посаду заступника командира батальйону з психологічної підтримки персоналу 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , та вважати таким, що з 03.08.2024 справи та посаду прийняв, і приступив до виконання службових обов`язків.

Згідно з положеннями статей 29-33 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, заступник командира батальйону з психологічної підтримки персоналу 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_6 за своїм службовим становищем та військовим званням є безпосереднім начальником для солдата ОСОБА_4 .

Під час проходження військової служби за мобілізацією солдат ОСОБА_4 відповідно до Військової присяги та вимог статей 11, 16, 125, 126, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні, порядку і дисципліни, виконувати службові, обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

Єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця, наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази, забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою. Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь», і далі виконує його. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Однак, солдат ОСОБА_4 , являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, проходячи її в умовах воєнного стану, в порушення вимог статей 17, 65 Конституції України, пунктів 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий, обов`язок і військову службу», статей 11, 16, 125, 126, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Військової присяги, діючи, з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, близько 09 год 01 хв 30.09.2024, перебуваючи на території місця дислокації 2 десантно- штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , у присутності військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 відкрито відмовився виконати наказ у формі бойового розпорядження командира 2 батальйонної тактичної групи військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_10 про прибуття 30.09.2024 до 12 год. 00 хв. до АДРЕСА_3 в оперативне підпорядкування командира 6 ротної-тактичної групи військової частини НОМЕР_1 , для виконання службових обов`язків.

Отже, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, які виразились у непокорі, тобто, відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за фактичних обставин, установлених під час досудового розслідування та викладених в обвинувальному акті, визнав у повному обсязі та пояснив, що згоден з пред`явленим обвинуваченням, 07.08.2024 був призваний на військову службу під час мобілізації та зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду навідника, звання «солдат». Дійсно 30.09.2024 у першій половині дня, більш точного часу згадати не може, перебуваючи на місці дислокації своєї військової частини поблизу с. Піщане Сумського району, він відмовився виконувати наказ командира ОСОБА_11 про виїзд на завдання до населеного пункту Крємєнноє через те, що злякався, бо це було перше бойове розпорядження для нього. Також пояснив, що під час оголошення наказу були присутні медик та ще приблизно 4-5 осіб, прізвища яких він не пам`ятає, його відмова фіксувалася на відео та він підписав акт про відмову, інших причин для відмови від виконання наказу, окрім як те, що він злякався, немає, про вчиненому шкодує.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Ураховуючи, що обвинувачений не заперечує фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони викладені вище, підтвердивши свою позицію в судовому засіданні, а також те, що ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд, переконавшись в добровільності позиції зазначених осіб, з урахуванням думки учасників процесу вважав, що дослідження доказів на підтвердження вини обвинуваченого, отриманих під час досудового провадження в судовому засіданні не є доцільним.

Отже, суд вважав за можливе з урахуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України, допитати обвинуваченого та дослідити матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу обвинуваченого, письмові докази щодо розміру судових витрат та речових доказів.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 402 КК України, як непокору, яка виразилась у відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану.

Вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, суд вважає доведеною.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до положень статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, а також ставлення ОСОБА_4 до скоєного, яке полягає у визнанні ним вини та шкодуванні про вчинене, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відносить вчинення ним злочину вперше, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.

Також, суд враховує дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він є особою молодого віку, неодружений, на диспансерному обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має позитивну службову характеристику з місця проходження служби.

З урахуванням перелічених обставин, особи винного, його ставлення до скоєного, зважаючи на наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає можливим призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за злочин, передбачений ч. 4 ст. 402 КК України, водночас суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливо лише в ізоляції його від суспільства, із застосуванням ст. 62 КК України з призначенням покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, що повною мірою відповідатиме скоєному, достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід, застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, залишити до набрання вироком законної сили без змін.

На підставі ст. 72КК України суд вважає необхідним зарахувати у строк призначеного ОСОБА_4 покарання строк попереднього ув`язнення з 30.09.2024 року по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні, цивільний позов не заявлено.

Керуючись статтями 349, 367-370, 373-376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 62 КК України замінити ОСОБА_4 основне покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки покаранням у виді тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на строк 2 (два) роки.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання - 30.09.2024.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк призначеного ОСОБА_4 покарання зарахувати попереднє ув`язнення з 30.09.2024 по день набрання вироком законної сили із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судовогопровадження маютьправо отриматив судікопію вироку.Обвинуваченому тапрокурору копіявироку вручаєтьсянегайно післяйого проголошення.Учаснику судовогопровадження,який небув присутнійв судовомузасіданні,копія судовогорішення надсилаєтьсяне пізнішенаступного дняпісля ухвалення.

Суддя ОСОБА_1